За результатами квітневого гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Донеччини у лідерах – сайт «Краматорськ Пост» та газета «Провинция»

28.04.2020 | Кількість переглядів: 359

У період з 11 по 17 квітня було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»).

Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

Загалом проаналізовано 412 матеріалів в інтернет- і 95  у друкованих виданнях.

Порівняно із даними лютневого моніторингу, кількість експерток і героїнь матеріалів значно знизилася. Це відбулося через тотальне заповнення інформаційного поля Донеччини передруками офіційної статистики щодо захворюваності на COVID19, яка лунала з вуст прем’єр-міністра, представників МОЗ і розбавлялося це винятково релізами від очільників області та конкретних міст. Під час моніторингу ми не побачили в онлайн-ЗМІ розповідей про роботу медперсоналу, освітян та освітянок (і так само батьків школярів), які в турборежимі змушені були опанувати сучасні інструменти навчання у віртуалі. Не було історій про виживання підприємців, історій про допомогу волонтерів: тема благодійництва висвітлювалася виключно на прикладах роботи Фондів олігархів Новінського та Ахметова. Жінки як експертки фігурували лише там, де вони заступниці мера чи керівниці департаментів охорони здоров’я або соціального захисту.

 

Отже, на інформаційних сайтах присутні 26 (було 34) %експертокта 22 (було 28) % героїнь.

Найвищий показник експерток зафіксовано у матеріалах про соціальний захист (80%), спорт та інші теми – по 50%, екологію (45%) та волонтерство/благодійність» – 38 % випадків. Низькі показники цитованості по темах «культура/релігія» (13%), «медицина/охорона здоров’я» (15%),  «політика/місцева влада» і «економіка/бізнес» – по 17 %. Немає експерток і по темі «війна/армія» та «кримінал/ДТП/НС».

Тема «культура/релігія» цього разу була представлена переважно у вигляді коментарів священників (відповідно чоловіків) щодо святкування Великодня в умовах карантину, а також чоловіки традиційно переважають у темі «політика/місцева влада», оскільки в основному вони коментували ситуацію в області/місті щодо заходів, які вживає влада для запобігання поширенню коронавірусу, а мерів-жінок на Донеччині немає.

Як героїні у квітні жінки фігурували у матеріалах на тему соцзахисту (60%) та віднесених у рубрику «інше» (77%), порівну з героями публікацій – у публікаціях про розваги/дозвілля (50%). Немає взагалі згадок про жінок в матеріалах на економічну, освітню, культурно чи релігійну тематику, а також в контексті війни та довкілля – 0%. Низькі показники по темах «волонтерство/благодійність» (13%), «медицина/охорона здоров’я» (19%), «спорт» (20%), «кримінал/ДТП/НС» (22%). У 25 % випадків жінки згадуються по темі «політика/місцева влада».

 

У друкованих медіа показники щодо представленості жінок значно кращі: як експертки присутні у 51 (було 37)% випадків, як героїні – у 42 (було 40)%. На відміну від сайтів, редакції газет приділили більше уваги різним темам, висвітлили історії людей.

Найбільш «жіночою» виявилася тема соцполітики (у 100% жінки були експертками і 50% — героїнями матеріалів) та волонтерства/благодійності (у 75% – експертками і 80% героїнями публікацій). У темах «медицина/охорона здоров’я» та «інше» – по 50%. Не коментували жінки питання освіти, криміналу (ДТП, НС).

Топовими позиціями у газетах для героїнь стали матеріали на екологічну тематику (100%), у же згадану благодійність (80%), кримінал (75%) та дозвілля (67%). Загалом відсутні героїні в публікаціях на теми освіти, медицини. У темі культури/релігії жінки були героїнями лише у 20% випадків, політики/діяльності місцевої влади– у 25% і у 33 % –у спортивній тематиці.

Високий відсоток експертного представлення жіноку темі «соціальна політик/соцзахист» зумовлений кількістю публікацій (і в друкованих, і в онлайн-медіа) щодо виплати пенсіонерам «карантинної тисячі», а управління/відділи соціального захисту населення очолюють переважно жінки.

