Візи до країн Шенгену: які особливості виявило соціологічне опитування заявників консульських установ на Донеччині?

17.07.2011 | Кількість переглядів: 214

Українські громадяни мало отримують довгострокових віз та мультивіз на кілька в’їздів, а іноді спостерігаються і випадки невмотивованого ухилення від видачі багаторазових віз громадянам з позитивною візовою історією. Про це розповів голова Донецького Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень під час презентації результатів щорічного соціологічного опитування, проведеного в рамках проекту «Громадський вимір візової практики ЄС в Донецькій області». Водночас, експерт зазначив, що, наприклад «чеське консульство видало у 2011 році всього 5,7% мультивіз, а грецьке – взагалі лише 2%. І це набагато менше від загального показника по всім консульствам країн-членів ЄС по Україні». Цьогорічний громадський моніторинг консульств виявив наступні цифри співвідношень віз різних типів за кількістю в’їздів: 71% – одноразові, 13% – з двохразовим правом в’їзду та 16% багаторазових мультивіз. За словами Володимира Кіпеня, ці показники важко вважати гарними, бо левова частка приходиться саме на одноразові візи. Тобто, лише кожний сьомий заявник отримував мультивізу. «Найкращий показник у консульства Чехії: тут мультивізу давали кожному п’ятому з опитаних нами респондентів (21%). У візовому центрі таких 16%, у греків знову найменше – 9%», – акцентував голова ДІСІПА.

Водночас, в процесі оформлення дозволу на в’їзд до країн Шенгену залишається достатньо дражливим питання надання на вимогу консульських працівників додаткових документів. За оцінкою української сторони, залишаються надмірними вимоги щодо великої кількості допоміжних документів, які повинні подавати громадяни України. «Порівнюючи зміни минулих років з цьогорічними даними, можемо константувати, що специфіка у підходах до вимог переліку документів по оформленню віз у консульств і досі залишається. Повної уніфікованості вимог не досягнуто. Кількість і різноманіття документів заявників до консульства Греції, консульства Чехії і візового центру помітно різняться», – підкреслив Кіпень, – «Наприклад, у грецькому консульстві майже у всіх громадян вимагають реєстрацію за місцем проживання (92%), копію паспорта та податкову декларацію (90%), бронювання квитків (88%), документи на житло за кордоном у родичів (80%) і навіть трудову книжку (70%). Логіку необхідності значної частини цих документів важко зрозуміти. Тим більше, що  більшість з цих документів консульством Чехії та візовим центром вимагається рідко».
Окрім цього, однією з неприйнятних і дискримінаційних практик деяких установ країн-членів ЄС стала в останні роки вимога до громадян України реєстрації у консульстві після повернення з поїздки за кордон. За словами експерта, жодними офіційними правовими нормами Євросоюзу таких вимог не передбачено і не узаконено. Проте практика дії окремих дипломатичних представництв держав Шенгенської зони включає таку вимогу до заявників. «Перевірка в установах, що моніторились нами, засвідчила наявність і навіть розповсюдженість в деяких з них такого ставлення до бажаючих здійснити поїздку до країни. Відносно опитаних респондентів біля консульства Чехії можна говорити про одиничні випадки озвучення такої вимоги (3%). В той час, як консульство Греції подібну практику застосовує масово. З опитаних нами впродовж місяця заявників на візу 58% заявили, що їм пред’явили вимогу реєстрації у консульстві після повернення. Протилежний підхід в даному питанні демонструє нововідкритий сервісний візовий центр в Донецьку – жодної заяви про таку вимогу нами не було зафіксовано», – підсумував Володимир Кіпень.