Упродовж 11-17 червня було проведено третій гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Було проаналізовано 124 новин 4 інтернет-видань Луганщини ( “Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та 114 новин друкованих видань (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Новини Сватівщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”).
Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику.
Як у квітні, в умовах пандемії коронавірусної інфекції аналізували також, як медіа висвітлюють цю тему і кому більше надають слово. Загалом в інтернет-медіа 8 % матеріалів, що стосуються теми коронавірусу, в той час як в друкованих менше — 6%,. До слова, під час квітневого моніторингу ці показники були втричі вищими.
В інтернет-виданнях тему пандемії жінки коментували в 25% випадках, а от героїнями новин були майже порівну з чоловіками — в 43%. У друкованих ЗМІ лише в 20% були героїнями матеріалів і зовсім не коментували корона вірусну тему.
В інтернет-виданнях жінки як експертки (ті, хто коментує, чию думку запитують) становлять майже половину — 47%, героїні — 30%. В друкованих виданнях експерток 33%, а героїнь 34%.
Лише жінки коментують теми дозвілля та волонтерства і дозвілля, а чоловіки – політичні, економічні та воєнні теми. Також велика представленість експерток в освітній сфері (75%), що традиційно вважається жіночою. Значний відсоток експерток в новинах про культуру та медицину (по 40 %), найменше — в повідомленнях про правопорушення (20 %).
Лише одна публікація стосувалася теми культури, у виданні “Попасна сіty”, в якій перераховано жінок, які брали участь в пісенному конкурсі. Саме цей матеріал і посприяв тому, що в темі культури маємо 92% героїнь.
Більше половини героїнь у темах волонтерства і війни (67%), остання з яких традиційно вважається чоловічою сферою, а також медицини (60 %). Половина героїнь в економічній сфері та у сфері дозвілля (50%). Менше жінок, які виступають героїнями, в “жіночих” сферах”: у темі освіти — 33 %, соцзахисту — 20 %.
В друкованих ЗМІ Луганщини тему культури коментують лише жінки. Вони ж є в переважній кількості героїнями таких публікацій. У 100% вони є героїнями повідомлень на екологічну тему, однак відсутні в новинах про волонтерство, війну і спорт (невже жінки Луганщини не займаються спортом?).
Гендерна чутливість медіа, крім кількості жінок і чоловіків у матераліх, вимірюється й кількістю фемінітивів у текстах. Згідно отриманих даних, в гіперлокальних онлайн-медіа Луганщини їх 67%, у друкованих ЗМІ трохи менше – 47%. До слова, під час квітневого моніторингу гіперлокальних медіа Луганщини було також зафіксовано більше фемінітив в інтернет-виданнях.
Серед фемінітивів були зафіксовані, зокрема: “учасниця”, “керівниця”, “співрозмовниця”, “пенсіонерка”, “завідувачка”, “співачка”, “учениця”, “головна спеціалістка”, “соавторки”, “працівниці”, “санітарки”, “робітниці”, “директорка”, “чиновница”, ”хранителька”, “освітянка”, “фермерка”, “лідерка”, “основательница”, “велосипедистка” та ін.
Однак чомусь у чоловічому роді вживані назви посад і професій жінок: “медработник”, “тренер”, “руководитель”, “терапевт”, “викладач”, “адміністратор”, “ентузіасти”.
Якщо розглядати питання рівня гендерної чутливості в матеріалах кожного окремого онлайн-видання, то в інтернет-виданнях “Сватове.Сity” та “Попасна.Сity” більше половини експерток і героїнь, що вважається дисбалансом щодо присутності чоловіків.
У виданні “Попасна.Сity” – 75 % фемінітивів, тоді як під час квітневого моніторингу у виданні були зафіксовані лише маскулінитиви.
Тож гендернонайчутливішим є інтернет-видання “Троїцьке.Сіty”, де представлено по 50% експерток/експертів і героїнь/героїв та найвища кількість фемінітивів серед усіх онлайн-видань — 82%. Під час квітневого моніторингу видання теж було лідером серед інших.
У друкованих виданнях понад 100% експерток та 71% героїнь у газеті “Новини Сватівщини”, що теж демонструє дисбаланс через низьку представленість чоловіків. Фемінітиви вжито лише у 17%. У газеті “Рубіжанські новини” також 71% героїнь та значно менше експерток — 33%. Кількість фемінітивів складає 67%. До слова, під час квітневого моніторингу в газеті не було зафіксовано ні експерток, ні героїнь, ні фемінітив. Тому результати червневого моніторингу є дуже позитивними.
Власне, найбільш гендерночутливим друкованим виданням стала газета «Рубіжанські новини». “Вісті Біловодщини”, яке у квітні було гендернонайчутливішим, у червні разом із «Телегазетою» сягає всього 19%.
В онлайн-виданні “Попасна.city” опублікована стаття про модні прикраси, де зафіксований гендерний стереотип щодо жінок: «Быть всегда в тренде — желание каждой дамы». (Публікація «Модние украшения. Какие они?»). Насправді ні – не кожної, це те, що нав’язує індустрія краси.
Три інтернет-видання (“Попасна.Сity”, “Троіцьке.Сity” та “Сватове.Сity”) опублікували один матеріал «Зачем нужны настольные игры о переселенцах, гендерной дискриминации и мирных протестах», у якому порушується питання подолання стереотипів. До слова: матеріал створений в межах проекту громадської організації.
Індекс гендерної чутливості луганських гіперлокальних медіа у червні – один із найвищих в Україні (45%). На першому місці – тернопільські та рівненські видання (по 47%), на другому – вінницькі (46%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
