Сайт «POKROVSK.NEWS» — лідер з гендерної чутливості медіа у червні. Результати 3-ї хвилі гендерного моніторингу медіа Донеччини

29.06.2023 | Кількість переглядів: 615

У період із 12 по 18 квітня 2023 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого 2022 року.

Кожне медіа аналізували за такими критеріями: кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількість фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Такожбуло виокремлено ще одну опцію моніторингу: дослідили контекст, в якому цитуються чи згадуються чоловіки та жінки під час війни.

 

Про що писали, кого цитували?

Загалом у квітні 2023 проаналізовано 687 матеріалів, розміщених в онлайн медіа, 580 (84%) із них стосувалися теми війни безпосередньо.

У більшості ЗМІ, які підлягали моніторингу, практично всі матеріали стосуються війни, інша ситуація лише на сайтах «Знамя індустрії» та «POKROVSK.NEWS» — тут лише 50-65% таких публікацій, а на сайті «Східний проєкт» — лише третина.

Поступово зменшується кількість офіційних безособових повідомлень щодо воєнної тематики. Це позитивна тенденція, адже варто у журналістських текстах показувати людей – внесок і чоловіків, і жінок у боротьбу з агресором важливий. Ми маємо більше знати про людей, завдяки яким можемо жити.

У публікаціях на воєнну тематику традиційно переважають чоловіки, а кількість жінок як експерток менше третини. Хоча варто відзначити і тенденцію до збільшення присутності жінок – цієї моніторингової хвилі показник по експертках становить 28 % (23% — у квітні), по героїнях – 40% (28% — у квітні).

Медіа переважно цитують заступницю міністра оборони Ганну Маляр (і цієї моніторингової хвилі набагато частіше, ніж раніше), віце-прем’єрку Ірину Верещук, міністерку соціальної політики Оксану Жолнович та її заступницю Дарію Марчак, іноді цитуються представниці департаментів місцевих ВЦА, речниці управлінь Нацполіції, ДСНС чи очільниці громадських організацій. У червні ми помітили більшу кількість матеріалів, в яких переселенки розповідають успішні історії облаштування на новому місці, перезапуску бізнесу тощо. Це дуже позитивний момент, оскільки саме такі публікації підсилюють видимість жінок у суспільстві.

Традиційно у новинах переважають чоловіки, оскільки найчастіше цитуються військові генерали чи чиновники, військові експерти (українські та іноземні), самі військовослужбовці, президент Володимир Зеленський, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, лідери країн, а також очільники міських та районних ВЦА.

У тематичній палітрі представлені переважно публікації про війну та армію, політику, волонтерство та кримінал (статистику роблять колаборант/к/и). Це топ-3. Тема «культура/релігія» була представлена здебільшого матеріалами, в яких йшлося про ситуацію навколо Святогірської лаври, представники якої не поспішають переходити до ПЦУ. У «Східного проєкту», «POKROVSK.NEWS» більш широка тематична палітра (і місцева політика, культура, спорт, соціальний захист),  але «Східнийпроєкт» найменше опублікував текстів, які стосуються воєнної тематики – 14 з 49, і 9 з них безособові. Повідомлення про волонтерство теж відсутні.

Редакції все частіше використовують фемінітиви

Стовідсоткове використання фемінітивів зафіксовано у третій хвилі моніторингу в публікаціях «Вчасно» та «Громада Схід Now», у інших показник теж доволі високий – 88-96 %, лише «Знамя индустрии» та  «Східний проєкт» — у «хвості» (50% та 71% відповідно).

Маскулінітиви найчастіше «пробираються» у тексти з офіційних повідомлень: якщо редакція не опрацювала реліз, то лишаються «заступник міністра Ганна Маляр», «віце-прем’єр-міністр Ірина Верещук» тощо, хоча в інших матеріалах вони були підписані як «заступниця» та «віце-прем’єр-міністерка».  Або ось: «На Донеччині заочно судитимуть 9 освітян-колаборантів. Серед них — троє заступників директорів маріупольських школ» — в тексті вони 9 громадянок, але при цьому педагоги/колаборанти/освітяни.  І так саме тут: «Серед підсудних — вісім жінок, які працювали кухарями у тиловому забезпеченні під час дислокації бригади на комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі».

