Засоби масової інформації не можуть замінити державу

03.12.2015 | Кількість переглядів: 366

«Місцеві та центральні засоби масової інформації недостатньо інформують про проблеми переселенців. Вимушені переселенці не довіряють місцевим ЗМІ. Внутрішньо переселені особи також не мають задовільного доступу до офіційної інформації: часто не знають про рішення місцевої та центральної влад», — певна виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко. А згідно дослідження, проведеного донецькою громадською організацією «Альянс», проблемам переселенців присвячено всього 1% матеріалів у медіа. Якої інформації потребують переселенці, чому їх потреби не можуть задовольнити ЗМІ, як покращити комунікацію між владою, переселенцями і ЗМІ – відповіді на ці питання намагалися знайти учасники обговорення.

Валентина Кузик, консультант зі зв’язків з медіа, Інтерньюз Європа детальніше розповіла про дослідження та висновки Європейської дослідницької асоціації, яке проводилось на замовлення Інтерньюз Нетворк. Висновки, які були отримані під час проведення фокус — груп фактично підтвердили й учасники круглого столу.

Олександр Ворошковрадник Мінсоцполітикикерівник ініціативної «SOS Краматорськ»; Ірина Степанова,НГО «Право на захист»; Ірина Кирикова, волонтер з Дружківки, яка працює з переселенцями; Володимир Орос, голова ГО «Добро» з Добропілля говорили про недостатність інформації. Особливо гостро «інформаційний голод» відчувають люди у маленьких містах та селищах у так званій «сірій зоні», де люди не мають доступу до інтернету. Замало інформації для переселенців розміщують ТБ, радіо, центральні і місцеві ЗМІ. Ірина Степанова наголосила, що «інформаційний вакуум створив багато проблем. Люди, які змушені були переселитися, вважають себе покинутими. Вони не відчувають турботи держави і не чують думки і позиції влади. Через відсутність інформації, переселенці не знають, що і де відбувається, які закони ухвалені та діють. Досі залишається багато людей, які навіть не чули, що їм потрібно зареєструватися. Більшість людей залишилося на території Донецької області і не можуть та не мають змоги їхати далі – і з ними потрібно працювати. Пані Степанова вважає, що повинен бути державний друкований орган, який би висловлював позицію влади, подавав необхідну інформацію, роз’яснював кроки влади – тобто, висловлював позицію держави що стосується переселенців.

Натомість Максим Потапчук, лідер волонтерської спілки Liberi Liberati переконаний, що «переселенці не повинні стояти з протягнутою рукою, бути утриманцями та постійно скиглити: дай, дай, дай у місцевих громад і держави: «Ми маємо проявляти активність і брати участь у житті місцевих громад». В той же час, Максим вважає, що Україна повинна повторювати, що любить, допомагає і не залишить напризволяще своїх громадян, які змушені були залишити все і переселитися. Адже дуже часто переселенці навіть не знають, що гуманітарну допомогу вони отримують від України. «Україна з вами! Світова спільнота – з вами! – потрібно наголошувати на цьому», — підкреслив Максим Потапчук, переселенець- волонтер, який допомагає дітям.

Так само вважає Гаяне Авакян, переселенка, журналіст, волонтер громадської організації «Бахмут Український» вважає, що «проблему «інформаційного голоду» серед переселенців потрібно вирішувати на локальному рівні – у розрізі конкретних реалій громади, в яку вони потрапили. Оскільки профільне Міністерство інформації ніяких цільових програм в цьому напрямку не реалізовує, за цю справу треба братися місцевим волонтерам. Особливо це актуально для прифронтових міст, таких, як Артемівськ — Бахмут, в якому на сьогодні зареєстровано більше 70 тисяч ВПЛ і їх кількість збільшується. Важливо продемонструвати успішні приклади переселення та інтеграції у громаду нового міста, дати вичерпну довідкову інформацію та конкретні алгоритми дій для отримання документів чи соцвиплат, оперативно повідомляти про нововведення у законодавстві, інформувати про організації, які можуть надати юридичну, психологічну, консультативну та гуманітарну допомогу для переселенців. Така інформація має з’являтися у різних каналах ЗМІ (ТБ, газети, онлайн, радіо), щоб охопити різні соціальні аудиторії. Все це у комплексі дозволить заповнити інформаційний вакуум, який ми маємо на сьогоднішній день, а також допоможе подолати стигматизацію внутрішньо переміщених осіб у приймаючій громаді».

