В донецьких медіа з’явилися матеріали з гендерної тематики: результати червневого моніторингу

02.07.2019 | Кількість переглядів: 58

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа було включено 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

Було переглянуто 626 матеріалів в інтернет та 205 у друкованих виданнях.

На інформаційних сайтах присутні 33 % експерток, 24 % героїнь. У друкованих медіа жінки щось коментували у 35 % випадків, у 34 % – згадувалися в якості героїнь.

 

У червні топовими «жіночими експертними темами» були культура (64%), медицина (47%), розваги (44%), війна (37%) в інтернет-виданнях, а освіта та наука (69%), медицина (56%), війна (50%) і спорт (44%) – у газетах.

Найвищий відсоток героїнь – у темі волонтерства (100%), розваг (88%), освіти й науки (80%) на сайтах та медицини (75%), культури (64%), освіти та науки та війни (по 60%) – у друкованих медіа.

Непопулярними в онлайн-медіа експертки виявилися у висвітленні теми волонтерства та спорту (0%), також тут не активно звертаються по коментарі до жінок, коли пишуть про економіку/бізнес (18%) чи політику (29%). Нагадаємо, що у попередній моніторинговий період (11-17 квітня) по темі волонтерства на сайтах жодної згадки про жінок-експерток теж не було.

Найменші показники згадок про жінок – у воєнній тематиці (12%), з питань економіки/бізнесу та політики (по 13 %).

 

У друкованих ЗМІ експертки нічого не коментували в темі волонтерства, найнижчі показники також за розділами «політика» (27%) та «культура» (21%).

Героїні на сайтах найгірше представлені у політиці (10%), спорті (13%) та волонтерстві (33%).

Чоловіки-експерти є лідерами в онлайн-медіа у темах спорту і волонтерства – показник 100%, а також «економіка/бізнес» (82%) та «політика» (71%). В газетах чоловіки найчастіше коментують волонтерську тему (100%), культуру (79%), політику (77%) та економіку/бізнес (75%).

На сайтах найбільший відсоток героїв зафіксовано у темах спорту (91%), війни (88%), політики та економіки/бізнесу (по 87%). У друкованих медіа герої-лідери простежуються у темах «економіка/бізнес» (90%), «спорт» (13%), «волонтерство» (67%).

Високі показники присутності в медіа чоловіків у їхніх традиційних темах – «політика», «війна», «бізнес» та «інше» (зокрема, злочинність та нещасні випадки) – зумовлена, по-перше, активним висвітленням парламентської виборчої кампанії, а політика на разі є «чоловічою» цариною в Україні; по-друге, бізнес-теми коментують цього разу в основному керівники великих промислових підприємств (теж традиційно чоловіки), а високий показник у воєнній тематиці досягнуто завдяки великій кількості матеріалів, присвячених святкуванню 5-річчя з Дня визволення Маріуполя від НЗФ, де цитуються та згадуються командири – тобто чоловіки.

Фемінітиви

 Під час моніторингу в донецьких медіа загалом було зафіксовано 17% у друкованих ЗМІ та 39% в інтернет-виданнях.

Цікаво, що фемінітиви присутні у текстах і українською, і російською мовами:

-       російською: потерпевшая, одиннадцатиклассница, однокурсница, монахиня, беженка, воспитанница, студентка, заведующая, ассистентка, пациентка; хозяйка, глава, певица, фанатка, артистка, работница, сотрудница, владелица, активистка, журналистка, представительница, исполнительница; спортсменка, депутатка; корреспондетка, уполномоченная; сотрудница; заведующая отделением; журналистка; героиня;

-       українською: заступниця, голова, активістка, спадкоємиця; заступниця; виконуюча обов’язки міністра, керуюча справами виконкому, фотографиня, підприємниця, волонтерка.

Оскільки майже весь контент донецьких медіа російськомовний, то, тут переважають маскулінітиви: директор Восточной правозащитной группы Вера Ястребова; психолог Фонда Рината Ахметова Вера Карапитян; помощник администратора пансионата Елена Клочкова; продавец шаурмы Мария Стадник; врач-инфекционист Елена Шаповал; член Радикальной партии Олега Ляшко Инга Маковецкая; врач-интерн Анна Павленко; руководитель направления стабильного развития «ДТЭК Энерго» Виктория Гриб; пресс-офицер Волновахского отдела полиции ГУНП в Донецкой области Татьяна Обуховская та ін.

