Результати моніторингу гендерночутливого контенту донецьких медіа за підсумками 2020 року: лідери — газета «Вперед» та сайт «КуМА.City»

27.10.2020 | Кількість переглядів: 573

У період із 11 по 17 жовтня 2020 р. було проведено п’яту хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа, а також підбито підсумок та виведено загальний індекс гендерної чутливості медіа за результатами всіх п’яти хвиль 2020 року.

Нагадаємо, що дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах іпублікацій на гендерну тематику. У цьому році моніторингові хвилі відбулися у лютому, квітні, червні, серпні і жовтні.

Жовтень

Загалом проаналізовано 392 матеріалів в інтернет- і 105 у друкованих виданнях.

Під час пандемії ми продовжили відстежувати кількість чоловіків та жінок у публікаціях за темою COVID-19. У жовтні зберіглася тенденція щодо заповнення інформаційного поля Донеччини передруками офіційної статистики щодо захворюваності на COVID-19, яка лунала з вуст міністра охорони здоров’я М.Степанова і розбавлялося це повідомленнями з брифінгів очільника області. За рідким виключенням ситуацію коментували лікарки на місцях або заступниці міських голів, а також представниця Фонду Ахметова Н. Ємченко (вручення обладнання), що дало показник по експертках у 64 % (газети) та 18 % (сайти). Також активно висвітлювалася тема шкільних канікул та дистанційного навчання – на тлі виборів та погіршення статистики щодо захворюваності. А питання освіти здебільшого коментували жінки. Відсотки, які показують наявність героїв та героїнь, це зазначення у статистичних зведеннях кількості хворих чоловіків та жінок на COVID-19. Матеріали, які би розкривали трудові будні медичних працівників/працівниць чи пацієнтів, відсутні.

 

Загалом на інформаційних сайтах у жовтні зафіксовано 23% експерток та 20% героїнь.

Найвищий показник експерток цього разу – у матеріалах про волонтерство/благодійність (75%), соцзахист (67%), освіту та кримінал/ДТП/НС — по 50 %. Дуже низькі показники цитованості жінок за тематикою «економіка/бізнес» (6%), «медицина/охорона здоров’я» (12%), «спорт» (14%) та у розділі «війна/армія» не представлено ні експерток, ні героїнь.

Як героїні у цій моніторинговій хвилі жінки фігурували у матеріалах на теми: «культура/релігія» (100%), «медицина/здоров’я» (38% — згадувалися статистично у темі захворюваності на COVID-19), «політика/місцева влада» (24% — згадувалися як кандидатки). Найменше їх зафіксовано за темами: «спорт» (4 %), «розваги/дозвілля» (8%) і «кримінал/ДПТ/НС» (16%).

 

У друкованих виданнях кількість жінок як експерток складає 50%, як героїні згадувалися у 27% випадків.

У жовтні найбільш «жіночою» за кількістю коментарів експерток виявилася тема «соцзахист/соцполітика»  та «розваги/дозвілля» — по 100 %. У фокусі були теми пенсійних виплат, зокрема, роз’яснення, що відбувається з грошима, невиплаченими ВПО, які декілька місяців не можуть виїхати з окупованої території. 80 % — за тематикою «освіта/наука», по 60 % набрали теми «економіка/бізнес» та «інше».

Середній показник за розділом «політика/місцева влада (40%), а найнижчий – за категорією «спорт» (25%). В тематиках «культура/релігія», «війна/армія», «волонтерство/благодійність» та «екологія/довкілля» експертки  відсутні.

 

Топовою позицією для жінок як героїнь матеріалів у газетах стала тема культури (100%). Тема дозвілля набрала 50%. Найнижчі показники за темою «спорт» — 10%, по темах «політика/місцева влада» (23%) та «екологія/довкілля» (25%). По половині тем згадок про жінок як героїнь взагалі немає.

Ця хвиля моніторингу припала на найспекотніший передвиборчий період. Якби не введення обов’язкових гендерних квот до списків партій, велика ймовірність того, що у донецьких медіа ми би взагалі не побачили згадок про жінок, тому що 80% контенту присвячено виборам, а в регіоні популярні партії «патріархального» формату (ОПЗЖ, «Наш край», «Опоблок, «Порядок»), серед лідерів яких переважають чоловіки (тобто про них і писали), а решта уваги приділена ситуації з COVID-19. У газетах певний обсяг відводять на життєві історії, історичні екскурси і, наприклад, як-от слов’янська газета «Вісті», навіть цілу шпальту на вірші Б. Білаша, а ще одну – на інтерв’ю з місцевим фотографом.

