«Вільне радіо», «Вчасно» та 0629 — кращі на Донеччині за дотриманням стандартів у січневій моніторинговій хвилі 2023

10.02.2023 | Кількість переглядів: 1 967

Гарна новина:  усі онлайн-медіа Донеччини, які експерти ІДПО досліджували торік, вижили, попри пов’язані із війною проблеми, і продовжують свою діяльність. То ж, з 23 по 29 січня 2023 р. світ побачили 560 публікацій на восьми популярних регіональних сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька«, «Сайт міста Краматорська«, «Сайт города Мариуполя«, ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ).

Нарешті можемо констатувати, що всі сайти виходять українською мовою («останнім з могікан», що інформували аудиторію російською, був сайт «Знамя індустрії»). Більшість медіа мають рівноцінні російсько- і україномовні версії, тоді як «Східний проєкт» – тільки українську, а «Вчасно» – українську та англійську.

Найякіснішими за оцінками донецької експертної групи залишаються сайти «Вільного радіо», ІА «Вчасно» і «Сайт города Мариуполя», які, незважаючи на роботу в екзилі, продовжують надавати аудиторії якісну інформацію та аналіз подій. При цьому найбільше розмаїття тем представлене на сайті «Вільного радіо», тоді як «Вчасно» здебільшого концентрує увагу на військових подіях і викритті колаборантів, ігноруючи життя в прифронтових громадах, а маріупольський ресурс навпаки зосереджений на тому, що відбувається в місті, і це наразі є неймовірно цінним.

Моніторинг стандартів журналістики

За підрахунками експертів, середній рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у січні 2023 року становить 9,31 з 12 можливих балів, тобто не суттєво, але зріс у порівнянні з минулими періодами оцінювання (8,87 – у вересні, 9,16 – у серпні та 9,23 бали у червні 2022 року). Майже не викликає нарікань і залишається стабільно високою якість повідомлень на сайті «Вільного радіо» з Бахмута – 10,38. На другому місці тримається ІА «Вчасно» з оцінкою 9,81, третю «сходинку» посідає «Сайт города Мариуполя» із середньою оцінкою 9,63. Найменшу кількість балів в середньому отримали тексти сайту міста Краматорськ – 8,31.

Щодо певних критеріїв, ситуація незмінна: регіональні сайти Донеччини не дотримуються стандарту балансу думок (0,46 з двох максимум) і не завжди відокремлюють факти від коментарів (1,4).  Між тим, практика сайту «Вільне радіо» свідчить, що дотримуватись цих стандартів можливо. Як приклад сумлінної роботи журналістів заради повноти картини — матеріал «Посадовець і депутат з Соледара знявся для російського ролика. Що він розповідає та чому це брехня (ВІДЕО)«. Також експерти позначили текст «Посилення відповідальності для військових все ж буде: президент підписав закон«, в якому є окрема частина «Реакція влади, військових та суспільства», де зібрані різні точки зору.

При цьому викладення матеріалів залишається здебільшого доступним (1,98 бали). Так само по-максимуму медіа Донеччини уникають мови ворожнечі (1,98). Єдиний приклад, де було знижено оцінку, зафіксований на сайті Маріуполя в матеріалі «З патріотів – в зрадники. Трійця вчителів з Маріуполя, які перевзулися у польоті і стали колаборантами, — ФОТО«.

Найнижчі оцінки (6 балів з 12) цього разу отримали два тексти, що були оприлюднені на сайті Слов’янська: «Бойові дії поряд. Записки війни у Слов’янську і «Яке майбутнє у нашого міста. Записки війни у Слов’янську«. Обидва, як свідчить підпис, «створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки ГО «Лабораторії журналістики суспільного інтересу та IWM», однак, на диво, на якості текстів це не позначилося (як можна було очікувати).

