В Одесі власну справу розпочинають пліч-о-пліч переселенці та воїни АТО

13.06.2016 | Кількість переглядів: 1 484

«Новий відлік 2.0» — це програма, яку вже другий рік поспіль реалізують в Одесі та області. По суті вона є бізнес-інкубатором, у якому допомагають створити новий бізнес або підтримуть існуючий. Але учасниками можуть стати лише тимчасово переміщені особи, демобілізовані учасники антитерористичної операції та члени їх сімей. Цього року програма зазнала змін та модернізувалася. Щоб відповісти на питання, хто, що і навіщо, Донецький прес-клуб поговорив не лише з тими, хто організував та втілив у життя подібний проект, але й з тими, хто отримав гранти на розвиток своєї справи.

Інфографіка проекту "Новий відлік 2.0"

Отже, міжнародний фонд «Відродження» та Impact Hub Odessa ще минулого року розпочали не лише соціалізувати переселенців, а й надавати їм нові можливості, як фінансові, так і навчальні. По суті, це два місяці тренінгів, лекцій, семінарів та воркшопів, які об’єднані темою — як створити та зробити успішним власний бізнес. У проекті беруть участь 78 людей, п’ята частина з яких — учасники бойових дій або члени їхніх родин. В кінці липня 15 переможців програми отримають гроші на обладнання для розвитку власної справи. Максимум для одного проекту надаватиметься 80 тисяч гривень.  Для цього учаснику потрібно захистити свій проект перед журі, яке складатиметься з бізнесменів та експертів.

Чебуреки та hand-made

Цікаво подивитися на досвід тих, хто вже закінчив навчання та отримав або не отримав грант. Колишня мешканка Авдіївки Наталія Панфілова робила у себе на малій батьківщині чебуреки. На проект вона прийшла з тим, що вміє та по-справжньому любить. З бажанням відкрити чебуречну вже в Одесі, щоб годувати себе, свою родину та дарувати одеситам насолоду від швидкої смачної їжі. «Я так запалила журі своїм бажанням, що один з них пообіцяв мені в будь-якому разі дати гроші. Незалежно від того, чи виграю я грант. Але я виграла. На то воля Бога, і я дуже рада. Я продаю їх лише по 10 гривень. Але якщо хтось не може заплатити, то я даю їжу безкоштовно. Окрім того, що я виграла гроші тут, я познайомилася з людиною, яка допомогла мені знайти тут точку, де я буду платити оренду не 4000 гривень, а лише 750. І це дуже дешево, і на дуже популярному Новому ринку. Тож, звісно, це, передусім контакти, спілкування», — із щасливою посмішкою, плескаючи в долоні, пояснює пані Наталія.

Зараз жінка заробляє близько 400 гривень на день та вважає свою справу цілком успішною. Вона має найманих працівників і пишається тим, що робить. Наталія пояснює, що поки в неї нема такої людини, яку вона може залишити готувати чебуреки та піти у своїх справах. Адже в Авдіївці вона працювала зі своїм персоналом не один рік. Однак вона вірить, що рано чи пізно навчить своїх кухарів усім тонкощам.

Її тезка, екс-донеччанка Наталія Маловик у рідному місті працювала психологом та гештальт-терапевтом. А в Одесі вирішила займатися тим, до чого лежить душа. Це хенд-мейд — вироби зі шкіри тварин та різноманітні аксесуари з тканини. Вже зараз фірмовим знаком бренду «Маловичка» стали її портупеї, які жінки та чоловіки одягають зверху на одяг.

