«Вільне радіо», «Сайт міста Маріуполь 0629″ та ІА «Вчасно» найкраще інформували читача Донеччини у березні 2023. Результати моніторингу ІДПО

13.04.2023 | Кількість переглядів: 1 387

Експерти ІДПО продовжують досліджувати якість онлайн-медіа Донеччини. Найвищі оцінки за якість матеріалів має сайт «Вільного радіо». До того ж відтепер всі тексти ресурсу мають авторський підпис. Єдиний стандарт, якого донецькі медіа в березні дотримались бездоганно – це відсутність в публікаціях мови ворожнечі. Найменше регіональні сайти Донеччини дотримуються стандарту балансу думок. Суттєва проблема переважної більшості донецьких онлайн-медіа – дослівне відтворення релізів офіційних установ, державних органів влади і, особливо, зведень від військових та стосовно завданих ворогом руйнувань. Тенденція активного висвітлення бойових дій та їхніх наслідків в медіа Донеччини зберігається. Так, по 26% оприлюднених на моніторинговому тижні в березні текстів стосувалися подій на фронті та руйнувань цивільної інфраструктури й житла, спричинених ворожими атаками.

Моніторинг проводився в період з 20 по 26 березня 2023 р. проаналізували 517 публікацій на восьми популярних регіональних сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ). У порівнянні із минулим періодом моніторингу кількість публікацій дещо зменшилася, в першу чергу за рахунок сайту міста Краматорська (6264), який оприлюднює за добу по 2-4 новини.

Ще у січні експерти нарешті зафіксували наявність україномовних версій на усіх досліджуваних сайтах, але, на жаль, маємо констатувати недбале ставлення редакції «Знамя індустрії» до оформлення україномовної версії видання. Одруківки, помилки – часте явище. Це ознака того, що текст російською мовою перекладається за допомоги автоперекладача і навіть не вичитується.

Найвищі оцінки за якість матеріалів має сайт «Вільного радіо». До того ж відтепер всі тексти ресурсу мають авторський підпис (раніше зазвичай було “Вільне радіо”, а прізвища з’являлися рідко і без системи).

Моніторинг стандартів журналістики

 

Середній рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у березні 2023 року становить 9,12 балів (у січні було 9,31 з 12 можливих балів). Найвищою вже другий рік поспіль є оцінка якості текстів «Вільного радіо» з Бахмута – 10,13. ІА «Вчасно» з оцінкою 9,25 балів цього разу поступився  сайту Маріуполя, новини якого отримали в середньому 9,75. Найбільш низькі оцінки мають онлайн-ресурси Краматорська: сайт міста Краматорськ – 8,31 (така сама оцінка була і в січні) і «Східний проєкт» – 8,28 балів. «Погіршилася якість сайту «Східний проєкт». Неозброєним оком видно, що видання наповнюється здебільшого хаотично, оскільки редакційних матеріалів вкрай мало. Багато передруків оголошень, анонсів, релізів з ресурсів лікарень, поліклінік, місцевої ВЦА та її підрозділів. СП перетворюється на «дошку оголошень», все більше матеріалів виглядають як цей», – каже медіаекспертка Тетяна Строй.

Щодо певних критеріїв, ситуація незмінна: регіональні сайти Донеччини не дотримуються стандарту балансу думок (0,4 з двох максимум). Цієї моніторингової хвилі експерти вперше зафіксували відсутність цього критерію в кожному з обраних випадковим чином матеріалів на двох онлайн-виданнях Донеччини – «Знамя індустрії» та «Східний проєкт».