На жаль, дуже мало було розповідей про кандидаток, їхні цінності та програми: лише на сайті «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда» редакція запустила проєкт, в якому журналістка спілкувалася з основними кандидатами та кандидатками у депутати Покровської міської ради, намагаючись більше дати інформації виборцям. Решта медіа обмежувалися висвітленням рейтингів за даними соцдосліджень і т.п. Сайти «КуМА.City», «Краматорск Пост» та «06277.com.ua — Сайт Доброполья» взагалі не згадували кандидаток, а «Маріуполь.City» розгорнуто програм не подавав, але хоча би у новинах згадував про жінок, які йдуть у місцеву владу. Така сама ситуація і в друкованих виданнях. З іншого боку, відзначимо, що випадків сексизму щодо жінок у політиці чи транслювання гендерних стереотипів не зафіксовано.

 Фемінітиви

В онлайн-медіа у жовтневій моніторинговій хвилі ми отримали показник у 17% вживання фемінітивів, тоді як у газетах він становить 38%.

 

У жіночому роді (фемінітиви) медіа Донеччини вживають такі слова:

-          українською мовою: мешканка, очільниця, радниця, координаторка, заступниця, керівниця, бібліотекарка; членкиня; солістка, ведуча, поетесата навіть «маріуполька» (!);

-          російською мовою: телеведущая; заведующая; злоумышленница; пенсионерка, аферистка, мошенница; основательница, танщовщица; начальница, чемпионка, заслуженная мастер спорта,  серебряная призер чемпионата мира, бронзовая призер; собеседница; сотрудница; повариха; актриса; певица.

Контент донецьких медіа переважно російськомовний, тому багато вживається маскулінітивів:

начальник Наталия Рад; председатель БФ «Друг» Наталья Титомир; студенты Алина, Ева… пенсионер Галина Александровна; ветеран АТО Инна Янголенко; экс-нардеп, общественный деятель Татьяна Черновол; депутат Нина Павлюк; кандидат Наталья Чилиби; руководитель, балетмейстер Елена Беркова, хореографы Анна Паниотова и Анастасия Петрова; журналист и PR-менеджер Юлия Черкашина; лаборант, воспитатель, учитель Неля Николаева; исполняющий обязанностиголовы Алла Сербина.

Українською мовою цього разу зустрівся лише маскулінітив «президент Катерина Мірошниченко» (хоча вона могла би бути «президенткою»).

Також, як і раніше, часто трапляються випадки вживання не тільки в одному медіа, а навіть в одному тексті і фемінітива, і маскулінітива щодо однієї й тієї самої посади: наприклад, на сайті «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда» в матеріалі з сесії Мирноградської міськради про одну начальницю пишуть «начальниця», а про іншу – вже «начальник». Тобто журналістам варто ретельніше підходити до вживання фемінітивів.

Згідно отриманих даних, серед друкованих ЗМІ найбільш гендерно збалансованими у жовтні були матеріали газети «Вперед» (55% експерток / 45% експертів і 35% героїнь / 65% героїв). Найнижчі показники цього разу у газети «Маяк». Відсутні фемінітиви у газеті «Провинция».

 

Відповідно лідером з гендерної чутливості у жовтні стала газета «Наше слово» (Волноваха) з індексом 47%. Це – найвищий показник, який отримувало видання протягом всіх хвиль дослідження.

На другій позиції з дуже незначним відривом – видання «Вперед» (45,7%), на третій – «Вісті» (36,7%). Це вперше за всі п’ять хвиль такий показник у цього видання, оскільки впродовж попередніх моніторингових етапів було зафіксовано найнижчий відсоток. У жовтні ж він – у газети «Маяк» (13%).

 

Ситуація в онлайн-виданнях у жовтні така: сайт «Кума.Сіtу» — лідер по цитуванню експерток (40%) та вживанню фемінітивів (100%), «Краматорськ.пост» доволі рівномірно представив експерток (33%), героїнь (24%) та фемінітиви (38%).  Найгірший показник у «06277.com.ua — Сайт Доброполья» — коефіцієнт 3% по цитуванню експерток, 7% — згадки про героїнь та 10% вживання фемінітивів.

