Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

15.06.2022 | Кількість переглядів: 114

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. З 30 травня по 5 червня донецька експертна група проаналізувала 610 матеріалів, що оприлюднили на своїх сайтах регіональні видання, радіо та інформаційні агенції. Частина з медіа досліджуються другий рік поспіль, зокрема,«Восточный проект» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка),«Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя» та ІА «Вчасно» (Покровськ). Замість газети «События» (Бахмут) експерти дослідили контент сайту «Вільне радіо» з того ж міста, а «Приазовский рабочий» з Маріуполя замінили «Сайтом міста Слов’янська».

Як і в суспільстві загалом, в контенті медіа Донеччини можна помітити певну «втому»: енергія і ритм боротьби, загострення почуття справедливості та прагнення досконалості щодо стандартів професії, які експерти побачили в перші дні війни, трохи згасли. Якщо на початку березня (попередня хвиля моніторингу) жодних проявів таких явищ як «паркет» і «джинса» не було зафіксовано, за три місяці вони знов подекуди проявилися, зокрема, в медіа Краматорська, який тепер одноосібно виконує роль обласного центру (до окупації росією Маріуполя функції влади були розподілені між двома містами, на півночі і на півдні області).

Отже, найбільшими проблемами онлайн-медіа Донеччини експерти вважають брак власних журналістських матеріалів і відповідно велику кількість запозичень. В результаті втрачається сенс регіонального медіа, адже майже все, що публікується, можна прочитати у всеукраїнських медіа або почути в ефірі телемарафону «Єдині новини». Натомість більше користі принесли би коментарі місцевих чиновників, волонтерів, активістів, які би детальніше пояснили ті чи інші речі, цікаві місцевим мешканцям.

Моніторинг стандартів журналістики

Завдяки високій якості контенту двох нових досліджуваних медіа загальний рівень дотримання базових журналістських стандартів зріс до 9,23 (з 8,88 балів, зафіксованих у січневій хвилі моніторингу). Протягом останніх двох років лідер з дотримання стандартів в регіоні змінювався. Спочатку найвищі оцінки отримувала ІА «Вчасно», потім на першу сходинку вийшов «Сайт города Мариуполя». У червні 2022-го року очолив цей рейтинг сайт «Вільного радіо», який досліджується вперше. З 12 можливих балів матеріали з цього ресурсу отримали 11,25. Це безумовний рекорд, який забезпечила, зокрема, наявність балансу думок у переважній більшості текстів. Таким чином виокремилась трійка лідерів в онлайні Донеччини: «Вільне радіо», «Вчасно», «Сайт города Мариуполя».

Однак іноді і лідерам бракує бездоганності. Ось як виглядає порушення балансу думок в матеріалі ІА «Вчасно»  «Обвинувачена в сепаратизмі ексмерка Слов’янська Штепа звинуватила ЗСУ в мародерстві»«Обвинувачена в сепаратизмі за події 2014 року Неля Штепа зробила допис на своїй сторінці у Фейсбук, де жаліється на військових, які нібито жили в її будинку», – пише видання. Також у дописі Штепи, що наводять журналісти, є згадка про голову Званівської громади Софію Максименко, яка нібито розмістила українських військових в її будинку, а ті залишили безлад. І коментар голови міг би все пояснити, але її думкою журналісти чомусь не поцікавилися. Для читача так і лишається незрозумілим, чи відбулися факти (проживання, мародерства) взагалі? Прихильники Штепи таким чином безпідставно псують репутацію військових, захищаючи її, а опоненти – так само безпідставно підсилюють погану репутацію скандальної політикині.

І ще один приклад. 30 травня 2022 року внаслідок обстрілу загинули монахи Святогірського монастиря. Про це з посиланням на офіційні джерела написали усі досліджувані медіа Донеччини. І тільки журналісти «Вільного Радіо» зателефонували і взяли коментар у начальника Національного природного парку «Святі гори» Сергія Приймачука, який  на той момент перебував на місці подій. Відповідно такий матеріал заслуговує на максимальну оцінку за дотримання стандарту балансу думок.

При цьому загальна середня оцінка  балансу думок на донецьких онлайн-ресурсах, як і у січні, залишилась на рівні 0,67 балів. Найменшою мірою дотримуються цього стандарту «Знамя индустрии» (0,06), «Восточный проект» (0,13) і «Сайт города Краматорска» (0, 31), обмежуючись сухими фактами, які ніхто не коментує.

Жодних претензій не викликали доступність викладення матеріалів на донецьких сайтах. А от проявів мови ворожнечі, зважаючи на рівень ненависті до усього російського в суспільстві, експерти очікували набагато більший.

