Помогите!!! На медикаменты для детей с ДЦП уходит 4 тысячи гривен в день. Деньги на исходе.

21.08.2014 | Кількість переглядів: 2 000

Благотворительный фонд «Мирослава» содержит детей из разрушенного детского дома Краматорска и других заведений Донбасса. Сотрудники организации долгое время содержали сирот за свои деньги. Во время оккупации боевики забрали у них мини-бус, пытались поджечь дом.

Учредитель фонда Валерий Красовский рассказывает, что недалеко от Святогорска планировал создать центр реабилитации для детей с ДЦП, другими группами инвалидности и для онкобольных малышей. Уже был стартовый капитал для начала строительства и необходимый участок земли. Но тут пришла война…

«Я переключился на оказание помощи людям в условиях военного времени. Начинали с того, что в оккупированном Краматорске и Славянске, снабжали продуктами семьи, в которых были инвалиды, — делится Валерий. — Потом стали потихоньку заниматься эвакуацией людей, которые обращались к нам за помощью. Вскоре, уже после освобождения городов, работаем как транзитный пункт по приёму детей, которых вывозят из зоны АТО».

В.Красовский говорит, что даже точно не назовет количество детей, которым помогли за все время: нужно было всех быстро принимать, располагать их, кормить, покупать медикаменты. Работы очень много. «Только отправили одну партию (из Шахтёрска), как прибывает следующая (уже из Горловки), — комментирует директор организации. — Да и зачем нам этот реестр? Помогли и слава Богу. Просить премию за нашу работу никто не будет. Я до последнего особо и не афишировал то, чем занимаюсь. Просто теперь средства уже на исходе».

У самого Валерия Красовского – трое дочерей, младшей всего 9 месяцев. По его словам, на сегодня на содержании фонда находится 30 человек. «На медикаменты для детей с ДЦП уходит 4 тысячи гривен в день. Я вынужден экономить: растягиваю эти препараты на три дня. В наших местных аптеках уже знают традиционный набор лекарств, который я покупаю», — объясняет глава фонда.

Помимо этого, детям нужно питание, одежда. Понятно, что во время эвакуации никто об одежде не думал. Но скоро осень, холода, в чем они будут их встречать? В.Красовский благодарит местных жителей, которые, несмотря на то, что сами натерпелись, приносят нам еду, одежду. Некоторые берут к себе детей на временное пребывание, пока сотрудники организации разыскивают родственников.

Сейчас у фонда деньги на исходе, и помочь детям просто некому. Просим откликнуться бизнес и каждого неравнодушного человека! Средства можно перечислить на расчетный счет 26003053608492, ЕГРПОУ / ДРФО 39133103, МФО 335548 Краматорский филиал ПАО КБ «ПриватБанк». E-mail: blagodiyniyfond.miroslava@mail.ru.

84318, Украина, Донецкая область, город Краматорск, ул. Дм. Донского, 32.

Читати також:

У Києві відбулося перше обговорення практикуму деокупації

Практичний досвід волонтерів, які вже сьогодні реалізують процеси деокупації на визволених територіях, має бути корисним не лише у Донбасі після його повернення в Україну, а й в інших регіонах країни – у рамках декомунізації свідомості та розвитку громад. Такого висновку дійшли експерти круглого столу «Деокупація: як це працює?», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі (Київ) …

Житло для ВПО: рівняння з багатьма невідомими

Основне питання, що постало перед громадянами України, які вимушено покинули свої будинки і майно в окупованому Донбасі та Криму – житло. Переселення – завжди виклик, але ставляться до нього по-різному. Частина людей сприймає ситуацію як тимчасову міграцію, однак значна група сімей вже прийняла для себе рішення «пустити коріння» на новому місці. Експерти організації «Громадянська ініціатива …

З вірою в себе

Кілька кілометрів рівних рядів однакових світлих будинків з червоними дахами. Це Грузія. Містечко для переселенців. Таких поселень в країні більше 40. З’явилися вони у Південній Осетії в перший рік після війни з Росією. Будували бюджетним коштом та на гроші західних партнерів. А що в Україні? А у нас поки що нічого. Поки що. На державу надії …

Дія, що нас врятує

В цій війні ми всі дорослішаємо. Процес нелегкий, болісний, інколи навіть кривавий. Проте безпорадність держави щодо постраждалих людей змушує ставати активнішими та відповідальнішими. І це природно — якщо в одному місці чогось бракує, в іншому воно має з’явитися. Неприродно те, що все відбувається швидко, зненацька, приголомшено несподівано. Мить – і ти у чужому місті без …