Найбільш гендерночутливі медіа Донеччини у квітні 2021 — газета «ГРОМАДА Схід» та сайт 0629.com.ua

28.04.2021 | Кількість переглядів: 635

Світлина з сайту wz.lviv.ua

Із 12 по 18 квітня відбувся другий цьогорічний моніторинг рівня гендерної чутливості донецьких медіа. Для аналізу було обрано контент 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62.ua – Сайт города Донецка», «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань ( «Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Загалом проаналізовано 658 матеріалів в інтернет- та 197 – у друкованих виданнях.

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

 Восточный проект

У цьому тижневику було оцінено 56 журналістських матеріалів. Автори публікацій цитували жінок (тобто вони були експертками) за тематиками «волонтерство/благодійність» у 100% випадків, «економіка» — у 75% та у половині випадків (тобто були подані збалансовано з чоловіками-експертами) за тематиками «освіта/наука», «медицина/охорона здоров’я» та іншими темами, де зазвичай ідеться про те, як жителі самостійно облаштовують парковки у дворах, бо багнюка несеться в хати.

Не цитували жінок у матеріалах на теми «політика/ місцева влада», «екологія/ довкілля». У 100% випадків жінки були героїнями публікацій на економічну тематику і в 75% — експертками. Рівною мірою із чоловіками вони є експертками в освітній тематиці , а героїнями – аж у 80%. У 67% жінки як героїні фігурують у матеріалах про культуру.

Зберігається тенденція щодо знеособленої подачі матеріалів: тобто даються сухі факти, які не коментують ані чоловіки, ані жінки.

Щодо вживання фемінітивів, то ми зафіксували лише 6 (рос. мовою –ученица, активистка, слушательница, пенсионерка, читательница. Натомість маскулінітивів – утричі більше (18). Серед них російською мовою: ученики (коли мова про учениць), преподаватель, начальник, заместитель, продавец, сотрудник, руководитель – які точно мають форми жіночого роду і в російській мові.

Цікаву подачу міксу фемінітивів та маскулінітивів ми помітили ось в такому випадку:

 

Однозначно, можна похвалити авторку спортивної колонки Анастасію Василенко за відзначення заслуг і спортсменів, і спортсменок. Традиційно медіа подають інформацію про здобуті перемоги спортсменів/призерів/юніорів, а коли перераховують імена, то часто виявляться, що більшість серед них – жінки (тобто спортсменки/призерки/юніорки).

ГРОМАДА Схід

У цьому виданні до оцінки потрапило 17 журналістських матеріалів. Як експертки жінки коментували ситуацію у 100 % випадків за тематикою «культура/релігія», «розваги/дозвілля» та у 54 % — за тематикою «медицина/охорона здоров’я». Як героїні жінки найбільше представлені у новинах про «розваги/дозвілля» (100%), а також публікаціях, віднесених до умовної категорії «інше» (87%, сюди потрапив художній репортаж юнкорки з Краматорська). Найвищі показники і по експертках, і по героїнях у матеріалах, об’єднаних темою «р озваги/дозвілля» — завдяки жінкам старшого віку із матеріалу «Бабусі і Париж»: тут ішлося про активне довголіття. Вважаємо, що показувати у медіа подібний досвід обов’язково треба, тому що тут висвітлюється не тільки гендерний аспект, але й віковий.

Рівною мірою з чоловіками (по 50%) – за тематиками «економіка/бізнес», «медицина/охорона здоров’я» та «кримінал/ДТП/НС».

Видання «ГРОМАДА Схід» у моніторинговий період (як і в лютому) не використало жодного маскулінітиву, тож за кількістю фемінітивів – беззаперечний лідер: 17 слів (засновниця, підприємиця, співзасновниця, організаторка, історикиня, вчителька, менеджерка, чиновниця, письменниця, координаторка, директорка, керівниця, редакторка, громадська діячка).

