Як війна скорегувала гендерний баланс у медіа Луганщини

27.04.2022 | Кількість переглядів: 259

Останнім часом, як на замовлення, трапляються публікації та сюжети про жінок на війні. Різні медіа талановито та яскраво розповідають про журналісток, підприємниць, акторок та представниць інших престижних професій, що змінили яскраве життя на фронтові будні, сіли за кермо БМП замість «Лексусу» чи взяли у руки автомат замість клатчу чи йоркширського тер’єру. У луганських медіа, які ми дослідили з метою подивитись, як у період війни у них представлені жінки і чоловіки, такого не було. Можливо, тому, що і самі медіа ледь живі (як і територія, по якій саме зараз гатять росіяни з усіх можливих видів зброї), чи не головною героїнею Інтернет-простору Луганщини є жінка, яка займається… похованнями.

Отже, з 10 по 17 квітня ми дослідили 221 матеріал, що оприлюднили ті гіперлокальні медіа Луганщини, які попри всі обставини продовжують інформувати своїх читачів. Зокрема, це сайт газети «Кремінщина», Сайт города Луганска, Попасна City, Сватове City і Северодонецк online. Три чверті усіх публікацій на цих майданчиках так чи інакше стосуються  війни, і 41% з тих, про кого йдеться в текстах (тобто героїв і героїнь публікацій) – жінки. Експерток (жінок, слова яких цитують у журналістських матеріалах) виявилося набагато менше – 18%.

Гайдай крокує попереду…

Про що б не писали свої матеріали журналісти в цей час, вони все одно про війну. Однак у цій глобальній темі є певні напрямки, а серед них  – так звані топ-теми. На Луганщині у досліджуваний період їх було дві: наслідки обстрілів (загибель, поранення, руйнування) та евакуація населення. Головним «голосом» території в медіа, як, до речі, і в мирні часи, є голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. «Гайдай звернувся до мешканців Луганщини: Евакуюйтесь до безпечних регіонів України, щоб вижити», «Гайдай: Рубіжне, Попасна та Гірська громада зруйновані до невпізнаваності, Сєвєродонецьк зруйновано на 70%», «Міста, які заважають окупантам, знищуватимуть в нуль. Буде багато жертв» – Сергій Гайдай», – подібні заголовки можна зустріти у будь-який день тижня на будь-якому з досліджуваних ресурсів. За нашими підрахунками, близько 75% висловів, процитованих в медіа-повідомленнях, належать саме очільнику Луганщини.

Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай

 

Пул експертів, що потрапили в луганські медіа, складається з трьох груп. Перша – це медійні персони, зокрема, ті з них, котрі ризикнули нанести візит в область, де тривають активні бойові дії. Йдеться про фронтмена гурту «Океан Ельзи» («Вакарчук заспівав у поліцейській дільниці на Луганщині під звуки канонади») і блогера Дмитра Комарова, який завітав на Луганщину та закликав до евакуації. Також в медіа цитували відомого «телелікаря» (Доктор Комаровський розповів, як діяти у разі хімічної атаки).

Друга група експертів – представники і представниці різних гілок влади: Президент України («Зеленський: Зафіксовані сотні випадків зґвалтувань, у тому числі зовсім маленьких дітей. І навіть немовля!»), США («Байден: «Стає очевиднішим: путін здійснює геноцид в Україні»), Головнокомандувач ЗСУ («Робимо можливе й неможливе: Залужний повідомив, що зв’язок із героїчними захисниками Маріуполя підтримується»), керівники різних міст Луганської і Донецької області (Олександр Дунець приступив до виконання обов’язків начальника Кремінської міської військової адміністрації), певних державних установ.

У цій категорії присутні і жінки-політикині, зокрема, ситуацію коментують Ірина Верещук, що займає посаду під назвою «віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України» та омбудсмен Людмила Денісова. До речі, саме із назвою цих посад пов’язано близько половини маскулінітивів, що зафіксовані моніторингом. Найбільшою мірою «грішив» маскулінітивами Сайт города Луганска.

Третя група експертів в медіа, які ми дослідили, це «пересічні» люди, здебільшого – волонтери і волонтерки, які займаються евакуацією місцевих жителів та доставкою гуманітарної допомоги (25-ти річний попаснянин допомагає евакуюватися мешканцям Попасної).

Також присутніми в медіа є військові (зокрема, захисники Маріуполя) і медики. І ще луганські медіа подеколи цитують російських загарбників, розмови яких перехоплює і розповсюджує Служба безпеки України.

«Нежіночі» справи

Підприємиця з Попасної Галина Крошка і списки із прізвищами небіжчиків, які вона передає редакції

Узагальнюючи зміст луганських медіа за один тиждень квітня зазначимо, що найбільш вражаючою героїнею матеріалів стала жінка, підприємницька діяльність якої пов’язана із ритуальними послугами. Сайт  Попасна City регулярно публікує матеріали про діяльність Галини Крошки і навіть ініціював краундфандингову кампанію по збору коштів на поховання мешканців Попасної і найближчих сіл в період воєнних дій (Перечислили деньги на захоронение ушедших из жизни попаснян. Отчет и анонс новой кампании). В одному з текстів є посилання на фейсбук-сторінку пані Галини, і тільки тому маємо уявлення, як виглядає жінка, що виконує, мабуть, найбільш «нежіночу» у світі роботу – під обстрілами розшукує, збирає та ховає тіла загиблих і померлих під час війни. При цьому ще і долає додаткові перешкоди, пов’язані із мародерством і свавіллям деяких земляків: «Она настоятельно просит не заниматься воровством. Также она обращается с просьбой, не хоронить без разрешения местным жителям свою родню в могилах, которые выкопали работники ритуальных услуг. Им за это заплатили деньги». Отже, так виглядає жінка, зусиллями якої в Попасній мертві тіла належним чином хоронять. 