Ситуація з відокремлюванням фактів від коментарів трохи покращилася: у березні маємо 1,6 (+0,2 у порівнянні із січнем).  Але тексти, з яких читачеві важко зрозуміти, чи це факт, чи думка (і якщо думка, то чия?) не є поодинокими. «Можемо з упевненістю сказати, що більшість з тих, хто читає цю статтю, користується Telegram і отримує новини з каналів, на які підписані. Повномасштабне вторгнення значно збільшило попит на їх споживання», – починає публікацію Сайт Слов’янська за підписом «Сайт міста». Згодом з тексту читач дізнається, що громадська організація «Має сенс» провела дослідження 20 популярних інформаційних Telegram-каналів у Донецькій та Луганській областях та проаналізувала їх походження, особливості змісту, взаємодію з аудиторією та способи просування. Однак вже в наступному реченні без лапок читаємо: «Ми виявили певні закономірності…». Хто – ми? Ті, хто досліджував чи журналісти сайту? І наприкінці бачимо: «Запрошуємо вас ознайомитись з Методичним посібником. Будемо вдячні за зворотний зв’язок у коментарях». Таким чином не відокремлення фактів від коментарів спричиняє непорозуміння і, відповідно, навряд чи публікація досягне своєї мети.

Єдиний стандарт, якого донецькі медіа в березні дотримались бездоганно – це відсутність в публікаціях мови ворожнечі (два бали з двох можливих). Також більшість новин на сайтах подані зрозумілою мовою, відповідно, стандарт доступності дотримано на рівні 1,96 балів. Приклад порушення цього стандарту експерти зафіксували на сайті Краматорська: «Потужна магнітна буря К-індексу 7 накриє Землю в неділю, 26 березня. Вона буде затяжною – у понеділок, 27 березня, очікується К-індекс 6. Для порівняння – звичайна магнітна буря досягає рівня К-індексу 4-5».

«Новина про магнітні бурі на сайті Краматорська – одна з чотирьох, що опубліковані за добу, – каже медіа експертка донецької групи Олена Самойленко. – Зрозуміло, що журналісти не доклали жодних зусиль до її створення, а просто запозичили з якогось спеціалізованого ресурсу. Але виникає питання: навіщо? Невже це є головним у прифронтовому місті?».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Єдине з досліджуваних медіа Донеччини, яке не публікує немаркованої або не належно маркованої реклами і творчо переробляє офіційні релізи від установ (і таким чином уникає оприлюднення офіційно-протокольної інформації) – «Вільне радіо» з Бахмута. До речі, кількість комерційних матеріалів на сайті суттєво зросла – майже кожен десятий текст маркований як «реклама» (7 з 79 за тиждень).

На противагу краматорський сайт «Східний проєкт» опублікував як журналістські вісім текстів, що мають ознаки комерційної замовності, і сім з них стосуються «Укрпошти». Те, що стрічка новин чи не щодня розпочинається з інформації про відділення Укрпошти, які «працюють сьогодні у Краматорську», можна було б віднести до соціально-значущих матеріалів, якби не яскраві фото, що демонструють бренд. До того ж, краматорців інформують про те, Які документи дозволено, а які заборонено відправляти за кордон поштою і що Укрпошта випустить нову поштову марку. При цьому повідомлення мають підпис авторки сайту і розміщені в рубриці «Новини Краматорська», що дає підстави вважати їх комерційною «джинсою».

Цікаво, що саме з поштовими послугами пов’язані і два «джинсові» тексти на сайті Слов’янська: “Не забудемо! Не пробачимо! Буча. Ірпінь. Гостомель” – Укрпошта анонсувала новий поштовий випуск та Нова Пошта відкрилася у Литві.

Політично ангажованих матеріалів на сайтах Донеччини цього моніторингового періоду експерти не зафіксували. Загалом частка «джинси» у березневій хвилі дорівнює 2%.

До маркованих не належним чином матеріалів експерти віднесли п’ять повідомлень (1%), що були оприлюднені на трьох сайтах під рубрикою «Новини компаній». Підставою для фіксації порушення в частині випадків стала саме рубрика, бо тематика певних матеріалів – можливості для евакуації – є цілком доречною в Донецькій області, де точаться бої  і 45% якої є тимчасово окупованою територією.