Знамя индустрии

Обласний тижневик «Знамя индустрии» найменше приділив увагу діяльності жінок: було оцінено 21 журналістський матеріал, в яких 100% випадків цитування жінок припало на тематику «соцполітика/соцзахист» і «екологія/довкілля». Цікаво, що більше в жодній тематиці жінки як експертки не представлені. Героїнями жінки стали у 100 % випадків за темою «медицина/охорона здоров’я», 75% — «соцполітика/соцзахист» і всього 6% — «спорт». Багато інформації на шпальті – про спортивні події, насамперед – про здобутки ХК «Донбас» (і жінок там, звісно, немає). Але коли редакція пише про інші змагання, то, використовуючи маскулінітиви, фокусує увагу на чоловіках: «…чемпионат проводился с целью отбора юношей и юниоров в со-став сборной команды области и участия в чемпионатеУкраины по кикбоксингу в г. Бровары. По итогам турнира трое наших спортсменов: Безуглов Богдан, Сосницкая Ольга и Шатохин Виталий – попалив состав сборной команды Донецкой области. Уже наследующей неделеБогдан и Ольга отправляются научебно-тренировочные сборы с целью подготовки кчемпионату Украины».

У виданні «Знамя индустрии» найбільше серед усіх, що підлягають моніторингу, знеособлених матеріалів, тобто не представлені в них ані чоловіки, ані жінки. Не вжито жодного фемінітиву (рос.мовою – заместитель, директор, начальник – як ми вже зазначали вище, ці слова мають жіночий рід у російській мові). То ж ми рекомендуємо колективу показувати людей і їхні здобутки, звертатися по коментарі і до чоловіків, ідо жінок, а не лише повідомляти факти. І використовувати фемінітиви для позначення роду зайнятості/діяльності жінок.

Приазовский рабочий

Було оцінено 55 матеріалів, у 100% випадків експертками виступили жінки за тематиками «соцполітика/соцзахист», «волонтерство/благодійність». Відносний баланс між чоловіками та жінками, яких цитували, є за тематикою «культура/релігія» (45%), а також у 41% випадків жінки були героїнями. У цьому виданні ми відзначили те саме явище, що й в інших медіа: багато знеособлених матеріалів.

Журналісти «ПР» використали всього 8 фемінітивів (рос.мовою — заведующая, учительница, студентка, актриса, исполняющая обязанности, обладательница, телеведущая) та 21 маскулінітив на позначення посад чи зайнятості жінок, тоді як в російськомовних текстах, так само, як і в ситуації «Восточного проекта» і газети «Знамя индустрии», можна було би вжити «заместительница», «начальница», «председательница»і т.п.

Стереотипну подачу ролі жінки у суспільстві ми помітили лише у матеріалі «Не хуже изысканных шедевров кондитерского искусства», в якому відзначається, що «Любая хозяйка хочет организовать застолье так, чтобы блюда были в изобилии, но при этом отличались оригинальностью и разнообразием, а их оформление не требовало больших затрат». Чому лише «хазяйка»? Можливо, і хазяїн хоче? Та й не всім людям подобається організовувати застілля чи приймати гостей взагалі, тому слово «любая» зовсім недоречне.

События

У цьому виданні ми оцінили 48 журналістських матеріалів. Експертками жінки виступили у 100% випадків за тематикою «екологія/довкілля» та «культура/релігія», у 67% випадків жінки коментували тему «освіти/науки». Жінки були героїнями (але не коментували) у 75% випадків у публікаціях на тему «розваги/дозвілля»,  про екологію/довкілля – у 50 %  та у 40 % випадків – про кримінал/ДТП/НС.

Видання використовує фемінітиви (8), не зважаючи на те, що виходить російською мовою, наприклад: медсестра, горожанка,  пенсионерка, уполномоченная, победительница, певица, блогерша, художница. Маскулінітивів зафіксовано 7. Цікаво, що у сусідніх текстах використано в одному випадку «блогер» («Средняя дочь Дяди Жоры и блогера Натальи Мичковской едва не стала жертвой маньяка»), а в  іншому «блогерша» («…Лариса Долина на шоу «Музыка-лити» Максима Галкина пришла в бешенство, услышав, как поет 19-летняя блогерша Валя Карнавал»).

Традиційна ситуація з висвітленням подій спорту: в одній із заміток згадано про 17 «важкоатлетів», але серед них є аж три переможниці змагань (тобто важкоатлетки)!

Незрозуміло, яку мету переслідувало видання, пишучи цей матеріал: «Венгерская порнозвезда Шона Ривер заявила, что предоставляла эскорт-услуги трем звездным футболистам английского «Манчестер Юнайтед». По словам 28-летней Шони, футболисты, с которыми она проводила время, неохотно платили за секс, а один из них даже взял у нее 200 евро, чтобы купить пиццу. «То, что у них много денег, не означает, что они хотят быть щедрыми», — заявила порнозвезда.». Розповісти про ціну, за яку футболісти купують жінок як товар? Мабуть, саме так варто було розставити акценти.

