Міжнародні експерти стверджують: існує кілька варіантів реформування української пенсійної системи і цей вибір цілком залежить від нашої держави. Однак, очевидно, – продовжують вони, – що уповільнення реформ призведе до серйозних соціальних, економічних та політичних втрат: чим далі буде відкладатись здійснення реформи, тим дорожчою вона буде для України та її громадян. Проте, досвід інших країн показує, що встановлення вищого віку виходу на пенсію, стимулювання вищої зайнятості, індексації недостатньо. Глибинне реформування пенсійної системи повинне полягати у впровадженні системи, заснованої на індивідуальних пенсійних рахунках.
Причинами, що обумовлюють необхідність підвищення віку виходу на пенсію, на думку експертів Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН є негативні демографічні тенденції; економічна ситуація, стан бюджетних фінансів, платоспроможність Пенсійного фонду та незмінність віку виходу на пенсію.
Підвищення віку виходу на пенсію не матиме негативних наслідків для населення, що вже перебуває на пенсії, однак матиме позитивні результати для фінансування пенсій тепер і у майбутньому, – наголошують представники Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН. Також ці зміни особливо важливі для боротьби з наслідками фінансової кризи – вже у перший рік підвищення віку це відчутно позначиться на бюджеті Пенсійного фонду у бік збільшення надходжень.
«Демографічна та економічна ситуація в Україні не дає шансів на отримання пенсії з Солідарної системи пенсійного забезпечення громадян, яким до виходу на пенсію залишилось 20 та більше років», – зазначив керівник Донецької дирекції компанії ТОВ «Євролайф Україна ЛТД» Ігор Гайліс. Покоління 50-их (за кількісними показниками) перевищує покоління 80-их та 90-их і в наслідок таких демографічних обставин – незбалансований бюджет пенсійного фонду. Найближчим часом (7-10 років) на пенсію має вийти дві третини робочого населення України, тому Європейський Союз рекомендує звернути увагу саме на пенсійний вік українців та, ймовірно, збільшити вік виходу на пенсію. До цього, Ігор Гайліс зауважив: «Навіть найбільш розвинуті країни світу гарантують фінансову підтримку своїм пенсіонерам у середньому на 25% від необхідних коштів для цієї категорії населення, а решту – до 75% – кожен має самостійно чи за рахунок підприємств, що мають систему недержавного пенсійного забезпечення, забезпечити свою старість».
За словами експерта, на ринку України працює чимало страхових компаній, які пропонують молодим людям вже сьогодні починати формувати власний капітал для забезпечення своєї пенсії через укладання договорів страхування життя. Цей спосіб дозволяє не лише сформувати за довготривалий період накопичення для пенсії, але й увесь цей час знаходитися під захистом гарантованої страхової суми, яка буде виплачена нащадкам. «За наявності таких страхових програм із соціальним пакетом захисту, клієнт компанії за фіксовану плату має можливість придбати захист від хірургічного втручання та оплату післяопераційного перебування у лікарні. Такий спосіб пенсійного забезпечення широко використовують громадяни ЄС», – акцентував Гайліс.
Директор Аналітичного-дорадчого центру Блакитної стрічки Програми Розвитку ООН в Україні пан Марчін Свєнчіцкі, в свою чергу зауважив, що в Україні труднощі із пенсійною системою почалися ще до кризи. «Пенсії дуже невисокі, відрахування на пенсійні фонди в Україні найвищі в Європі, але цього ще й недостатньо – потрібно отримувати ще й субсидії з національного бюджету», – підкреслив він. «Демографічна ситуація, тіньова економіка – ці проблеми значною мірою впливають на пенсійну систему. В Україні дуже багато пенсіонерів, і не дивлячись на високі відрахування на виплати коштів все одно не вистачає, тому пенсійна реформа вкрай необхідна», – зазначив пан Свєнчіцкі.
«Значна частина населення взагалі не знає, що пенсійна реформа вже почалася декілька років тому. Наш центр підготував брошуру, саме для того, щоб показати теоретичне підґрунтя для пенсійної реформи», – звернулася до журналістів старший експерт Аналітичного-дорадчого центру Блакитної стрічки Програми Розвитку ООН в Україні Інна Чапко. Вона зауважила, що демографічні прогнози в Україні показують, що кількість тих, хто робить відрахування зменшиться, а тих, хто отримує пенсії збільшиться. «Сьогодні розмір бюджету Пенсійного фонду становить майже 50% Державного бюджету, а розмір дотацій з державного бюджету у Пенсійному фонді становить майже 30%. Проект Концепції подальшого реформування пенсійної системи в Україні визначає етапи подальшої реформи, введення накопичувального фонду, але його відсунуто у зв’язку з нестабільністю на фінансових ринках. В концепції визначено, що період до 2010 року – розвиток добровільного пенсійного забезпечення, 2010-2011 роки – введення другого рівня пенсійної системи – накопичувального фонду, що базується на індивідуальних рахунках але має елементи накопичення, про які йшлося раніше. 2012-2016 роки – створення уніфікованого законодавства для цієї системи, відпрацювання законодавства для професійних схем», – продовжила Інна Чапко.
За словами пані Чапко, після введення накопичувального рівня, внески осіб, не старше 40 років, будуть автоматично зараховуватись до накопичувального фонду. Особи, старші за цей вік та пенсіонери, які вже вийшли на пенсію, залишатимуться у солідарній системі.