Суттєва проблема переважної більшості донецьких онлайн-медіа – мультиплікування релізів офіційних установ, державних органів влади і, особливо, зведень від військових та стосовно завданих ворогом руйнувань. «Основне зауваження-порада до «Знамені індустрії» – скоротити кількість офіційних зведень про руйнування внаслідок обстрілів населених пунктів. Протягом ранку сайт дає офіційну інформацію від обласної ВЦА, потім – від поліції чи прокуратури  і пізніше – місцевої ВЦА. Звісно, кожен наступний звіт – більш уточнений і деталізований, але чи не варто зробити один чи двічі разів на добу? Перший – «сталося», другий – з подробицями», – розмірковує очільниця донецької експертної групи Тетяна Строй.

 

 

При цьому середня кількість повідомлень на добу на сайті «ЗІ» становить 7-10. Якщо додати до зведень передрук з сайту міської ВЦА повідомлень про те, де роздаватимуть питну воду чи соціальну допомогу тощо, виходить, що всі інші теми – поза увагою видання. Отже, як живуть люди в прифронтових громадах, дізнатися з цього сайту неможливо.

Найбільша кількість повідомлень, які експерти віднесли до категорії «офіціоз» – на сайті Донецька: 22 з 60 новин, що були оцінені. Певне різнобарв’я у використанні офіційно-протокольної інформації демонструє сайт Краматорська, який, зокрема, розмістив повідомлення про діяльність нової служби, яка займатиметься безпритульними тваринами: «СКП «Ритуальна служба»- підприємства, на базі якого створено Службу, наголошує – системний підхід до стерилізації є першим і найважливішим кроком до зниження популяції безпритульних тварин у нашому місті. “Важливо, що тварин не тільки стерилізують, а й надають їм кваліфіковану ветеринарну допомогу, а також роблять необхідні щеплення”, – каже очільник міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.

Типовим прикладом розповсюдження інформації, у якій зацікавлені певні владні структури, є публікації на кшталт «З початку повномасштабного вторгнення СБУ затримала 600 ворожих агентів та шпигунів» (Сайт Слов’янська). Ані інформаційного приводу, ані джерел інформації, ані експертних думок такі повідомлення не містять, відповідно, вважати їх соціально значущими дуже складно.

Позитивним прикладом роботи з релізами установ донецькі експерти вважають сайт Маріуполя 0629. Про те, які журналістські прийоми допомагають медіа уникати «копій з копій», можна прочитати тут.

Загальна частка не оброблених журналістами релізів, повідомлень та офіційних оголошень в медіа Донеччини становить у березні 9,9%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

 

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа у березні, як і в попередні періоди минулого року, не виявили.

Теми

Тенденція активного висвітлення бойових дій та їхніх наслідків в медіа Донеччини зберігається. Так, по 26% оприлюднених на моніторинговому тижні в березні текстів стосувалися подій на фронті та руйнувань цивільної інфраструктури й житла, спричинених ворожими атаками. 8% повідомлень експерти вважають такими, що відображають життя в прифронтових громадах. Зокрема, «Знамя індустрії», Сайт Слов’янська і «Вільне радіо» повідомляють про не дотримання руху транспорту, проблеми з постачанням населенню газу, припинення опалювального сезону чи соціальну пральню, що почала працювати у Святогірську, тощо.

Так само 8% матеріалів цього разу висвітлюють діяльність правоохоронних органів (до прикладу: «Поліцейські шукають дані про 142 людей, які офіційно вважаються безвісти зниклими на Донеччині», «У Слов’янську патрульні виявили зниклого чоловіка з вадами здоров’я») та інформують про окремі правопорушення. Певна частка з них стосується зрадників і колаборантів («Лікар з Маріуполя «здала» бійців ЗСУ ворогу», «За наводкою місцевого жителя росіяни вдарили по школі»), але і «мирні» правопорушення залишаються актуальними в умовах війни: «В Добропіллі в ДТП загинув мотоцикліст», «Поліція затримала двох краматорців з наркотичними речовинами», «В різних районах міста Краматорськ відбулося масове отруєння собак». До речі, цей відсоток залишився незмінним з попередньої хвилі моніторингу в січні, а єдине медіа, яке ігнорує тему криміналу – ІА «Вчасно».

Приділили увагу сайти Донеччини і висвітленню питань економіки (6% матеріалів). Зокрема, писали про витрати місцевих бюджетів («У Краматорську за 3,9 млн грн відремонтують пошкоджені обстрілами житлові будинки», «Як витрачаються бюджетні кошти. ТОП-5 найдорожчих тендерів маріупольської влади»), зміни у державному бюджеті («Рада може збільшити видатки держбюджету на понад 537 мільярдів, більша частина суми піде на оборону»), цінові питання («На Донеччині дорожчає хліб») та малий бізнес («Зі сходу на захід: Як майстер з ремонту авто та військової техніки з Бахмута починає бізнес у Львові», «Найкращі українські роли та суші — з Маріуполя до Львова. Як стало можливо відновити бізнес після 24 лютого»).

5% матеріалів стосувались загальноукраїнських політичних питань, діяльності Верховної Ради і Президента. 4% міжнародних новин на донецьких сайтах забезпечило повідомлення про ордер на арешт російського диктатора. Так само 4% матеріалів були присвячені медичній та соціальній допомозі нужденним. Але іноді, вважають експерти, журналісти навіть не намагаються розвивати перспективну тему. Наприклад, у матеріалі «Увага! Потрібні медики-волонтери для роботи в пересувному медичному закладі» («Східний проєкт»)  йдеться про важливу і цікаву ініціативу, але крім того, що там розміщено скан релізу організації, яка шукає волонтерів, читач нічого не знайде. Як будуть працювати медики? Де? В яких умовах? Якого фаху?  Про все це журналісти могли би розповісти у своїй публікації, але… Експерти наголошують, що й перейшовши за посиланням на ресурс організації, теж не знайшли більш детальної інформації.

Додав тематичного розмаїття, зокрема, на сайті Слов’янська, текст «День поезії 2023. Вірші про війну». Публікації віршів передує преамбула: «Поезія – це музика душі, найдавніший духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле». Але за яким принципом журналісти обрали вірші? Хто ці поети/ки? Чи мають вони відношення до Слов’янська – інформація відсутня.

Теми релігії, історії та краєзнавства цього моніторингового тижня донецькі сайти не зацікавили. Так само не було приводів писати про корупцію.

Тональність

Переважна кількість новин (89%), оприлюднених медіа Донеччини, є нейтральними за тональністю. Негативне забарвлення експерти зафіксували у 2% випадків, більшість таких повідомлень – на сайті ІА «Вчасно»: Інфопідготовка до мобілізації: людей на новоокупованих територіях Донбасу готують до участі у війніНові «павліки морозови»: як росія використовує дітей Донбасу для своєї пропаганди тощо. Позитивну тональність (показник по восьми медіа – 8%) забезпечує сайт «Східний проєкт», її мають 18 з 76 оприлюднених текстів. Здебільшого вони стосуються роботи комунальників (У Краматорську комунальників привітали з професійним святомКомунальники працюють над ліквідацією наслідків ракетного удару по Краматорську) та закладів освіти (Вчителі майбутніх першокласників ЗОШ №10 Світлана Машир та Вікторія Цапкіна запрошують на навчання!).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

За результатами березневого тижня моніторингу середній показник власного контенту для 8 онлайн медіа Донеччини становить 44%, що перевищує зафіксований у січні результат на 7%.  Кількість не ідентифікованих матеріалів також трохи збільшилася – з 7% до 9%. Найбільшою мірою нехтує обов’язком вказувати споживачеві на джерело походження матеріалу сайт Краматорська 6264: 21 з 55 досліджених текстів не містить необхідних вказівок. Наприклад, новина Які аптеки працюють у Краматорську? Без жодної преамбули надає перелік адрес аптечних закладів. Звідки редакція його взяла? Чи відповідає дійсності ця важлива для мешканців інформація? Щодо запозичених з інших медіа текстів, в лідерах – сайт Донецька: з 60 оприлюднених за тиждень новин 54 містять належне посилання на джерело передруку. Жодного не ідентифікованого тексту не містить сайт «Вільного радіо», і навіть рекламні матеріали, опубліковані протягом тижня, мають авторку.

Тетяна Строй

Олена Самойленко

Ірина Черниченко

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Української медійної програми Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в Моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.