У 2/3 публікаціях донецьких медіа у темі війни домінують чоловіки. Результати генденого моніторингу у квітні 2022

26.04.2022 | Кількість переглядів: 408

Із 425 публікацій донецьких гіперлокальних онлайн-медіа 96% стосувалися війни. Такими є дані моніторингу, проведеного з 11 по 17 квітня 2022 р. Аналізу підлягав контент 9  інтернет-видань, які намагаються працювати в критично важких умовах: «Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City»,«06277.com.ua — Сайт Доброполья». На жаль, друковані ЗМІ припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого.

Про що і про кого найчастіше писали видання, кого цитували і в яких контекстах, наскільки видимими були жінки і чоловіки та в яких темах?

Частина онлайн-виданнь Донеччини не оминала своєю увагою ані жінок, ані чоловіків. Найбільш гендернозбалансованими (коли кількість жінок і чоловіків майже однакова) є новини сайту «Краматорск Пост» (56 % експерток та 51 % героїнь). Найчастіше жінки «говорили» у публікаціях «Волноваха.City» (63% експерток), а чоловіки – у контенті сайту «Карачун» (100%). В інших виданнях жінки складали лише 1/5 від кількості експертів і героїв чоловіків.

Тепер трохи детальніше про те, як висвітлювалися події на донецьких сайтах. І почнемо з лідерів.

«Краматорск пост»

Журналісти видання переважно пишуть історії про ситуації, в яких опинилися люди під час війни. Розповіли, як мама Героя Небесної Сотні з Краматорська опинилася в окупованій росіянами Бучі, врятувала його нагороди, як виживала та врятувалася.

Є серія публікацій про тих, хто обрали евакуацію (а це ж у більшості жінки), і так само почутий голос тих, хто вирішили залишитися у місті (тут представлені думки як жінок, так і чоловіків). Журналісти написали про декількох загиблих на фронті, і, на відміну від інших редакцій, дали не просто сухі факти, а процитували друзів, дружин військовослужбовців, які загинули, щоб показати особистість героя. Детально висвітлила редакція і трагічну подію на залізничному вокзалі Краматорська, яка сталася 11 квітня, коли під час очікування поїзду прилетіла ракета, загинуло понад 50 людей.

Сайт інформував про масштаби руйнувань у місті, а також про виступ С.Вакарчука на залізничному вокзалі, який приїхав на схід підтримати мешканців.

«Волноваха.City»

Це видання поряд із офіційною інформацією від представників влади також давало багато життєвих історій: про допомогу теробороні та армії, про евакуацію з Волновахи, чим займаються переселенці/ки, про дні, проведені в окупації та порятунок. В центрі уваги було відкриття окупантами школи № 5, куди повернули дітей на навчання, не зважаючи на небезпеку, заставили співати російський гімн. Писали й про те, як ставиться до цього факту випускниця школи. Журналісти дають інформацію про масштаби руйнувань, гуманітарну ситуацію у місті, про загиблих героїв.

Завдяки тому, що матеріали на цьому сайті виходять українською, цитується багато людей (і чоловіків, і жінок) та використовуються у жіночому роді назви професій та занять жінок, відповідно й найбільший відсоток фемінітивів (80%) теж у редакції «Волноваха.City».

«Маріуполь.City»

У новинах – багато статистики щодо евакуйованих, загиблих, полонених, масштаби руйнувань. Але разом з тим, лунали й голоси людей, які розповідали про свої історії порятунку з окупаційного пекла. Також багато публікацій, у яких представники і представниці «Метінвесту», які нині працюють у Запоріжжі у гуманітарному центрі, розповідають про види допомоги маріупольцям, котрі виїхали (житло, робота, психологічна та медична допомога). Декілька матеріалів присвячено розвінчанню фейків щодо комбінату «Азовсталь» від гендиректора підприємства Е.Цкітішвілі. З жінок-експерток найчастіше представлена Людмила Денісова, яка повідомляє про порушення прав людини, утримання українців у полоні.

«Покровськ.City»

На сайті «Покровськ.City» тричі фігурують жінки: один раз видання цитує секретаря Наталю Іваньо, яка виступила на засіданні виконкому, у двох інших випадках як героїні фігурують селищна голова Наталя Павленко, яка брала участь у похованні героя, та Ольга Стефанішин, яка підготувала добірку корисних посилань для громадян в умовах війни.  Загалом видання дає оперативну ситуацію в області та місті, розклади евакуаційних потягів, інтерв’ю з очільником області, як відбувається розселення евакуйованих. Корисні матеріали (але безособові) — різні пам’ятки (про отримання пенсій, щеплень, поведінки у разі хімічної атаки тощо) теж присутні на сайті. Пишуть журналісти і про те, як віддають шану загиблим на фронті героям.

