Звідки новини ростуть

15.11.2021 | Кількість переглядів: 1 892

Дослідження сайтів місцевої влади довело, що їхній новинний контент має такі самі вади, як і локальні медіа.

У серпні-вересні 2021 року експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика на прохання партнерів дослідили якість новинних повідомлень на 39 сайтах громад Донецької і Луганської областей. Антикризовий медіа-центр з Краматорська (Донецька область) наразі впроваджує проєкт, покликаний покращити контент локальних медіа. Досягти кінцевої мети має допомогти робота із представниками громад, що відповідають за комунікації і продукують інформаційні приводи. Адже якщо «сировина» буде вищого ґатунку, то і кінцеве медійне меню у більшій мірі задовільнить споживача. Першим кроком на цьому шляху став моніторинг інформаційних ресурсів місцевої влади.

 «Майже одразу стало зрозуміло, що зміст рубрики «Новини» на сайтах громад сходу України має такі самі вади і викликає ті самі претензії, як і матеріали локальних роздержавлених медіа, які ми досліджували протягом двох років», – каже медіаекспертка ІДПО Олена Самойленко, а очільниця ГО «Донецький прес-клуб» Тетяна Строй додає: «Проблема змістовного наповнення сайтів місцевої влади не залежить від того, про який регіон йдеться, і є однаково актуальною для усіх громад України, за вкрай рідкими винятками». Отже, які саме «хвороби» вдалося діагностувати експерткам і чи можна покращити ситуацію, читайте далі.

 

Передруки, привітання і… «джинса»

 

За словами дослідниць, від 50 до 70% змісту новинних стрічок на сайтах громад складають передруки офіційної інформації з галузевих міністерств і департаментів. МОЗ, СБУ, місцеві осередки прокуратури, поліції, податкової, управління культури, гідрометцентр – далеко не повний перелік постійних постачальників «новин».

Топовою темою, цілком зрозуміло, є COVID-19: кількість захворілих, померлих, тих, хто одужав та вакцинувався, заклики і взагалі пропаганда щеплення, інформація про графік роботи пунктів вакцинації складають левову частку стрічки. «За словами комунікаційниць (а це майже стовідсотково жінки), кожного дня вони мають оприлюднити купу повідомлень, які надходять «зверху» – починаючи від обладміністрації і закінчуючи офісом Президента, – розказує Олена Самойленко. – При цьому ігнорувати ці вказівки неможна – про виконання завдань відповідальні мають звітуватися, надсилати лінки на опубліковані тексти, фото, відео».

За словами дослідниць, на другому місці після ковідної тематики влітку 2021-го на сайтах місцевої влади була тема «великого будівництва» доріг та інших інфраструктурних об’єктів. «Обидві ці теми, безумовно, дуже важливі, однак який сенс дублювати скрізь одне й те саме? Набагато ефективніше було б зробити ексклюзивний авторський матеріал із місцевими акторами: чи то медиками, чи будівельниками. Варто показувати, що саме відбувається у громаді, адже і сайти називаються відповідно: така-то міська (або сільська) громада», – зазначає Тетяна Строй.

 «Здивувало, що на владних майданчиках, так само, як і в локальних газетах, багато привітань, як із державними, професійними святами, так і з днями народження співробітників, – ділиться враженнями Олена Самойленко.– Такий контент експерти не вважають соціально значущим, в місцевій пресі він зазвичай є інструментом заробітку (у випадку з приватними привітаннями), а може бути розцінений і як політично замовлений матеріал – коли читачів вітають офіційні особи, політики і депутати. Отже, там є хоч якесь пояснення, звідки «вітання» ростуть. Що ж стосується новин (а окремої рубрики для цього ніхто не створює) на сайтах влади, тут вітання абсолютно не доречні. Навряд чи хтось із читачів іде на сайт громади, щоб дізнатися, хто і якими словами привітав із днем людей похилого віку, Покровами або днем юриста».

До речі, трапляються також привітання, підписані народними депутатами. Тобто деякі з них, не зважаючи на наявність власних інформаційних ресурсів (принаймні – сторінок у Фейсбуці), використовують дружні майданчики рідних громад задля додаткового свого просування. «Зокрема, у стрічці новин на сайті однієї міської ради ми побачили декілька публікацій, в яких нардеп Сергій Вельможний вітав своїх колег юристів, захисників і захисниць України тощо, – каже пані Олена, яка вважає, що поширення подібного контенту можна трактувати як політичну «джинсу», тобто замовні матеріали.

