Війна та «мир» в гіперлокальних медіа Луганщини: мінімум контенту — максимум фемінітивів

27.06.2024 | Кількість переглядів: 72

За результатами третьої «хвилі» дослідження змісту гіперлокальних онлайн-медіа Луганщини, що тривала з 3 по 14 червня 2024 року, констатуємо: з п’яти сайтів два пишуть лише на теми, пов’язані із війною, розв’язаною росією проти України, найчастіше події на будь-яку тему коментує очільник військово-цивільної адміністрації Артем Лисогор, а загалом чоловіки домінують і як експерти (77%), я як герої публікацій (61%).

У червні, як і у квітні, новинні стрічки сайтів оновлювалися не регулярно і мінімально, але при цьому два з п’яти досліджуваних сайтів дуже активно використовували фемінітиви: зокрема, у 25 публікаціях на Сватове.City  зафіксовано 93% фемінітивів, а на сайті Попасна.City – 97%. Публікації сайтів Телегазета, 6451 — Сайт Лисичанська і 06452 — Сайт Сєвєродонецька, на жаль, не дають змоги говорити ані про гендерний баланс, ані взагалі про якісне інформування.

Не називають, але й не забувають

Навіть побіжний погляд на діаграму, що демонструє рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа Луганщини, дає розуміння, якою мірою медіа дбають про наявність та видимість жінок в своїх публікаціях. Але насправді цифри «50-50-50» («Телегазета») вводять в певну оману, бо жінки були згадані лише у двох публікаціях (з дев’яти, що з’явилися на сайті протягом 12 днів), а фемінітив («читачка») було використано один раз. Його збалансував маскулінітив «міністр» по відношенню до посадовиці, що опікується охороною здоров’я на окупованій території.

Публікації на сайті Телегазета є переважно безособовими і надзвичайно короткими. Ось, наприклад:

Єдина пряма цитата (нагадаємо, що згідно методики моніторингу саме цитування є підставою вважати людину експертом /експерткою), яка трапилася цього моніторингового періоду і належить конкретній ідентифікованій людині, містить… два слова.

Відсутність людей взагалі та ідентифікованих осіб зокрема – спільна проблема гіперлокальних медіа, тим паче тих, які працюють віддалено. Але, як з’ясувалося, це не завжди заважає підсилювати наявність жінок у новинах. Наприклад, в матеріалі Допомога військовим ЗСУ. Громади Луганщини надають грошову допомогу захисникам та захисницям не згадуються конкретні люди, але і в заголовку, і у підписі до ілюстрації фігурують «захисниці». Ще приклад: «Для внутрішньо переміщених осіб з Луганщини, які знайшли прихисток в Полтаві провели черговий рекрутинговий захід на посаду: «Демінерка/демінер з виявлення вибухонебезпечних предметів» – донедавна можна було лише мріяти, щоб в офіційній назві професії передбачалася можливість жінки за нею працювати, та ще й першим чином вказано саме жіночій рід професії.

Намагання Сайту Лисичанська хоч трохи підсилити видимість жінок вбачаємо також в такій дрібниці: «у хабі запрошують хлопців та дівчат віком від 6 до 11 років приєднатися до табору» (цілком могли б написати «дітей» або «школярів»). Загалом жодної експертки не було в новинах сайту Сєвєродонецька, а найбільша кількість експерток (50%) зафіксована у червні в новинах Сватове.City. Найбільша кількість згадок про жінок (тобто героїнь публікацій) – на Попасна.City (56%), а найменша – на сайті Сєвєродонецька (22%).

Про вчительку-ментівку та спортсменок-стрибунів

Червнева моніторингова хвиля відзначилася великою кількістю та розмаїттям використаних фемінітивів. Як завжди затребуваними були речниця, мешканка, жителька, агеросорка (по відношенню до країни), спортсменки… Але траплялися і такі непересічні комбінації як вчителька-ментівка (див. підпис до ілюстрації).

