Світлина - Главком
У період із 13 по 19лютого 2023 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Вільне радіо»,«Вчасно», «POKROVSK.NEWS», «62.ua — Сайт міста Донецька», «Громада СХІД», «Східний проєкт», «Знамя индустрии», «Новини Донбасу», «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого 2022 року.
Кожне медіа аналізували за такими критеріями: кількість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількість фемінітивів, наявність стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Такожбуло виокремлено ще одну опцію моніторингу: дослідили контекст, в якому цитуються чи згадуються чоловіки та жінки під час війни.
Загалом у лютому 2023 проаналізовано 780 матеріалів, розміщених в онлайн медіа, 677 (87 %) з них стосувалися теми війни безпосередньо.В деяких ЗМІ практично всі матеріали стосуються війни («Вільне радіо», «Вчасно», «Громада СХІД», «Новини Донбасу», «62.ua — Сайт міста Донецька» та «0629.com.ua — Сайт города Мариуполя»).
З одного боку, це цілком зрозуміло, коли ЗМІ дають достовірну інформацію з офіційних джерел, а з іншого ж – шкода, що зникає саме місцевий контекст подій, мало фактів та історій про життя громад.Більшість матеріалів – це перепости зведень Генштабу, релізів Нацполіції, військово-цивільних адміністрацій тощо. Такі повідомлення частіше безособові, їхня кількість у цій моніторинговій вхилі становить 198 (30%).
У публікаціях на воєнну тематику переважають чоловіки, а кількість жінок як експерток всього 27 % та героїнь – 21 %, тобто менше, ніж третина:
Ми бачимо ті самі тенденції, що відзначалися й минулого року: в новинах цитуються військові начальники чи чиновники, а це переважно чоловіки (найчастіше міністр оборони О.Резніков, уповноважений з прав людини Д.Лубінець, військові експерти (українські та іноземні), президент В.Зеленський, лідери країн, керівники ВЦА та ін.). Винятком є коментарі заступниці міністра оборони Г.Маляр, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, начальниці обʼєднаного пресцентру сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, іноді цитуються заступниці керівників місцевих ВЦА, речниці управлінь Нацполіції чи очільниці громадських організацій.
У періоді, який досліджувався, внесок у видимість жінок збільшився завдяки цитуванню Ксенії Сухової та Наталії Ємченко, які представляли нову структуру SCM Р.Ахметова – Фонд допомоги захисникам Маріуполя «Серце Азовсталі», а також Н.Ємченко фігурувала в обговоренніплану відновлення Маріуполя «ReBorn», яке відбулося у Києві.
Ще один випадок, коли можна почути думку жінок, це надати слово переселенкам або постраждалим внаслідок обстрілів.
За воєнний рік тематична палітразбідніла, перелік рейтингових тем виглядає приблизно так:
- левова частка публікацій про війну та армію (139 випадків «присутності» жінок та 657 – чоловіків)
- волонтерство (46 випадків «присутності» жінок та 46 – чоловіків)
- політика/місцева влада(31 випадок «присутності»жінок та 109 – чоловіків)
- кримінал/надзвичайні ситуації (цей розділ поповнювався в основному повідомленнями про затримання колаборантів/ок) – 21 випадок «присутності» жінок та 73 – чоловіків.
Подекуди зустрічається інформація зі сфери культури (в основному, коли освітяни пишуть про здобутки своїх вихованців/ок на конкурсах) та медицини, і тільки Сайт міста Донецька приділив увагу спорту (футболу).
Серед позитивних моментів можна відзначити перший:з’явилися матеріали, присвячені ролі жінок у так званих «нежіночих сферах». Сайт «Вчасно» розповів про важливість створення зручної військової форми для бійчинь «Військова форма від XS до вагітних: як «Землячки» допомагають жінкам на фронті», а журналісти «Громада СХІД» показали приклад, як «У Хмельницькому переселенка з Волновахи вчить дітей робототехніці».