«Паркет»: тексти про «відбулося»

 

Часто приводом для створення повідомлення на сайтах місцевих адміністрацій стає настільки несуттєвий захід чи подія, що весь її сенс вміщується в заголовок. На кшталт такого: «29 вересня відбулося засідання 14 сесії селищної ради», «30 вересня селищним головою було підписано угоду про співробітництво з Міжнародною організацією з міграції».

«Серед медіаекспертів такі новини мають жартівливу назву «відбулося» –  це коли пишуть про абсолютно буденні речі, поточні службові справи та обов’язки. Ми намагаємось пояснювати журналістам і піарникам, що подібні «новини» це все одне, що писати про те, що хтось прийшов на роботу…Але постійно стикаємось із непорозумінням: а про що ж тоді писати?!»,– коментує Тетяна Строй.

Звісно, що писати про діяльність влади медійникам можна і треба, а стосовно піарників – це взагалі їхня функція. Проте важливо пам’ятати одне просте правило: слід повідомляти про результат (засідання, перемовин, зборів, візиту тощо), а не описувати процес. Ось типова ілюстрація цього розповсюдженого порушення: «Староста округу… відзначив ініціативних односельців. За активну життєву позицію, самовіддану працю та вагомий внесок у розвиток своєї території нагороджено найактивніших плугатарян в різних номінаціях: «Активний житель», «Найактивніший пенсіонер», «Найсмачніші пиріжки», «Активний молодий спеціаліст», «Небайдуже серце» та «Паличка-виручалочка». При цьому ані слова – хто ці активні громадяни, в подальшому тексті немає.

В абсолютно типовому матеріалі «Відбулось чергове засідання виконавчого комітету» перераховані  питання порядку денного, які розглянули, але немає інформації, що вирішили з того чи іншого приводу. Або таке: «Сьогодні відбулося  засіданнях постійних комісій, на яких винесено 26 проєктів рішень порядку денного сесії. Вони стосуються надання дозволу комунальному підприємству…та міському комунальному підприємству міської ради на укладання договорів фінансового лізингу з метою придбання комунальної техніки; утворення старостинських округів N-ської територіальної громади та про структуру та загальну чисельність комунальних закладів освіти N-ської міської ради на 2021 рік».

Те саме «відбулося» бачимо на сайті однієї з військово-цивільних адміністрацій (ВЦА): «Відбулося засідання міської комісії з питань надання одноразової матеріальної допомоги». «Чому би не пояснити, з якими питаннями найчастіше звертаються? Та чи отримували ці люди вже раніше допомогу? На що саме просять? Можливо, показати якийсь рейтинг проблем», – уточнює Тетяна Строй. – Інша громада повідомляє про те, що подала заявку на участь в експериментальному проєкті з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах. І навіть поставила на сайт скани всіх документів. Але пояснити, у чому полягає експеримент і особливості роботи з такими сім’ями, не здогадалися».

«Турбує невміння (або небажання) комунікаційників в громадах виокремити головне в соціально-значущих подіях. Тобто спостерігаємо певне перекручування значущості, «вип’ячування» офіційної особи замість реально важливих діючих осіб, – каже О.Самойленко. –Ось, наприклад, замітка «Олександр Стрюк бере участь у регіональному форумі «Реформа шкільного харчування». В цьому тексті згадані ще декілька посадових осіб, і жодного слова – про чи від імені школярів. Так само коли пишуть про те, що юнаки йдуть до лав Збройних сил, згадують лише посадову особу (комісара районного військового комісаріату), а коли про всиновлення – не про батьків, що створили дитячий будинок сімейного типу, а про керівницю служби у справах дітей облдержадміністрації чи секретаря селищної ради, які «вручили цінний подарунок».

Не журналісти, не піарники

 

Поширеною проблемою повідомлень на владних сайтах є нерозуміння принципу побудови інформаційного повідомлення, відомого як «перевернута піраміда». В результаті, замість того, щоб  розпочинати розповідь з відповідей на питання: Хто? Що зробив? Як, коли і де? бачимо повідомлення, які розпочинаються із додаткових відомостей, так званого бекграунду.

«У тексті «Профілактично-роз’яснювальна робота з батьками дітей, які потрапили у складні життєві обставини» багато сказано про те, як деякі батьки не виконують свої батьківські обов’язки, скільки справ наразі розглядає суд про позбавлення батьківських прав, аж раптом в кінці: «Однак, є родини, батьки в яких подолали складні життєві обставини та змогли змінити своє життя та життя своїх дітей на краще». Так це ж найцікавіше! Чому би не показати позитивний досвід, навчити інших батьків пройти такий шлях і покращити ситуацію у родині?», – наводить приклад Тетяна.

