У червні луганські гіперлокальні медіа – одні з гендернонайчутливіших: результати моніторингу

26.06.2020 | Кількість переглядів: 2 328

Упродовж 11-17 червня  було проведено третій гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Було проаналізовано 124 новин 4 інтернет-видань Луганщини  ( “Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та 114  новин друкованих видань (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Новини Сватівщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”).

Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), вживання фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту і публікацій на гендерну тематику.

 

 

 

Як  у квітні, в умовах пандемії коронавірусної інфекції аналізували також, як медіа висвітлюють цю тему і кому більше надають слово. Загалом в інтернет-медіа 8 % матеріалів, що стосуються теми коронавірусу, в той час як в друкованих менше — 6%,. До слова,  під час квітневого моніторингу ці показники були втричі вищими.

В інтернет-виданнях тему пандемії  жінки коментували в 25% випадках, а от героїнями новин були майже порівну з чоловіками — в 43%. У друкованих ЗМІ лише в 20% були героїнями матеріалів і зовсім не коментували корона вірусну тему.

В інтернет-виданнях жінки як експертки  (ті, хто коментує, чию думку запитують) становлять майже половину — 47%, героїні — 30%. В друкованих виданнях експерток  33%, а героїнь  34%.

Лише жінки коментують теми дозвілля та волонтерства  і дозвілля, а чоловіки – політичні, економічні та воєнні теми. Також велика представленість експерток в освітній сфері (75%), що традиційно вважається жіночою. Значний відсоток експерток в новинах про культуру та медицину (по 40 %), найменше — в повідомленнях про правопорушення (20 %).

 

 

Лише одна публікація стосувалася теми культури, у виданні “Попасна сіty”, в якій перераховано жінок, які брали участь в пісенному конкурсі. Саме цей матеріал і посприяв тому, що в темі культури маємо 92% героїнь.

Більше половини героїнь у темах волонтерства і війни (67%), остання з яких традиційно вважається чоловічою сферою, а також медицини (60 %). Половина героїнь в економічній сфері та у сфері дозвілля (50%). Менше жінок, які виступають героїнями,  в “жіночих” сферах”: у темі освіти — 33 %, соцзахисту — 20 %.

В друкованих ЗМІ Луганщини тему культури коментують лише жінки.  Вони ж є в переважній кількості героїнями таких публікацій. У 100% вони є героїнями повідомлень на екологічну тему, однак відсутні в новинах про волонтерство, війну і спорт (невже жінки Луганщини не займаються спортом?).

 

 

Гендерна чутливість медіа, крім кількості жінок і чоловіків у матераліх, вимірюється й кількістю фемінітивів у текстах. Згідно отриманих даних, в гіперлокальних онлайн-медіа Луганщини їх 67%,  у друкованих ЗМІ трохи менше – 47%.  До слова, під час квітневого моніторингу гіперлокальних медіа Луганщини було також зафіксовано більше фемінітив  в інтернет-виданнях.

 

Серед фемінітивів були зафіксовані, зокрема: “учасниця”, “керівниця”,  “співрозмовниця”, “пенсіонерка”, “завідувачка”, “співачка”, “учениця”, “головна спеціалістка”, “соавторки”, “працівниці”, “санітарки”, “робітниці”, “директорка”, “чиновница”, ”хранителька”, “освітянка”, “фермерка”, “лідерка”, “основательница”, “велосипедистка” та ін.

Однак чомусь у чоловічому роді вживані назви посад і професій жінок: “медработник”, “тренер”, “руководитель”, “терапевт”, “викладач”, “адміністратор”, “ентузіасти”.

Якщо розглядати питання рівня гендерної чутливості в матеріалах кожного окремого онлайн-видання, то в інтернет-виданнях “Сватове.Сity” та “Попасна.Сity” більше половини експерток і героїнь, що вважається дисбалансом щодо присутності чоловіків.

