Переваги та недоліки земельної реформи

07.08.2011 | Кількість переглядів: 789

Стаття 137 Земельного кодексу України говорить, що незабудовані землі, як сільськогосподарського, так і несільськогосподарського призначення повинні (починаючи з 2008 року) передаватися в оренду, або у власність виключно на умовах аукціону. Проте, подібні аукціони не проводяться через відсутність порядку їх проведення, закріпленого законом. «Через проблему  невикористання земельних ділянок сільськогосподарського призначення втрачаються значні кошти», – стверджують аналітики. Водночас, не вирішене питання зняття мораторію на землі сільгосппризначення, які перебувають понад десять років у власності громадян. Щорічним посланням Президента України визначено, що реалізація завдань в сфері земельних відносин має забезпечити можливість скасування з 1 січня 2013 року мораторію на продаж цих земель, але до цього часу Верховна Рада повинна прийняти низку законів та нормативно-правових актів, зокрема, «Про ринок земель», «Про державний земельний кадастр», «Про консолідацію земель», «Про державний земельний (іпотечний) банк», «Про державну інвентаризацію земель» та інші для створення прозорих умов функціонування ринку земель.

Начальник головного управління Держкомзему в Донецькій області Наталя Сігітова розповідає про умови функціонування ринку земель

«В державній власності залишилось не так багато земель сільгосппризначення, всього 20%, всі інші землі вже давно передані у приватну власність. Зняття мораторію – не самоціль, а перш за все надання власникам земельних ділянок гарантованого Конституцією України права розпоряджатися своєю власністю», – акцентувала начальник головного управління Держкомзему в Донецькій області Наталя Сігітова.

За словами доповідача, сьогодні ситуація на Донеччині виглядає так: у приватну власність передано 58% земель. Понад 98% громадян (230 195 осіб), замінили сертифікати на земельну частку (пай) на державний акт на право власності на земельну ділянку. 177 тисяч землевласників передали свої паї в оренду, а 46 тисяч обробляють самостійно.

«Прийняття Закону України «Про ринок земель» дозволить власнику землі вільно розпоряджатися своїм майном. У той же час вводиться ряд обмежень для тих, хто бажає купити земельний наділ. Основною відмінністю даного законопроекту від попередніх є те, що останній передбачає дозволити продаж сільськогосподарських земель в першу чергу державі, територіальним громадам, громадянам України та фермерським господарствам, а також вводить обмеження на придбання землі в одні руки в залежності від агрокліматичної зони», – акцентувала Сігітова. Окрім цього, вона також звернула увагу  на норми щодо заборони зміни цільового призначення сільськогосподарських земель впродовж 10 років.

«Закон України «Про державний земельний кадастр» насамперед потрібен не лише власникам та землекористувачам земельних ділянок, а колу спеціалістів органів земельних ресурсів, які здійснюють його ведення. Через його відсутність виникає безліч спірних питань, які призводять до зайвих судових розглядів та затягують процес реєстрації прав на земельні ділянки. Існує нагальна потреба в накопиченні повної бази в електронному вигляді із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій, закріплення статусу автоматизованої системи на законодавчому рівні», – пояснила начальниця головного управління.

Отже, виникає логічне питання: Чи варто власникам продавати землю?  «Сьогодні ніхто не знає реальну ринкову вартість землі. Про неї ми дізнаємося лише після відкриття ринку земель. Повірте, земля єдиний обмежений ресурс, охочих купити вашу земельну ділянку із часом ставатиме більше. Не поспішайте розпрощатися з безцінним скарбом і якщо не обробляєте землю самостійно – приділяйте більше уваги умовам договорів оренди,  вимагати від них не лише орендної плати, а й дотримання науково-обгрунтованих методів використання», – відповіла Наталя Сігітова.