У період із 10 по 16 квітня 2023 р. було здійснено другу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого 2022 року.
Кожне медіа аналізували за такими критеріями: кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількість фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Такожбуло виокремлено ще одну опцію моніторингу: дослідили контекст, в якому цитуються чи згадуються чоловіки та жінки під час війни.
Про що писали, кого цитували?
Загалом у квітні 2023 проаналізовано 755 матеріалів, розміщених в онлайн медіа, 645 (85%) із них стосувалися теми війни безпосередньо.У більшості ЗМІ, які підлягали моніторингу, практично всі матеріали стосуються війни, інша ситуація лише на сайтах «Східний проєкт», «Знамя індустрії» та «POKROVSK.NEWS» — тут лише 50-65% таких публікацій.
Дещо скоротилася кількість офіційних безособових повідомлень щодо воєнної тематики у порівнянні з лютим:їхня кількість у цій моніторинговій хвилі становить 174, це 27% (було 198, 30%). Це позитивна тенденція, адже варто у журналістських текстах показувати людей – внесок і чоловіків, і жінок у боротьбу з агресором важливий. Ми маємо більше знати про людей, завдяки яким можемо жити.
У публікаціях на воєнну тематику традиційно переважають чоловіки, а кількість жінок як експерток всього 23% (приблизно на тому ж рівні, 27% було у лютому) та героїнь – 28% (трохи більше, 21% — у лютому), тобто лише четверта частина від усіх згадок:
Ми бачимо ті самі тенденції, що відзначалися й раніше: в новинах цитуються військові начальники чи чиновники, а це переважно чоловіки (найчастіше міністр оборони Олексій Резніков, представники Нацполіції, СБУ, прокурори, керівники ВЦА, уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, військові експерти (українські та іноземні), самі військовослужбовці, президент Володимир Зеленський, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, лідери країн тощо.
У переліку експерток переважно заступниця міністра оборони Ганна Маляр, віце-прем’єрка Ірина Верещук, начальниця обʼєднаного пресцентру сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, іноді цитуються представниці департаментів місцевих ВЦА, речниці управлінь Нацполіції, ДСНС чи очільниці громадських організацій. Збагатили статистику і цитати представниць міжнародних організацій, які обіймають високі посади.
У квітневій хвилі ми відзначили незначне зростання жінок як експерток з числа волонтерок, переселенок, біженок, які розповідають свої історії виживання, облаштування на новому місці, відкриття бізнесу та ін.
У тематичній палітрі представлені в основному публікації про війну та армію, кримінал (статистику роблять колаборант(к)и), волонтерство, політику на різних рівнях. Це топ-3. Тема «культура/релігія» була представлена здебільшого матеріалами, в яких йшлося про підготовку до Великодніх свят. «Східний проєкт», «POKROVSK.NEWS» приділили увагу ситуації в охороні здоров’я, а «Знамя индустрии» та «62.ua — Сайт міста Донецька» відзначилися висвітленням теми спорту.
Недбалість у використанні фемінітивів погіршує показники
Але почнемо з похвали: стовідсоткове використання фемінітивів зафіксовано у публікаціях «POKROVSK.NEWS» та «62.ua — Сайт міста Донецька»! Близькі показники у «Вільного радіо» та ІА «Вчасно» — 98% та 92% відповідно.
Також дуже похвально, що все частіше у текстах фіксуємо «захисники та захисниці» (наприклад, коли йдеться про повернення полонених), або «згадуємо всіх і кожного/кожну» та навіть «Поради для господинь і господарів» («Східний проєкт»). А на сайті міста Маріуполя у матеріалі від Work.ua зазначено так перелік вакансій: «це робота дизеліста/ки, рихтувальника/ці, водія/йки вантажівок. Серед позитиву – є великий попит на професію так званого медіабайєра/ки».
Якщо ж говорити про причини зниження показника по фемінітивах, то слід відзначити таке.
Найнижчий відсоток (30) – у сайту «Знамя индустрії»: видання не наповнює україномовну версію, ось і результат. Протягом моніторингової хвилі у текстах ми побачили лише 3 фемінітива (серед яких «начальница» та «советница»). Також традиційно навіть там, де і в російській мові можна вжити фемінітив, журналісти лишають маскулінітив: «предприниматель Елена», «представитель, спікер Анастасия Медведева» — якщо вживається «начальница», то чому не можна так само написати «представительница» і «предпринимательница»? Цікаве формулювання зустріли у повідомленні про поновлення роботи чат-боту центру зайнятості: «отметил директор Донецкого областного центра занятости Валентина Рыбалко». Ну вже точно можна було написати «отметила директор».