бывшая глава департамента здравоохранения Мариуполя и действующий главный врач областной больницы интенсивного лечения Ольга Голубченко; директор Художественного музея им. Куинджи Татьяна Були; председатель этого ОСМД Валентина Пилипенко;  его коллега народный депутат Украины Ирина Суслова; консультант по публичным выступлениям Алена Кацемба; министр образования и науки Лилия Гриневич; первый заместитель министра информационной политики Эмине Джапарова; администратор страницы администрации президента Украины в Facebook, пресс-секретарь «Команды Зеленского» Ирина Победоносцева; посол Франции в Украине Изабель Дюмон; первая вице-спикер Верховной Рады Ирина Геращенко;

начальник горздрава Елена Джим; автор петиции Алена Струкова; Джорджия по образованию историк, специалист по античной классике; Светлана Лысенко – водитель, Анна Погорелая – санитарный инструктор роты, Елена Никонова, офицер (психолог).

українською мовою: Ірина Даценко — професор, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією, декан санітарно-гігієнічного факультету Львівського медичного інституту; краєзнавець Наталя Жукова; прес-секретар президента Юлія Мендель; прес-секретар Донецького прикордонного загону маріупольчанка Валерія Карпиленко; держексперт Анжеліка Кернична; секретар міськради Ірина Сущенко; доцент кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені Каразіна Тетяна Атемасова; керівник напрямку «Оплата частинами» Східного РУ ПриватБанку Наталія Дєвочкіна.

У текстах зустрічається таке: «…одна из болельщиков Лия Удод..»,  «Победителем конкурса стала Анна Зусмановская из Кривого Рога» – чому не «болельщица» та «победительница»?

І ось такі парадокси як «В Іванівці працівники сільської ради, пошти, дитячого садочка, сільського клубу прийшли у національному вбранні на конкурс «Фото у вишиванці» – тоді, коли на фото винятково жінки. Або «Автором моделей є місцева мешканка – мама двох доньок, кравчиня за фахом Тетяна Рак. Ще «среди призеров….» – і названо призерок.

«Донецкие новости» від 12.06 під заголовком: «Подали «в розыск»: Полиция Донетчины ищет будущих коллег среди школьников» пише текст, в якому щедро цитує дівчат (тобто (школьниц»), які вирішили йти працювати у поліцію. І це найпоширеніше явище у медіа, які ми вивчаємо в процесі моніторингу: використання маскулінітивів навіть там, де в матеріалі більше приділено уваги жінкам та їхнім здобуткам.

Також зберігається тенденція до розміщення публікацій, які написані безособово: прес-релізи МНС, Нацполіції та інших державних органів.

Вперше у медіа Донецької області з’явилися тематичні публікації: газета «Приазовский рабочий» розмістила у друкованій й в онлайн-версії публікацію «Строим город равных возможностей» від 12.06.2019 та онлайн-видання «6262.com.ua» 17.06 надрукувало історії жінок, які служать в армії: «Гендерное равенство в Нацгвардии. Истории трех женщин из военной части Славянска». Але, якщо перший матеріал побачив світ лише через подію (у Маріуполі відбувся Український жіночий конгрес), то у другому випадку – це саме тематична публікація, де жінки розповідають про те, як почувають себе в армії, яке ставлення до них у колег.

Згідно моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа складає 30% (на 3% вище, ніж у квітні). Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

 

Читати також:

Триває навчання у медіашколі політичної аналітики «Вибори 2019″

Громадська організація «Донецький прес-клуб» (з 2014 р. працює у Києві) оголошує реєстрацію учасників/иць на навчання у медіашколі «Вибори 2019». Метою навчання є роз’яснення важливих моментів парламентської передвиборчої кампанії 2019 в Україні, оволодіння основами політичної аналітичної журналістики. До участі запрошуються студент(к)и факультетів/кафедр журналістики та політології та інших соціальних наук вищих навчальних закладів, а також журналіст(к)и-початків(и)ці з …

Індекс гендерної чутливості журналістики: результати моніторингу медіа 22 областей України

Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в …

Між нами немає стіни

Громадська організація «Калинове гроно» працює у Сумах вже понад 20 років. Раніше вона  об’єднала батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу всієї Сумщини, а тепер зайнялася ще й допомогою тим, хто став у своїй країні вимушеним переселенцем — людям з окупованого Криму і східних областей України. Сумщина, за підсумками анкетування населення, проведеного ГО «Калинове гроно», виявилася однією …

«Трикутник допомоги» переселенкам, або як розв’язати задачки не з підручника

З першої секунди знайомства ми спілкуємося виключно українською мовою. То ж запитання до пані Марини про причини виїзду у травні 2014 року з Донецька, де їй, чоловікові і доньці довелося залишити власний приватний будинок, здається недоречним. Марина Пугачова і вся її родина ніколи не скривали власної української спрямованості, а мама, Катерина Павлівна Неменуща, випускниця Львівського …