В донецьких медіа з’явилися матеріали з гендерної тематики: результати червневого моніторингу

02.07.2019 | Кількість переглядів: 689

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа було включено 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

Було переглянуто 626 матеріалів в інтернет та 205 у друкованих виданнях.

На інформаційних сайтах присутні 33 % експерток, 24 % героїнь. У друкованих медіа жінки щось коментували у 35 % випадків, у 34 % – згадувалися в якості героїнь.

 

У червні топовими «жіночими експертними темами» були культура (64%), медицина (47%), розваги (44%), війна (37%) в інтернет-виданнях, а освіта та наука (69%), медицина (56%), війна (50%) і спорт (44%) – у газетах.

Найвищий відсоток героїнь – у темі волонтерства (100%), розваг (88%), освіти й науки (80%) на сайтах та медицини (75%), культури (64%), освіти та науки та війни (по 60%) – у друкованих медіа.

Непопулярними в онлайн-медіа експертки виявилися у висвітленні теми волонтерства та спорту (0%), також тут не активно звертаються по коментарі до жінок, коли пишуть про економіку/бізнес (18%) чи політику (29%). Нагадаємо, що у попередній моніторинговий період (11-17 квітня) по темі волонтерства на сайтах жодної згадки про жінок-експерток теж не було.

Найменші показники згадок про жінок – у воєнній тематиці (12%), з питань економіки/бізнесу та політики (по 13 %).

 

У друкованих ЗМІ експертки нічого не коментували в темі волонтерства, найнижчі показники також за розділами «політика» (27%) та «культура» (21%).

Героїні на сайтах найгірше представлені у політиці (10%), спорті (13%) та волонтерстві (33%).

Чоловіки-експерти є лідерами в онлайн-медіа у темах спорту і волонтерства – показник 100%, а також «економіка/бізнес» (82%) та «політика» (71%). В газетах чоловіки найчастіше коментують волонтерську тему (100%), культуру (79%), політику (77%) та економіку/бізнес (75%).

На сайтах найбільший відсоток героїв зафіксовано у темах спорту (91%), війни (88%), політики та економіки/бізнесу (по 87%). У друкованих медіа герої-лідери простежуються у темах «економіка/бізнес» (90%), «спорт» (13%), «волонтерство» (67%).

Високі показники присутності в медіа чоловіків у їхніх традиційних темах – «політика», «війна», «бізнес» та «інше» (зокрема, злочинність та нещасні випадки) – зумовлена, по-перше, активним висвітленням парламентської виборчої кампанії, а політика на разі є «чоловічою» цариною в Україні; по-друге, бізнес-теми коментують цього разу в основному керівники великих промислових підприємств (теж традиційно чоловіки), а високий показник у воєнній тематиці досягнуто завдяки великій кількості матеріалів, присвячених святкуванню 5-річчя з Дня визволення Маріуполя від НЗФ, де цитуються та згадуються командири – тобто чоловіки.

Фемінітиви

 Під час моніторингу в донецьких медіа загалом було зафіксовано 17% у друкованих ЗМІ та 39% в інтернет-виданнях.

Цікаво, що фемінітиви присутні у текстах і українською, і російською мовами:

-       російською: потерпевшая, одиннадцатиклассница, однокурсница, монахиня, беженка, воспитанница, студентка, заведующая, ассистентка, пациентка; хозяйка, глава, певица, фанатка, артистка, работница, сотрудница, владелица, активистка, журналистка, представительница, исполнительница; спортсменка, депутатка; корреспондетка, уполномоченная; сотрудница; заведующая отделением; журналистка; героиня;

-       українською: заступниця, голова, активістка, спадкоємиця; заступниця; виконуюча обов’язки міністра, керуюча справами виконкому, фотографиня, підприємниця, волонтерка.