В одній з публікацій Попасна City наочно видно, що редакція свідомо використовує фемінітиви, тоді як джерело інформації (Луганська обласна прокуратура) – ні. В результаті в заголовку героїня фігурує як юристка-омбудсменка, а в ілюстрації – як омбудсмен.

В новинній стрічці Сватове.City трапився заголовок, що спричиняє проблему у сприйнятті інформації – з такого формулювання виходить, що героїв двоє – лісничий та посадовиця, яка щось накоїла. Хоча насправді героїня одна, а редакція чомусь не наважилася назвати її головною лісничою.

 

Також здивував заголовковий комплекс на сайті Лисичанська – спортсменки в наступному рядку перетворилися на стрибунів.

 

А от в матеріалі Спортсменка з Попасної Ганна Поліщук здобула дві медалі на змаганнях з паралімпійського плавання редакція не тільки дбайливо підібрала фемінітиви, розповідаючи про героїню (інваспортсменка, папаснянка, вихованка, пловчиня, майстриня, рекордсменка, лауреатка), але і, згадуючи про тренерів, спершу назвала жінку, а потім чоловіка (частіше буває навпаки): «Підготували спортсменку — Надія Можаєва та Олексій Ганусенко».

Очільник Луганської ОВА: коментує все

Кількість новин, що стосуються війни (безпосередньо або опосередковано) продовжує збільшуватися і у червні на луганських сайтах їх було 94%.

Про бойові зіткнення поблизу деокупованих сіл, кількість вбитих і поранених внаслідок російської агресії дітей, ймовірний голод на окупованій Луганщині в онлайн-публікаціях здебільшого говорить начальник Луганської обласної військової адміністрації Артем Лисогор (він, до речі, коментує також інші теми — проживання на окупованих територіях громадян без російського паспорту та евакуації з прифронтових селищ, вугільний бізнес окупованої Луганщини та можливості медичного обстеження для переселенців). Як експерти фігурують і речники різних підрозділів ЗСУ та генеральний директор МАГАТЕ.

Експертками в публікаціях луганських сайтів у червні виступили, зокрема, виконуюча обов’язки Мелітопольського міського голови, речниця Луганської обласної прокуратури, чиновниця та медикиня, що працюють на окупантів, переселенка, що створила бізнес на новому місті – загалом жінки складають 23-24% тих, кого цитують луганські медіа.

Частка героїнь у публікаціях першої половини червня загалом складає 39%, а в публікаціях «про війну» (які окрім суто військових подій стосуються також життя на окупованих територіях та внутрішньо переміщених осіб) – 28%. Маскулінітиви луганські медіа використовують значно рідше ніж фемінітиви. Здебільшого це стосується посад: заступник, міністр, начальник. Найбільш цікавий приклад трапився в матеріалі Улюблене ремесло. Переселенець з Луганщини Єгор Слєпньов відновив свій довоєнний бізнес у Києві: герой висловлює вдячність дружині за допомогу в розробці проєкта і констатує: «Вона – генератор ідей. Іноді підштовхує мене до прийняття правильних рішень». Зважаючи на сенс висловлювання (жінка, яка генерує, народжує ідею), вважаємо «генератор» маскулінітивом.

***

Найбільш гендерночутливим сайтом серед гіперлокальних медіа Луганщини у червні виявився Сватове.City з показником 61%,  на два пункти від нього відстає сайт Попасна.City, що був у лідерах дві попередні хвилі (лютий та квітень).

Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Луганщини у червні 2024 року склав 50%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк

Читати також:

Онлайн медіа «Kramatorsk post» стало найбільш гендерночутливим медіа Донеччини і має один з найвищих показників серед інших медіа України, що підлягали моніторингу у червні 2024

У період із 3 по 14 червня 2024 р. відбулася третя у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Kramatorsk Post», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …

Непогано, але є що покращити: результати моніторингу контенту донецьких медіа у квітні 2024

Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …