У квітні 2021 року відбулася чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (попередні були в лютому 2021-го, до того – в 2017-му і 2019-му роках). В Луганській області досліджуються 9 популярних онлайн-медіа і обласна газета «Луганщина». З 12 по 18 квітня 2021 року загалом було оцінено 60 газетних повідомлень і 1001 матеріал, що опублікували сайти «Восточный репортер», «Восточный вариант», «В час пик», «Зміст», «Ирта Fax», «Трибун», «0642.ua – Сайт города Луганска», «06452.com.ua – Сайт города Северодонецка» і «CityNews».
Отже, цей звіт дасть відповіді на наступні питання:
- які сайти дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах;
- наскільки активно місцеві медійники вживають фемінітиви;
- які стереотипи щодо жінок і чоловіків поширюють регіональні медіа;
- чи розповсюджують медіа Луганщини сексистський контент.
Про посади і прес-релізи
Помітною рисою онлайн-простору Луганщини залишається відсутність одностайності щодо використання фемінітивів взагалі, і зокрема – в називанні жінок, які займають керівні посади (наприклад, в газеті «Луганщина» зустрілося: «жінка перебувала на посаді керівника»). Тобто, коли жінки є учасницями, мешканками, власницями, модницями або навіть терористками, то фемінітиви не викликають у медіа спротиву і активно застосовуються, але як тільки жінки хоч трохи піднімаються по кар’єрних сходинках, називати їх начальницями і директорками стає чомусь складніше. А про меністерок чи президенток взагалі не йдеться.
Цікавим прикладом є один із матеріалів видання «В час пик», де героїня матеріалу спочатку названа «женщина-пассажир», потім «пассажирка авто», а наприкінці тексту змінила стать: «чтобы достать тело пассажира, пришлось вызвать специалистов ГСЧС».
Подібна невпевненість авторів текстів може призводити до непорозумінь з боку читачів. Ось наприклад, видання «Трибун» пише: «Об этом сообщила министр социальной политики Украины Марина Лазебная». Пані Марина є єдиною експерткою в цьому матеріалі, але в наступному абзаці читаємо: «По словам чиновника, вынужденная безработица во время локдаунов может сказаться на будущих пенсиях украинцев». Тобто не використання фемінітиву щодо посадовиці складає враження, що непрямо цитується вже інша особа, якийсь чоловік (чиновник).
Про відсутність єдиної політики свідчать і приклади, коли в заголовку використовується фемінітив, а в тексті залишається так, як написали в прес-релізі. Наприклад, «Трибун» повідомляє, що «У главы Северодонецкой РГА новая заместительница», але вже в ліді бачимо: «Екатерина Колесникова назначена заместителем председателя Северодонецкой райгосадминистрации. Об этом сообщает пресс-служба РГА». Так само в одному тексті на сайті «Восточный вариант» (ВВ) Юлія Мендель – і прес-секретар, і прес-секретарка Президента. Те саме видання розповідає своїм читачам, що в тимчасово непідконтрольному українському уряду Донецька «один з лікарів місцевої санепідемстанції помер після другої вакцинації від коронавірусу». Буквально в наступному абзаці читаємо: «Цього тижня померла районний санепідемлікар Донецька після другої вакцинації». Аби не «друга вакцінація», можна було б припустити, що померли двоє – і жінка, і чоловік. Між тим йдеться про один випадок.
Отже, цитування (або навіть дублювання) і автоматичне перекладання релізів українською призводять не тільки до подвійних стандартів в медіа, а і до спотворення сенсів інформаційних повідомлень.
Про відповідність фото змісту
За результатами лютневого моніторингу ми закидали виданню «Восточный вариант» щодо невідповідності фото, на якому зображені три дівчинки, і заголовку про перемоги каратистІВ. Цього разу сайт демонструє приклад абсолютного збігу візуалізації і змісту:
Між тим в одній із публікацій на сайті «Ирта Fax» йдеться про спортивні перемоги чотирьох осіб, три з них – жінки, але їх названо «чемпионами Европы», адже серед переможців був і чоловік: «чемпионами Европы стали Камила Конотоп (до 55 кг), Ирина Деха (до 76 кг), Алина Марущак (до 81 кг) и Дмитрий Чумак (до 109 кг)». Тобто наявність хоча б одного чоловіка автоматично перетворює всіх на чемпіонІВ.
В іншому матеріалі цього ресурсу йдеться про всесвітній день рок-н-ролу. Подію коментують чотири дівчини і тренерка, на відео – лише жінки. І тільки ведучий в кінці сюжету каже: спортсменАМ дводиться нелегко…. Чому не спортсменКам? До речі, одна в дівчат в сюжеті використовує оригінальний фемінітив: каже, що їй сподобався майстер-клас від певної…хореографши.