«06239 Новости Покровска и Мирнограда» у моніторинговий період опублікували найбільше повідомлень, але в основному це – офіційні заяви очільників міста, області чи держави, оперативна інформація щодо ситуації у Покровську та Мирнограді, прогнози у зв’язку із загостренням бойових дій на сході.

Експертками в новинах є  міністерка з питань ТОТ Ірина Верещук (про відкриті гумкоридори), уповноважена з прав людини Людмила Денисова та заступниця міністра оборони Ганна Маляр.  Чоловіки-експерти – Володимир Зеленський, Павло Кириленко, Михайло Федоров, Олексій Арестович, мер Маріуполя Вадим Бойченко та ін. Історій про умови життя, прикладів волонтерства під час війни немає.

Оскільки та сама команда працює на сайті «06277.com.ua — Сайт Доброполья», то ситуація з висвітленням діяльності жінок та чоловіків в умовах війни є ідентичною, що й на платформі 06239 – фігурують в основному чиновниці та чиновники.

«Карачун»

Слов’янський новинний сайт працює як «дошка оголошень» міської ради.

Жодних історій, прикладів, розповідей, тобто голоси людей не лунають. Крім одного головного – голови ВЦА Вадима Ляха. Один раз видання процитувало радника голови Офісу Президента Олексія Арестовича, коли він заявляв про погрішення ситуації на фронті в районі Слов’янська, Харкова та Краматорська.

В одному з повідомлень наведено перелік лікарів та лікарок, до яких можна звертатися за онлайн консультацією. Решта контенту – це суцільні переліки: 1) товарів, які і де можна придбати, 2) розклади евакуаційних рейсів, 3) адреси, з якими можна отримати гуманітарну допомогу та 4)коли і які банкомати будуть заправлені готівкою. Жодних пояснень чи порад фахівців, надихаючих історій, роз’яснювальних інтерв’ю тощо.

У видання «Славянск Деловой»  така ж ситуація – ані роз’яснень, ані історій. Жінки не представлені як експертки взагалі і лише одна фігурує як героїня – контактна особа щодо запису на евакуаційні автобуси. Видання повідомляє офіційну інформацію з посиланням на голову ВДА Вадима Ляха, приділяє увагу в основному виплатам соцдопомоги та пенсій, як здати ЗНО тим, хто виїхав за кордон, та чомусь цитує пост екс-власника ЮКОСу Леоніда Невзліна щодо інфаркта Шойгу… Мабуть, з погляду редакції, це дуже соціально значуща інформація в умовах війни для слов’янців.

«06274 сайт города Бахмута»

На цьому новвинному сайті лише двічі згадуються жінки – традиційно Ірина Верещук та Людмила Денісова. В решті випадків журналісти цитують та згадують тільки чоловіків – так само це офіційні заяви щодо бепекової ситуації в області, наявність продуктів харчування, заклики до евакуації тощо. Немає місцевих історій, місцевих героїв з числа волонтерів, пересічних мешканців чи активістів.

Тож, підсумовуючи, зауважимо: з 96 % матеріалів про війну лише у 29 % випадків цитували жінок та у 27 % — згадували в якості героїнь. Це при тому, що близько 30 % жінок наразі воюють, багато жінок беруть участь у волонтерській діяльності, а місцеві соціальні служби та відділи соціально політики зазвичай очолюють жінки, на плечі яких і лягли всі питання організації гуманітарної допомоги та евакуації. Але про них гіперлокальні медіа чомусь не пишуть, обмежуючись запозиченим контентом загальнонаціонального рівня. Лише три з дев’яти онлайн видань («Краматорск Пост», «Волноваха.City» та «Маріуполь.City»), які ми дослідили протягом квітневої моніторингвої хвилі, розповідали читачам історії про героїв та героїнь нашого часу.

 

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України

Читати також:

Через війну несуть втрати і місцеві медіа. Результати серпневого моніторингу донецьких ЗМІ

Медіа Донеччини, як і всієї України, наразі в кращому випадку виживають. В регіоні зникли паперові видання (а разом з ними гроші за передплату та продаж газет за готівку), рекламний ринок «лежить», а можливість монетизації контенту в онлайн так і не встигла стати практикою. Експертна група звернула увагу на те, що в непоодиноких випадках сайти нині нехтують …

Героїні в медіа Луганщини: від народження до поховання

Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України. На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, …

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …