Володимир Горбач
Про це розповів політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, головний редактор сайту Євроатлантика.info Володимир Горбач під час засідання Донецького прес-клубу. Він зазначив, що наша держава, проголосивши курс на позаблоковість, фактично відмовилася на цьому етапі від своєї стратегічної мети – набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. Водночас, Україна не відмовилась від партнерства та співробітництва з Альянсом як ресурсу для власної модернізації не лише оборонної, а й політичної, правової та інших сфер внутрішнього життя.
«Україна виглядає непослідовною в очах партнерів через подачу заявки на членство, а потім законодавче закріплення унеможливлення цього», – вважає Володимир Горбач. Проте, за його словами співробітництво не згортається. «Воно переходить в іншу площину: від інтеграції до використання можливостей. Інтеграція – це такий вид об’єднання, який передбачає взаємне проникнення сторін, вона можлива тільки тоді, коли є взаємна сумісність. Тобто, курс на євроатлантичну інтеграцію означав приведення України в стан сумісності з іншими державами Альянсу. Оскільки наша держава наразі відмовилась від такого курсу, але намагається продовжувати співробітництво, то я розглядаю цей етап як проміжний, не зовсім визначений та логічний, проте достатньо вимушений для України і для нинішньої української влади», – деталізував Горбач.
На запитання журналістів що собою являють річні національні програми, Володимир Горбач зазначив: це формат запроваджувався для майбутніх членів, які виконували План дій щодо членства від 3 до 5 років. І от, за словами експерта, парадоксальним чином Україна, яка відмовилась від членства в Альянсі, продовжує виконувати щорічні національні програми, які сама й ініціює, формулює, виконує, звітує. Цей формат існує вже три роки, ці програми узгоджуються з Альянсом, з окремими країнами-членами, які потім моніторять виконання й дають оцінку.
«Величезним недоліком річної національної програми є те, що її формують, пишуть, укладають бюрократи так, щоб їм було легко звітувати. Тобто там дуже багато речей, виконання яких важко перевірити, бо вони описують не досягнення якогось результату, а процес: розширити, углибити, посилити. До кожної програми згодом розробляється план заходів, виконання якого власне й оцінюється. В цьому році було заплановано аж 466 заходів, тобто, фактично більше, ніж один захід на день. І за 9 місяців поточного року виконано лише 71. Решта, начебто перебуває у стадії виконання й постійно виконуються, 2 заходи перенесено, 7 скасовано тощо. Тобто, тут є над чим працювати», - підсумував Горбач.
За словами експерта, всі дані з виконання річних національних програм були отримані за результатами щорічних моніторингів. Вони проводяться громадською організацією «Інститут Євро-Атлантичного співробітництва», яка робить щорічні звіти з виконання програм, дає рекомендації з розробки.
Довідка:
Пан Горбач зауважив, що «провідним інструментом нинішнього партнерства національні програми стали тому, що це основний формат нашого співробітництва, а його можна доволі легко оцінити та класифікувати. Звичайно, бюрократи мають можливість дуже зручно звітувати про виконання своєї роботи. Ставляться не лише короткострокові цілі, а й середньострокові: внутрішньодержавне реформування і двосторонні відносини», – зазначив експерт.
За його словами вся співпраця класифікується в п’ять основних сфер: 1) політичні питання; 2) економічні питання; 3) оборонні й військові питання; 4) ресурсні питання; 5) питання безпеки та правові питання. Також за часів нової влади також було створено структуру – Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Вона створена як консультативний орган при президенті України його указом. Також призначено 5 національних координаторів, де окрема людина відповідальна за виконання одного розділу РНП (річної національної програми) відповідно до сфер співробітництва. Вони є оперативним компонентом Комісії з питань партнерства.