Ще одне спостереження цієї моніторингової хвилі: нерідко інформаційні повідомлення від поліції ілюструються світлинами із зображенням жінок-співробітниць. Як от, наприклад, в публікації «Восточный вариант»:
Такі приклади свідчать про певні зміни у сприйнятті професії як суто чоловічої, однак журналістам і редакторам все ще не вистачає сміливості підсилювати роль жінок, цитуючи їх і використовуючи фемінітиви. Навпаки, іноді медійники не тільки уникають вказування на участь жінок як фахівчинь, а й розповсюджують стереотипи. Зокрема, сайти «В час пик» і «Трибун» «підсилили» заголовки повідомлення про вилучення з родини дітей стереотипним ярликом «горе-мати», хоча в повідомленні відділу комунікації це оціночне судження було відсутнє. Чи мають медіа давати оцінку будь-чому чи кому в новинах? Згідно з професійними стандартами – ні. І не зрозуміло, де був «горе-батько».
Про традиційні цінності
Цей моніторинговий тиждень ряснів прикладами гендерного висвітлення життя в тваринному світі. Так, сайт «Восточный вариант» інформував своїх читачів про повернення родини лелек до гнізда в одному із селищ: «Першим зайняв гніздо самець, який потім відпочивав від довгого перельоту протягом двох днів. Через тиждень господар гнізда привітав господиню. Лелек стало двоє. Зараз вони зайняті відновленням конструкції свого будинку на телеграфному стовпі і плануванням сім’ї». Ще один приклад – публікація про народження верблюденя в зоопарку Маріуполя (з уточненням, що народилася саме верблюдиця).
Два з дев’яти онлайн-видань повідомили своїм споживачам про те, що Верховна Рада України прийняла Закон №3695 про забезпечення рівних можливостей матері і батька щодо догляду за дитиною. Однак ані коментарів від експертів чи експерток, ані пояснення сутності змін в цих текстах, на жаль, не було. Так само не вистачає експертних коментарів новині «Из ОАЭ депортировали украинок, которые были задержаны за голую фотосессию», що оприлюднив ресурс «В час пик». Бо судячи виключно із заголовку і повідомлення, можна зробити хибні висновки щодо героїнь публікації.
Один із небагатьох текстів, які оприлюднив на своєму сайті «Восточный репортер», має заголовок «Сергій Іванов: Наступним головою НСТУ має бути людина з яйцями, бо людина без яєць там поки ще виконує обов’язки голови». Розповсюджуючи такі сексистські твердження з елементом образи видання демонструє відсутність гендерної культури як у спікера, чиї слова цитує, так і, власне, у себе.
А видання «Ирта Fax», навпаки, демонструє свою свідомість, розповсюджуючи інформацію про те, як деякі бізнес-структури прагнуть гендерного балансу: «…мы обратили внимание, что на данном этапе у нас всего 15% женщин-предпринимательниц, поэтому принимаем решение продлить набор женщин в наш совет клиентов до 19 апреля, – сообщила основательница фитнес-экосистемы Concord Fintech Solutions Елена Соседка.
***
Порівняти, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах луганських медіа та наскільки поширеними в них є фемінітиви, можна за допомогою цієї діаграми. Як бачимо, у використанні фемінітивів лідерську позицію демонструють видання «Ирта Fax» і «CityNews», а найбільший відсоток експерток за тиждень – у новинах сайту «Зміст». Однак зауважимо, що цей показник забезпечило опитування, в якому взяли участь переважно жінки.
Інтернет-видання «Восточный вариант», яке публікує найбільшу кількість контенту (350 повідомлень на тиждень) і працює на дві області – Луганську і Донецьку, зберегло свої показники щодо залучення жінок в якості експерток (28%) і героїнь (21%). Збереглися і кількість та безсистемність вживання фемінітивів (у лютому було 55%, в квітні – 57%).
Отже, в медіапросторі Луганщини найвищий показник гендерної чутливості у квітні 2021 року продемонструвало онлайн видання «Ирта Fax» (індекс 43%), тоді як найнижчий в Україні – у «Восточного репортера» (2,5%). Єдине друковане видання, газета «Луганщина», цього разу має індекс гендерної чутливості 36%, тоді як в лютому показник сягав 42%.
Загалом Індекс гендерної чутливості луганських регіональних медіа у квітні 2021 року склав, як і в лютому, 34%. Такий самий показник і в медіа Донецької області. Найменший показник у Миколаївської області – 27. Ознайомитися із результатами моніторингу регіональний видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Олена Самойленко,
експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
