Технології як шлях до процвітання медійного простору України

10.12.2019 | Кількість переглядів: 609

Два роки тому в Україні з’явилася онлайн-платформа для журналістів і експертів HelpSMI. Програма допомагає медіа знаходити експертів для коментування матеріалів, колумністів для наповнення сайтів авторськими колонками, гостей на теле- і радіоефіри або інтерв’ю, а також учасників для тематичних засідань прес-клубів. З іншого боку, завдяки HelpSMI компетентні знавці та лідери сучасності мають змогу частіше з’являтися у медіа-просторі, ділитися власними думками в рамках популярних і неупереджених редакційних матеріалів та вибудовувати для себе і своїх організацій позитивну репутацію.

 “Програма, яку ми запустили два роки тому, є елементарною і зрозумілою навіть тим, хто вважає себе затятим “гуманітарієм”. Для того, щоб розібратися, як вона працює, людині потрібно не більше 5 хвилин. Та згодом зберігається купа часу, яку журналісти звикли витрачати на пошук експертів та безрезультатні переписки із потенційними героями матеріалів. Вивільнюється енергія, яку можна направити в інше русло: наприклад, детальніше вивчити обрану тему або написати більше статей.” — коментує переваги технологічного нововведення засновниця HelpSMI Анастасія Ширіна.

“Справа у тому, що в епоху Інтернету кардинально змінюються правила гри на медіа-ринку. Гроші більше не вирішують усе. На перший план виходять якість продукованого контенту, його унікальність, глибина, об’єм, кількість контентних одиниць на сайті, регулярність його оновлення, спроможність журналіста мислити нестандартно, експериментувати із форматами подачі інформації — всі ці атрибути більше не розкіш і не далекі перспективи, а must have кожного сучасного видання, яке претендує на охоплення. Це мають розуміти як самі журналісти, так і видавці, що спонсорують медійні проєкти. Програма HelpSMI працює для прогресивних медіа, які не можуть дозволити собі передруковувати цитати або запозичувати цілі статті, бо знають, чим це обернеться для рейтингу сайту. Із першого дня і до сьогодні нашими послугами користуються журналісти, які мають високі вимоги до якості своєї роботи, роблять ставку на аналітику та ексклюзив.”

Експерти платформи — це представники політичних кіл, громадянського суспільства, державні службовці, активісти, науковці, викладачі закладів освіти, бізнесмени, вузькопрофільні фахівці, які працюють у різних організаціях, незалежні консультанти, що репрезентують різні напрямки діяльності та галузі знань. Об’єднує ж усіх зареєстрованих на сервісі експертів бажання стати більш публічними і цитованими. Ці люди вмотивовані читати деталі журналістського запиту, готувати гідну відповідь і надсилати її вчасно — розуміючи, що на платформі є конкуренти, експерти намагаються вразити представника ЗМІ і “заробити” згадку свого імені (чи назви компанії) інсайдерською інформацією, вичерпністю відповіді або елементами новизни.

Модель взаємовигідної співпраці, — коли журналіст відштовхується від редакційного інтересу, а експерт прагне увійти і закріпитися у медіа-просторі, — робить діалог жвавим і потрібним обом сторонам, а матеріали, випущені в результаті такої співпраці, — дійсно популярними серед вибагливого українського читача.

 Як працює і скільки людей користується

 На сьогодні послугами HelpSMI користуються більше 5 000 українців (1 000 журналістів і 4 000 експертів). Робота ведеться у форматі “Питання-Відповідь” за 30+ тематичними категоріями (приклади: “Бізнес”, “Економіка”, “Політика”, “Суспільство”, “Право”, “Гендер”, “Технології”, “Стиль життя”, “Культура”, “Психологія”, “Фінанси”, “Енергетика”, “Інфраструктура”, “АПК”, тощо). Питання ставлять журналісти, а експерти надсилають свої відповіді на пошту (адреси користувачів зашифровані системою). Для того, щоб розпочати співпрацю, необхідно зареєструватися на сайті. Після реєстрації журналісти знову заходять на сайт, щоб створити запит. Експерти ж отримують листи на вказану електронну адресу, як тільки запити за обраними темами були сформовані журналістами у системі. Представники ЗМІ мають право відхилити коментар або взяти його в роботу, але зобов’язані надавати фідбек успішним експертам — найчастіше це означає надіслати лінк на готовий матеріал.

 Хто користувачі і які матеріали випускаються

Завдяки платформі експертів для матеріалів вже неодноразово знаходили: інформаційні агенції Укрінформ, Liga net, УНІАН, західноукраїнська ІА “Дивись.info”; видання Delo.ua, «Opinion — Так думає Україна», “Na Chasi”, “Факти і коментарі”, «Сегодня», MC Today, Reklamaster, Vgorode; телеканали 24, 5, ICTV, Zik, Новий Канал; регіональні мас-медіа Полтавське ТБ, донецьке видання “Знамя індустрії”, газета “Молодий буковинець” та інші.

Серед експертів завдяки HelpSMI вже процитували представників Нафтогазу, Unit.City, YouControl, HeadHunter Україна, ком’юніті New Fashion Zone, стартапу CryptoGuru.in.ua, юридичної фірми Esquires, низки профільних міністерств України (приклади: Міністерство освіти і науки України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України), Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, Українського інституту майбутнього, представників Європейської бізнес асоціації, Асоціації власників малого та середнього бізнесу, Асоціації захисту активів, незалежних консультантів у таких галузях, як психологія, мода і стиль, медіа-аналітика тощо.

Матеріали, які створюються користувачами платформи, можна умовно розділити на три групи: суспільно-політичні (які стосуються прогресу реформ в країні, оборони і безпеки, політичного життя, питань корупції, захисту прав людини та регіонального розвитку), економічно-бізнесові (зазвичай орієнтовані на власників малого і середнього бізнесу, стосуються технологій, маркетингу, податків, інвестицій, питань господарського права, присвячуються окремим галузям економіки України, наприклад, енергетиці чи виробництву автомобілів), та лайфстайлові (тут обговорюються проблеми психології відносин, модні тренди, тарифи на різного роду послуги, тенденції на ринку праці, час від часу піднімаються питання культури та історії).

Так, прикладами матеріалів із першого блоку є стаття УНІАНу “Від воєнного стану до стану війни. Про що йде мова у президентському указі, яким оновлюється положення про військову службу” (зібрала більше 85 тисяч переглядів) та Delo.ua “Вибори-2019: що потрібно знати про партії, їх лідерів і шанси пройти до Верховної Ради”. Про економіку і бізнес: Maanimo -  “Слова на вітер: чи потрібен Україні дефолт, — думка експертів”, блог YouControl — “Програмування та торгівля “вирішують”: в Україні зросла кількість ФОПів”. Стиль життя: сайт 24 каналу — “З балу на літак: як туристу не втратити частину оплаченого відпочинку”, Terminovo — “Оформити спадщину у Тернополі: місія здійсненна, але складна і довга”.

 Іноземний компонент

Цікаво те, що послугами онлайн-платформи, яка задумувалася, як внутрішній ресурс для українців, користуються іноземні журналісти. Перш за все — для висвітлення найважливіших подій в Україні для міжнародної аудиторії. Так, до українських експертів під час виборів зверталися кореспонденти китайської інформаційної агенції Сіньхуа. В результаті було випущено близько десяти матеріалів, один з яких — “Огляд: Чому Зеленський виграв президентські вибори в Україні?” Популярний білоруський ресурс “Наша Ніва” звернув увагу на те, що в 2019 році наші зірки шоу-бізнесу масово зацікавилися своїми перспективами в політиці. Але — не виборами єдиними. Українські психологи захоплюють своїми знаннями американські лайфстайлові ЗМІ — на сайті AmoMama, який має аудиторію 1.5 мільйона читачів, вже опубліковано декілька статей за участі експертів HelpSMI — наприклад, ця, присвячена темі жорстокості в стосунках.

 

 

 

 

 

 

 

Читати також:

Міст «Львів-Тернопіль»: у медіа треба узаконити 90% україномовного контенту

18 травня 2020 року у Львівському пресклубі відбувся відеоміст Львів-Тернопіль на тему «Двомовність чи «мовна шизофренія»? Яку мовну політику утверджують для аудіовізуальних медіа законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1)?». Віктор Біщук, заступник директора ТРК «Перший Західний» вважає, що проєкт закону «Про медіа» не зовсім відповідає нормам Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». – Зважаючи …

Блокувати антиукраїнський контент у всіх соцмережах, — експерт у відеомості Львів-Чернігів

Такий найбільш радикальний профілактичний захід радять зі Львова записати у законопроєкті «Про медіа». Навіть якщо хтось захоче одержати цей контент як платний. 12 травня відбувся відеоміст Львів-Чернігів на тему “Які зміни-доповнення необхідно внести у законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1) для захисту медійного простору України від держави-агресора Російської Федерації?”. -  Ці законопроєкти мене лякають, — каже …

Кожному голові ради — по кишеньковій телерадіокомпанії? — редактор газети

Мовлення територіальних громад треба заборонити, бо воно знищить в Україні дві третини вже реформованих локальних друкованих видань. Пресі потрібен свій закон, а не №2693 «Про медіа», який фактично є законом про аудіовізуальні послуги. Такі думки, зокрема, прозвучали під час відеомосту Львів-Харків, в якому взяли участь медіаексперти двох регіонів. Журналістка і редакторка зі Львова Тетяна Вергелес …

За результатами квітневого гендерного моніторингу гіперлокальних медіа Донеччини у лідерах – сайт «Краматорськ Пост» та газета «Провинция»

У період з 11 по 17 квітня було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та …