 

Найвищий індекс гендерної чутливості, згідно моніторингових даних, знову отримало видання «ГРОМАДА Схід» — 65% (попередньої хвилі показник був 61%), на другому місці газета «События» — 48% (було 32%), за ним – «Восточный проект» з показником 38 % (було 29%), «Приазовский рабочий» — 29% (було 33%), тижневик «Знамя индустрии» — 18% (у лютому було всього 7%, тож очевидний суттєвий прогрес).

 

Варто відзначити «особистий прогрес» усіх видань порівняно з показниками у лютому 2021 р. Сподіваємося, прогрес буде помітним і надалі. Виданням варто звернути увагу на вживання фемінітивів (навіть, коли вони є у російській мові), а також не поширювати штампи, які ретранслюють старі гендерні стереотипи про роль жінки у суспільстві.

ІА «Вчасно»

Онлайн-видання «Вчасно» цього разу поступилося першим місцем сайту «629.com.ua – Сайт города Мариуполя» (42%), отримавши другий у рейтингу показник гендерної чутливості – 33% (було 42%). Онлайн видання залишається лідером серед сайтів за показником вживання фемінітивів (72%), оскільки розміщує інформацію українською мовою, і журналісти активно використовують назви професій та посад жінок у жіночому роді. Було проаналізовано 63 публікації. Жінок цитували у матеріалах про політику/місцеву владу (20%) та медицину/охорону здоров’я (11%), однак, як бачимо, вкрай рідко. Героїнями ж жінки були у матеріалах на тему «політика/місцева влада» (10%) та «кримінал/ДТП/НС» (32%). Так само, як і у газетах, цього разу дуже багато повідомлень, де не згадуються люди взагалі.

«Новости Донбасса»

В цьому інтернет-виданні ми оцінили 248 повідомлень. Сайт відрізняється великою кількістю саме політичного контенту, висвітлює детально всі заяви, що стосуються російської агресії та ситуації на Донбасі. Величезна кількість повідомлень стосувалася теми скупчення російських військ на кордоні з Україною, зустрічі В.Зеленського з Е.Макроном та А.Меркель, зустрічі Д.Байдена та В.Путіна, а також учасники ТКГ постійно коментували ситуацію (О.Арестович. С.Гармаш, Л.Кравчук). Тому відсоток експерток за тематикою «політика/місцева влада» становить лише 21%. Приблизно ж стільки (20%) вони були представлені у повідомленнях на тему «економіка/бізнес». Найбільший показник цитованості – 100 % — зафіксовано за тематикою «освіта/наука», у 57% випадків жінки коментували тему «соцзахист/соцполітика», у 33% — «кримінал/ДТП/НС». Як героїні жінки у 60% випадків фігурують у матеріалах про волонтерство/благодійність, у 33% — соцполітику/соцзахист і в 14% — про політика/діяльність місцевої влади (завдяки частим згадкам імені Меркель та деяких представниць міжнародних організацій).

Щодо фемінітивів, то варто відзначити, що редакція не дуже стежить за тим, як саме вживає посади чи назви професій жінок. З одного боку, позитивним моментом є той факт, що в російській мові журналісти використовують слова жіночого роду («советница», «преставительница»), але водночас у тому ж тексті — советница Ольга Коцюруба вже юрист (а не юристка). Так само чомусь і «…советница президента США по вопросам внутренней политики, бывшая постоянная представитель США в ООН Сьюзен Райс» (чому ж не «представительница» ?) і зустрілася форма «воспитательница-методист».

Сайт не транслював гендерні стереотипи чи вислови з ознаками гендерної дискримінації.

«POKROVSK.NEWS»

Оцінено 112 публікацій, в яких експертки представлені за тематиками «політика/місцева влада» (11%), «економіка/бізнес» (29%) та «інше» (100%), збалансовано з чоловіками – «медицина/охорона здоров’я» (46%). Героїнями у  67% випадків жінки були в медичній темі, оскільки сайт багато уваги приділяє перебігу пандемії COVID19 (у Покровську одна з найскладніших ситуацій в області із захворюваністю). У 36% випадків про жінок згадували у матеріалах на тему «політика/місцева влада».

