Світлана Єременко: «З такими медіа ми не зможемо побудувати нову Україну»

23.07.2015 | Кількість переглядів: 994

Результати річного моніторингу друкованих та інтернет-видань на предмет дотримання ними професійних стандартів і розміщення «джинси» презентувала виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко під час всеукраїнського круглого столу «Як реанімувати регіональну журналістику: медіа реформи та саморегуляція» 16 липня у Києві. Аналітичне дослідження було проведене координаторами та експертами регіональних експертних груп Інституту в період з вересня 2014-го до червня 2015 року.

Проект Інституту реалізується вже протягом 3,5 років, і за цей час експерти провели низку моніторингів регіональних ЗМІ щодо відповідності професійним стандартам і на предмет розміщення матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності. Моніторинг охоплював Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Львівську, Сумську, Харківську та Чернівецьку області. До анексії у цей процес був залучений і Крим. Кожний регіон був представлений 4 регіональними друкованими та 4 он-лайн виданнями.

Протягом моніторингу в регіональних ЗМІ експерти зафіксували велику кількість замовних матеріалів. Напередодні позачергових виборів депутатів до Верховної ради України, після «майдану», у виданнях спостерігався сплеск політичної реклами (30,4 % — у вересні та 30 % — у жовтні 2014 р.). Між комерційною і неналежно маркованою рекламою та політичною «джинсою» – суттєвий розбіг: останньої було у 4-5 разів більше.

Як свідчить моніторинг, станом на червень 2015 р. найбільше політичних замовних матеріалів розмістили ЗМІ Донецька (34,1 %), Харкова (31 %), Житомира (28 %), Одеси (22,6 %), Сум (22 %), Дніпропетровська (15,3 %).

Медіа-експерт відзначила, що найкраща ситуація протягом усіх 3,5 років залишається у Львові: «Львівські ЗМІ найкраще дотримуються стандартів журналістики і менше друкують замовних матеріалів». Однак у співставленні з наведеними даними, моніторинг 2012 року, проведений також напередодні парламентських виборів, показав, що у вересні львівські он-лайн видання були лідерами розміщення політичних та комерційних матеріалів з ознаками замовності: 46,3 % (для порівняння: Донецьк – 24,5 %, Харків – 14,3 %, Суми – 24,6 %, Вінниця – 24,2 %).

Світлана Єременко акцентувала увагу на феномені перетікання політичної «джинси» з друкованих в он-лайн видання, який медіа-експерти Інституту демократії Пилипа Орлика спостерігали спочатку у Львові. У жовтні того ж, 2012 року естафету лідерства перехопили Сумські он-лайн видання: частка матеріалів з ознаками політичної замовності склала 53,4 %. Не відставали від них вінницькі та львівські інтернет-ЗМІ: 45 та 42,1 % відповідно. Майже однаковим, у відсотковому значенні, було розміщення замовних матеріалів у друкованих та он-лайн виданнях Харкова – 31,7 та 30,7 % (відповідно).

Виконавчий директор ІДПО виокремила видання, які найменше дезінформують читачів (відповідно «джинси» і неналежно маркованої реклами). Серед друкованих ЗМІ – це «Погляд» (Чернівці) – 6% та 0,5%, «Експрес» (Львів) – 5,7% та 0%, «Слобідський край» (Харків) – 5,1% та 2,5% та «Донбасс: неделя» (Донецьк) – 0%. Серед он-лайн видань – це
Харківські «Медіа порт» – 2,9% та 0%, та «Об’єктив» – 7,9% та 0%, а також донецькі «Новости.dn.ua» – 2,8% та 0%.

Детальніше динаміку матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами, а також співвідношення видів недобросовісної реклами в регіональних медіа у 2014 – 2015 рр. можна дослідити у презентації ІДПО: POID Presentation July 2015.

Світлана Єременко озвучила головні висновки, яких дійшли експерти ІДПО за 3,5 року проведення моніторингів: регіональні ЗМІ дезінформують читачів, кожен п’ятий матеріал в регіональних медіа (а перед парламентськими виборами – кожен третій) має ознаки замовності; найбільше «джинси» розміщують комунальні газети, що свідчить про їх залежність від влади.

Напевно, журналісти чули про Кодекс журналістської етики та про один з основних його постулатів – служіння інтересам суспільства, не влади чи то власників ЗМІ. Теоретично інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремленими від реклами відповідною рубрикацією, але на практиці це положення та ключовий постулат Кодексу журналісти порушують найчастіше. Особливо – журналісти електронних ЗМІ.

Дані моніторингу дали експертам чітке уявлення про те, що лише 30% журналістів знайомі із Кодексом журналістської етики; сучасний бал дотримання представниками ЗМІ професійних стандартів є невисоким (від 3,36 до 5,26 з 6-ти); найкраще дотримуються стандартів достовірності й точності, найгірше – збалансованості та повноти представлених фактів.

Світлана Єременко констатувала, що, на жаль, професійний рівень журналістів постійно падає, і з цим треба щось робити, бо «з такими медіа ми точно не зможемо побудувати нову Україну».

________________

Фото: Оля Ластівка

Читати також:

ПЕРЕНЕСЕНО!! Відеоміст Львів-Краматорськ: “Плюси і мінуси законопроєкту “Про медіа” №2693. Правки регіональних ЗМІ”.

УВАГА! Запланований на  понеділок, 16 березня,  о 12.00  онлайн-міст за участю журналістів/ок, медіаекспертів/ок Львівщини та Донеччини У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ КАРАНТИНОМ ПЕРЕНОСИТЬСЯ. Промов(и)ці у Львові: Парасковія Дворянин, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету “Львівська політехніка”; Ірина Марушкіна, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка; Дмитро Посипанко, експерт з комунікацій; Віктор Шаповал, головний редактор інтернет-видання “WestNews”. …

Чому у Львові та Ужгороді критикують законопроєкт «Про медіа» і вимагають його суспільного обговорення

Проєкт Закону «Про медіа» (№2693) не може бути ухвалений у тій редакції, в якій його пропонують, оскільки не допомагатиме роботі засобів масової інформації, а навпаки — перешкоджатиме діяльності журналістів і порушуватиме Конституцію. Крім того, до напрацювання цього документа має бути залучене якнайширше коло осіб, оскільки діяльність ЗМІ стосується усього суспільства. Про це науковці та практикуючі …

Газета «Маяк» та сайт КуМА.City – найбільш гендерночутливі медіа за результатами лютневого гендерного моніторингу десяти ЗМІ Донеччини

У період з 11 по 17 лютого вперше було здійснено гендерний моніторинг журналістських матеріалів  гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань (Краматорск Пост, КуМА.City, Маріуполь.City, 6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда, 06277.com.ua — Сайт Доброполья) та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: балансом чоловіків та жінок …

Технології як шлях до процвітання медійного простору України

Два роки тому в Україні з’явилася онлайн-платформа для журналістів і експертів HelpSMI. Програма допомагає медіа знаходити експертів для коментування матеріалів, колумністів для наповнення сайтів авторськими колонками, гостей на теле- і радіоефіри або інтерв’ю, а також учасників для тематичних засідань прес-клубів. З іншого боку, завдяки HelpSMI компетентні знавці та лідери сучасності мають змогу частіше з’являтися у …