Оскільки майже весь контент донецьких медіа російськомовний, то, тут переважають маскулінітиви: директор Восточной правозащитной группы Вера Ястребова; психолог Фонда Рината Ахметова Вера Карапитян; помощник администратора пансионата Елена Клочкова; продавец шаурмы Мария Стадник; врач-инфекционист Елена Шаповал; член Радикальной партии Олега Ляшко Инга Маковецкая; врач-интерн Анна Павленко; руководитель направления стабильного развития «ДТЭК Энерго» Виктория Гриб; пресс-офицер Волновахского отдела полиции ГУНП в Донецкой области Татьяна Обуховская та ін.

бывшая глава департамента здравоохранения Мариуполя и действующий главный врач областной больницы интенсивного лечения Ольга Голубченко; директор Художественного музея им. Куинджи Татьяна Були; председатель этого ОСМД Валентина Пилипенко;  его коллега народный депутат Украины Ирина Суслова; консультант по публичным выступлениям Алена Кацемба; министр образования и науки Лилия Гриневич; первый заместитель министра информационной политики Эмине Джапарова; администратор страницы администрации президента Украины в Facebook, пресс-секретарь «Команды Зеленского» Ирина Победоносцева; посол Франции в Украине Изабель Дюмон; первая вице-спикер Верховной Рады Ирина Геращенко;

начальник горздрава Елена Джим; автор петиции Алена Струкова; Джорджия по образованию историк, специалист по античной классике; Светлана Лысенко – водитель, Анна Погорелая – санитарный инструктор роты, Елена Никонова, офицер (психолог).

українською мовою: Ірина Даценко — професор, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією, декан санітарно-гігієнічного факультету Львівського медичного інституту; краєзнавець Наталя Жукова; прес-секретар президента Юлія Мендель; прес-секретар Донецького прикордонного загону маріупольчанка Валерія Карпиленко; держексперт Анжеліка Кернична; секретар міськради Ірина Сущенко; доцент кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені Каразіна Тетяна Атемасова; керівник напрямку «Оплата частинами» Східного РУ ПриватБанку Наталія Дєвочкіна.

У текстах зустрічається таке: «…одна из болельщиков Лия Удод..»,  «Победителем конкурса стала Анна Зусмановская из Кривого Рога» – чому не «болельщица» та «победительница»?

І ось такі парадокси як «В Іванівці працівники сільської ради, пошти, дитячого садочка, сільського клубу прийшли у національному вбранні на конкурс «Фото у вишиванці» – тоді, коли на фото винятково жінки. Або «Автором моделей є місцева мешканка – мама двох доньок, кравчиня за фахом Тетяна Рак. Ще «среди призеров….» – і названо призерок.

«Донецкие новости» від 12.06 під заголовком: «Подали «в розыск»: Полиция Донетчины ищет будущих коллег среди школьников» пише текст, в якому щедро цитує дівчат (тобто (школьниц»), які вирішили йти працювати у поліцію. І це найпоширеніше явище у медіа, які ми вивчаємо в процесі моніторингу: використання маскулінітивів навіть там, де в матеріалі більше приділено уваги жінкам та їхнім здобуткам.

Також зберігається тенденція до розміщення публікацій, які написані безособово: прес-релізи МНС, Нацполіції та інших державних органів.

Вперше у медіа Донецької області з’явилися тематичні публікації: газета «Приазовский рабочий» розмістила у друкованій й в онлайн-версії публікацію «Строим город равных возможностей» від 12.06.2019 та онлайн-видання «6262.com.ua» 17.06 надрукувало історії жінок, які служать в армії: «Гендерное равенство в Нацгвардии. Истории трех женщин из военной части Славянска». Але, якщо перший матеріал побачив світ лише через подію (у Маріуполі відбувся Український жіночий конгрес), то у другому випадку – це саме тематична публікація, де жінки розповідають про те, як почувають себе в армії, яке ставлення до них у колег.

Згідно моніторингу Індекс гендерної чутливості донецьких медіа складає 30% (на 3% вище, ніж у квітні). Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

 

Читати також:

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …