Світлана Рудь: «Ми сподіваємося, що приклади з нашої практики підштовхнуть мешканців Краматорська до усвідомлення того, що варто постояти за себе»

04.09.2013 | Кількість переглядів: 1 140

Якщо ти бідний,  у тебе немає ані часу, ані бажання розмірковувати про демократію, духовність чи свої права – ти лише дбаєш про родину, вишукуєш кошти на їжу, одяг, максимум – на освіту для дітей. І для більшості це – найвища планка. Саме тому можновладці зацікавлені, щоб українці були бідними, — тоді нами зручно керувати. «Центр правових технологій» намагається розбудити співгромадян, навчити їх бути активними, показує шляхи, як можна відстояти свої права. Про це розмова з головою Краматорської громадської організації «Центр правових технологій» Світланою Рудь.

- Світлано, скажіть, будь ласка, як давно працює ваш Центр? Хто бере участь у його роботі?

- «Центр правових технологій» (ЦПТ) вже досить довго діє у Краматорську. Наші найкращі активісти – Зінаїда Глушко, Микола Злобарь, Роман Міщенко, Сергій Лісіцин. Серед нас є і пенсіонери, і підприємці, і почали підключатися до роботи молоді хлопці, на сьогодні ми маємо багато прихильників.

Кожен з нас мав свій шлях, але познайомилися ми на вістрі соціально-політичної активності у період президентської кампанії 2004 року. Хтось очолював виборчі комісії, хтось був секретарем чи спостерігачами. Спочатку мотивацією для створення об’єднання послужила потреба кожного з нас у захисті своїх індивідуальних прав. Але поступово, усвідомлюючи всі процеси, які відбувалися у нашому посткомуністичному суспільстві, зрозуміли, що дотримання прав однієї людини неможливе без розбудови ефективної державної системи в цілому.

- У вас працюють юристи?

- За довгі роки практики ми вже самі стали юристами. Без знання законів дуже складно орієнтуватися у сучасних умовах життя, неможливо добитися справедливості. Ми консультуємо всіх бажаючих, але правовий супровід надаємо тільки соціально-активним громадянам за умови обов’язкового поширення отриманих знань серед друзів та близьких. І проблема, на розв’язання якої спрямована правова підтримка Центру, має бути суспільно-значущою. Ми консультуємо клієнтів по телефону, активно працюємо на інтернет-форумах, люди приходять до нас  в офіс, звертаються з питаннями просто на вулиці… Інформуємо людей з питань житлово-комунального господарства, законності нових забудов у місті, беремо участь у судових слуханнях, допомагаємо складати запити та заяви до державних установ, а також до Європейського суду.

-  Які б найбільш цікаві приклади правового супроводу ви навели?

- Акціонер та колишній співробітник ПАТ «НКМЗ» Олександр Тихоненко виявив факт складання недостовірної звітності в частині розміру нерозподіленого прибутку заводу посадовими особами підприємства (за 2011 р.). Він вирішив розібратися, як розподіляється прибуток підприємства, та дійшов висновку, що з 2000 р. приховувалася частина прибутку від простих акціонерів, а це понад 2 млрд. гривень.

Олександр спробував донести свою позицію на загальних зборах акціонерів, яке проходило в березні минулого року, але йому не дали виступити. Після цього він направив заяву до Господарського суду Донецької області, щоб визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів та ініціювати перевірку діянь посадових осіб ПАТ «НКМЗ», які, на його переконання, носять ознаки кримінального злочину. Під час цього протистояння за участі активістів Центру ми влаштували два пікети — під прокуратурою і заводом, а також роздали листівки, коментували акцію у Фейсбуці.

Пікет проти необгрунтованих тарифів на послуги ЖКГ

Суд відхилив позов, після чого акціонер написав заяву до прокуратури м. Краматорська. 4 грудня 2012 почалося кримінальне провадження. За словами О.Тихоненка, зараз матеріали направлені на фінансову експертизу, справу призупинено до отримання результатів. На сьогодні порушено декілька кримінальних справ, проводяться прокурорські перевірки, призначено нового слідчого. Олександр каже, що у нього з’явилися соратники, ще три акціонери написали заяви. На жаль, ця історія, так би мовити, довгограюча, але ми сподіваємося добитися справедливого рішення. Розраховуємо також і на перегляд питання щодо несправедливої приватизації заводу.

- Над чим ви зараз працюєте?

Беремо участь у розробці Статуту територіальної громади Краматорська – це своєрідна Конституція нашого міста, засіб реалізації права громадян на участь у місцевому самоврядуванні. Статут визначає основи життєдіяльності громади, форми та порядок здійснення нею місцевого самоврядування.

При вивченні Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», положення «Про загальні збори» з’ясували, що територіальні громади є фундаментом всієї структури державної влади в Україні. Повсюдне створення та передача їм всього комунального майна, виробничого потенціалу і земель повинно було стати наступним кроком після прийняття основного закону в 1996 р., що не було зроблено (для зручності впровадження приватизації). В результаті виникла невизначеність серед всіх владних структур, починаючи з місцевих рад, які згідно із законодавством є лише представницькими органами територіальних громад.

За визначенням, територіальна громада – це об’єднання жителів адміністративної одиниці.  Поки жителі розрізнені і не виявляють свою волю, система представницьких органів за відсутності дієвих механізмів впливу на них з боку народу працює сама по собі. А щоб громадян об’єднати для самозахисту і саморозвитку, треба їх інформувати про права і, що найголовніше, провести загальні збори». Ось через складність практичної реалізації цього процесу й існує впевненість нинішньої влади у власній непідконтрольності та безкарності.

Тому необхідно роз’яснити людям, що територіальна громада – це єдине легітимне утворення, що дозволяє накласти вето на неправомірне рішення влади (рішення громадських організацій впливають скоріше психологічно та мають рекомендаційний характер) і, навпаки, просувати свої проекти в інтересах громади.

Виступ Світлани Рудь на робочій зустрічі

13 липня цього року відбулося перше засідання робочої групи з організаційного забезпечення розробки Статуту територіальної громади.

- Чому для вас так важливо прийняття Статуту?

- Влада повинна захищати інтереси громади, проте досі у Краматорську немає врегульованого механізму щодо розв’язання проблем. Що подібний статут дасть міській громаді? Документ, згідно із законодавством, може регулювати такі питання: реалізація права на місцеву ініціативу; порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання; порядок проведення громадських слухань; порядок діяльності органів самоорганізації населення, а так само механізми їх проведення.

Подібний документ ухвалений в багатьох містах України та успішно працює. У нашому місті розробкою статуту, покликаного врегулювати низку важливих процедур і механізмів здійснення місцевої влади, встановити порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, займалися ще сім років тому. Однак, тоді робота була призупинена у зв’язку з очікуваною адміністративно-територіальною реформою.

За ці сім років громадяни неодноразово висували ініціативи щодо обгрунтування тарифів на житлово-комунальні послуги та контролю за їхньою якістю; заборони знищення природоохоронних зон, законності забудов прилеглих будинкових територій; розпорядження стратегічними підприємствами; пропозицій з регуляторної політики. Жодного разу ці вимоги не отримали належної уваги з боку органів влади.

Статут громади може істотно спростити відносини з органами місцевого самоврядування, правда за умови, що він буде складений із врахуванням потреб більшості простих громадян, а не способів полегшення життя чиновникам. Крім того, прийняття цього важливого документу дозволить мешканцям більш активно брати участь у житті міста. Наприклад, без статуту громадські слухання (з питань забудови міста, розподілу земель тощо) можуть провести практично з трьома жителями громади і депутатами. Статут же покликаний жорстко деталізувати процедуру громадських слухань. Дуже часто слухання не вигідні посадовцям, по-перше, через величезну кількість організаційних проблем та, по-друге, через участь радикально налаштованих громадян. Тому зусилля міських рад спрямовані на зменшення кількості цих слухань.

- Ви займаєте активну позицію у процесі реформування житлово-комунального господарства, чому?

 - По всій країні організовують товариства співвласників багатоквартирних будинків (ТСББ). Влада поспішає позбавитися відповідальності за обслуговування об’єктів, оскільки грошей у скарбниці і так немає, а стан ЖКГ погіршується з кожним роком. Місцева влада заманює людей до ТСББ, обіцяючи можливе виділення грошей на капітальний ремонт. За інформацією заступника начальника управління ЖКГ Краматорської міськради Андрія Литвиненка, на сьогодні в місті створено 87 таких товариств. З них п’ять з’явилося минулого року. Але люди позбавлені достовірної інформації, а часто навіть і не прагнуть знати, як формуються тарифи чи використовується бюджет. Та й отримати цю інформацію теж вкрай проблематично.

Але існує альтернатива ТСББ. Це створення будинкового комітету – громадського добровільного об’єднання громадян (наймачів та власників житла) багатоквартирних будинків для спільного вирішення житлових проблем, здійснення контролю за утриманням, технічною експлуатацією та ремонтами будинку, а також для контролю за доглядом прибудинкових територій. Будкомітет як орган самоорганізації населення входить до системи місцевого самоврядування, інакше кажучи, є владою на своєму мікро-рівні в будинку/мікрорайоні.

Створення будинкового комітету регулюється нормами Закону України «Про органи самоорганізації населення». Для цього потрібно провести збори мешканців будинку. Вони будуть вважатися легітимними, якщо будуть присутні не менше половини жителів. На зборах складається протокол про початок створення будкома із зазначенням основних напрямків його діяльності, назви, передбачуваних повноважень, території дії і кількісного складу учасників. Також мешканці відкритим голосуванням обирають ініціативну групу, яка буде представляти їхні інтереси у відповідній місцевій раді, яка має видати дозвіл на створення вашого будинкового комітету. Після отримання дозволу від місцевої ради на наступних зборах ухвалюється статут будкома і обирається його керівництво.

Але ідея створення будкомів не підтримується місцевою владою. Група громадян будинку № 43 по вулиці Леніна у 2011 році вирішила зареєструвати будинковий комітет під назвою «Хата з краю». До ініціативної групи входить Микола Злобарь, активний громадський діяч Центру правових технологій. Влада у реєстрації «Хати з краю» відмовила, запропонувавши натомість створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Чому? Микола Злобарь пояснює, що будинковий комітет, має право відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» входити до системи місцевого самоврядування, брати участь у громадських слуханнях з питань розрахунку тарифів відповідно до чинного законодавства, підписання протоколу (або відмови від цього!) даних громадських слухань, тому він представляє реальну загрозу владі.

Але це тільки один будинок на все місто, жителі якого знають свої права, а решті зручніше вступити до ОСББ і тихо обурюватися у себе на кухні з приводу розбитого ліфта, брудного і темного під’їзду, критичного стану труб та непомірних тарифів.

Ніхто з громадян не цікавиться економічним обгрунтуванням доволі високих сум та відповідністю якості тим послугам, що надаються. На весь Краматорськ знайшлася тільки одна людина, яка заглибилася в це питання. Зінаїда Глушко, теж активістка ЦПТ, у судовому порядку змогла довести, що подвійне стягування ПДВ за комунальні послуги — незаконне, тому що ЖЕК — це неприбуткова організація, що використовує в своїх розрахунках тарифи, затверджені місцевими органами самоврядування, тобто не є платником ПДВ. Представник ЖЕКу на судовому засіданні коментував ситуацію так: «Це наш бухгалтер так порахував». Зінаїда Глушко домоглася перерахунку своїх платежів, їй повернули близько 800 гривень, а решта жителів міста продовжує сплачувати по-старому. Ця інформація була поширена серед населення через місцеві газети та інтернет-видання, але тільки одна людина дзвонила та цікавилася, як можна отримати таке ж рішення для себе. Більшості мешканців кооперативних будинків не цікаво розібратися у питанні відповідності платежів, які сплачуються обслуговуючим організаціям,  дійсним витратам. На жаль, наші люди дуже пасивні, навіть, коли це стосується їхнього гаманця.

- Що ви робите для подолання пасивності мешканців міста?

- Ми ведемо роботу в інформаційному просторі (беремо участь в обговореннях на інтернет-форумах сайту «Новости Краматорска», у Фейсбуці), залучаємо людей до обговорень та громадських слухань важливих для нашого міста питань: підвищення тарифів на комунальні послуги, незаконне будівництво, порушення прав людини,  робимо розсилки матеріалів тим клієнтам, хто зареєстрований на нашому сайті http://www.cpt.hhut.ru/, організовуємо  пікети.

Наприклад, зараз в місті збираються будувати гіпермаркет «Епіцентр». Нещодавно стало відомо, що його планують звести на розі вулиць Орджонікідзе та Кіма в санітарно-захисній зоні. Жителі прилеглих будинків вважають це місце невідповідним, тому що знищення лісозахисної зони посилить вплив промислових і транспортних викидів на прилеглі житлові райони, а потік вантажного транспорту до супермаркету збільшить шумове навантаження в районі, де розташовані житлові будинки, ЗШ № 17 і лікарняне містечко. Ми брали участь у громадському обговоренні цього питання 23 серпня. За великим рахунком, ніяких масштабних громадських слухань не вийшло: в дозвільному офісі зібралося кілька депутатів, фахівців «Епіцентру», розробників генерального плану, керівників профільних відділів виконкому та представників ініціативної групи містян, які виступають проти забудови. Головний інженер Генерального плану міста Ніна Дорохова переконувала присутніх, що будівництво торгового центру на визначеному перехресті передбачено чинним генеральним планом, що ця ділянка знаходиться поза санітарно-захисною зоною заводу феросплавів. Крім того, проект передбачає, що від огорожі майданчика до сусідніх земельних ділянок буде не менше 50 метрів, а до житлових будинків — не менше 92 метрів. Представник гіпермаркету заявив, що вони готові максимально прислухатися до всіх зауважень місцевих жителів і зробити об’єкт якомога зручнішим і корисним для краматорців. Ініціативна група противників будівництва стояла на своєму, пообіцявши всіляко перешкоджати будівельним роботам будь-якими методами, але тепер у міської ради є формальна підстава затвердити цей план і виділити землю під об’єкт. На жаль, люди так зайняті «боротьбою за виживання», що у них ані часу, ані бажання брати участь у житті міста немає.

- У вас нещодавно була цікава поїздка. Розкажіть, будь ласка, що ви відвідали, чого навчилися.

 - З 19-го по 22-е серпня 2013 року я відвідала Чернігів на запрошення Всеукраїнської мережі «Громадські ініціативи України». Чернігівці на прикладах показали нам, які засоби моніторінгу діяльності та аналізу політики місцевої влади можуть організувати громадські організації та яких результатів можна досягти на шляху демократизації суспільства, діючи послідовно і наполегливо у партнерстві з органами влади. Начальник відділу сім’ї, молоді Чернігівської міськради В.Голуб розповів про 15! напрямків грантів для НДО з міського бюджету, які визначаються разом з громадськістю. Серед них: працевлаштування студентів, правова освіта, екологічна освіта, евроінтеграція, інтернет-майданчики, дозвілля. Вразила привітність та простота спеціаліста Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю: він володіє усією інформацією щодо ситуації у громадському секторі, добре орієтується у відповідній правовій базі.

Представник влади поділився досвідом розробки Програми сприяння розвитку інститутів громадського суспільства на 2012-2015 рр. «Чернігівська громада», яку затвердила у 2011 р. обласна рада. Цікава деталь:  у процесі розробки цього документу усі розробники дійшли висновку, що  програма Є НЕРЕАЛЬНОЮ! Але депутати все ж таки ухвалили, і чернігівці успішно її ВИКОНУЮТЬ! Це можна відслідкувати через офіційний сайт Чернігівської облдержадміністрації. Протягом минулого року на конкурсній основі було профінансовано 10 важливих проектів місцевих громадських організацій. Цьогоріч практику виконання зазначеної програми розширено: тепер фінансуються ще й проекти молодіжних об’єднань.

