Уряд все активніше визначає як пріоритетне завдання влади - необхідність створення стимулюючих умов для підприємців, що, в свою чергу, має також позитивно вплинути на інвестиційний клімат України. Та чи не розходяться ці наміри із конкретними та системними діями?
На думку голови громадської організації «Інститут власності і свободи» Дмитра Ляпіна, не зважаючи на свої невеликі розміри, малий бізнес, об’єднуючи зусилля мільйонів суб’єктів, починає відігравати суттєве значення для політики зайнятості. «Особливо це важливо в умовах сучасного розвитку технологій, які, за рахунок автоматизації, комп’ютеризації та механізації, підвищують ефективність у великому бізнесі і тим самим призводять до вивільнення низько кваліфікованої робочої сили чи скорочення потреби у робочій силі взагалі. Це означає, що рівень безробіття зазнає постійного тиску з боку розвитку технологій у великому та середньому бізнесі в напрямку свого збільшення», – вважає Д. Ляпін – «Розуміння та бачення малого підприємництва як інструменту, що вирішує проблеми в сфері зайнятості, має визначати спрямування акцентів державної політики розвитку малого підприємництва. В першу чергу, це має втілюватися у спрощенні та здешевленні обов’язкових процедур нагляду й звітності. В результаті стимулюватиметься притік до малого бізнесу нових людей». За словами експерта, висока плинність суб’єктів малого підприємництва визначається відносно високими показниками банкрутств у малому бізнесі у перші роки його функціонування. «Тому аби не зменшувалась загальна маса підприємств малого бізнесу, державна політика має бути спрямована на позитивний приріст кількості суб’єктів бізнесу. Залучення нових людей має становити окреме завдання державної політики», – розповів голова «Інституту власності і свободи», а також акцентував, що в країнах ЄС реалізується саме цей підхід. «Проте в Україні малий бізнес розглядається владою лише з позиції його економічного значення. Завдяки цьому спотворюється державна політика щодо малого підприємництва, бо основний акцент робиться не на спрощенні та здешевленні обов’язкових процедур нагляду, звітності, а навпаки – на рівності регуляторних правил для малого та великого бізнесу. Однак, внаслідок ефекту масштабу та концентрації ресурсів у великого бізнесу для залучення висококваліфікованої робочої сили, питома вартість дотримання загальних регуляцій для суб’єктів малого бізнесу значно більша, ніж для суб’єктів великого бізнесу. А відтак, вимога рівності регуляції є перешкодою для розвитку малого бізнесу в Україні. Внаслідок перенесення цього акценту (з функції створення робочих місць на економічне значення) державна політика була спотворена і отримала хибні цілі. В результаті бізнес клімат в Україні погіршився», – підсумував Дмитро Ляпін.
В свою чергу, голова правління ДОГО «Клуб підприємців Донбасу» Петро Тесновський,спираючись на данні опитування підприємців, що проходило на Донеччині у червні-липні поточного року, стверджує: «Після прийняття Податкового кодексу, займатися підприємництвом стало складніше 70% респондентів. Звертаючись із питанням, що ускладнює розвиток підприємництва, ми отримали такі відповіді: податки – 38%, слабка купівельна спроможність – 21%, бюрократія та хабарі – 21%, відсутність підтримки (6%), політики 3%, зміна законодавства – 4%, інше (платежі на електрику, газ тощо) – 7%», – підкреслив Тесновський.
На думку експертів «Клубу підприємців Донбасу», більшість громадян, включаючи і самих підприємців, ставляться до малого та середнього бізнесу як до «корови», призначеної до «видоювання» податків й інших платежів. Насправді ж суть МСБ: самозайнятість частини населення без залучення ресурсів від держави. Крім того, це – інструмент соціального облаштування території шляхом надання товарів і послуг, необхідних населенню. І тільки потім – джерело надходжень до скарбниці.
Які саме вимоги уряду, політикам та бізнес середовищу висувають підприємці?
«Першу сходинку побажань посідає необхідність розробити програму з реальним фінансовим забезпеченням для підтримки підприємців з наданням податкових канікул та матеріальної підтримки», – відзначив голова правління ДОГО «Клуб підприємців Донбасу». – «На другому місці – зміна критеріїв та показників ефективності роботи контролюючих служб та вимога прибрати «плани по виявленню порушень». Далі, відповідно йдуть домагання попередження громадськості (за півроку) про намір змінити закон/ухвалити новий, прозора, чітка процедура створення і проходження громадського схвалення нормативних актів, єдина методика створення нормативних актів, тривалий період і м’яка процедура впровадження». Підсумовуючи, Петро Тесновський також розповів, що для підприємців важливими є вимоги зменшення сумарного розміру платежів за найманого працівника до рівня не більше 30% від нарахованої заробітної плати, диференційовані ставки оподаткування залежно від кількості мешканців населеного пункту, де ведеться підприємницька діяльність, і необхідність введення відкритого Єдиного державного реєстру власності.