До того, як була впроваджена профілактична вакцинація, щорічно в Україні хворіло на дифтерію 40-80 тисяч дітей (кожен другий з них помирав), на кір – майже 1 мільйон, на коклюш – більш ніж 100 тисяч. І ці захворювання часто ставали причиною серйозних ускладнень та навіть смерті. Саме завдяки імунізації, захворюваність на ці та інші інфекції знизилася у сотні-тисячі разів. Так, у 2008 році в Україні на дифтерію захворіло 61 тисяча осіб, на кір – 50, на коклюш – трохи більше однієї тисячі. Проте вакцини, як і будь-які лікарські препарати, можуть викликати побічні дії, але вимоги до проведення щеплення базуються на тому, що ймовірність виникнення ускладнень зведена до мінімуму. Вакцину, яку найчастіше викликала побічні реакції, в Україні замінили на безклітинні комбіновані препарати «Інфанрікс» та «Пентаксін». Після введення цих вакцин у Донецькій області за 2008 рік не було зареєстровано жодного ускладнення. А втім, останнім часом батьки все частіше відмовляються від вакцинації дітей та переривають розпочату схему вакцинації. Якими можуть бути наслідки масової відмови від імунізації та як захистити свою дитину від страшних інфекцій журналісти дізналися під час засіданні Донецького прес-клубу.
«Завдяки вакцинам, ми зараз не маємо проблем із такими хворобами, як віспа, не маємо захворюваності поліомієлітом. Тому, якщо порушувати питання «Потрібні щеплення чи ні?», то всі грамотні люди говорять, що щеплення – це благо. Немає більш специфічного, це я говорю як фахівець, більш ефективного засобу з меншими побічними діями з лікарських препаратів, ніж імунізація», – розповів завідуючий кафедрою клінічної імунології, алергології та ендокринології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького Олександр Прилуцький.
Якщо ж вірити матеріалам ЗМІ, вакцинація не просто непотрібна, але й шкідлива. Чи дійсно це так? Галас навколо побічних ефектів щеплень прокоментувала заступник головного державного санітарного лікаря в Донецькій області з протиепідемічних питань Тамара Біломеря: «Дехто говорить, що гігієнічними заходами теж можна впливати й знижувати інфекційну захворюваність. На жаль, гігієнічні заходи ефективні не для всіх інфекцій. Кір, наприклад, передається повітряно-крапельним шляхом, і ось тут не поставиш фільтри, тому в цьому випадку найбільш ефективний засіб – імунопрофілактика». За словами Тамари Біломері, колективний імунітет створюється, коли щеплено мінімум 95% людей колективу. Та є люди які, через особливості своєї імунної системи, не виробляють імунітет або ті, кому робити щеплення не можна за медичними показниками, тому люди, які не прищеплюються без причини, є загрозою колективної безпеки відносно інфекцій. «Свого часу в Японії у 1974 році відмовилися робити щеплення проти коклюшу, тому що коклюшна вакцина тоді була цільноклітинною й викликала велику кількість ускладнень. От і вирішили, оскільки захворюваність пішла на спад, відмовитися від імунізації. У підсумку за 5 років число тих, хто захворів склало 32 000 чоловік, а це в 17-19 разів більше ніж у попередні роки, коли щеплення проводилися, число померлих – 131 особа, що в 9 разів більше ніж у період проведення щеплень. У підсумку, після вивчення даної картини, японці почали розробляти вакцину з безклітковим коклюшним компонентом», – наголосила Біломеря.
Переглянути відео-матеріал можна в розділі відео-новин.