Органічне виробництво покликане не лише вирощувати якісні продукти, але й позитивно впливати на довколишнє середовище, підвищувати природнє біорізномаїття, підвищувати родючість грунту, сприяти збереженню природних ресурсів, піклуватись про добробут тварин тощо. Воно включає в себе дуже багато напрямків: господарства займаються землеробством, тваринництвом, переробною діяльністю, бджільництвом, заготівлею дикорослих продуктів (гриби, ягоди), експортом, імпортом, торгівлею органічними продуктами, та особливо важливий органічний потік продукції. Тобто контролюватися має весь ланцюг виробництва. Ці тонкощі роз’яснював журналістам директор сертифікаційного органу «Органік стандарт» Сергій Галашевський на прес-конференції Донецького прес-клубу.
Експерт розтлумачив й етимологію назви для цього сегменту виробництва: «Для назви органічної продукції у світі є три найбільш поширених терміни: біо – ним зазвичай користуються німецькомовні країни Європи (Швейцарія, Німеччина, Франція), еко – використовують Польща, Угорщина, Швеція, терміном «органічний» користуються в США, Великобританії, Японії. Мабуть в Українін термін «органічні» прийшовся краще, бо термін «біо» у нас вже був трішки «зіпсований» і біодобавками, і різними біокефірами та біойогуртами, а термін «еко» у нас несе дещо інше навантаження».
Сергій Галашевський також пояснив як можна розпізнати кінцевий органічний продукт на поличках магазину. За його словами, він повинен мати свій паспорт, так званий сертифікат органічного виробництва, який видає той контролюючий орган, що проводить сертифікацію. Крім того, готова продукція також має містити ряд обов’язкових позначень, а саме: чітко вказано, що це продукт органічний, за якими стандартами його сертифіковано, хто його сертифікував – зазвичай це або код, або назва сертифікаційної компанії.
