У період із 15 по 21 січня 2025 р. відбулася перша хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 8 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Східний проєкт», «Прапор індустрії», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт міста Маріуполя»).
Кожне медіа аналізували за такими критеріями: кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількість фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Також дослідили контекст, в якому цитуються чи згадуються чоловіки та жінки під час війни.
Загалом у січні 2025 проаналізовано 476 матеріалів, розміщених в онлайн медіа, практично весь контент — 455 (96%) — стосувався теми війни безпосередньо. Відсоток матеріалів, що стосуються воєнної тематики, у 2023 році був на рівні 84-88%, тоді як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 — 96%. Зараз так само високий відсоток пов’язаний з тим, що останні пів року на Донеччині точаться найбільш запеклі бої, ситуація погіршується з дня на день, основними темами є військова хроніка, наслідки атак та питання евакуації населення.
Найнижчий відсоток «війни» (83%) – у видання «Східний проєкт». Це спричинено тим, що ми зафіксували найменшу кількість публікацій взагалі, до того ж це переважно запозичені анонси чи релізи різних установ, в яких, як правило, відсутні люди. Редакція ніяк не намагається розширити ці матеріали за рахунок коментарів, олюднити, зробити більш повними. Тому вперше за час дослідження медіа Донеччини ми стикнулися з тим, що опція «фемінітиви/маскулінітиви» порожня, бо люди якщо у публікаціях і присутні, то це чоловіки. У матеріалі, присвяченому річниці завершення оборони донецького аеропорту, поіменно згадані 96 «кіборгів», які загинули під час боїв за аеропорт. Жінки ж згдувалися переважно у хроніці обстрілів в якості постраждалих.
Навіть, де жінки є на світлині, і було би логічним згадати про них в тексті, як-от у публікації «Громадам Донеччини благодійники передали вогнегасники», немає жодного слова про тих, хто на фото.
У публікаціях на військову тематику традиційно переважають чоловіки, а кількість жінок як експерток — менше третини. Експерток було 23-28 % у попередньому періоді дослідження у 2023 р., а зараз 26 %, по героїнях – було 21-40 % , і зараз знову лише 21 %.
Активно цитували медіа міністерку юстиції Ольгу Стефанішину, заступницю міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко, нардепок Олену Шуляк і Мар’яну Безуглу, речницю прокуратури Донецької області Анастасію Медведєву, начальницю управління освіти Покровської ВА Любов Воротинцеву та ін. Також жінки як експертки присутні, коли розповідають історії про своїх чоловіків-героїв або коментують, як виживають у зоні бойових дій, чи процес евакуації.
Як про героїнь (тобто тільки згадується про них у тексті) пишуть про жінок, які поранені чи загинули внаслідок ворожих атак, яким висувають звинувачення у роботі на ворога, в якості родичок загиблих героїв, рідше – про волонтерок.
Варто відзначити, що POKROVSK.NEWS найбільше висвітлив жінок у місцевій владі – 59 % експерток. Журналісти «дали слово» багатьом заступницям начальника Покровської ВЦА та Мирноградської ВЦА, начальницям управлінь, які коментували заходи у релокованих громадах – у хабах та центрах, де надаються послуги переселенцям.
«Високий урожай» експертів та героїв забезпечила активність нового президента США Д.Трампа, перші рішення якого на посаді лихоманили весь інформпростір, наповнюючи його прізвищами представників команди президента, збільшуючи присутність згадок про Путіна, Зеленського, Макрона, Байдена. Також часто присутній у матеріалах український президент В.Зеленський, який зустрічався з прем’єр-міністрами Італії, Великої Британії, Польщі. Велика кількість згадок про «лідера ДНР» Д.Пушиліна, цитувань російських губернаторів у зв’язку із наслідками атак українських дронів на об’єкти в РФ. Ну і традиційно багато розповідей про героїв війни, коментарів військослужбовців щодо ситуації на фронті та заяв голів обласних та міських адміністрацій щодо наслідків обстрілів.
Нагадаємо, що на індекс гендерної чутливості медіа впливають не лише показники представленості чоловіків і жінок у матеріалах, а й наявність фемінітивів. Загалом у січні маємо таку картину:
В матеріалах ІА «Вчасно» ми не зафіксували маскулінитивів, у POKROVSK.NEWS, «Новин Донбасу» і «Вільного радіо» — високий відсоток фемінітивів, а маскулінітиви присутні, як завжди, у запозиченому контенті (релізах установ та служб, які не опрацювали журналісти). Погіршила позицію «Вільного радіо» тільки ця подача інформації про релокованих медиків:
Тобто в одному випадку «сімейна лікарка», а в іншому про жінку — вже чомусь лікар-терапевт.
Разом з тим, варто відзначити такий позитивний момент, що команди «Вільного радіо» і POKROVSK.NEWS дають найбільше коментарів у своїх матеріалах, знеособлені новини практично відсутні.
А от у контенті онлайн-видання «Прапор індустрії» зворотня картина: там, де журналісти згадують жінку, використовують маскулінітиви, а фемінітиви зустрілися лише у запозичених матеріалах!
Неприємний момент ставлення до жінки – досвідченої журналістки місцевої телекомпанії — ми зафіксували у матеріалі «Моліться на комунальників у прифронтових містах: маріупольський журналіст – про хайп навколо бюджету Покровська» на сайті POKROVSK.NEWS, в основі якого лежить відео, запозичене у колишнього президента Маріупольського телебачення, а нині волонтера та громадського діяча Миколи Осиченка. Автор відео дає слово голові Донецької ОДА В.Філашкіну, а також журналістці ТК «Орбіта» Н.Бірюковій. Протягом всього відео М.Осиченко себе титрує, а героя та героїню – ні. Більше того, передуючи прямій мові Наталії, пан Осиченко говорить: «А ви готові їздити в Покровськ і знімати репортажі? Я думаю, що ні. А я ось побачився з жіночкою, яка туди їздить. А вам слабо?» Після цього іде пряма мова журналістки, ім’я, прізвище та посаду якої навіть не назвав – ні усно, ні в титрах!
На жаль, у січневій хвилі моніторингу у жодному медіа не було матеріалів на гендерну тематику, чи які б наголошували на важливій ролі жінок в українському суспільстві і у справі протистояння ворогу. Тільки журналісти «Вільного радіо» підготували повідомлення про те, що «За 2024 рік в Україні зафіксували майже на 8 відсотків менше злочинів сексуального характеру, ніж роком раніше», яке побудовано на даних звіту офісу Генпрокурора.
За результатами аналізу контенту донецьких медіа у період з 15 по 21 січня, ми бачимо, що у лідерах з гендерної чутливості з близькими показниками є сайти «Прапор індустрії» (54 %), «POKROVSK.NEWS» (52 %), «Вчасно» (50%) та Вільне радіо» (45%). Найнижчий показник цієї хвилі у сайта «Східний проєкт» — 5 %, і це найгірший показник за всію історію дослідження регіональних медіа Донеччини на гендерну чутливість.
Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у січні 2025 року склав 43 %. Ознайомитися із даними моніторингу по медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею прес-клубів України та медійних організацій
