Загальнонаціональна виборча кампанія 2012 року відрізняється від попередніх парламентських виборів своєю низькою якістю. Основними вадами є агітація за бюджетний кошт, використання адмінресурсу та підкуп виборців, – вважають політологи. Вони також стурбовані великою кількістю технічних кандидатів. «Близько двох третин мажоритарників можна вважати такими», – стверджує голова Комітету виборців України Олександр Черненко. Стосовно перспективи оновлення парламенту за рахунок нових політиків, експерти кажуть, що в окремих округах є шанси на перемогу у деяких молодих кандидатів, але в цілому новий виборчий закон обмежує можливість надходження «свіжої крові» у Верховну Раду. Якщо ж говорити про виборців, то фахівці відзначають їх низьку свідомість: в основному громадяни намагаються у передвиборчий час вирішити через кандидатів якісь дрібні побутові чи комунальні проблеми, хоча такі питання має розглядати місцева влада.
Експерт громадянського руху ОПОРА Ольга Айвазовська, зазначає, що головною особливістю цих виборів є підкуп. «Цей механізм працює саме у тих регіонах і тих округах, де є значна кількість малих населених пунктів, де рівень економічних статків невисокий», – каже Ольга. Також вона коментує наявність великої кількості технічних кандидатів: «На моїй пам’яті немає виборів, коли б кількість технічних партій, зокрема, на національному рівні під час формування, наприклад, окружних комісій, втричі перевищувала кількість реальних суб’єктів виборчого процесу. Ситуація, коли політичного балансу у виборчих комісіях немає, може призвести до спотворення волевиявлення виборців».
«Що продемонстрували мажоритарники? В першу чергу, вони показали, де зосереджена основна свідомість наших виборців», – підкреслює голова Донецької обласної організації ВГО «КВУ» Сергій Ткаченко. – «Це, в основному, побутові, комунальні проблеми. З цими потребами вони й почали працювати. Люди не чекають якісних законопроектів, формування правового поля… Але такий підхід завдає серйозного удару по парламентаризму і по органах місцевого самоврядування». Сергій вважає, що мажоритарними, які прийдуть до Ради, боротимуться за бюджетні кошти для своїх округів. «Чи повинен народний депутат вирішувати локальні проблеми територіальних громад? Думаю, що ні,» – переконанийС.Ткаченко.
«Існує певна особливість виборів у Донецькій області цієї кампанії: уперше за останні роки опозиція приділяє значну увагу цьому регіону, – відзначає координатор програм ДОО ВГО «КВУ» Олександр Клюжев. – Принаймні, в порівнянні з попередніми виборами, інтенсивність візитів лідерів опозиції істотно зросла. Але проблема в тому, що цей інтерес до регіону мало позначився на самих кандидатах-мажоритарниках, тобто це, швидше, якесь іміджеве представництво, аніж конкретна допомога місцевим лідерам, в даному випадку — опозиційним кандидатам». Також він додав: «На мою думку, кандидати-мажоритарники обрали неправильну стратегію на цих виборах в Донецькій області: основна їх діяльність зводиться до певних конфліктних ситуацій з місцевою владою, оскільки в нашому регіоні опозиційні партії не такі сильні. Із такою стратегією виборця складно завоювати, оскільки він чекає якихось конкретних пропозицій. Людям не цікаві політичні розбірки, тим більше, — донецькому виборцеві. На мажоритарних округах не було широкої дискусії, хоча усі підстави для цього були».
Голова ВГО «КВУ» Олександр Черненко та експерт ОПОРИ Ольга Айвазовськавважають, що в окремих виборчих округах достатньо активними виявились саме молоді кандидати, які вперше беруть участь у кампанії, прийшли з громадського сектору та намагаються використовувати демократичні практики організації виборів. На їхню думку, це вселяє надію, що колись Україна все ж таки прийде до виборів, які будуть фінансуватись прозоро.