Велика розбіжність у показниках між чоловіками та жінками у повідомленнях, які стосуються нещасних випадків, злочинів, ДТП, надзвичайних ситуацій тощо: у 100 % чоловіки і на сайтах, і у газетах коментували ці питання, героями ж були в онлайн-виданнях у 78% та у 15% у газетах. Варто відзначити, що у цьому розділі жінки частіше згадуються як потерпілі, а чоловіки як порушники, кривдники.

Фемінітиви

І в онлайн-медіа, й у газетах у квітневій моніторинговій хвилі ми отримали дуже низький показник вживання фемінітивів – 20% і 26% відповідно.

У жіночому роді (фемінітиви) медіа Донеччини вживають такі слова:

-          українською мовою: продавчиня, інспекторка, юніорка,курсантка,виконуюча повноваження, директорка, жінка-соцпрацівник;

-          російською мовою: начальницауправления; сиделка, медработница,исполняющаяобязанности начальника; мастерица, призерка,певица,владелица, хозяйка(магазина).

Контент донецьких медіа переважно російськомовний, і в ньому переважають назви у чоловічому роді (маскулінітиви), але в багатьох випадках і з них легко утворити фемінітиви:

-          главврач Валерия Русаненко; председатель комиссии Ольга Лузгина; заместитель начальника  Ирина Кулакова; начальник управления Лариса Гусева; директор  центра занятости Валентина Рыбалко, пекарь-кондитер Зинаида Сухомлинова, администратор, гид Кристина Ханча; омбудсмен Людмила Денисова; министр социальной политики Марина Лазебная,   член Наблюдательного сонета Фонда Рината Ахметова; Наталья Емченко, наш кореспондент; координатор Виктория Кошманова; медицинский работник вылечилась от коронавирусной инфекции; психолог, руководитель Главного управления Ирина Долозина; отличник образования, обладатель Почетного отличия, бывший директор Ирина Колесник; представитель департамента Янина Ватулина, секретар организации ветеранов Тамара Семейко; руководитель терцентра Елена Черман; главный врач Светлана Шабалина.

Однак маскулінітиви широко вжиті й в україномовних текстах: радник міського голови Тамара Прокопова, начальник УСЗН Світлана Вострикова, суддя-спікер Анастасія Михальченко, головний лікар Інесса Остряніна; тренер-викладач Наталя Коновалюк; начальник УСЗН Ольга Близнюк; головний спеціаліст Леся Подвеско; спеціаліст з мобілізації Наталя Красківська; керівник апарату Тетяна Вервейко; депутат райради Лариса Краснодій, «розповідала твій колега-куркуль Олена Хатмулліна».

Згідно отриманих даних, серед друкованих ЗМІ найбільший відсоток експерток зафіксовано у газети «Вперед» (59%), однаково з кількістю експертів– у виданнях «Маяк» і «Провинция» (по 50%). За кількістю героїнь матеріалів лідером є газета «Наше слово» (58%), близький показний має газета «Вперед» (56%). Однак це означає, що видання менше уваги приділяють чоловікам.

Із фемінітивами найкраща ситуація у «Провинции» (50%), трохи нижчий показник у видання «Маяка» (50%), який у минулій моніторинговій хвилі був лідером у вживанні фемінітивів(60%). Найгірша ситуація за всіма показниками – у газети «Вісті»: немає експерток, не вживаються фемінітиви (як і у лютому), і героїнь лише 20%.

Відповідно лідером з гендерної чутливості у квітні стала газета «Провінція» (47%), на другому місці – видання «Вперед» (42%). Найгірший коефіцієнт гендерної чутливості залишається у газети «Вісті (6,7%, у лютому був 24,7%).

У новинах онлайн-видання  «Кума.Сіtу» – паритет по кількості експерток і експертів, але цього разу немає жодної героїні та фемінітивів. Майже паритетно з експертками й експертами у видання «Краматорск Пост» (43% і 57% відповідно). Лідером із уживанням фемінітивів став «06239com.ua–сайт Покровска и Мирнограда» (36%). Ані фемінітивів, ані героїнь і лише 3% експерток – у новинах «06277.com.ua — Сайт Доброполья».

