Захищати, допомагати, відстоювати права, надавати корисну інформацію, вносити пропозиції владі – зазвичай діяльність громадських організацій полягає саме в цьому. Але, якщо згадати про одне з об’єднань Слов’янська – «Студентський театр «7 этаж» — на думку спадають зовсім інші визначення: залучати молодь до мистецтва, загартовувати в її душах високі моральні принципи, запалювати в серцях любов до прекрасного. Про діяльність театру, його досягнення та плани на майбутнє прес-клубу розповіла його керівник Марина Олійник.
- Розкажіть, будь ласка, коли і як народився театр «7 этаж»?
Своєю появою «7 этаж» зобов’язаний хлопцям та дівчатам з команди КВК Слов’янського державного педагогічного інституту. Студенти вирішили на обмежуватися виступами лише у клубі веселих, а піти далі й розвиватися вже як артистам театру. До речі, свою назву студія отримала завдяки номеру поверху у гуртожитку, в якому керівництво
Святкуємо 15-річчя театру
інституту виділило її учасникам кімнату для репетицій. День прем’єри студії – 29 жовтня 1995 року, коли широкій аудиторії було представлено виставу «Моя парижанка», — можна вважати днем народження театру. Офіційний статус громадської організації це творче об’єднання отримало в 1999 році.
Кому спало на думку перетворити гурт творчої молоді на громадську організацію? Чому виникла така необхідність?
- Протягом перших п’яти років організацію очолював Олег Петущак. Він об‘єднав молодих ентузіастів, які прагнули не лише творчої самореалізації, а й працювати на користь суспільства, показати у своїх виставах й певний соціальний аспект. Планів було багато, а для їх втілення потрібні більші можливості, кошти. Трупа мріяла про цікаві проекти та гранти, тому вирішили юридично зареєструватися. Але перший проект було реалізовано трохи пізніше.
З чого почалася громадська діяльність «7 этаж»?
Після виступу у Центрі соціально-психологічної реабілітації
- Перший наш проект був у 2002 р. Саме тоді ми підготували виставу для дітей, і під гаслом «Подаруй казку дітям» об’їхали з нею освітні заклади міста. Проект чудово сприйняли й маленькі глядачі, й їхні викладачі, які схвально відгукнулися про важливість таких заходів для дітей. Тому ми не спинилися на цьому шляху, і сьогодні «7 этаж» має вже більш ніж 10-річну традицію вітати святковими виставами напередодні Нового року та Різдва дітей, що перебувають у Слов’янському центрі соціально-психологічної реабілітації. Ось як відгукнулася про заходи студентського театру директор Центру Олена Соколова: «Ми дуже раді, що колектив театру вже тривалий час нас відвідує. Як задоволені виставами вихованці Центру! Важливо, що акторами та глядачами є однолітки. Завдяки показам, наші підопічні забувають про сувору реальність буття, адже життя поверталося до них не найкращою стороною, багато лиха вони натерпілися у своєму віці. Під час перегляду діти переносилися до світу казки, добра та чародійства, починали вірити у чудеса, а також відчували, що вони теж кохані та потрібні.
Організація існує вже 18 років – доволі солідний термін. Розкажіть, будь ласка, що відбувалося протягом цього часу? Які ставили перед собою завдання через зміни у суспільних настроях?
- Основним завданням театру з перших днів і до сьогодні залишається залучення молоді до творчості, розкриття її талантів, виховання прагнення бути корисним суспільству. В іншому ж студія дійсно значно змінилася у порівнянні з її первинним статусом. Адже спочатку діяльність була спрямована лише на постановку вистав, участь в яких брали тільки студенти. Сьогодні організація працює вже й з дітками від п’яти років: в театрі сім років існує молодша група, яка нараховує близько 30 вихованців.