 

Тож серед інтернет-видань найбільш гендерночутливим у жовтні є «Кума.Сіtу» з індексом 46,7%, це медіа також було кращим у лютому з найвищим своїм показником у 62,7 %. На другому місці за результатами жовтня з показником 31,7 % — «Краматорськ.пост». Найнижчий коефіцієнт у п’ятій хвилі отримав «06277.com.ua — Сайт Доброполья».

 

2020 рік

Підбиваючи підсумок за 2020 рік, можемо побачити за результатами дослідження п’яти хвиль загальний рейтинг гендерної чутливості видань. Серед онлайн-медіа найвищий відсоток – у «Кума. City» (38%).

 

Найбільш гендерночутливим друкованим виданням є газета «Вперед» (40%) (у нього ж індекс чутливості найвищий серед інших донецьких медіа, що підлягали моніторингу) :

 

 

Стереотипи у медіа

У п’ятій моніторинговій хвилі ми побачили таке.

Хоча експерти за методологією оцінюють тільки журналістські матеріали, новини і сексистську рекламу, тож не змогли пройти повз рекламний текст на сайті  «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда»: «Как известно, волосы являются украшением любой девушки. Каждая представительница прекрасного пола мечтает о том, чтоб ее волосы были здоровыми, красивыми, имели блеск и не выпадали…» А чоловіки, мабуть, мріють, щоб у них було погане волосся або краще його не було зовсім.

Також відзначимо, що збільшується кількість матеріалів про випадки домашнього насильства з подачі Нацполіції, яка правильно кваліфікує ці правопорушення. Зазвичай аудиторія дізнається про кривдника-чоловіка, який тероризує дружину та дітей (бо за статистикою більшість кривдників чоловіками і є). А ось «Маріуполь.City» описав випадок про кривдницю: «Прессовала мужа и детей: на Донетчине многодетная мать может угодить за решетку». Оприлюднення таких фактів дає розуміння суспільству, що насильство та агресія неприпустимі ні з якого боку: ні чоловіка, ні жінки.

Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних донецьких медіа у жовтні 2020 року становить 29% (у лютому – 32%, у квітні – 31%, червні – 35%, у серпні – 31%). Річний показник становить 32%. На жаль, він є одним із найнижчих в Україні серед видань 24 областей. Тому звертаємо увагу журналістів та редакторів на важливість використання фемінітивів, цитування експерток, на підготовку матеріалів, присвячених гендерним проблемам, подоланню гендерних стереотипів та відмова від проявів сексизму в медіа.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані — https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік — https://bit.ly/3e5VHyY

Експертка з моніторингу –

Виконавча директорка Донецького прес-клубу

Тетяна Строй

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межахпроєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Одне з гендернонайчутливіших видань «живе» у Луганській області: результати моніторингу 2020

Упродовж 11-18 жовтня  було проведено п`ятий гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Проаналізовано 99 новин 4 інтернет-видань Луганщини (“Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та  93  новин 4 друкованих видань  (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”) Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та жінок як …

«Телегазета» і «Сватове.Сity» — лідери з гендерної чутливості у серпні: результати моніторингу гіперлокальних видань Луганщини

Упродовж 11-17 серпня   було проведено четвертий гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Було проаналізовано 131 новин 4 інтернет-видань Луганщини (“Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та 114  новин друкованих видань  (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Новини Сватівщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”) Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків та …

Газета «Маяк» та сайт «Краматорск Пост» — знову кращі: моніторинг рівня гендерної чутливості медіа Донеччини у серпні

Із 11 по 17 серпня 2020 р. було здійснено четверту хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «КуМА.City», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Кожне медіа аналізували за кількомакритеріями: кількістю чоловіків та жінок …

У червні луганські гіперлокальні медіа – одні з гендернонайчутливіших: результати моніторингу

Упродовж 11-17 червня  було проведено третій гендерний моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області. Було проаналізовано 124 новин 4 інтернет-видань Луганщини  ( “Попасна.City”, “6451 сom.ua – Сайт города Лисичанска”, “Сватове.Сity”, “Троїцьке.Сіty”) та 114  новин друкованих видань (“Вісті Біловодщини”,” Вісті Марківщини”, “Новини Сватівщини”, “Рубіжанські новини” і “Телегазета”). Оцінювання відбувалося за кількома категоріями: дотримання гендерного балансу (кількість чоловіків …