Підкреслю, що перелік пріоритетних завдань для грантів відповідає саме діяльності ІГС (інститутів громадянського суспільства). Для порівняння — Донецька ОДА надає гранти на утримання та обслуговування бюджетної інфраструктури (установка вікон, облаштування спортмайданчиків у школах, придбання апаратури у дитячий садочок…), що жодним чином не впливає на розвиток суспільства.

В гостях у Комітету з захисту прав людини

Ми відвідали також Комітет із захисту прав людини. Під час нашого перебування в юридичній приймальні пролунав дзвінок. Телефонував підприємець і повідомив, що у прокуратурі його попросили надати «благодійну» допомогу на розвиток! А співробітник комітету Павло Пущенко поділився досвідом проведення освітньої, правової компанії для громадян щодо їх прав у сфері землекористування.

Ну що ж, можна лише порадіти за третій сектор Чернігівщини. Світлано, а як ви оцінюєте перспективи розвитку партнерства між НДО та владою у Донецькій області?

- У липні Президент В.Янукович затвердив план заходів щодо реалізації у 2013 р. стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Також готується нова редакція законопроекту про органи самоорганізації населення, тому що у старій версії закону надто ускладнені деякі процедури, наприклад, щодо створення тих самих будинкових комітетів. Однак, люди не хочуть брати участі у місцевому самоврядуванні, бо не знають своїх прав, можливостей щодо реального впливу на рішення посадовців. Вони сумніваються, що їхні дії можуть покращити ситуацію, або відкрито зізнаються, що їх це не стосується.

Ми сподіваємося, що приклади з нашої практики підштовхнуть мешканців і Краматорська, й інших міст та районів Донеччини, до усвідомлення того, що варто постояти за себе, навчитися захищати свої права. Розбудовуючи цівілізоване громадянське суспільство, необхідно враховувати інтереси кожної людини.  І це мають розуміти і влада, і громада. Для цього й потрібно розвивати місцеве самоврядування, спонукати наших громадян брати участь у прийнятті рішень, треба повернути людям віру у свої сили, в те, що думку кожного буде враховано.

У нашої країни є шанс виправити не лише недоліки вчорашнього дня, але й врахувати вимоги завтрашнього.

Читати також:

Херсон: громадськість починає — і виграє

Людина звикає до всього. На третьому році військових дій в Донбасі повідомлення про втрати, руйнування для громадян мирної території країни губляться в потоці іншої «гарячої» інформації, і для них на периферії уваги залишаються більше півтора мільйона соціально незахищених людей: старих, інвалідів, сімей з маленькими дітьми та тих, хто прихистив сиріт, які все так само страждають …

ДОЗВІЛ, СВІДОЦТВО, ДОВІДКА ТА ПАСПОРТ — В «ОДНОМУ ФЛАКОНІ»

Тепер більшість документів можна отримати в одному місці у зручний час, без черг та хабарів: у Донецьку з січня 2014 р. запрацював Центр надання адміністративних послуг Скільки часу пересічний українець проводить у чергах достеменно невідомо, але більшість погодиться, що доволі багато. Часто — невиправдано багато. Про черги у магазинах чи кінотеатрах ми давно забули (конкуренція …

Куда идут миллионы: дороги Донецкой области сошли с весенним снегом

С приходом долгожданной весны во всех населенных пунктах Украины «вылезли» актуальные проблемы. В Донецкой области со снегом сошли дороги. Как всегда, напомнила о себе изношенная водопроводная система тысячами порывов

  • Иван

    Пока есть такие люди, наша страна будет жить.

    • Рудь

      Наша стана буде жити, як що таких організацій буде у двічі більше. Покищо такі організації у маленьких містах скоріш виключення, а членів лише одиниці.

  • Ксения

    Неужели кому-то не все равно? Спасибо таким людям.