В Україні з 2007 року діє таке неформальне об’єднання громадських організацій як «Громадянська Асамблея України» (ГАУ). Воно об’єднує під своїми ідеями кілька сотень громадських організацій з усієї країни, які раз на рік збираються на загальному з’їзді й обговорюють проблеми сьогодення та шукають шляхи їх вирішення. Цьогоріч відбувся вже четвертий форум, на якому традиційно була присутня делегація з Донецька у складі Олександра Букалова («Донецький Меморіал»), Людмили Огнєвої («Союз українок») та Миколи Жовніренко («Донецький центр соціальної адаптації шахтарів»). Які проблеми зараз чатують на громадські організації в Україні? Які ризики існують у розвитку українського суспільства?
За словами правозахисника Олександра Букалова, на форумі обговорювалось багато важливих питань, зокрема наближення парламентських виборів (в очікуванні яких є обґрунтовані побоювання в суспільстві щодо їх нижчої якості у порівнянні з попередніми) та ідея Конституційної Асамблеї. «За задумом, там мають бути представлені різні сили суспільства, або різні представники суспільства. Нинішня влада взяла ідею на озброєння, і президент своїм указом створив Конституційну Асамблею. Тим не менш, сама процедура її створення не відповідає головній ідеї: незалежності цього органу від влади. На форумі було прийнято три важливих основних документа. Це – документ, присвячений Конституційної Асамблеї, і сенс його полягає в тому, що пропонується президенту ініціювати прийняття в парламенті таких змін до Конституції, які б дозволили збирати Конституційну Асамблею. Тому що сьогодні її реально зібрати не можна, Конституція не передбачає такого органу. Внести ті мінімальні необхідні зміни до Конституції, які б дозволили такий орган зібрати, і ось тоді його збирати, вибирати в нього делегатів і так далі. Другий документ присвячений майбутнім виборам. Одна з головних важливих думок у цьому документі це те, що відповідальність за їх правильність будуть нести, в будь-якому випадку, влада, опозиція і самі громадяни. Тобто тут буде неправильно говорити про те, що ось влада провела брудні вибори. От якщо вони у нас вийдуть брудні, то відповідальність за це повинні будуть нести і саме суспільство, і опозиція. Та третій документ – це загальна заява ГАУ, яка говорить про те, що громадянське суспільство в Україні має бути більш активним, більш цілеспрямованим, і в своїх діях змушувати владу враховувати інтереси суспільства», – зазначає Пан Олександр.
Для членів ГАУ зрозуміло, що громадські організації мають активніше співпрацювати у різних сферах аби досягати цих цілей. Голова обласної організації «Союз українок» Людмила Огнєва зазначає, що для неї найкориснішим на форумі було якраз знайомство, спілкування та обмін досвідом з іншими громадськими організаціяими. «Дуже слушна була пропозиція Асамблеї – створення сайту, де організаціям можна було б спілкуватися. На форумі ГАУ Фонд «Відродження» запропонував безкоштовне створення такого ресурсу. Всі організації, які виступали, висловили бажання громадського діалогу ще й поза форумом. На сайті ГАУ можна було б спілкуватися з організаціями й іншого напрямку, а не тільки того, в якому громадська організація працює традиційно», – наголошує Огнєва. Одним із вдалих видів співпраці громадських організацій та активістів на Донеччині пані Людмила називає створення унікального в світі музею «Смолоскип» та проведення там різноманітних заходів, спрямованих на плекання патріотизму, виховання, освіту.
Микола Жовніренко вважає дуже символічним те, що четвертий форум ГАУ відбувався одночасно з прийняттям Верховною Радою нового Закону «Про громадські організації». З огляду на те, що у його підготовці та формулюванні приймали участь представники громадських організацій. За словами пана Миколи, цей закон має більш прогресивні пункти та формат у порівнянні з тим, який був до цього. «Коли б в Україні було сформоване громадянське суспільство, то вільна преса зверталася б до вільних громадян, об’єднаних в організації. А коли суспільство неорганізоване, неструктуроване, то преса може говорити як завгодно, але користі від цього не буде, бо не буде дій», – відзначає Жовніренко. Пан Микола підкреслює, що найперше, у чому є потреба для появи в Україні громадянського суспільства – інформативна сторона. «Про громадські організації, про Громадянську Асамблею України, про формат громадянського суспільства молодь нічого не знає. Для цього має працювати телебачення. Журналісти з питання громадського суспільства самі нічого не знають, а для того, щоб говорити, людям розказувати, треба знати. Що ж вони можуть розказати? Тема громадянського суспільства взагалі відсутня в засобах масової інформації. ГАУ і сайти, де зосередженні громадські організації, вони, можна сказати, професійні, їх читають ті, хто вже працює в цьому напрямку. А якщо хтось молодий загляне туди, то йому все треба пояснювати. Інформаційна та навчальна сторона дуже важлива. Наприклад, сталася біда якась, проблема, люди гуртуються навколо своєї проблеми. А до цих людей треба піти й навчити їх основам громадянського суспільства, бо вони набагато більше зможуть зробити разом, структурувавшись, ніж спонтанно збираючись», – підкреслює пан Микола.