- Склалося враження, що ці «записки» належать людині, геть не знайомій із професійними стандартами, – каже експертка донецької моніторингової групи ІДПО Олена Самойленко. – Ані фактів, ані коментарів фахівців вони не містять, суцільні тривіальні думки на кшталт «Казати за всіх жителів Слов’янська неможливо, але зі спостережень і спілкування можна зрозуміти, що думки різні». До того ж і невідомо чиї, бо тексти створені від узагальненого «ми»: «Ми усі віримо», «Чи довго нам ще доведеться…», «ми маємо тримати фронт»… Два такі тексти з оцінених на стандарти 16 суттєво знизили загальну оцінку доволі якісного медіа – до 8,94 балів. 

Також цієї моніторингової хвилі деякі з досліджуваних медіа нехтували посиланням на джерела інформації, що призвело до невисоких оцінок стандарту достовірності. Найнижча оцінка – у сайта Краматорська 6264 (1,06 бали). Зокрема, без вказування джерела були оприлюднені повідомлення «Сьогодні Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, «Водохреще 2023: що не можна робити на свято, його головні традиції«, «Подвійні стандарти у російській пропаганді«.

- Сайт «Вчасно» під час моніторингової хвилі був у процесі трансформації, тому новини за 23-26 січня в основному розміщувалися на Фейсбук-сторінці та ТГ-каналі цього медіа, і деякі новинні повідомлення не містили посилання на джерела, — пояснює експертка Тетяна Строй. – Можна було би припустити, що формат ФБ-повідомлення вимагає більш простої та короткої подачі, але при цьому в інших текстах редакція посилалася на джерела, як от у «Ворог посилює тиск на Бахмутському та Вугледарському напрямках. Тривають важкі бої. Про це у своєму Телеграмі повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр« або в «Знищено 47 ворожих ракет – Повітряні Сили ЗСУ«. Тоді як у подібному за тематикою повідомленні «Рашисти обстріляли підприємство у Покровську і лікарню в Іванівці під Краматорськом« читачеві не зрозуміло, хто дав статистику, чиї фото використані?

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Два з восьми досліджуваних медіа Донеччини цього разу не мають жодних похибок щодо публікацій з ознаками замовності – Сайт Маріуполя і «Вільне радіо» з Бахмута. Останній навіть маркує оплачені матеріали двічі: хештегом і плашкою (на фото – слово «Реклама»).

Щоправда, інші ресурси продовжують іноді «грішити» неналежним маркуванням текстів, зокрема, словосполученням «Новини компаній» (Сайт Донецька, Сайт Краматорська, Сайт Слов’янська – по одній публікації протягом моніторингового тижня).

Показник матеріалів з ознаками комерційної чи політичної замовності залишається в регіональних онлайн-медіа невеликим (1,35%). Зокрема, «Східний проєкт» під виглядом авторського матеріалу розмістив текст і графічне зображення, що просуває діяльність нардепа Максима Єфімова.

Сайт Краматорська здивував експертну групу своїм подвійним вітанням на адресу Володимира Зеленського, який 25 січня святкував день народження. Окрім суто привітання (навряд чи доречного на регіональному сайті), за підписом однієї з авторок медіа оприлюднило текст «День народження Зеленського: як змінився Президент за 12 місяців (фото)«. «За останні 12 місяців життя Зеленського кардинально змінилося – не лише як громадянина, а й як президента. А з початком повномасштабного вторгнення він перетворився не просто на людину, яку в один момент перестали критикувати в Україні, а на політика світового масштабу, президента держави, яка бореться за свободу і демократію», – в подібній компліментарній риториці побудований весь текст, який, до речі, експерти знайшли на декількох інших онлайн-майданчиках, і першоджерелом, ймовірно, став сайт «Главком«. Таким чином, відсутність посилання на джерело запозичення і надмірно позитивна тональність матеріалу стали підставами для того, щоб віднести його до категорії політичної  «джинси».

