Плюси та мінуси генетично модифікованих організмів: що думають донецькі експерти?

14.01.2011 | Кількість переглядів: 1 776

Науковий світ розділився на два протилежних табори у питанні використання продукції з ГМО. Прибічники застосування біотехнологій у сільському господарстві та промисловості стверджують, що масове використання ГМ продуктів може врятувати світ від голоду та економічної кризи. «Втручаючись» у геноми сільськогосподарських рослин, можна надати їм стійкість до хвороб, шкідників, пестицидів, підвищити харчову цінність культур. Крім того, трансгенні рослини можуть «виробляти» економічно вигідні білки. Супротивники вважають, що вирішуючи проблему дефіциту харчування за допомогою трансгенів, ми придбаємо іншу проблему. На основі сучасних знань неможливо точно оцінити ризик для здоров`я людини від використання ГМО з медико-біологічних позицій. Але вже зараз виникає стурбованість щодо зниження харчової цінності продукту, порушення його засвоєння, прояви алергійності тощо.

Експерт Донецького областного товариства споживачів Олександр Селезньов розповідає про необхідність реформи державної системи біобезпеки

Кордони для масового ввезення в країну дешевих ГМ продуктів відкрилися 5 лютого 2008 року, після вступу України до Світової організації торгівлі. Це, в свою чергу, створило нерівні умови конкуренції продуктам, вирощеним звичайним способом. Тому нагальним питанням стає реформування державної системи біобезпеки. На даний момент існує декілька законодавчих актів у цій сфері. Стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка повинна також містити відмітку про присутність у її складі генетично модифікованих компонентів. Закон України від 31 травня 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» передбачає державну підтримку генно-інженерної діяльності, а також наукових та практичних розробок в області біологічної та генетичної безпеки, крім того контролює ввезення ГМО з-за кордону. Згідно з цим законом, генетично модифікований організм (ГМО) – це будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах. Ст. 10 говорить про те, що центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров`я має повноваження здійснювати державну санітарно-епідеміологічну експертизу ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, для обґрунтування висновків щодо їх безпечності для здоров`я та життя людей.

18 лютого 2009 року Кабмін затвердив порядок державної реєстрації продукції, що містить генно-модифіковані організми.

При цьому лише планується забезпечити перехід державних стандартів по ГМО на європейський рівень. За словами експерта Донецького обласного товариства споживачів Олександра Селезньова, на сьогодні в Україні немає достатнього практичного забезпечення їх дотримання, а саме лабораторної бази. Визначення проценту вмісту ГМО в продукції – процес складний та коштовний. Крім того, не відпрацьовані реальні механізми контролю за проникненням ГМ-продуктів із різних країн в Україну.

Ганна Войцеховська під час прес-конференції

Лікар з гігієни харчування Донецької обласної СЕС Ганна Войцеховська, спілкуючись із журналістами розповіла: «ГМО – добре це чи погано? Одні вчені стверджують, що за допомогою такої технології ми маємо можливість «виробляти» організми, які мають дуже гарні властивості. Якщо взяти до уваги факт, що протягом 20 років населення Землі подвоїться, то ми зможемо отримати організми, які володіють високою врожайністю, організми, які стійкі до посухи, морозостійкі. Але з іншого боку зафіксовані факти того, що в процесі модифікації організмів ми не тільки їх покращуємо, але і надаємо їм властивості, які негативно позначаються на здоров’ї людини. Наприклад, ці продукти набувають властивостей алергічних реакцій. Також ГМО можуть мати підвищену кількість природних токсинів», – підкреслила Войцеховська.

Читати також:

Попереджений – означає захищений. Як споживачі мають піклуватися про свою безпеку?

Що таке споживча самоосвіта? На що варто звертати увагу населенню. Під час покупки товару чи послуги? Із цим питанням журналісти звернулись до виконавчого директора Донецького обласного товариства споживачів Гаррі Мангасарова під час засідання прес-клубу

Як працює лабораторія з дослідження генетично модифікованих організмів у Донецьку?

За словами Дмитра Гольцева, генерального директора державного підприємства «Донецькстандартметрологія», на базі якого працює лабораторія, з осені 2009 року проведено понад 200 випробувань зразків продукції на предмет виявлення ГМО

Як працює лабораторія з дослідження генетично модифікованих організмів у Донецьку?

За словами Дмитра Гольцева, генерального директора державного підприємства «Донецькстандартметрологія», на базі якого працює лабораторія, з осені 2009 року проведено понад 200 випробувань зразків продукції на предмет виявлення ГМО