Нагадаємо, що для оцінки на шість журналістських стандартів експерти випадковим чином обирають 16 матеріалів в кожному з восьми досліджуваних в регіоні медіа. Цього разу найнижчою оцінкою за якість матеріалу стали 6 балів. Таку кількість отримали 6 з 128 текстів. В них не було балансу думок і достовірності, факти не були відокремлені від коментарів.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

 

Минулої моніторингової хвилі, яку ІДПО провів в перші тижні російської навали на Україну, експерти відзначили не тільки зростання якості матеріалів, а і абсолютну відсутність замовних публікацій. На жаль, ідеальна «картинка» надовго не втрималася, і вже наприкінці травня зафіксували наявність «джинси» в регіональних медіа. Частка таких матеріалів, щоправда, загалом не суттєва – 2%.

Зокрема, «Восточный проект» на День захисту дітей розмістив матеріал з ознаками замовності про те, як нардеп Максим Єфімов вітав дітлахів.

 

«Знамя Индустрии» інформує читачів про «100 днів війни: що зроблено Фондом Бориса Колеснікова за цей час». У експертів принаймні виникає питання: чому б тоді не зробити огляд про роботу всіх фондів, які працюють у місті чи області?

Окрім цих видань, тексти, що мають ознаки комерційної замовності, експерти побачили на сайтах Слов’янська і Краматорська. Якщо раніше ресурси, які працюють за франшизою міських сайтів CitySites, нерідко «ховали» рекламні тексти під рубрикою «Новости компаний», тепер подібні матеріали з’являються без жодних позначок як редакційні. Отже, цілком зрозуміло і природно для медіа прагнути отримати хоч якійсь зиск у воєнний час, коли традиційні джерела доходів (реклама та надходження від передплатників) відсутні. Однак дійсно якісні медіа мали б використовувати відповідні позначки и маркувати такий контент у зрозумілий для читача спосіб.

Деякі інтернет-видання Донеччини(зокрема – «Сайт города Краматорска»), як і раніше, рясніють прикладами офіційно-протокольної інформації, яка подається під виглядом журналістського контенту. Але, зважаючи на те, що під час війни оперування саме офіційними повідомленнями є запорукою безпеки і чистоти медіапростору, експерти не позначали ці приклади як порушення. Між тим, щоб переконатися, як по різному можна подати одну і ту саму інформацію прес-релізу від певної структури, можна порівняти хоча б заголовки. На сайті «Вільного радіо»: Понад 300 міст і сіл Донеччини без світла через обстріли російських окупантів і на краматорському сайті: За добу ДТЕК відновив електроживлення 27 населених пунктів на Донеччині: зі світлом майже 50 тисяч родин. Якщо перша редакція зробила з релізу нейтральну соціально значущу новину, друга акцентувала увагу саме на ролі комерційної структури.

Цієї моніторингової хвилі в онлайн медіа переважали офіційні зведення від Нацполіції, ВЦА, Генштабу, Міноборони і т.п. А лідерами серед замовників контенту з комерційної складовою є ПриватБанк, Укргазбанк і ДТЕК. Натомість найбільша кількість матеріалів з ознаками замовності – на краматорських ресурсах. Ось, наприклад, так сповіщають про онлайн-зустрічі навчального закладу з потенційними студентами:

А про те, що «В Краматорске возобновляет прием пациентов врач Александр Минаев» (йдеться про фахівця отоларинголога) редакція «Восточного проекта» повідомляє величезним банером.

При цьому про жодного іншого медика «вузького» профілю читачам протягом тижня не говорять. А інформація щодо поновлення прийому саме цим лікарем, є й в інших медіа.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Ані прикладів російської пропаганди, ані маніпулятивних матеріалів, ані фейків в досліджуваних донецьких онлайн-медіа експерти цієї моніторингової хвилі не виявили. Навпаки, деякі медіа продовжують проводити з аудиторією просвітницьку діяльність щодо підвищення медіаграмотності. Зокрема, цього разу на сайтах Краматорська и Слов’янська з’явилися однакові тексти «Головні фейки росії у війні з Україною 2022» та  «Де в Telegram отримувати офіційну та перевірену інформацію», а на «Сайті міста Слов’янська»  ще і «Роль пропагандистів у війні росії з Україною».

Теми

Ще у січні 2022-го року тема Covid-19 була домінантною в медіапросторі Донеччини, а тепер з 610 проаналізованих матеріалів про хворобу (точніше, можливість вакцинуватися) йшлося лише в одному тексті «Сайта города Краматорска» (у січні – 25 повідомлень про захворювання за тиждень). До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в онлайн просторі Донецької області було 16% матеріалів, присвячених перебігу військових подій. Натомість військові події вийшли на перший план: в кожній третій публікації (34%) йдеться про ситуацію на фронті, втрати, пастки на полі бою чи прогнози розвитку подій. Експерти звернули увагу, що деякі сайти навіть зловживали обстрілами міст на Донеччині як інформаційними приводами. Замість того, щоб оновлювати новину, створювали окремі публікації про одне й те саме, посилаючись на різні джерела (військових, місцеву адміністрацію, Нацполіцію, прокуратуру).

21% текстів присвячені життю в умовах війни, зокрема, розповідають про постраждалих чи переміщених мешканців Донецької області. Ці публікації умовно поділяються на дві групи: корисні матеріали (контакти, телефони, канали комунікації та алгоритми взаємодії з певними структурами) та історії-приклади про побут під обстрілами, перебіг евакуації, перебування на чужині (у тому числі і в евакуації).

Найбільше текстів першого типу на сайтах Краматорська, другого – на сайтах Маріуполя і Бахмута. Зокрема, експерти відзначили тексти «Вільного радіо» «Не варто боятися, всіх влаштують та нагодують». Переселенка зі Слов’янська — про свою історію евакуації та «Нікчемний волонтер». День із Євгеном Ткачовим, який допомагає місцевим на фронті. А «Сайт города Мариуполя» (попри те, що редакція переміщена до Дніпра) демонструє зв’язок із земляками, чи то вони опинилися в росії (Навіть не можуть обміняти валюту. Депортовані до Пскова маріупольці скаржаться на відсутність грошей та роботи), чи то залишились в окупації (В Маріуполі вбивці влаштують свято на честь дітей. Що окупанти зробили з маріупольськими дітлахами – у цифрах і фактах).

Також доволі активно (9% контенту) в досліджуваних медіа представлено тему місцевої інфраструктури. Здебільшого йдеться про відновлення пошкоджених комунікацій та евакуаційні маршрути (зокрема, Укрзалізниці).

Про діяльність місцевої влади більше інших писало костянтинівське «Знамя индустрии» (7 матеріалів з 64 за тиждень), а про діяльність правоохоронних органів та викривання злочинів  – «Сайт міста Слов’янська» та ІА «Вчасно» (по 8 текстів). Суперечки з приводу визначення теми викликало розповсюджене в декількох медіа Донеччини повідомлення Дівчину, яка допомагає окупантам в Маріуполі, відрахували за це з українського вишу. З одного боку, в матеріалі йдеться про життя цивільних на окупованій території, з іншого – про заклад освіти (саме представники вишу, в якому навчалась дівчина, були першоджерелом інформації), а з третього – про колаборацію. Отже, найвагомішим в цій багатоаспектній ситуації експерти визначили саме порушення дівчиною закону України. Загалом 4% матеріалів були на тему протизаконної діяльності та протидії їй під час війни.

2% оприлюднених текстів стосувались спорту. Більшість з 10 матеріалів були присвячені перемогам місцевих спортивних шкіл (зокрема, дзюдо та легкої атлетики), але два тексти стосувались проблем та методів їх вирішення. Так, «Восточный проект» поінформував аудиторію про те, як Донецький обласний центр «Спорт для всіх» в умовах воєнного стану реалізує декілька онлайн-проєктів. А «Вільне радіо» підготувало ґрунтовний матеріал Не пріоритетний напрямок. Як зараз існує бахмутський спорт та чи багато спортсменів воюють.

Про приклади корупції чи її висвітлення на тижні моніторингу в донецькому медіапросторі не йшлося. Так само не була представлена тема історії чи краєзнавства.

В цілому всі досліджувані медіа Донеччини намагаються інформувати свої аудиторії не тільки про перебіг боїв, руйнування та допомогу громадянам, хоча зважаючи на те, що область наразі є епіцентром війни, ці теми, на жаль,  домінують. І навіть культурна подія, висвітлена журналістами «Сайт города Мариуполя» – присудження премії фотографу за зроблену світлину – несе воєнний підтекст, бо йдеться про те, що Азовцю “Оресту” присудили нагороду польської премії за фото з “Азовсталі”.