Наталія Маловик у портупеї власного виробництва

 «Ідея цієї діяльності виникла сама. Мене ринок знайшов сам. Я завжди любила різноманітні шкіряні вироби і доглядала за ними сама. Потім почала комусь щось лагодити за гроші. І це переросло в те, що я маю зараз. Невеличкий бізнес, ним я займаюся разом зі своєю племінницею, яка переїхала сюди разом зі мною. Отримавши грант, я змогла придбати обладнання, дві нові чудові машинки, які мають різне призначення. Я також отримала багато клієнтів як серед переселенців та працівників програми, так і серед їхніх друзів. Сарафанне радіо спрацювало. Зараз мені навіть майже непотрібно рекламувати свої вироби у соцмережах, я постійно зайнята, постійно працюю», — каже скромна брюнетка Наталія, а її очі в цей час світяться. Адже вона робить те, що любіть, і це справді можна побачити у її аксесуарах. До речі, не все пішло, як по маслу, коли вона отримала грант. Обладнання подорожчало, і довелося домовлятися з постачальниками. Машинки прийшли пізніше запланованого строку, але це був лише початок складного шляху, та лише перші перешкоди. Зараз Наталія вже купила ще одну машинку із зароблених коштів та давно вийшла на самоокупність.

 Користь для Одеси

Взагалі, кожен з 14 бізнесів, які стартували торік завдяки цій програмі, зараз працює та є цілком успішним. Тому організатори інкубатору окрім коштів міжнародного фонду «Відродження» намагаються і вже залучають кошти від інших інвесторів. Адже всі проекти (а їх минулого року було 43), на жаль, перемогти не можуть, однак є дуже цікавими та мають право на життя. Переселенка з Донецька Олеся Філіна, наприклад, не виграла грант минулого року. Однак вона стільки всього навчилася і зрозуміла за час навчання, що таки знайшла інвестора і зараз розпочинає власний бізнес. Вона відкрила салон краси, який працює в Одесі з березня. «Так, я не виграла, але я повірила у власні сили, я зрозуміла, як правильно все організувати, прорахувати», — пояснює Олеся.

Екс-донеччанин Денис Яковенко тепер виробляє в Одесі паливні брикети, а колишній макіївчанин Іван Первій фасує наповнювачі для туалетів тварин. Їхні ідеї втілити у проекти, а потім реалізувати допомогли гранти «Нового відліку». Куратор бізнес-інкубатору «Новий відлік 2.0» Ганна Підопригора пояснює, що тепер переможці минулорічної програми вирішили зробити дещо корисне для міста. Кожен робить в міру своїх можлоивостей.«Від бренду «Маловичка» наш художній музей нещодавно отримав нові торби. Вони потрібні для того, щоб відвідувачі, коли здають великі рюкзаки або сумки, змогли перекласти цінні речі у ці витвори Наталі з тканини та взяти їх із собою до музею».

 Сміливий крок

Однією з головних відмінностей від минулорічної програми стала можливість залучити до навчання та подальшої можливості отримати грант демобілізованих учасників АТО та членів їхніх родин. З цього приводу були деякі побоювання як у громадських діячів, так і у команди проекту. Однак вони таки вирішили спробувати, і ось чому.

Ганна Підопригора каже: «Новий відлік» реалізується в чотирьох областях. Київській, Харківській, Львівській та Одеській. І тут, коли ми зібралися і поговорили про те, що буде змінюватися цього року з урахуванням нашого минулорічного досвіду, ми зрозуміли, що є ще одна така група людей, яких так само треба соціалізувати та адаптувати. Минулого року такої необхідності не було. Бо не було такої кількості людей, які повертаються звідти. У квітні, наприклад, дуже багато одеситів демобілізувалися. І ми зрозуміли, що вони так само потребують подібної програми.

Менеджери проекту Олександр Доброєр, Ганна Підопригора та Євген Попов обговорюють хід проекту

Мені здається, що тут важливо зрозуміти. Різні категорії, але все те саме — людям потрібно розпочинати життя. І обом цим категоріям потрібно починати спочатку. Мало хто може переїхати або повернутися і зажити колишнім життям. І все потрібно починати з нуля. Навіть якщо у людини були знання у якійсь сфері, був досвід, просто потрібна підтримка. Іноді це просто робота в групі, у колективі, розуміння того, що ти не один з подібними проблемами. Цього року у нас 20 відсотків воїнів АТО присутні на навчанні. І це вже маленький крок уперед. Це соціалізація. Ми маємо йти та починати спілкуватися. Ми маємо йти та робити щось разом. Бо поки буде існувати думка, що переселенці якось так або не так ставляться до воїнів АТО, якщо ми нічого не робитимемо, то ми лише підтримаємо цей стереотип, ці чутки».

Ганна Підопригора каже, що наважитися на подібне рішення було нелегко. «Ми зробили фокус-групи за участю переможців та тих, хто програв минулого року. Були відгуки про те, що змінити в програмі, що цікаво. Важливо, що ми спитали думки не лише в тих, хто нас похвалить, а й у тих, хто вкаже нам наші помилки чесно. Це була перша вибірка. Друге, що ми зробили, ми запросили психологів і спитали, чи можна робити подібний інкубатор та змішувати ці дві групи. Ми робили з ними пару зустрічей, брали експертну думку. Далі ми покликали учасників АТО і в них питали, наскільки їм потрібний подібний проект, наскільки їм це цікаво, наскільки вони хочуть вчитися разом з тимчасово переміщеними особами. і ми отримали достатньо позитивний результат.

Після цього ми зібрали переселенців, які також дали позитивний результат. І далі це були волонтери, які займаються з воїнами АТО. Після всього цього ми зрозуміли, що люди готові до цього. І почали діяти. Бо діяти всліпу невірно. Нам було дуже важливо, щоб в аудиторії не було конфліктів, щоби ми показали, що єдність — це не лише спільний вихід у вишиванках з прапорами на якісь свята. Єдність — це коли ми разом здатні щось зробити, разом організувати бізнес. Разом навчатися жити в тих умовах, які є зараз. Ця щоденна праця, як мені здається, і є проявом єдності. Коли ми беремо досвід і знання переселенців та воїнів АТО. В цьому і полягає сила. Бо якщо більше робити спільних заходів не лише бізнес-інкубатору, а якихось, можливо, культурних, соціальних, то ми будемо більше один одного бачити і розуміти, що з обох боків є проблеми. І вони дуже схожі. І лише разом ми зможемо їх вирішити. Бо один в полі не воїн».

Поки «Новий відлік 2.0» ще не скінчився, переможці невідомі, у людей якраз йде навчання. Але вже зараз можна стверджувати, що дві соціальні групи — переселенці та воїни АТО спокійно уживаються у рамках проекту, товаришують і намагаються не вірити в стереотипи один про одного, а шукати спільну мову та налагоджувати партнерські стосунки і щось творити разом.

Контактні дані проекту «Новий відлік» в Одесі:

Сторінка проекту:

https://www.facebook.com/NovyVidlik.Centr/

БО «МБФ «Імпакт Хаб Одеса»

http://impacthub.odessa.ua

+38 048 706 11 77

Куратор бізнес-інкубатору «Новий відлік 2.0»

Ганна Підопригора +38 067 481 91 15      +38 067 517 15 60

Матеріал російською мовою можна завантажити тут: Новый отсчет_рус.

Читати також:

Хто такі «люди з яйцями» і чиє обличчя має поліція Луганщини

У квітні 2021 року відбулася чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа 24 областей України (попередні були в лютому 2021-го, до того – в 2017-му і 2019-му роках). В Луганській області досліджуються 9 популярних онлайн-медіа і обласна газета «Луганщина». З 12 по 18 квітня 2021 року загалом було оцінено 60 газетних повідомлень і 1001 матеріал, що …

За результатами квітневого гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Донеччини у лідерах – сайт «Краматорськ Пост» та газета «Провинция»

У період з 11 по 17 квітня було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та …

Газета «Маяк» та сайт КуМА.City – найбільш гендерночутливі медіа за результатами лютневого гендерного моніторингу десяти ЗМІ Донеччини

У період з 11 по 17 лютого вперше було здійснено гендерний моніторинг журналістських матеріалів  гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань (Краматорск Пост, КуМА.City, Маріуполь.City, 6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда, 06277.com.ua — Сайт Доброполья) та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: балансом чоловіків та жінок …

У Києві відбулося перше обговорення практикуму деокупації

Практичний досвід волонтерів, які вже сьогодні реалізують процеси деокупації на визволених територіях, має бути корисним не лише у Донбасі після його повернення в Україну, а й в інших регіонах країни – у рамках декомунізації свідомості та розвитку громад. Такого висновку дійшли експерти круглого столу «Деокупація: як це працює?», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) …