Загалом сайт Попасна.Сіті навіть в умовах війни продовжує якісне інформування своєї аудиторії, дотримуючись професійних стандартів, у тому числі і щодо гендеру. Журналісти активно використовують  фемінітиви, а кількість експерток є дуже високою – 58%. Зокрема, цьому сприяє публікація матеріалів, в яких жінки розповідають свої історії. Нажаль, здебільшого трагічні або драматичні (Монологи жінок про чоловіків, які віддали свої життя, захищаючи рідну землюДважды переселенка: как попаснянка убегала от войны).

Інші досліджувані ресурси набагато менше уваги приділяли жінкам, хіба що сповіщали про те, що Колишня сєвєродончанка допомогла придбати ліки для мешканців Сиротиного або про те, що На Луганщині поліцейські затримали місцеву мешканку, яка передала дані про розташування підрозділу ЗСУ. Це, до речі, єдиний приклад «антигероїської» поведінки у цьому моніторинговому періоді.

 

Умовна анонімність

Загальна кількість експерток і героїнь, представлених в медіа Луганщини цього разу приблизно однакова (19% і 22% відповідно). Цьому посприяла, зокрема, відсутність матеріалів на традиційно «жіночі теми» – про освіту, медицину, соціальну та культурну сфери. Цього разу маємо лише поодинокі приклади висвітлення умовно мирного життя крізь гендерну призму. Наприклад, спортивна тематика представлена єдиним матеріалом Хлопчик із Маріуполя забив переможний гол за донецький «Шахтар» у матчі з Лехією, — ВІДЕО, а культурна – коротким текстом із відповідними відео Хвилинка творчості на війні: головний режисер обласного театру Максим Булгаков.

Сватове. Сіті багато уваги приділяло інформуванню про організацію управлінських процесів на тимчасово окупованих територіях, а також розказували про роботу торгівлі, отримання готівки та взагалі грошовий обіг, особливості «нового» пенсійного забезпечення, податкової системи тощо. В таких матеріалах автори уникали згадування чи цитування конкретних осіб. А от у тексті  Війська РФ «кинули на підвал» назначиних ними керівників адміністрації Сватівського району бачимо вибіркових підхід: про деякий колаборантів згадують натяком, тоді як інших називають на ім’я та прізвище: «Крісло заступника голови адміністрації Сватівського району, так зв. «ЛНР», запропонували керівнику місцевої проєктної організації. Він дав на це добровільну згоду…Його та ще одного чиновника-перевертня – так званого голову адміністрації Сватівського району Петра Морозова, окупанти показали у пропагандистських сюжетах про те, як «люди радіють» руzzкому миру».

«Пішла на службу до окупантів і заступниця керівника Щастинської міської адміністрації. Колишня чиновниця прийняла від угруповання «ЛНР» посаду «заступниці голови адміністрації міста Щастя» і наразі допомагає окупантам керувати тим, що залишилося від міста, яке вони вщент зруйнували», – цитує видання прес-службу СБУ. Зауважимо, що в масштабах країни «одна з заступниць» адміністрації маленького Щастя, звісно, може залишатися інкогніто, але зважаючи на читацьку аудиторію, гадаємо, люди цілком зрозуміли, про кого саме йдеться у повідомленні.

Найбільшим постачальником новин кримінальної тематики цього разу став сайт Северодонецк онлайн. Але і ці новини здебільшого мали «навколо воєнний» характер: Затримано коригувальника огня росіян у Сєвєродонецьку, — ВІДЕО.

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах гіперлокальних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.

Зважаючи на три показники – кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв публікацій, а також відсоток вживання фемінітивів, найбільш гендерночутливими виданнями Луганщини у квітні є «Кремінщина» (62%) і сайт «Попасна.City» (59%, до речі, показник не змінився у порівнянні із лютневим моніторингом). Найменший індекс гендерної чутливості – 13% – на сайті Луганська.

 

 

Олена Самойленко,

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Читати також:

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …

Безособові тексти, непослідовне вживання фемінітивів і поява публікацій на гендерну тематику. Результати моніторингу донецьких медіа у лютому 2022

У період із 7 по 13лютого 2022 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Такий моніторинг відбувається вже вдруге – перший …

Медіа – менші, проблеми – більші. Як на Луганщині дотримуються гендерного балансу?

Цього року, як і у 2020-му, гендерний моніторинг медіа знов проводиться на матеріалі українських гіперлокальних газет і сайтів. Зрозуміло, що найбільш логічним було б знов аналізувати ті самі ресурси, але, на жаль, принаймні у Луганській області, це виявилося неможливим, бо частина медіа припинила існування: газети закрились, сайти «зависли» із торішніми новинами. В результаті доволі тривалого …

Звідки новини ростуть

Дослідження сайтів місцевої влади довело, що їхній новинний контент має такі самі вади, як і локальні медіа. У серпні-вересні 2021 року експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика на прохання партнерів дослідили якість новинних повідомлень на 39 сайтах громад Донецької і Луганської областей. Антикризовий медіа-центр з Краматорська (Донецька область) наразі впроваджує проєкт, покликаний покращити контент локальних медіа. Досягти …