У виданні “Попасна.Сity” – 75 % фемінітивів, тоді як під час квітневого моніторингу у виданні були зафіксовані лише маскулінитиви.

 

 

Тож гендернонайчутливішим є інтернет-видання “Троїцьке.Сіty”, де представлено по 50% експерток/експертів і героїнь/героїв та найвища кількість фемінітивів серед усіх онлайн-видань — 82%. Під час квітневого моніторингу видання теж було лідером серед інших.

 

 

У друкованих виданнях понад 100% експерток та 71% героїнь у газеті “Новини Сватівщини”, що теж демонструє дисбаланс через низьку представленість чоловіків. Фемінітиви вжито лише у 17%. У газеті “Рубіжанські новини” також 71% героїнь та  значно менше експерток — 33%. Кількість фемінітивів складає 67%. До слова, під час квітневого моніторингу в газеті не було зафіксовано ні експерток, ні героїнь, ні фемінітив. Тому результати червневого моніторингу є дуже позитивними.

 

Власне, найбільш гендерночутливим друкованим виданням стала газета «Рубіжанські новини». “Вісті Біловодщини”, яке у квітні було гендернонайчутливішим, у червні разом із «Телегазетою» сягає всього 19%.

 

В онлайн-виданні “Попасна.city” опублікована стаття про модні прикраси, де зафіксований гендерний стереотип щодо жінок: «Быть всегда в тренде — желание каждой дамы».  (Публікація «Модние украшения. Какие они?»). Насправді ні – не кожної, це те, що нав’язує індустрія краси.

Три інтернет-видання (“Попасна.Сity”, “Троіцьке.Сity” та “Сватове.Сity”) опублікували один матеріал «Зачем нужны настольные игры о переселенцах, гендерной дискриминации и мирных протестах», у якому порушується питання подолання стереотипів. До слова: матеріал створений в межах проекту громадської організації.

Індекс гендерної чутливості луганських гіперлокальних медіа у червні – один із найвищих в Україні (45%). На першому місці – тернопільські та рівненські видання (по 47%), на другому – вінницькі (46%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

________________

 Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Медіа Луганщини: попри війну жінкам в інфопросторі місце є!

Зміст 1028 новин, що побачили світ на дев’яти найбільш популярних сайтах Луганщини з 13 по 19 лютого 2023 року, продемонстрували, що Індекс гендерної чутливості онлайн-видань в регіоні наразі дорівнює 39%. Переважна більшість текстів (94%) стосуються війни. Однак, незважаючи на начебто суто «чоловіче обличчя» війни, луганські медіа намагаються об’єктивно висвітлювати події, пишучи про жінок-політикинь, комунікаційниць, військових, …

Перехід на українську мову позитивно вплинув на індекс гендерної чутливості донецьких регіональних медіа: підсумки гендерного моніторингу у лютому 2023

У період із 13 по 19лютого 2023 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської …

«Вільне радіо», «Вчасно» та 0629 — кращі на Донеччині за дотриманням стандартів у січневій моніторинговій хвилі 2023

Гарна новина:  усі онлайн-медіа Донеччини, які експерти ІДПО досліджували торік, вижили, попри пов’язані із війною проблеми, і продовжують свою діяльність. То ж, з 23 по 29 січня 2023 р. світ побачили 560 публікацій на восьми популярних регіональних сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька«, «Сайт міста Краматорська«, «Сайт города Мариуполя«, ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» …

Через війну несуть втрати і місцеві медіа. Результати серпневого моніторингу донецьких ЗМІ

Медіа Донеччини, як і всієї України, наразі в кращому випадку виживають. В регіоні зникли паперові видання (а разом з ними гроші за передплату та продаж газет за готівку), рекламний ринок «лежить», а можливість монетизації контенту в онлайн так і не встигла стати практикою. Експертна група звернула увагу на те, що в непоодиноких випадках сайти нині нехтують …