Тональність

Незважаючи на перевагу негативних і часто трагічних інформаційних приводів, медіа Донеччини зберігають переважно нейтральну тональність в подачі матеріалу (87% текстів на сайтах). Однак кількість матеріалів із негативним забарвленням суттєво збільшилася і наразі їх 7% (у січні 2022 було 2%). 6% текстів мають позитивну тональність. На маріупольському сайті експерти зафіксували єдиний такий текст – «Азовцю «Оресту» присудили нагороду польської премії за фото з «Азовсталі». А от «Восточный проект» опублікував 11 позитивних новин (з 97 загалом за тиждень). Здебільшого вони стосуються спортивних перемог та діяльності волонтерів.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

В ситуації, коли більшість журналістів Донеччини змушені виїхати принаймні за межі області, а, можливо, і за кордон України, очікувати збільшення власного контенту будо б занадто оптимістичним. Наразі власними експерти вважають 23% опублікованих матеріалів (показник січня – 53%). Найбільша кількість таких текстів на сайтах «Вільне радіо», «Сайт города Мариуполя» і «Восточный проект». Запозиченими із відповідним посиланням можна вважати 65% контенту. Зокрема, відповідним посиланням є використання гіперлінку на першоджерело повідомлення. Однак в деяких випадках, наприклад, на «Сайте города Краматорска» такий лінк просто «приводить» на головну сторінку онлайн медіа (найчастіше фігурує РБК-Україна) чи Фейсбук-сторінку організації, а не на конкретний пост чи матеріал. Отже, якби читач хотів переконатися в точності запозичення, в нього нічого б не вийшло.

Коментар 

Тетяна Строй, координаторка Донецької експертної групи:

  • Моніторинг за методологією ІДПО не передбачає фіксації, якою мовою подають матеріали регіональні медіа, але мовне питання як ніколи на часі. І якщо під час моніторингової хвилі, яка відбулася одразу після початку повномасштабного вторгнення росії, ми зафіксували максимальне прагнення донецьких медіа інформувати свою аудиторію українською (редакції «Сайт города Мариуполя» та «Сайт міста Донецька» перейшли на українську мову 24 лютого), наразі все не так одностайно. Зокрема, газета «Знамя индустрии» у січні 2022 року почала виходити українською мовою. З початком повномасштабного вторгнення рф друкована версія припинила вихід, працює лише сайт-сателіт, і матеріали на ньому – російською. «Сайт города Краматорска» публікує матеріали двома мовами, і зрозуміти логіку (коли якою?) нам не вдалося. При цьому під час перекладу (скоріш за все –автоматичного) російською текст іноді втрачає не тільки якість, а і сенс: «Далее можно будет подать пакет документов на кандидата у усыновителей, опекунов, родителей-воспитателей приемной семьи или детского дома семейного типа, а также ознакомиться с анкетами детей и так далее», — отметила Герасимчук».

Здивував і текст на сайті Слов’янська Яку допомогу можуть отримати родичи полонених, зниклих безвісти та загиблих військових на гарячій лінії?, в якому слова експерта Антона Геращенка, запозичені з його Фейсбуку, чомусь перекладені російською:

Тим часом «Вільне радіо» перекладає російську українською і навпаки, тобто на сайті є дві монолінгвістичні версії кожного тексту.

Також експерти відзначили, що контент місцевих онлайн медіа останнім часом збагатився за рахунок використання подкастів. І якщо аудіоверсія матеріалів на сайті «Вільного радіо» є цілком очікуваною, подкасти на слов’янському 6262 свідчать про прагнення задовольнити потреби аудиторії і збільшити її. Тематика подкастів різна: як передбачувана («Подкаст з переселенкою зі Слов’янська. Про виїзд з міста, дорогу і те, як живеться на заході України», «Подкаст з журналісткою з Маріуполя», «Залишатись у Слов’янську стає дедалі небезпечніше»), так і геть неочікуваними («Подкаст із геєм-активістом» чи «Як працюють журналісти-переселенці у Чернівцях. Подкаст з головою Чернівецької спілки журналістів»).

 

Тетяна Строй
Олена Самойленко
Ірина Черниченко

Читати також:

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як війна скорегувала гендерний баланс у медіа Луганщини

Останнім часом, як на замовлення, трапляються публікації та сюжети про жінок на війні. Різні медіа талановито та яскраво розповідають про журналісток, підприємниць, акторок та представниць інших престижних професій, що змінили яскраве життя на фронтові будні, сіли за кермо БМП замість «Лексусу» чи взяли у руки автомат замість клатчу чи йоркширського тер’єру. У луганських медіа, які …

Безособові тексти, непослідовне вживання фемінітивів і поява публікацій на гендерну тематику. Результати моніторингу донецьких медіа у лютому 2022

У період із 7 по 13лютого 2022 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Такий моніторинг відбувається вже вдруге – перший …