Журналісти цього медіа під час моніторингового періоду використали 8 фемінітивів, бо дають матеріали і російською, і українською мовами (заведующая, заступниця, переможниця і срібна призерка, директорка, водійка, пассажирка), а от маскулінітивів зафіксовано 21. Тут теж не відчувається єдиного редакційного підходу: в одному тексті спортсменка буде «призерка», в іншому – вже «призер». Або повідомлення, подане українською, містить слово «керівник», коли могла би бути «керівниця». Зауваження щодо російських маскулінітивів таке ж саме, як і у вище наведених прикладах.

Традиційно маскулінітивів фіксується більше у спортивних новинах: «…визначено і кращих гравців турніру….», де серед хлопців є дівчинка, і вона «гравчиня». Далі: «переможці та срібні призери чемпіонату світу в Польщі Данило Баришник і Віолетта Атаманюк», коли Віолетта переможниця і призерка. З новин культури: «Ірина Корнієнко, що претендує стати керівником» – чому не керівницею?

Цього разу сайт перемістився з другого на третє місце за індексом гендерної чутливості: був 36%, тепер 27 %.

«62.ua – Сайт города Донецка»

Ми оцінили 123 повідомлень. Найвищий показник цитованості жінок у 67% — за тематикою «освіта/наука», 60% — «війна/армія», 50% — «волонтерство/благодійність» та 10% — за тематикою «політика/місцева влада». В якості героїнь жінки «набрали» показник у 9% у новинах на тему «політика/місцева влада» та 8% — «кримінал/ДТП/НС».

Тут ми звернемо увагу на несподівано високий показник цитованості (60%) за тематикою «війна/армія», бо, власне, вперше стикаємося з таким явищем. Координаторка з інформування про мінну небезпеку та помічниця з операцій HALO Trust А.Болотова коментує питання розмінування, міністерка у справах ветеранів Ю.Лапутіна пояснює, які події сталися у квітні 2014 р., коли загони Гіркіна зі Слов’янська переміщалися до Донецька, а голвоа комітету парламенту з питань нацбезпеки та оборони І.Верещук висловлювалася щодо скупчення військ РФ на кордонах.

Майже не вживають журналісти цього видання фемінітиви (женщина-пассажир, уполномоченная, танкистка, злоумышленница), а маскулінітивів зафіксовано 11.

Стереотип ми побачили лише один — у рекламному тексті нам радять: «Чтобы выбрать то, что понравится Вашему малышу, подумайте чем интересуется Ваш ребенок и что ему больше по душе. Все дети разные, но если Вы, например, выбираете постель в подарок, то для мальчиков подойдет рисунок с машинкой или роботом, для девочки с цветами или принцессами.  Цікаво, що спочатку автори наглосили, що всі діти різні (не заперечиш), а потім нав’язали тематику малюнків.

«0629.com.ua – Сайт города Мариуполя»

Тут ми оцінили 112 матеріалів. Думку жінок наводили за тематиками «кримінал /дтп/НС» та «екологія/дозвілля» — у 100 % випадків, повний паритет з чоловіками (50%) ми зафіксували по розділах «економіка/бізнес», «освіта/наука» та «культура/релігія». Так само вперше високий показник цитованості за тематикою «війна/армія» — 67%: загострення ситуації на кордонах України коментували жінки (прес-секретарки установ, представниці міжнародних організацій і місій). У матеріалі «У Маріуполі вирішували, як долучити військових моряків до участі у житті міста», в якому йдеться про  круглий стіл під назвою «Реалізація Морської доктрини України у місті Маріуполь» процитовано виключно жінок! А ще вперше не тільки посилалися, як на джерело, а саме процитували синоптикиню Н.Діденко у прогнозі погоди.

Щодо жінок як героїнь повідомлень, то показник 100% випадків припадає на тематику «розваги/дозвілля», 67% — «освіта/наука», по 40%, наближених до балансу з чоловіками, — на тематики «культура/релігія» та «війна/армія».

Фемінітиви журналісти видання використовували у квітні набагато активніше (21), ніж у лютому: волонтерка, соучредительница, директорка, участница, активистка,працівниця, помічниця депутатки, менеджерка, студентка, заступниця,пассажирка, заведующая, зоозащитница, офіциантка). Маскулінітивів 13 випадків вживання, серед яких ще лишаються «продавец», «начальник», «председатель», які безболісно можна в російській мові замінити на слова жіночого роду.