Крім того, наші громадські активісти зараз із задоволенням беруться за організацію та проведення різноманітних свят. Міська влада постійно залучає акторів до таких масових подій у Слов’янську, як святкування Нового року, Масляної, травневих свят. От наприклад, 6 вересня мешканці Слов’янська відзначають день міста. В рамках свята аніматорська група нашого театру протягом дня розважала малечу на дитячих майданчиках в центрі міста. Одним з найважливіших напрямків роботи НДО можна назвати профілактику негативних явищ в молодіжному середовищі через показ соціальних вистав.
Це дуже цікаво. Розкажіть, будь ласка, детальніше: якою була перша така вистава? У чому полягала її актуальність?
- Першою стала «Чорне та біле», яку підготували для Донецького фестивалю соціальних вистав, що проходив у 2002 році. Студенти самостійно написали її сценарій. Це були чотири драматичні історії, засновані на реальних життєвих подіях, в яких порушувались проблеми наркозалежності, алкоголізму, абортів та насилля в сім’ї. З цією виставою ми відвідали навчальні заклади не лише Слов’янська, а й інших міст області, і хочу відзначити – вона мала вражаючий ефект. Одна справа просто розповідати молоді про шкідливий вплив наркотиків, алкоголю тощо, зовсім інша – програти та прожити ситуації, в яких може опинитися кожен, хто втратить контроль над собою. Постановка виявилася настільки вдалою, що й до сьогодні ми використовуємо її частково, поновлюємо і знов говоримо з молоддю на ці болючі теми мовою театру.
У 2006 р. ми реалізували проект «Час невинних»: це формат соціо-театру, сюжет якого побудований на проблемах, з якими стикаються ВІЛ-інфіковані громадяни в суспільстві. Його перевага – в інтерактивності: справа у тому, що формат передбачає безпосередню участь глядача у дійстві, тобто присутні також є акторами. Таким чином, кожен учасник соціо-театру глибоко проживає життєву ситуацію, в якій опинилися герої, ставить себе на місце кожного і замислюється над тим, щоб він вчинив у подібних обставинах. Ця вистава досі у нашому репертуарі.
Які результати чи досягнення вашої громадської роботи ви б назвали найбільш значущими?
- В травні 2013 року за ініціативою студентського театру був проведений 10-й регіональний театральний фестиваль
Виступ на фестивалі "7 этаж" збирає друзів"
«7 этаж» збирає друзів». 20 театральних колективів (дитячих та молодіжних) взяли у ньому участь. Тисячі глядачів переглянули конкурсні вистави протягом двох днів. Цей фестиваль вже став традиційним, колективи з радістю беруть в ньому участь, і з кожним роком кількість бажаючих представити свої театральні таланти в рамках заходу зростає, а це означає, що ми не припиняємо докладати зусиль щодо розкриття творчого потенціалу молоді.
Днями стартував новий проект «В бібліотеку разом з театром!». Він є частиною більш масштабного проекту громадської організації «Центр мистецтв «ЕкоАрт», спрямованого на розвиток культури. Ми плануємо працювати з дітлахами, які виховуються у складних сімейних умовах. Хочемо підтримати дітей, яким батьки, на жаль, не можуть приділити достатньо уваги, а саме допомогти малечі розкрити таланти, стати більш впевненими в собі, знайти справжніх друзів. Можливо, хтось з цих дітей серйозно захопиться театром і продовжить навчатися у нашій театральній студії.
Інтерактивна вистава для дітей "Лєторадуга"
До кінця року будуть ще якісь проекти?
- Ми постійно вигадуємо щось нове, ідей купа. Окрім театральної діяльності, вихованці студії постійно беруть участь в різних соціальних заходах у якості волонтерів. Наприклад, найближчим часом хлопці та дівчата працюватимуть у проекті міської громадської організації «Сприяння», який спрямовано на активізацію волонтерського руху. Тож ми крокуємо лише вперед, з радістю беремося за нові напрямки і сподіваємося, що наша робота буде й надалі приносити людям тільки радість, позитивні емоції та естетичне задоволення.
