Притулки для безхатченків: чи допоможе перебування там перебудувати життя людям без певного місця проживання?

«8 квітня 1994 року на сесії Донецької міської Ради було ухвалено рішення про створення притулку для бездомних осіб на 40 ліжко-місць на базі колишнього медвитверезника. Упродовж трьох років притулок працював як нічліжка, в ньому не було ані гарячої, ані холодної води, не працювали душові та туалети, не функціонувала система опалення, — розповідає директор установи Микола Федорук. - З 1997 року змінилось керівництво притулку, і почалися зміни: було зроблено капітальний ремонт всіх приміщень (в середині і зовні), відремонтовано водопровід, відновлено систему опалення. З часом у закладі було створено кімнату для приготування їжі, ізолятор, дезкамеру для санітарної обробки речей осіб, які поступають до притулку. Після внесення змін до Положення про притулок стала можливою реабілітаційна робота з особами, які не мають місця реєстрації, не мають особистих документів. Заклад отримав також статус прописного, а згодом — реєстраційного. У 2005 році мер Донецька Олександр Лукьянченко подарував автомобіль «Газель», що значно полегшило роботу нашого закладу. Завдяки виконанню у 2013 році разом з правозахисною організацією «Донецький Меморіал» проекту «Реалізація програми соціальної адаптації та соціального супроводу осіб, які звільняються з місць позбавлення волі у Донецькій області», який виконується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», для притулку придбано холодильник, телевізор, кондиціонер, електроплити, меблі, комп’ютери».

За словами М. Федорука, ті, хто звертаються до цієї установи, отримують наступні послуги: мають койко-місця для проживання; змогу відновити свої документи (паспорт, військовий білет, пенсійне посвідчення, інвалідна книжка), заклад надає тимчасову реєстрацію по адресі притулку до 6 місяців на рік, сприяє отриманню довідки з ідентифікаційним номером, направляє до міського центру зайнятості для працевлаштування, до будинку-інтернату інвалідів та престарілих громадян, хто цього потребую, допомагає отримати пенсійне посвідчення та оформити пенсію, житло із повторного фонду (тобто покинутого власниками напризволяще), надає харчування (вечірній час: бульйони, хліб, чай) тощо.

«У притулку щодня по нормі видається 200 гр. хліба, 1 гр. чаю, 15 гр. цукру. Для підтримки санітарно-гігієнічних норм притулок видає кожному проживаючому щомісяця мило туалетне – 120 гр., пральний порошок – 240 гр. Щотижня міняється постільна білизна, — ділиться директор закладу. - В кімнаті для приготування їжі є чотири електроплити, достатня кількість посуду. Проживання у притулку регулюється правилами внутрішнього розпорядку, згідно з якими мешканці приходять о 18 годині та полишають його о 8 годині. Протягом дня вони мають вирішувати свої власні проблеми: працювати, оформляти документи, інвалідність, пенсії. З 8-00 до 18-00 годин в притулку проводиться санітарна обробка всіх приміщень спеціальними препаратами, ведуться поточні роботи, а також йде прийом нових мешканців. Ми підтримуємо постійний зв’язок з Управлінням Державної пенітенціарної служби в Донецькій області, з СІЗО та виправними колоніями області, які направляють до нас звільнених осіб».

Адреси притулків:

м. Донецьк, 83032, Пролетарський район (сел. Чулковка), вул. Рум’янцева,1 тел. 348-53-10;

м. Донецьк, 83039, Петровський район, вул. Жуйкова,17, тел. 213-09-92.

Проїзд до притулку у Пролетарському районі:

А) від АС Центр – маршрутом № 53 до зупинки «магазин №7».

Б) від АС Критий ринок – маршрутом № 46 до кінця, далі маршрутом №55 – до зупинки «магазин №7»;

В) від Залізничного вокзалу – маршрут ом № 46 «В» до кінця, далі маршрутом № 55 до зупинки «магазин №7»;

Г) від пл. Дзержинського – трамваєм №10 до пл. Будьонного, далі маршрутом № 55 до зупинки «магазин №7».

«Однією з найгостріших соціальних проблем для України є проблема ресоціалізації осіб, які відбували покарання у місцях позбавлення волі. Зважаючи на те, що Україна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю засуджених, це є великою проблемою для держави, для суспільства і для особи самого засудженого, — вважає голова «Донецького Меморіалу» Олександр Букалов. - «У місцях позбавлення знаходиться велика кількість молодих людей, які не мають спеціальності, а іноді і середньої освіти. В умовах конкурсної системи і ринкових відносин колишні засуджені мають великі шанси поповнити маргінальні категорії населення. Не маючи можливостей заробляти на життя, а іноді і втративши помешкання, вони стають на шлях легкого заробітку. За результатами соціологічних опитувань понад 90% колишніх засуджених назвали найскладнішим питанням, з яким вони зустрічаються після звільнення, труднощі із працевлаштуванням та відсутність можливостей отримати професію, яка була б затребуваною у суспільстві. Наша громадська організація багато років опікується проблематикою засуджених та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. В рамках виконуваного проекту «Реалізація програми соціальної адаптації та соціального супроводу осіб, які звільняються з місць позбавлення волі у Донецькій області», ми здійснюємо низку заходів, спрямованих на: надання соціально-психологічної допомоги засудженим, які готуються до звільнення; проведення тренінгової роботи з працівниками колоній, допомогу в працевлаштуванні за направленнями Центру соціальної зайнятості; надання соціально-психологічних, юридичних та медичних консультацій колишнім засудженим».

За словами О.Букалова, цей проект дозволить сформувати дієвий механізм соціально-психологічної підтримки осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, сприятиме їх швидкій адаптації до умов повноцінного соціального життя, зменшенню кількості соціально-дезадаптованих осіб.