Кріс Шюпп, радник з гуманітарних питань, Інтерньюз Європа підкреслив, що головне для успішної соціальної адаптації не розділяти жителів місцевих громад та вимушених переселенців. Адже проблеми у них спільні: погані дороги, побутові проблеми, доступ до інформації. Не варто тільки чекати допомоги від держави, доброчинних організацій, треба об’єднувати зусилля і вирішувати ці проблеми разом. Як, наприклад, вже діють переселенці та волонтери з Артемівська, які спільними зусиллями випускають газету «Новий житель».

Журналіст – розслідувач сайту Depo.ua Андрій Романенко визнає, що засоби масової інформації розміщують недостатньо інформації про переселенців, але акцентує на тому, що ЗМІ не можуть замінити державу. «Найголовніше сьогодні – змінити ставлення держави до переселенців, – наголошує Андрій Романенко. – Бо як ми можемо писати про любов України до цих людей, якщо насправді її немає.»

Директор департаменту внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації Олександр Меланченко погодився з тим, що потрібно об’єднувати зусилля і запевнив переселенців, волонтерів і журналістів, що їх зауваження, побажання будуть враховані. «Потрібно докладати спільні зусилля до вирішення проблем вимушених переселенців, їх соціальної адаптації, і в цьому питанні ми готові дослуховуватися до порад волонтерів, громадських організацій, активних переселенців, у яких вже є досвід та напрацьовані рішення», — підкреслив Олександр Меланченко .

Читати також:

«МАЙБУТНЄ КРАЇНИ ЗА МОЛОДДЮ»

Такого висновку дійшли учасники та лідери громадських організацій у Дружківці під час дискусії, яку ініціювала громадська організація “Молодіжна Альтернатива”. Обговорюючи питання молодіжної політики, Сергій Пронкін, координатор платформи соціальних ініціатив “Халва хаб” зазначив, що «в місті молодь досить активно вже займається питаннями альтернативного дозвілля, з’являється неформальна субкультура, що, відповідно, формує молодіжний простір, без якого неможливі глобальні …

«Карітас Харків»: милосердя, безкорислива любов, допомога нужденним

Війна не милує нікого. Ні дорослих, ні старих, ні дітей, ні тих, хто сам не може постояти за себе. Іванка, дитинчатка з синдромом Дауна, вихопили зі звичної обстановки, з кола знайомих людей в Донецьку, де йшла війна, і вивезли, точніше – евакуювали за допомогою Держслужби з надзвичайних ситуацій до Харкова. Так хлопчик опинився у Центрі …

З вірою в себе

Кілька кілометрів рівних рядів однакових світлих будинків з червоними дахами. Це Грузія. Містечко для переселенців. Таких поселень в країні більше 40. З’явилися вони у Південній Осетії в перший рік після війни з Росією. Будували бюджетним коштом та на гроші західних партнерів. А що в Україні? А у нас поки що нічого. Поки що. На державу надії …

Підприємці, є можливості!

З травня по серпень 2016 року в Києві десятки переселенців змогли відвідати серію занять для бізнесменів-початківців. Люди, які виїхали з зони конфлікту на сході України чи з анексованого Криму, залишивши там свої бізнеси та робочі місця вчилися, як правильно розпочати свою справу на новому місці. А поради та нові знання їм безкоштовно надавали найкращі спеціалісти …