Хто врятує Білосарайську Косу від сміття?

16.01.2011 | Кількість переглядів: 906

Через дорожнечу багато хто не може поїхати на відпочинок до Криму чи за кордон, тому за останні декілька років Азовське море набуло ще більшої популярності серед відпочивальників. Окрім привабливих цін, цьому сприяє будівництво приватних міні пансіонатів, розвинута транспортна система, зростання інтересу людей до диких куточків природи тощо. До того ж не всі території здатні прийняти чергову хвилю охочих до відпочинку. Однією з таких зон, що потерпає від навалу туристів та сміття, яке залишається після них, є Білосарайська Коса. Це унікальне природне утворення стало  улюбленим місцем відпочинку мешканців не лише Донецької області, але й гостей із інших регіонів України, Росії та навіть з далекого зарубіжжя.  Проте, незважаючи на таку популярність, ця територія не має статусу пляжу, вона не за ким не закріплена, а відповідно – офіційно її прибирання ніхто не зобов’язаний проводити. Та не краща ситуація із охороною цього заповідного куточка.

Так виглядає узбережжя Білосарайської коси: усюди бите скло

Так виглядає узбережжя Білосарайської коси: усюди бите скло

Вже протягом семи років громадська організація «За чистий берег» за власні кошти та своїми силами підтримує чистоту цього унікального куточка: волонтери регулярно проводять санітарне очищення краю коси, а це – гектари, які влітку перетворюються на наметові містечка. Після сотень відвідувачів на пляжі і в зеленій частині коси залишаються тонни сміття. Але проблема не лише у збереженні естетичного вигляду заказника. На край Білосарайської Коси щороку прилітають сотні птахів, які сідають на смітник і ризикують підхопити специфічних паразитів та інфекції, які можуть розповсюдитись на тисячі кілометрів від коси.

Проблема ще й в тому, що відпочивальники, прагнучи потрапити на самісінький край Коси, їдуть машинами по території  орнітологічного заповідника, де живуть рідкісні види представників фауни. «Автомобілі псують природній покрив, тобто середовище проживання тварин та птахів, а також під колесами гинуть унікальні рослини»,- занепокоєний голова громадської організації «За чистий берег» Юліан Михайлов. «Питаємо у туристів: як потрапили сюди? – відповідають: «Пляжем приїхали». Справжнього володаря машини іноді неможливо знайти, щоб покарати: більшість з них – представники бізнесу або «при посадах», а документи оформлені на якихось родичів тощо», – розповів начальник відділу рекреації регіонального ландшафтного парку «Меотида» Андрій Кияненко, якого журналісти застали на пляжу під час того, як співробітники ландшафтного парку «Меотида» здійснювали перевірку.

Журналісти беруть інтерв'ю у начальника відділу рекреації регіонального ландшафтного парку "Меотида" Андрія Кияненко

Журналісти беруть інтерв'ю у начальника відділу рекреації регіонального ландшафтного парку "Меотида" Андрія Кияненко

На питання представників ЗМІ, яким чином люди потрапляють машинами на віддалений пляж, Михайлов відповів: «Ми перекопуємо дорогу, а люди їдуть крізь територію рибгоспу, охоронці якого ще й беруть гроші за в’їзд і розповідають, що кошти підуть саме на прибирання сміття». Хоча, як підкреслив Кияненко, стаття 191 ГКУ «Порушення режиму охорони природно-заповідних територій» передбачає штраф від 51 до 85 гривень за в’їзд транспортного засобу на територію заповідного фонду.

За словами Юліана Михайлова, члени організації, серед яких працівники маріупольських промислових підприємств, журналісти, представники малого бізнесу, студенти, в розпал сезону двічі на тиждень збирають сміття у пластикові пакети, а потім за свої кошти вивозять його на спеціальні сміттєві полігони. За один такий заїзд іноді доводиться вивезти до чотирьох тракторних причепів зі сміттям. Активісти організації «За чистий берег» поставили декілька сміттєвих контейнерів на території краю коси, проводять роз’яснювальну роботу серед відпочиваючих. Тепер деякі туристи зносять сміття до баків або везуть з собою до міста і там викидають у контейнери. Але це все одно не вирішує проблеми засміченості унікального природного куточка остаточно. «Менталітет та культурний рівень більшості відпочиваючих не дозволяє їм прибрати після себе сміття, – каже представник «Меотиди», – іноді з вигляду пристойна сімейка залишає скляну банку з-під грибочків, тетрапак з-під соку та йде з пляжу, навіть не поглянувши, де знаходиться контейнер зі сміттям».

Директор Мелекінського комунально-курортного підприємства Володимир Попович у своєму коментарі зазначив: «На жаль, бракує сміттєзбиральної техніки, придбаної за рахунок обласної влади. У нас у розпорядженні є лише два трактори, два сміттєвоза, один орендований ваговоз та тринадцять «бійців». З таким небагатим арсеналом підприємству доводиться обслуговувати декілька десятків кілометрів узбережжя, де розташовано понад сотні баз відпочинку».

Читати також:

Вистава «Голоцен», це спроба дітей вчергове постукати у напівзачинені двері майбутнього, — драматургиня Ірина Гарець

Про проблеми навколишнього середовища мовою мистецтва розповідають глядачам школярі та громадські активісти. Проєкт “ЕкоТеатр – дія на майбутнє” народився у результаті співпраці ГO «Товариство активних людей», Луганського обласного центру народної творчості та ГО «Міст 3.10». Представниці організацій зустрілися під час проходження програми «Академія громадського активізму» та створили коаліцію для втілення у життя спільної ідеї. На …

Масове вбивство унікальних птахів на Донеччині

У Національному ландшафтному парку «Меотида» всього за ніч знищили єдину в Україні колонію кучерявих пеліканів. Браконьєри розорили гнізда рідкісних для наших широт птахів, після чого всі дорослі особини відлетіли з насиджених місць

Театралізована акція з ходою «Сміттєзмій атакує! Побори його!»

Сьогодні, 13 квітня, донеччани вперше зустрілись зі своїм таємним ворогом – сміттєзмієм. Його спосіб життя, хоч і не завжди помітний для оточуючих, в результаті має негативний вплив на екологію та псує імідж міста