З вірою в себе

19.09.2016 | Кількість переглядів: 532

Кілька кілометрів рівних рядів однакових світлих будинків з червоними дахами. Це Грузія. Містечко для переселенців. Таких поселень в країні більше 40. З’явилися вони у Південній Осетії в перший рік після війни з Росією. Будували бюджетним коштом та на гроші західних партнерів. А що в Україні? А у нас поки що нічого. Поки що. На державу надії мало, а ось на людей… цілком вірогідно, що завдяки тим, хто після від’їзду з окупованих територій не склав руки і не втратив віри в себе, скоро таке містечко може з’явитися в Дніпрі.  

На своїй землі

«Люблю жити в світі, де нема нічого неможливого», — говорить керівник ГО «Сила майбутнього» Тетяна Гладкова. Ці слова для громадської організації давно стали гаслом.

До війни Тетяна жила в Донецьку. Престижна робота, домашні клопоти, виховання сина… Все йшло, як треба. А потім був квітень 2014-го. Успішний менеджер з Донецька Тетяна Гладкова їхала до Дніпра. Кар’єра, дім, рідні  - все залишалося там, на Донеччині.  Все, що вона везла з собою – надію і віру в себе. Завдяки їм і облаштувалася на новому місці. За кілька місяців, у грудні 2014 року, перевезла до Дніпра і батьків-пенсіонерів та дядька-інваліда першої групи. Вони жили у Новоазовському районі.

Флешмоб переселенців "Нам потрібен дім" у Дніпрі

Так вся родина стала переселенцями. Хоча Тетяна не любить слова «переселенці», вважає його штучно створеним. Коли стало зрозуміло, що в Дніпрі доведеться залишитися надовго, вирішили пускати корні  – збудувати власний дім. Ідея гарна, та занадто багато «але»… Перш за все, потрібна земля. По закону кожен громадянин України має право на отримання земельної ділянки у будь-якому населеному пункті країни. І не важливо, яку він має реєстрацію чи статус.

У своїх намірах побудувати власний дім на новому місці родина Тетяни непоодинока. Ідея сподобалася багатьом дніпровським переселенцям-активістам, з якими Гладкова познайомилася у благодійному фонді «Допомога Дніпра». «Якщо наші ділянки будуть поряд, то шансів отримати фінансування міжнародних організацій  набагато більше», — вирішили колишні донеччани та луганчани. Вирішили створити власну громадську організацію, метою якої було б будівництво, купівля чи отримання власного житла та інтеграція переселенців у громаду міста. Назву обрали красномовну – «Сила майбутнього». Спільна ідея об’єднала абсолютно різних людей. Серед членів організації – бухгалтер, спеціаліст з продажу сантехніки, фотограф, релігієзнавець, продавець ювелірних прикрас, домогосподарка, власниця приватного дитсадка… «Нам би ще нотаріуса та землеупорядника», — жартують члени організації.

Наступним кроком після реєстрації організації був пошук ділянок. Для цього у 2015 році активісти «Сили майбутнього» об’їхали все місто. Механізму надання землі переселенці тоді ще не знали. Головним порадником для них був Інтернет. Виявилося, що крім пошуків фактичних ділянок, треба відкрити кадастрову карту та реєстри. Якщо там нічого про омріяний шматок землі не написано, можна подавати запит до Держкомзему та клопотання з проханням надати цю ділянку до міськради. На перший погляд, не так все й складно, тому вирішили діяти. Місцину знайшли у західній частині міста, у Новокодакському районі. Кадастрові карти підтвердили: земля вільна, є всі шанси її отримати.

