«Більшість українських підприємств сфокусовані на своїх прямих завданнях: виготовляти продукцію. І це цілком зрозуміло. Якщо ведеться мова про заміну, наприклад, печі чи іншого обладнання, обирають сучасну техніку, більш продуктивну, ту, що має кращі характеристики. А враховуючи той факт, що нове обладнання,як правило, енергоефективне, то вирішується водночас кілька проблем», — вважає координатор проекту «Енергоефективна і спрямована на зменшення змін клімату модернізація промисловості Донецької області» Олексій Пащенко, — «Іноді подібні новації впроваджують аби зробити виробництво не лише більш прибутковим, а ще й безпечним. Системного підходу в сфері енергоефективності, на жаль, поки не існує, бо він має базуватись на стратегії відповідних змін (як короткострокових — на рік, так і на більш довгий період — до 5 років). Погоджусь, що проведення енергоаудиту — дуже важливий компонент цього підходу, але зрозуміло, що він не єдиний. Енергоаудит може лише вказати на ті проблеми, що існують на підприємстві. А ось сформувати політику комплексних змін… Енергоаудит ніяким чином не допоможе».
На думку експерта, енергоменеджмент компанії повинен бути реалізований з урахуванням наступного твердження: недостатньо просто зібрати інформацію. «Набагато важливіше з’ясувати реальне значення аналізованих даних для далекосяжного планування енергоспоживання підприємства, а також для розуміння справжньої ситуації та трендів енергоспоживання. Професійний енергоменеджер кваліфікований для застосування статистичних методів енергоспоживання, бо розуміє специфіку енергоспоживання та енергетичних потоків компанії. Нашпроект підтримує не лише проведення енергоаудитів, а й сертифікацію пілотних підприємств відповідно до міжнародного стандарту ISO 50001. У всіх країнах його впровадження є добровільним, але в деяких країнах для тих підприємств, що працюють за стандартом, впроваджують пільги, наприклад — звільняють від сплати енергетичного податку. Таким чином, виробникам вигідно створювати та працювати керуючись системою енергоменеджменту», — певен О.Пащенко.
Зокрема, «статистика ISO 50001 показує середнє зниження енергоспоживання на 5 % у всьому світі і це тільки за рахунок адміністративних заходів. Ринок послуг з сертифікації у розвинених країнах зростає — так , наприклад, у Німеччині завдяки законодавству з енергоефективності та кліматичним цілям держави (Німеччина планує скоротити викиди СО2 до 2020 року на 20 % ) пройти сертифікацію за цим стандартом виявили бажання близько 70 000 підприємств. В Україні на даний момент були сертифіковані не більше 5 підприємств, проте враховуючи світові тенденції, відповідні зміни в законодавстві очікуються і в Україні«, — підсумував координатор проекту.