Тож серед інтернет-видань найбільш гендерночутливим у квітні є «Краматорск Пост» (27%), а найменш – «06277.com.ua — Cайт міста Доброполья» (1%).

 

Стереотипи у медіа

У цьому моніторинговому періоді на увагу заслуговує матеріал від 14 квітня, розміщений на сайті «06239com.ua – сайт Покровска и Мирнограда» під назвою: «У Мирнограді правоохоронці вже вдруге склали адміністративний протокол відносно жінки, яка не дбає про своїх дітей». Уже в заголовку винесено вердикт жінці за погане поводження із дітьми. Весь текст повідомлення, взятого, очевидно, з прес-релізу поліції, «прошитий» звинуваченням винятково матері, а редакція, нічого не міняючи у повідомленні, мабуть, згодна з таким підходом: «Чотирьом неповнолітнім дітям доводиться жити у повній антисанітарії, проте матір малечі це зовсім не бентежить. А надані строки на виправленні ситуації правоохоронцями та соцпрацівниками вона просто проігнорувала. Цього разу жінку попереджено про можливе тимчасове вилучення дітей з родини».

Згадується, що «Інспектор ювенальної превенції Мирноградського відділення поліції Антон Сябрук отримав повідомлення від місцевих мешканців про те, що «водній з родин батьки не дбають про дітей. Виявилось, що дана родина перебуває на обліку в соціальній службі міста та відносно 27-річної матері раніше вже був складений адміністративний протокол за невиконання батьківських обов’язків».Тобто неодноразово згадується, що у дітей є і батько, який не виконує своїх обов’язків. Але всі питання правоохоронці адресують жінці і розміщують фото також з нею і дітьми, чоловік відсутній: «На запитання правоохоронців,чому мати допустила таку ситуацію, жінка відповіла, що вона просто не встигла прибрати, а загалом її влаштовує таке життя. Сусіди ж зауважили, що неодноразово помічали обох батьків у стані алкогольного сп’яніння».  У поліції не виникає питань до батька, тому «інспектор ювенальної превенції поліції Антон Сябрук також повідомив жінці, що відповідні матеріали будуть передані ним до спеціалістів соціальної служби й буде піднято питання про тимчасове вилучення дітей з родини».

Звертаємо увагу журналістів і журналісток, що така подача інформації поширює стереотип про тотальну відповідальність матері за дітей і таку ж безвідповідальність батька і є неприпустимою.

Відповідно до результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних донецьких медіа у квітні 2020 року склав 31% (у лютому – 32%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межахпроєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

У червні луганські гіперлокальні медіа – одні з гендернонайчутливіших: результати моніторингу

Упродовж 11-17 червня  було проведено третій гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Було проаналізовано 124 новин 4 інтернет-видань Луганщини  ( “Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та 114  новин друкованих видань (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Новини Сватівщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”). Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків …

Газета «Наше слово» та сайт «Маріуполь.City» – найбільш гендерночутливі видання червня: результати моніторингу

У період з 11 по 17 червня 2020 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількомакритеріями: кількістю чоловіків …

Жінка у суспільно-політичному житті: як інформаційний простір відображає гендерні стереотипи

15 червня 2020 року відбулася гендерна медіакав’ярня онлайн за участю донецьких та луганських журналісток, під час якої учасниці обговорили особливості участі українських жінок у суспільно-політичному житті і те, як медіа висвітлюють ці процеси. Дискусію організував Донецький прес-клуб у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та Незалежною …

У Львові та Кропивницькому розкритикували законопроєкти «Про медіа» за нечітке визначення статусу журналіста і недостатній захист його

Які обов’язки хочуть покласти на тих, хто працює в ЗМІ? Чи достатньо вони матимуть прав? І найголовніше – хто взагалі зможе вважатися журналістом і отримати посвідчення за майбутніми новими правилами? Ці та інші питання обговорили у Львівському пресклубі під час відеомосту Львів-Кропивницький: “Чи довершені визначення статуcу журналіста, його прав та обов’язків, що викладені у законопроєктах …