Мітинг переселенців під Дніпропетровською облдержадміністрацією

Переселенці  подали документи. Але… «У грудні 2015 року ми написали заяви на 13 ділянок. Майже одразу стало зрозуміло – щоб отримати цю землю швидко, треба ходити до міськради щодня. Та й того може бути мало, бо після виборів наша місцева влада все ніяк не могла зібратися і почати працювати. Потім міськрада нарешті запрацювала. І питання найближчим часом може вирішитися. Та ми, скоріш за все, відмовимося від цих ділянок. Чому? Все просто. Брак досвіду. Обираючи ділянки, ми не врахували велику кількість моментів, через які побудувати житло буде дуже складно. Земля, яку ми обрали, знаходиться у ярку. До того ж хто з нас, людей не пов’язаних з будівництвом, знав, що слід думати про глибину свердловини або потужність електрощита? За цей рік з’явився досвід, знання та знайомства. Зараз ми маємо контакти професіоналів, які за адекватні гроші готові допомогти з вибором ділянок. У планах – обрати 30 шматків землі. Також ми знайшли юристів, які готові нам допомагати з документами, щоб мінімізувати можливість відмови. Звичайно, було б чудово, якби країна мала окремий спрощений механізм надання ділянок для ВПО. Та не з нашим щастям. Тому будемо йти класичним  шляхом, який зафіксований в законодавстві», — говорить голова «Сили майбутнього» Тетяна Гладкова.

До слова, у своїх намірах отримати землю і побудувати там нове житло дніпровські переселенці непоодинокі. Подібні ініціативи вже реалізовані в Києві та Вінниці. Так, у передмісті столиці, селі Мила,  колишні донеччани та луганчани купили 50 земельних ділянок за дуже лояльною ціною і організували кооператив «Мальовниче», де планують побудувати еко-будинки. Ще 454 ділянки переселенці отримали безкоштовно. У Вінниці міськрада готова виділити 3 тисячі квадратних метрів на будівництво.

Тренінг Маріанни Бєлкіної "Як отримати право на землю"

Та земля тільки одне з питань на шляху до власного житла. Будемо відвертими, мало хто з внутрішньо переміщених осіб має кошти на будівництво. І в Києві, і в Вінниці, і в Дніпрі сподіваються… ні, не на державу, а на проекти міжнародних організацій, які будуть спрямовані на будівництво житла. Як було у Грузії. Може б такі проекти вже й з’явилися та мають бути домовленості на рівні Міністерств закордонних справ та інших відомств.  Переселенці розповідають, що Канада та Японія мають наміри виділити гроші на матеріали для будівництва. Та реалізація проектів неможлива без політичної волі, а її дуже бракує, хоча певні зрушення і є. А поки можновладці думають, «Сила майбутнього» намагається отримати підтримку на місцях і веде перемовини з міськрадою, облрадою та обладміністрацією. В перспективі саме від місцевого самоврядування багато в чому буде залежати реалізація проекту з будівництва .

Квіти для мера

До речі, якщо вже мова пішла про країни-донори, то незайвим буде згадати і  про проекти міжнародних організацій. «Якщо про гуманітарку, то це точно не до нас. А от про те, як шукати роботу або провести вільний час розкажемо», — чи не з порогу запевняють члени організації.

Окрім будівництва власного житла, «Сила майбутнього» має за мету інтегрувати переселенців у громаду міста. Організація реалізувала вже майже сотню успішних проектів та заходів. Ще до моменту отримання юридичного статусу як громадська організація весною та влітку активісти почали прибирати та саджати дерева в одному з центральних парків Дніпра. Першою перевіркою на міцність для «Сили майбутнього» стало проведення марафону «Стрічка єдності» у січні 2015 р., далі був ярмарок виробів hand made, в підготовці якого «Сила майбутнього» допомагала своєму «старшому братові» — благодійному фонду  «Допомога Дніпра». Потім був День вишиванки… І понеслося. Члени організації впевнені, що в громаду людина інтегрується лише тоді, коли їй комфортно. А що потрібно для комфорту? Так, житло і стабільний дохід.

