У публікаціях донецьких медіа менше третини жінок, однак зросла кількість фемінітивів: результати трьох хвиль моніторингу

29.06.2022 | Кількість переглядів: 142

У 2022 році відбулося три хвилі гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа (у лютому, квітні і червні). Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»).  Але вибірка змінилася у квітні, коли друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого. Тому газети замінили сайтами «Покровск.City», «06274 — Сайт городаБахмута», «Карачун», «Волноваха.City».

Найбільш позитивним моментом стало збільшення загального Індексу гендерної чутливості з 39% (однаковий у лютому та квітні) до 42% (у червні). Це стало можливим завдяки тому, що більшість сайтів або повністю перейшла на україномовний контент, або залишила змішаним (з меншою часткою російськомовних текстів). Перевагою україномовних публікацій є можливість широко вживати фемінітиви при позначенні роду діяльності жінок або їхніх статусів.  Також такі сайти, як «Волноваха.City» та «Краматорск Пост» публікують переважно людські історії, а не сухі новини. Журналісти/журналістки цих онлайн-видань показують досвід чоловіків і жінок.

Ось на інфографіці представлені результати дослідження медіа за підсумками трьох хвиль, лідером є «Волноваха.City» (з індексом 56 %), з невеличким відривом — «Краматорск Пост» (з індексом 50%) та «Покровск.City» (з індексом 42%).

Інші ж онлайн-медіа розміщують велику кількість новин, які уявляють собою безособові тексти.  І обсяг такого контенту тільки збільшився через війну, журналісти постійно дають зведення з фронту про вдалу оборону чи втрати, передачу воїнам обладнання, переліки вмісту гуманітарної допомоги для цивільних, розклади підвозу води, графік руху транспорту тощо.

У квітні безпосередньо теми війни стосувалося 96% матеріалів, у червні – 88%.  Але присутність жінок у медіатекстах сайтів Донеччини зберігається на рівні 27-29% — тобто менше третини. З одного боку, навіть пересічний громадянин бачить у соцмережах або на власні очі (особливо у прифронтових громадах), яка роль жінок у протистоянні ворогу: близько 37 тис. служить у лавах ЗСУ, сотні займаються різною волонтерською діяльністю, а ті, хто очолюють підрозділи органів місцевої влади, здійснюють без перебільшення щоденні подвиги, допомагаючи евакуюватися, забезпечуючи місцевих мешканців гуманітаркою і генераторами, лікарні — медичними препаратами тощо, і все це часто відбувається на тлі обстрілів та вибухів. З іншого ж боку, не всі гіперлокальні медіа висвітлюють  цю діяльність.

Також варто відзначити такі випадки, коли навіть і йдеться в матеріалі про жінок, але за них розповідають чоловіки: чи то партнер, чи то керівник. Чому не дати право говорити самим героїням?

Або поширеним явищем є ігнорування спеціалісток в повідомленнях. Ось яскравим прикладом є новина «Слов’янські гвардійці навчали школярів рятувати життя»: «На ці, а також безліч інших питань школярів, відповіли військовослужбовці 15 Слов’янського полку», на першому ж фото – жінка-військова, а на підпису до фото: «Гвардійці ООС провели заняття з протимінної безпеки та домедичної допомоги з учнями навчальних закладів Донецької області». Такий підхід притаманний і публікаціям про спортивні здобутки: у більшості випадків йдеться про «спортсменів», коли при цьому у тексті переважна кількість спортсменок.

«Відбирає бали» і безсистемне використання фемінітивів: часто в одному й тому самому тексті фіксуємо «заместитель директора, начальница отдела…». Не зрозуміло, чому так, адже навіть в російській мові є слово «заместительница».

Усі ці моменти впливають на рівень гендерної чутливості гіперлокальних медіа.

Ну і також важливим моментом є те, що журналісти/журналістки продовжують транслювати у матеріалах гендерні стереотипи або, наприклад, висвітлюючи тему гендернозумовленого насильства, не показують суть проблеми. Часто у таких матеріалах пишуть, що алкоголізм чоловіка спричиняє побиття жінок та дітей,  не пояснюючи, що насправді причина полягає у міцно вкорінених гендерних стереотипах, в якому жінка – другорядна істота.

 

Експертка з моніторингу

Тетяна Строй,

виконавча директорка ГО «Донецький прес-клуб»

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувся в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.