Щодо комерційних інтересів, які просуваються за допомоги публікацій в медіа – по два таких матеріали побачили експерти на сайтах Слов’янська і Краматорська. Наприклад, в публікації «Заклади, які відкрились чи продовжують працювати у Слов’янську« надається не тільки перелік магазинів, аптек тощо (що є корисним для читача) – матеріал містить графічні рекламні блоки певних зацікавлених представників бізнесу, що свідчить про їхній «внесок» в публікацію.

До таких, що мають ознаки комерційної замовності, також потрапили тексти, які хоч й інформують про вкрай актуальну діяльність енергетиків, але написані від імені ДТЕК («Відновлюємо електропостачання на Донеччині та Дніпропетровщині«) або повністю дублюють інформацію з сайту компанії.

Також на сайті Краматорська можна зустріти начебто авторські публікації, що відповідають ознакам соціальної реклами, зокрема, йдеться про текст «Якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали його свідком – не мовчіть!«.

Основною проблемою медіа, які продовжують діяльність у прифронтовій області України, залишається доволі велика кількість офіційно-протокольної інформації (цього моніторингового періоду таких текстів 11%). Найбільша кількість таких повідомлень на сайтах «Знамя індустрії» та «Східний проєкт».

- В умовах воєнного часу зросла кількість запозиченого контенту (і зберігається ця тенденція) за рахунок того, що журналісти працюють віддалено, збирають інформацію через цифрові джерела (в основному це зведення Генштабу, релізи Нацполіції, обласних та міських ВЦА, прокуратури, фб-сторінок закладів та установ). Це зрозуміло. І добре, що аудиторії подають достовірну офіційну інформацію у часи ІПСО та дезінформації, – каже медіаекспертка Тетяна Строй. – Але деякі зведення/проколи/оголошення/заяви так і друкуються як документ, який редакція не перетворює на  журналістський текст!

Експертка Донецької моніторингової групи ІДПО Ірина Черниченко додає:

- Розуміючи всі складнощі часу, проблеми кожної редакції, неможливо не помітити різницю у ставленні до офіційно-протокольної інформації різних медіа. Наприклад, маріупольські колеги часто виходять із ситуації необхідності подавати офіційну інформацію, просто переказуючи частину матеріалу у третій особі. Так вони уникають долі бюлетеня, який лише друкує зведення.  

Експертки зауважують, що прямий передрук текстів, які надсилають різні організації, призводить до поширення «канцелярської» або іншої специфічної (наприклад, «грантової») лексики і, відповідно, до порушення стандарту доступності.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа у січні, як і в попередні періоди минулого року, не виявили. Редакція Сайту Слов’янська навпаки продовжила підвищувати рівень свідомого споживання медіа, і останнім часом на сайтах 6262 і 6264 було опубліковано по три тексти на тему медіаграмотності і протидії дезінформації: «Чому Росія так часто використовує фейки«, «Фейки про українських біженців за кордоном«, «Подвійні стандарти у російській пропаганді».

Теми

Російська навала триває, ворог продовжує знищувати міста і села на Донеччині, вбивати наших військових – і це не може не позначитися на кількості матеріалів про військові дії в медіа: таких 27%, тобто майже кожний третій. Майже така сама кількість повідомлень стосуються життя цивільних в умовах, що склалися, тому можна стверджувати, що переважна більшість матеріалів прифронтових  медіа відображає війну. І навіть коли сайти Донеччини пишуть про спорт (а таких матеріалів 3%, і переважно – про перемоги!), це все одно про війну, бо ж зрозуміло, що саме вона спричинила переміщення спортсменів до інших міст чи країн, змусила докладати надзусиль для тренувань заради участі у змаганнях.

8% матеріалів на сайтах стосуються діяльності правоохоронних органів та типових під час війни порушень, серед яких, окрім колаборантської діяльності, нелегальна торгівля алкоголем, вандалізм та звичайні крадіжки. Декілька публікацій за тиждень моніторингу стосувалися корупційної діяльності («Військового посадовця з Краматорська спіймали на хабарі», «Поліцейського з Краматорська засудили за зловживання впливом»).

Доволі суттєво (10%) була представлена і соціальна тематика – гуманітарна допомога населенню продуктами, дровами, питною водою, пільги певним верствам населення, охорона здоров’я. Знайшлося місце і для культурної тематики (5%), повідомлень про освітній процес (3%), зовнішню і внутрішню політику (по 2%). А мінімальну кількість матеріалі, що були віднесені до категорії «місцеве врядування» (2%) експертки пояснюють тим, що діяльність влади в регіоні наразі має суттєвий мілітарі-компонент, адміністрації нині є військово-цивільними, і очільники міст та області чи не перші, хто повідомляє і коментує наслідки ракетних та артилерійських обстрілів, загибелі і руйнування. Поодинокі випадки суто мирних заголовків щодо господарської діяльності траплялися лише на сайті «Східного проєкту» («У Краматорську комунальники обговорили поточний стан справ у сфері ЖКГ«). Чи не найбільш цікавим за темою експертки назвали матеріал сайту Маріуполя,  в якому йдеться про бюджет міста, яке наразі є окупованим, але в законодавчому полі України воно продовжує бути присутнім із усіма необхідними ознаками.

Загалом тією чи іншою мірою на моніторинговому тижні медіа Донеччини приділили увагу усім тематичним аспектам життя, від політики і економіки до релігії та краєзнавства.

Тональність

Донецькі медіа намагаються зберігати нейтральну тональність, викладаючи навіть найжахливіші за змістом повідомлення. Отже, цього разу 4% текстів мають негативне забарвлення. Значно збільшилась частка позитиву в заголовках і лідах матеріалів (таких нині 11%), решта – нейтральні (86%). Лідерами з майстерності підбадьорювати аудиторію стали «Східний проєкт» (Краматорськ) та «Вільне радіо» (Бахмут).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Суто математично співвідношення власних матеріалів до запозичених чи не ідентифікованих в медіа Донеччини виглядає так: 37% складає редакційний контент, 56 – запозичений із зазначенням джерела, і 7% оприлюдненого — невідомого походження. Але, як зауважують експертки донецької групи, редакції здебільшого не мають уніфікованого підходу до зазначення авторства матеріалів, що ускладнює дослідження. Навіть на одному сайті в різних його частинах (рубриках) тексти можуть бути позначені журналістом або назвою сайту. Наприклад, «Східний проєкт» та «Сайт Краматорська 6264″ підписують  іменем журналіста/ки текст, не зважаючи на те, чи то запозичений реліз, оголошення, авторська колонка, повідомлення про історію свята, передрук з іншого медіа тощо. Тоді як «Вільне радіо» і «Сайт міста Слов’янська» навпаки не позначають авторство прізвищем, хоча зміст тексту є унікальним і демонструє авторську роботу журналіста.

Тетяна Строй, Олена Самойленко, Ірина Черниченко

————

Моніторинг здійснюється за підтримки Української медійної програми Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в Моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз. 

Читати також:

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у 2023 році збільшився до 47%

У лютому, квітні і червні 2023 року відбулося три хвилі тижневого моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа щодо їх гендерної чутливості. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»). На жаль, друковані видання припинили свою діяльність у зв’язку …

Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази …

Трійка лідерів щодо якості контенту серед досліджуваних медіа залишається незмінною: ІА «Вчасно», «Вільне радіо» та 0629. Моніторинговий звіт за травень 2023 року – ІДПО

Третій у 2023 році період дослідження популярних регіональних медіа Донецької області тривав з 22 по 28 травня. Експерти ІДПО оцінили 509 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ). Трійка лідерів щодо якості контенту серед досліджуваних медіа залишається незмінною: цього разу …