Триває заняття у Центрі активного громадянина

Переселенці згадують, що в 2014-му багато працедавців не брали донеччан на роботу, бо всі думали, що ситуація вирішиться швидко. Кому потрібен співробітник на кілька місяців? Зараз ситуація інша. Та питання про роботу для переселенців  залишається актуальним. Багато хто сподівається на Центр занятості або просто не знає, як правильно знайти нове місце. Та під лежачий камінь вода не тече. Тому в січні 2016 р. «Сила майбутнього» розпочала проект «Центр активного громадянина». Реалізовували програму за підтримки USAID. Мета проекту – розворушити людину, активізувати її потенціал, довести, що за своє життя відповідає вона і тільки вона. У тренінгах взяли участь близько 40 осіб.  «Головне, що після занять вони самі пішли шукати роботу, хоча ми нічого захмарного їм не розказали. Лише прості методики – типу треба взяти газету з оголошеннями, відкрити сайт з вакансіями, набрати телефон потенційного роботодавця, виставити резюме. Все просто», — розповідає Тетяна Гладкова.

В рамках цього ж проекту в лютому 50 переселенців з Дніпра їздили до Києва на парламентські слухання з питань ВПО.

Також «Сила майбутнього» показала всім охочим, як хобі можна перетворити на заробіток. Куратором  проекту була переселенка з Донецька Катерина Войтусик. Хто знає краще, що потрібно майстрам, як не сама майстриня? Катерина давно робить прикраси з бісеру, заснувала власний бренд «CORALY». «Дуже багато наших панянок у вільний час плетуть, вишивають, шиють. Чому не перетворити хобі на додатковий заробіток, а, може, й на основне джерело доходу? Тільки треба знати як», — каже Катерина. Ось саме на це «знати як» і був спрямований один із проектів організації «Стартапи в hand made». Фінансування надали УБК ООН та Датська рада з питань біженців. Тема виявилася актуальною. На тренінги прийшли понад сотню людей – і переселенців, і місцевих. Для того, щоб провести майстер-класи, команда «Сили майбутнього» шукала майстрів, які вже мають не просто позитивний, а унікальний досвід проектів в hand made. Так, тренером «стартапів» стала майстриня з Дніпра, яка шиє чохли для барабанів. Свої товари вона давно продає закордон, тож знає всі тонкощі процесу.

Процес створення картини для проекту "Місто квітучих надій"

«Знаєте, нещодавно в мене був ювілей – рік громадської діяльності. Якби мені колись сказали, що я буду менеджером подібних проектів, ніколи б не повірила», — продовжує Катерина. Трохи більше року тому вона взяла участь у тренінгу, темою якого було створення грантових проектів. Перший досвід виявився вдалим. Проект мав назву «Місто квітучих надій». Результатом стало квіткове панно – на дерев’яній  основі квітами, які виконані в різних техніках, була відтворена карта Дніпра. Для цього проекту Катерина протягом довгого часу складала базу майстер-класів та майстрів міста. Коли організація отримала гроші від ООН та Британської Ради на цей проект, то вже знали, до кого звертатися. Кожен з учасників робив дві квітки. Одну для панно, іншу забирав собі. Так за десять тижнів квіткова карта міста була готова.

Та зробити панно, то тільки півсправи. Воно має висіти в кабінеті у голови міськради – так вирішили переселенці. «Дніпро нас дуже добре прийняло, хотілося подякувати місту, а тому панно ми мали передати меру особисто в руки», — розповідає голова організації. Мер – людина зайнята, та знову подіяло правило «нема нічого неможливого». Роботу вручили особисто голові міськради Борису Філатову. «Нещодавно одна наша знайома була на прийомі у нього. Розповідала про переселенців, говорила щось на кшталт: «До Дніпра приїхали такі чудові люди, вони зроблять з міста сад…», на що Філатов відповів їй: «Вірю, бачив, навіть маю докази» і виніс наше панно», — говорить Тетяна.

Про це мають знати всі

Під час зйомок соціального ролику

Влітку організація за свої кошти орендувала приміщення в центрі Дніпра. Офіс винаймають разом із психологічним центром. В «Силі майбутнього» дуже  сподіваються, що облрада піде на зустріч і виділить приміщення. Можна навіть не в найкращому стані. До ладу переселенці доведуть його і самостійно.

Першим заходом на новому місці стала презентація книги про переселенців «Знедолені? Нездоланні», яку видав Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки «Інтерньюз». До збірки увійшла й історія Тетяни Гладкової.

Під час презентації «Сила майбутнього» показала ще один свій проект – два соціальні ролики, присвячені переселенцям. Перший  — про драму людини, яка залишає свій дім через війну, другий – про надію побудувати власне житло на новому місці.  Режисером роликів стала переселенка з Луганська Світлана Лук’янченко.  Зазвичай, вона опікується дитячими заходами, які проводить «Сила майбутнього».

У дитячому арт-просторі в парку

Жінка зізнається, що знімати ролики довелося вперше. Та на екрані вона розповіла свою історію, типову для сотень тисяч ВПО. «Я приїхала до Дніпра влітку 2014 року.  З двома дітьми на руках, старшому було 9 років, молодшому – 9 місяців», — розповідає вона. Завдяки гранту Світлана відкрила власний бізнес – сімейний клуб «Територія позитиву», який займається програмами розвитку для дітей та має власний міні-дитсадок. У клубі працює сім співробітників. Влітку спільно з «Силою майбутнього» вони облаштували в одному з центральних парків Дніпра арт-простір для дітей.

Зараз Тетяна та Світлана займаються презентацією роликів в інших містах України. Вже показували їх у Вінниці та Івано-Франківську.

Що далі? А далі нові проекти та втілення мрії про власний дім. «Головне – не втрачати оптимізму і вірити», — говорять в організації. А з вірою в активістів «Сили майбутнього» все гаразд!

Контакти:

Сторінка ГО «Сила майбутнього» у Facebook

https://www.facebook.com/groups/809974349095749/?fref=ts

Адреса: м. Дніпро, вул. Т.Г. Шевченка, 59, оф.210

Матеріал рос.мовою можна завантажити тут: Верить в себя

Читати також:

У Києві відбулося перше обговорення практикуму деокупації

Практичний досвід волонтерів, які вже сьогодні реалізують процеси деокупації на визволених територіях, має бути корисним не лише у Донбасі після його повернення в Україну, а й в інших регіонах країни – у рамках декомунізації свідомості та розвитку громад. Такого висновку дійшли експерти круглого столу «Деокупація: як це працює?», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) …

Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Донбасі: допомога людям по обидві сторони війни

Зайцево, Ленінське, Майорськ, Курдюмовка, Первомайське, Нєвєльське, Водяне, Сєверне, Жованка, Бахмутка, Новоселівка2, Кам’янка… Назви цих поселень на Донеччині постійно лунають у повідомленнях з лінії фронту: тут обстріли, руйнування, загибель і поранення людей, у більшості відсутня влада у звичному розумінні – чи то цивільна, чи то військова, немає магазинів, аптек, медичних пунктів, звісно ж, і банківських установ, …

«Карітас Харків»: милосердя, безкорислива любов, допомога нужденним

Війна не милує нікого. Ні дорослих, ні старих, ні дітей, ні тих, хто сам не може постояти за себе. Іванка, дитинчатка з синдромом Дауна, вихопили зі звичної обстановки, з кола знайомих людей в Донецьку, де йшла війна, і вивезли, точніше – евакуювали за допомогою Держслужби з надзвичайних ситуацій до Харкова. Так хлопчик опинився у Центрі …

Житло для ВПО: рівняння з багатьма невідомими

Основне питання, що постало перед громадянами України, які вимушено покинули свої будинки і майно в окупованому Донбасі та Криму – житло. Переселення – завжди виклик, але ставляться до нього по-різному. Частина людей сприймає ситуацію як тимчасову міграцію, однак значна група сімей вже прийняла для себе рішення «пустити коріння» на новому місці. Експерти організації «Громадянська ініціатива …