І другий: тепер всі медіа Донеччини виходять українською мовою, тому кількість вживання фемінітивів значно зросла. Також лексичний ряд фемінітивів значно розширився: якщо раніше можна було зустрітити традиційні «вчителька», «начальниця», «поетеса», «журналістка», «художниця», «спортсменка», «пенсіонерка» чи «школярка», то тепер це:
амбасадорка, депутатка, директорка, літературознавиця, популяризаторка, педагогиня, посадовиця, доцентка, волонтерка, очільниця, зоозахисниця, колаборантка, пособниця, експертка,фактчекерка, керівниця, бійчині, омбудсменка, фотографка, бізнес-вумен, маркетологиня, дівчата-військові, членкиня, активістка, «Омбудсвумен», канцлерка, начальниця, фінансистка, продавчиня-консультантка, лауреатка, кухарка, військовослужбовиця; адміністраторка, інформаторка, терапевтка, майстриня та інші.
Також тепер часто зустрічаються такі випадки згадування чоловіків і жінок, як «Привітали українців зі святом бійці та бійчині 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Захисники та захисниці розповіли, що для них є кохання», «Довідку про несудимість може безкоштовно отримати кожен українець або українка віком від 14 років».
Зауважимо, що журналісти у своїх текстах слідкують за вживанням фемінітивів, але маскулінітиви лишаються у прямій мові героїв/героїнь або при використанні запозиченого контенту. Наприклад,«Автор гімну міста, учителька-методист, відмінниця освіти України, ветеран педагогічної праці, заслужена вчителька України”, — перелічує заслуги матері Наталія Дерябіна.». Або «А про планшет метр на метр подбала депутатка Лариса Скорик, архітектор, яка його десь зі своєї майстерні привезла”, — каже чоловік.»
Редакції мали проблему з грамотним зазначенням посади «омбудсман». Зустрічаємо таке: «Російський дитячий омбудсмен «всиновила» 15-річного підлітка, викраденого з окупованого Маріуполя…» Або ще трапилося «омбудсменка» та «омбудсвумен». Але слово походить від шведського ombudsman («представник»), де частка «man» — це «людина», а не «чоловік». Тому використовувати краще саме цей варіант – омбудсман.
Серед негативних прикладів відзначимо також, що подекуди лишаються випадки використання маскулінітивів при одночасному перелічуванні жінок та чоловіків (часто дівчаток та хлопців, спортсменів та спортсменок тощо). Наприклад, «Східний проєкт» в одному з матеріалів пише про перемоги дітей, і вживає слово «учні», після якого вказано 15 імен дівчат, і жодного хлопця серед переможців немає! Знову ж таки – тут, швидше за все, використана інформація, запозичена в освітян, і не опрацьована редакцією.
Додамо до цього списку недоліків приклад використання запозиченого контенту від Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації. У статті «Як двічі переміщене подружжя з Донеччини адаптувалося у Вінниці» на фото і чоловік, і дружина (Марина та Олександр Золотенки), але у тексті представлена думка лише чоловіка. Як би це готували самі журналісти «СП», які дотримуються політики гендерної чутливості медіа, то швидше за все ми би побачили баланс думок і почули би і голос пані Олени Золотенко.
Ось так виглядає статистика представленості жінок в якості експерток та героїнь у матеріалах, а також відсоток вживання фемінітивів:
Внаслідок використання (ймовірно, несвідомого) маскулінітивів індекс гендерної чутливості медіа зменшується. Зокрема, найнижчий показник у лютому має «Знамя индустрии» (28 %) – цей сайт не так давно має україномовну версію, але навіть найпоширеніші фемінітиви на кшталт «директорка» чи «заступниця» (міністра) чомусь не використовує. «Новини Донбасу» отримали теж невисокий показник у 35 % — через те, що в пблікаціях дуже мало представлені жінки як в якості експерток, так і героїнь.
Але великою перемогою є те, що 7 з 9 досліджуваних онлайн медіа мають індекс близько 40 % та вище:
Тож, підсумовуючи, зазначимо, що найвищий індекс гендерної чутливості у лютому 2023 року має онлайн видання «POKROVSK.NEWS» — 63% (майже досягнуто ідеальних 66,7%) Закономірно, що за цим виданням іде «Вільне радіо» з індексом 55% та «Громада Схід» — 54%.
Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у лютому 2023 року склав 46% (у 2021 році, коли востаннє досліджувалися обласні медіа, він був на рівні 31-34%!). Значною мірою на цей показник вплинуло активне використання фемінітивів. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу –
Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу
________________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України