Стереотипи знову-таки зустрілися у рекламних текстах. Наприклад, у публікації «Дистанционное образование до конца года?  Батькам, які «в шоке от дистанционного образования Школа Rainbow Мариуполь предлагает решение проблемы невыученных уроков и нервного тика у мамы!» Тобто у шоці обидва – і мати, і тато, але автори вважають, що навчання дитини, це проблема мами? І ось ще: у фоторепортажі «Два года реконструкции. Какой стала мариупольская школа № 26 после капремонта» під однією зі світлин підпис: «Так выглядит трудовой кабинет для девочек. Есть даже кухня с индукционной плитой». Хотілося б запитати і в адміністрації школи, і у авторів репортажу, чому кухня має бути тільки для дівчаток?

З позитивних моментів відзначимо таке оголошення: «!!! Заходь з колєгами та коліжанками до нового концептуального закладу на театральній площі». Щось-таки поступово змінюється і у сприйнятті гендерної теми бізнесом, і рекламіст(к)ами.

 

Тож, перше місце у рейтингу гендерної чутливості онлайн-видань Донеччини у квітні посідає «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя» (42%, попередній показник 33%), на другому місці – ІА «Вчасно» (33%, було 37%). Дані інших видань: POKROVSK.NEWS (27%, було 36 %), близький показник у сайта «Новости Донбасса» (21%, було 18%), «062.ua – сайт города Донецка» (17 %, було 12%). Як бачимо, три онлайн видання покращили свої показники.

 

Підсумовуючи, підкреслимо, що всім медіа, які ми дослідили у цьому моніторингу, варто «додавати людей» у замітки, не обмежуватися подачею сухих фактів, статистики, пам’ятати, що багато фемінітивів є у словниках російської мови, їх треба використовувати аби робити жінок більш видимими, слідкувати за уніфікованою подачею автор(к)ами фемінітивів у публікаціях, особливо, коли використовується інформація з релізів установ. Також звертаємо увагу, що редакціям варто обговорити і гендерні аспекти з надавачами рекламних текстів, адже вони на сайтах виглядають так само, як й інші журналістські, читач їх не вирізняє. Було би добре, щоб і рекламодавці використовували фемінітиви у своїх матеріалах та уникали трансляції гендерних стереотипів.

Згідно результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа у квітні склав 34%. Це – на 5% більше, ніж було у лютому. Сподіваємося, динаміка відбуватиметься і надалі.

Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй,

виконавча директорка Донецького прес-клубу

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Друга хвиля моніторингу-2021 регіональних медіа Донеччини: якість матеріалів погіршилася

Друга у 2021-му році моніторингова хвиля тривала з 10 по 16 травня. За цей час експерти відібрали та оцінили 219 матеріалів у чотирьох впливових регіональних друкованих виданнях: «Приазовский рабочий» (Маріуполь), «Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка) і «События» (Бахмут). Також було оцінено 314 матеріалів, оприлюднених на чотирьох найбільш популярних сайтах великих міст області:  Сайт города Донецка, Сайт города Краматорска, Сайт города …

Хто такі «люди з яйцями» і чиє обличчя має поліція Луганщини

У квітні 2021 року відбулася чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (попередні були в лютому 2021-го, до того – в 2017-му і 2019-му роках). В Луганській області досліджуються 9 популярних онлайн-медіа і обласна газета «Луганщина». З 12 по 18 квітня 2021 року загалом було оцінено 60 газетних повідомлень і 1001 матеріал, що …

«ГРОМАДА Схід» — одне з найбільш гендерночутливих видань в Україні (результати моніторингу в лютому 2021 р.)

До чергової хвилі моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа 2021 року (попередні відбулися в 2017 і 2019 роках), включено 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62.ua – Сайт города Донецка», «0629.com.ua – Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань («Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: …

Одне з гендернонайчутливіших видань «живе» у Луганській області: результати моніторингу 2020

Упродовж 11-18 жовтня  було проведено п`ятий гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Проаналізовано 99 новин 4 інтернет-видань Луганщини (“Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та  93  новин 4 друкованих видань  (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”) Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та жінок як …