Незрозуміло, навіщо друкувати повідомлення із таким змістом: «Згідно п.п. 2.1.11  п.ІІ Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008р  № 1269/5, у разі тимчасової відсутності доступу до Реєстру, як виняток, допускається складання реєстратором актових записів цивільного стану без використання Реєстру з подальшим обов’язковим внесенням відомостей цих актових записів до Реєстру в день усунення причин, що перешкоджали доступу до Реєстру або не пізніше наступного робочого дня у разі усунення причин поза робочим часом відділу».  Як продертися через ці хащі і зрозуміти суть? Для кого його написали? – запитують і експерти, і, скоріш за все, споживачі інформації.

 «На жаль, серед тих, хто виконує функції комунікаційників в невеликих громадах і щоденно створює контент, наповнює сайти і веде сторінки у соцмережах, дуже мало людей із відповідною освітою. Більш того, нерідко ці складні і важливі функції виконуються на волонтерських засадах або, так би мовити, як додаткове до основної роботи навантаження, – констатує Олена. – Звісно, за таких умов ми не в праві вимагати від них відповідності журналістським стандартам». Саме з цієї причини сайти влади містять не цікаві і не інформативні заголовки на кшталт «Успішний виступ тенісистів», «Святкування Дня села», «Чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини», «Участь у робочій нараді». А ось такі заголовки, мабуть, заслуговують на окрему антипремію: «Запрошуємо студентів, аспірантів та молодих вчених України (віком до 35 років включно) взяти участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт «Соціально відповідальне ведення бізнесу — складова сталого розвитку», що організовано з нагоди 30-ї річниці» або

«Коли зустрічаєш таке: «Відбулося засідання міської комісії з питань надання одноразової матеріальної допомоги», і мова йде про те, що комісія розглянула 49 звернень і всім 49-ти було надано допомогу, так і хочеться запитати: чому би не винести у заголовок більш інформативне повідомлення, що «49 мешканців отримали одноразову допомогу»?», – пропонує пані Тетяна.

Також в новинах, що поширюються на сайтах громад, нерідко порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів, коли текст інформаційного повідомлення містить невідомо чиї оцінки та враження на кшталт «Захід став справжнім святом для глядачів, що люблять і цінують народну пісню. А творчий колектив, як завжди, показав свій професіоналізм виконання, високу сценічну культуру і творчий потенціал». У експерток є претензії навіть до дотримання стандарту доступності (до його порушення призводить, зокрема, використання офіційної канцелярської мови чиновників). От, наприклад, що можна зрозуміти з цього повідомлення: «…в Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» відбулася прес-конференція «Стратегічна екологічна оцінка – новий інструмент управління екологічного стратегічного планування для органів влади та громадськості». Експерти громадської організації «Громадська ініціатива Луганщини» розповіли про результати роботи в рамках проєкту «Будуємо успішну Білокуракінську селищну громаду разом! Забезпечення сталого еко середовища». Основною метою співпраці є забезпечення ефективного впровадження стратегічних документів  соціально-економічного розвитку, які стосуються охорони довкілля шляхом створення необхідних нормативно-правових умов та підвищення екологічної свідомості та еко-культури серед широкого кола громадськості»?

Отже, проблем багато. І тим більш цінним є те, що в деяких громадах намагаються використовувати засади і принципи якісної журналістики, створюючи притомний інформаційний продукт. Зокрема, експертки ІДПО відзначили доволі високу якість сайту Щастинської міської військово-цивільної адміністрації, де професійно побудовані і заголовки, і тексти, представлені різні теми і жанрові форми подачі матеріалу.

«Після проведення дослідження сайтів влади я зрозуміла, чому в багатьох локальних медіа такий неякісний контент, – каже пані Самойленко. – Бо місцеві газети і сайти беруть за основу релізи місцевої влади, яка публікує релізи влади вищого рівня. Одночасно, в місцевих медіа настільки відчутний брак кадрів, що вони просто фізично не мають можливості переробляти недостатньо якісну «сировину» від влади. Виходить порочне коло».

      «Тому і постає виклик, який взяла на себе, зокрема, ГО «Антикризовий медіа-центр» в Краматорську – навчити громади подавати інформацію про себе зрозуміло, точно, цікаво, щоб це було корисно споживачеві і дійсно висвітлювало результати діяльності на місцях» , –  резюмує Тетяна Строй.

Читати також:

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …

Як війна скорегувала гендерний баланс у медіа Луганщини

Останнім часом, як на замовлення, трапляються публікації та сюжети про жінок на війні. Різні медіа талановито та яскраво розповідають про журналісток, підприємниць, акторок та представниць інших престижних професій, що змінили яскраве життя на фронтові будні, сіли за кермо БМП замість «Лексусу» чи взяли у руки автомат замість клатчу чи йоркширського тер’єру. У луганських медіа, які …