Також дуже часто і у власних текстах журналіст/к/и не стежать за тим, що вони пишуть: в одному реченні одна й та сама жінка може бути одночасно «вчителькою» і «лауреатом»…  Ось, наприклад, «Знамя индустрии» пише: «Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, представниця Школи вищої спортивної майстерності Донецької області Вікторія Ткачук».

Або все ще дотримуючись традиції використовувати маскулінітиви, коли йдеться і про жінок, і про чоловіків, виходить не справедливо і не точно:  заголовок «На III Європейських іграх Україну представлять спортсмени з Донеччини» та лід «Збірна України на Європейські ігри складає 263 спортсмени, з яких 12 представлять Донецьку область» інформують нас про видатних «спортсменів». Тоді, коли на фото до цього повідомлення 8 (!!) з 12 — жінки, тобто спортсменки.

Найбільше лексичне розмаїття продемонстрували у червні Сайт міста Маріуполя 0629 (36 варіантів фемінітивів), POKROVSK.NEWS (29) і сайт «Вільного радіо» (22).

Про стереотипні ролі жінок і чоловіків

Дуже сумне явище ми побачили на сайті «Східний проєкт» — повідомлення про те, що «Пішла з життя завідувачка жіночої консультації, лікар акушер-гінеколог вищої кваліфікаційної категорії Ольга Михайлівна Куліш». А далі цитується публікація з фейсбук сторінки лікарні, і там штамп на штампі: «Ольга Михайлівна була прекрасним взірцем для жінок, що вкрай необхідно майбутнім мамам! Як би не складалися обставини, яка б не була погода, чи самопочуття, чи настрій – треба бути «у формі» – зачіска, макіяж, ідеальний стан одягу та взуття, чудовий аромат та всміхнені очі! Такий лікар та керівник потрібен усім, але найбільше — саме в жіночій консультації!».  Зрозуміло, що колеги покійної дуже поважали пані Ольгу, але навіщо ж писати такий набір стереотипних тверджень про її зовнішність, а не акцентувати на її досягненнях як фахівчині високого класу?! І навіщо медіа ретранслює таке?

Про важливі матеріали на гендерну тематику

Суто тематичних публікацій у червневій моніторинговій хвилі не було, але декілька важливих моментів варто відзначити.

«Вільне радіо» дає зразки документів на оформлення відпусток «Сезон відпочинку: як написати заяву на відпустку (Інструкція)» і, коментуючи заяву на неоплачувану відпустку, оплачувану відпустку, відпустку для догляду за дитиною, декретну відпустку, наголошує, що «з 2021 року жінок і чоловіків прирівняли в питанні декрету. Тепер чоловіки також без проблем можуть брати декретну відпустку. Хоча раніше першочергово таку можливість давали лише мамі немовляти».

Також багато медіа написали про впровадження жіночих купе та святкування Дня татуся (журналіст/к/и не так давно лише почали писати про День матері, а про татусів і поготів).

За результатами аналізу контенту донецьких медіа у період з 12 по 18 червня бачимо, що лідерами з гендерної чутливості  з майже однаковим показником є сайти «POKROVSK.NEWS» (61%), «Вчасно» (59%) та «Громада СХІД Now» (57%). Решта онлайн видань тримаються на рівні 45-50%, найнижчий показник цієї хвилі – у сайту «Знамя индустрии» (45%, але це значний прогрес порівняно з квітневим 29%).

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких регіональних медіа у червні 2023 року склав 51 %. Це – третя позиція серед інших медіа України, які підлягали моніторингу.  Значною мірою на цей показник вплинуло активне використання фемінітивів. Ознайомитися із даними моніторингу по медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з мережею прес-клубів України та недійних організацій.

Читати також:

Непогано, але є що покращити: результати моніторингу контенту донецьких медіа у квітні 2024

Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …