В рамках Всеукраїнської ініціативи «За чисті державні закупівлі» на Донеччині триває моніторинг відділів освіти. Представники макіївської районної громадської організації «Батьківщина» досліджують прозорість та ефективність тендерів, які проводять державні установи. За підсумками піврічної роботи, громадським аудиторам вдалося виявити наступні тенденції: освітяни закуповують переважно продукти харчування, електроенергію та паливо; випадки придбання послуг за завищеними цінами трапляються доволі часто, а також, – закупівля продуктів в одних і тих самих постачальників.
«Якщо порівняти ринкові ціни на товари, та ті, за якими відділи освіти їх закуповують, ми побачимо: держпосадовці не шкодують грошей на харчування дітей, опалення шкіл та постачання їм електроенергії», – стверджує заступник голови «Батьківщини» Сергій Карелін. Деякі навіть залюбки переплачують за ці послуги. Як то кажуть: «Усе найкраще дітям».
Наприклад, Краматорський відділ освіти у січні 2013 року за кілограм цукру віддав 6 гривень 80 копійок, в той час як його ринкова ціна була 6,00 грн. «80 копійок – звісно, не така вже й велика сума…, – зауважує громадський аудитор Валентин Краснопьоров. – Але, якщо це перевищення помножити на сотні кілограмів? Вийде кругленька сума. В свою чергу, Будьонівський районний відділ освіти у лютому 2012 року купував цукор по 9 гривень за кілограм, коли він коштував 6,20 грн. Не погане перевищення у 3,80!»
У деяких випадках аудитори виявляли і позитивні тенденції. Так, при великому обсязі закупівлі, деякі постачальники йшли на зустріч освітянам і робити ціну дещо нижчою, ніж ринкова. «Наприклад, Краматорський районний відділ освіти купував яйця по 78 копійок за штуку, хоча ринкова ціна була 80 копійок. Та це, на жаль, рідкісний випадок», – констатує Валентин Краснопьоров. Зазвичай аудитори виявляли такі зловживання: управління освіти Донецької міської ради у лютому 2013 року купляло одне яйце за 99 коп., тоді коли ринкова ціна була 80 коп. Київський районнний відділ освіти у липні купував одне яйце за 0,99 коп, в той час, як його ринкова ціна була 0,50 коп. «Майже вдвічі дорожче!», – обурюється В. Краснопьоров.
Серед освітян дуже популярним прийомом є закупівля декількох видів товарів одним лотом. Наприклад у рубрикаторі під одним лотом можуть йти кисломолочні продукти: молоко, вершкове масло, сир і т.д.; овочі: огірки, помідори, а також – овочева ікра. «При цьому не порушується закон, – вважає Сергій Карелін, – тому що ці продукти розфасовані за певною категорією. А у такому випадку взагалі важко викрити перевитрати державних коштів».
Також, за словами Кареліна, ринок постачальників товарів майже монополізований. Така ситуація склалась не лише у Донецькій області, а по всій Україні. Будь-якому відділу освіти товари та послуги надає певна фірма. Державні організації, що фінансуються з бюджету зобов’язані закуповувати товари на конкурсній основі. Здавалось би, державні організації повинні обирати ті фірми, що надають послуги за вигідною ціною та відмінної якості. Але, далеко не завжди тендер отримує та фірма, що запропонувала найкращу ціну, якість продукту і т.д. «Часто переможець відомий ще до початку конкурсу. І це не єдина його вада. Коли тендер виграє певна фірма, держустанова укладає угоду на довгий термін, і якщо з часом якість товару за якихось причин не влаштує замовника, йому доведеться докласти багато зусиль і витратити не менше часу, щоб передчасно розірвати угоду. Ми вважаємо, що для управління освіти та шкіл краще переходити на закупівлі у менших обсягах, залишати тендери і спокійно закуповувати якісні товари, – стверджує Сергій Карелін. – Якщо ви будете незадоволені якістю товару, ви завтра його не купуватимете і фірма буде зацікавлена надати вам якісний товар, щоб ви робили в неї закупівлю і завтра, і післязавтра. Але замість цього управлінці, не зрозуміло за яким принципом, надають перевагу «невигідним» фірмам».
Інформацію підготувала Анастасія Гасан