В інших медіа так само міг би бути показник вживання маскулінітивів набагато нижчим або відсутнім, якби автор(к)и матеріалів уважніше слідкували за цим. Лишаються випадки, коли в одному тексті «міністерка», в іншому — «міністр», «начальниця» і «начальник», «речниця», коли пишуть про представницю одного відомства, і «речник» — про спеціалістку іншого (типовий приклад тут: завідувачка відділенням, але далі по тексту вже «лікар», чому не лікарка?). Швидше за все позначається те, що у релізах офіційних установ досі не використовуються фемінітиви, а журналісти поспіхом ставлять їх на стрічку, не виправляючи.
Зберігається і тенденція до вживання маскулінітива у матеріалах, де йдеться про групи чоловіків та жінок (здебільшого у галузі освіти та спорту). Ось «Східний проєкт» пише про чемпіонат України з традиційного карате, відзначаючи, що «Спортсмени Донеччини здобули сім медалей». Далі іде перелік прізвищ, з яких два жіночих – тобто здобули і спортсменки? До того ж на світлині зображені самі дівчата!
А у матеріалі «Викладачі художньої школи Краматорська підготували колекцію робіт за темою «Весна. Великдень» немає жодного (!) викладача – тільки згадка про 9 викладачок, авторок робіт.
Про стереотипні ролі жінок
Не обійшлося й без стереотипного контенту – про те, що «повинна» робити «справжня добра господиня» при висвітленні теми підготовки до Великодня.
«Знамя индустрии» стверджує, що «на Пасху каждая хазяйка постарается накрыть праздничный стол». І «Східний проєкт» у публікації «Великодній стіл: як не нашкодити здоровʼю» ретранслював стереотип про те, що «місце жінки на кухні»: «Навіть таке лихо як війна не здатне завадити українським господиням приготувати великодні смаколики і пригостити ними рідних і близьких». А потім, ніби схаменувшись, нижче дати поради вже як господиням, так і господарям.
При цьому в інших матеріалах, де надається огляд цін на основні продукти до святкового столу, згадується, що м’ясо беруть на шашлики, і обирають його чоловіки, бо начебто «шашлик не женскіх рук не тєрпіт». То хто ж «повинен» готувати стіл? І для чого продовжувати ретранслювати стереотипне уявлення про роль жінок і чоловіків у домашніх справах?
Сайт «POKROVSK.NEWS» теж цього разу отримує зауваження, хоча, безумовно, був і лишається лідером з гендерної чутливості: журналістка чомусь починає розповідь про покровську художницю словами «Красива покровчанка організувала виставку». За якими критеріями оцінити красу, і до чого тут зовнішність жінки до її творчості?
Про важливі матеріали на гендерну тематику
Сайт Маріуполя розгорнуто написав про те, що захисник Азовсталі «Орест» та Український ветеранський фонд запустили фотопроєкт «Ветерани різні. Перемога одна». Соціальна реклама нагадує про повагу, недискримінацію та рівність серед захисників і захисниць України, незважаючи на їхні стать, вік, етнічну приналежність чи сексуальну орієнтацію. «Людей, які не йдуть в окопи, обурює, що їх захищають “не такі” ветерани чи ветеранки. Ставлення до ЛГБТ+ осіб досі викликає дискусії. Хоча з початку повномасштабного вторгнення воно стало більш нейтральним. Якщо людина служить у ЗСУ – ставлення покращується. Українці підтримують ідею надання рівних прав для партнерів ЛГБТ-військових, вважаючи, що такі бійці та бійчині зазнають суттєвої дискримінації», – цитує видання Руслану Величко-Трифонюк, першу заступницю виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Також 0629 ось так формулює тему про безробіття: «Жіноче безробіття. Як переселенки з Маріуполя шукають роботу, та чому це важче, ніж для чоловіків». Журналісти зазначають: статистика свідчить про те, що понад 65 % жінок шукають роботу. «При цьому дуже часто саме на жінках зараз лежить відповідальність за дітей, облаштування побуту на новому місці проживання. Тож як справляються жінки з цією проблемою, ми вирішили дослідити на досвіді маріупольчанок», — відзначається у публікації.
За результатами аналізу контенту донецьких медіа у період з 10 по 16 квітня, ми бачимо, що у лідерах з гендерної чутливості з майже однаковим показником є сайти «Вільного радіо» (53%) та «POKROVSK.NEWS» (52%). Ще 4 онлайн видання тримаються на рівні 41-44 %, найнижчий показник цієї хвилі у «Новин Донбасу» (29%). «Знамя индустрии» підвищило свій індекс у порівнянні з лютим на 7%.
Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у квітні 2023 року склав 44% (у лютому 46%). Значною мірою на цей показник вплинуло активне використання фемінітивів. Ознайомитися із даними моніторингу по медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею прес-клубів України та недійних організацій.
