«Регіональні ЗМІ дезінформують читачів, розміщуючи велику кількість матеріалів із ознаками замовності», — експерти

22.11.2013 | Кількість переглядів: 607

Як матеріали із ознаками замовності впливають на об’єктивність друкованих та Інтернет-видань у різних регіонах України? Як виглядає донецька преса у цьому контексті? Наскільки об’єктивно медіа висвітлюють важливі суспільно-політичні новини? Чи дотримуються журналісти регіональних ЗМІ загально визнаних професійних стандартів? Обговорення цих питань відбулось під час круглого столу, що проводився в Донецьку в рамках проекту «У-Медіа».

Презентуючи результати роботи за останні два роки керівник проекту, журналіст та медіа експерт Світлана Єременко зазначила: «Регіональні ЗМІ дезінформують читачів, розміщуючи велику кількість матеріалів із ознаками замовності. Кожен п’ятий матеріал в медіа, а перед парламентськими виборами таким став кожен третій, — має ознаки замовності. Бал дотримання професійних стандартів невисокий: він коливається від 3,43 до 3,98 балів з 6». Моніторинг показав, що найкраще журналісти дотримуються стандартів «достовірності», «точності», «оперативності»; найгірше — «збалансованості«, «відокремлення фактів від коментарів» та «повноти представлених фактів». За словами С.Єременко, також часто спостерігаються приклади порушення Кодексу журналістської етики, тільки 30% журналістів знайомі з викладеними у ньому принципами. Такі результати показало дослідження, проведене в рамках проекту.

Експерти громадських організацій*, які досліджували низку друкованих та електронних засобів масової інформації Донецької області (оцінивши понад 2,5 тисяч публікацій) на предмет дотримання стандартів журналістської етики, виявлення матеріалів із ознаками комерційної або політичної замовності, тощо навели наступні відомості: «Більш ніж кожний четвертий матеріал в донецьких ЗМІ неналежно маркований і містить ознаки замовності. Перше місце в антирейтингу видань за кількістю розміщуваної «джинси» і прихованої реклами утримує «Вечерняя Макеевка»: з усього масиву оцінених матеріалів більше чотирьох з кожних десяти – матеріали з ознаками таких порушень (44%). Найменше «нестандартних» публікацій – у газеті «Жизнь»: кількість матеріалів з ознаками відхилень від норм складає чверть (25%), а тижневик «Панорама» має найбільш скромний результат серед друкованих видань — 21% «джинсових» випадків».

В дискусії приняли участь Голова донецького відділення НСЖУ, головний редактор газети «Донбасс» Олександр Михайлович Бриж, редактори та журналісти донецьких друкованих та Інтернет видань, представники місцевих органів влади і інститутів громадянського суспільства Донеччини. Усі пропозиції щодо подальшого покращення якості регіональної журналістики, форм взаємодії між ЗМІ та інститутами громадянського суспільства Донецької області, наопрацьовані під час заходу будуть оприлюднені на веб-сайтах організацій моніторингової групи.

Проект «У-Медіа» має на меті сприяння розвитку вільного, динамічного та професійного медіапростору України, виступає в ролі незалежного спостерігача за дотриманням суспільних інтересів та захищає свободу слова, фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується «ІнтерньюзНетворк».

Подробиці за тел.: +380660099481 чи на e-mail valeriy.kochuyev@arms.net.ua Валерій Іванович Кочуєв, координатор проекту по Донецькій області,

* - До складу експертної групи входять представники наступних громадських організацій: ДМГО «Агенція розвитку місцевого самоврядування» Валерій Кочуєв, ДОГО «Донецький інститут соціальних досліджень та політичного аналізу» Володимир Кіпень, ГО «Центр налізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ» Сергій Бондаренко.

Довідка. Результати моніторингу друкованих та Інтернет-засобів масової інформації є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами у матеріалі не може вважатися доказом отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. У роботі використовується методологія Інтерньюз, яка розроблялася спільними зусиллями з ІМІ (http://imi.org.ua) та Телекритикою (http://telekritika.ua)