Основи агрострахування для аграріїв Донецької області

10.05.2012 | Кількість переглядів: 246

За інформацією Головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації, в 2012 році на території області було засіяно 490 тисяч га озимих культур, з них зерновими – 477 тисяч га. Перший заступник начальника цього управління Максим Косматенко стверджує, що Донецька область перевиконала план посіву озимих культур, який був узгоджений з Міністерством аграрної політики. «На сьогодні в доброму стані знаходиться 119 600 га озимих, в задовільному – 276 500 га. При цьому ще 81,1 тисяч гектарів – потрапляє в категорію ризику, тобто посіви досить слабкі. Протягом січня, лютого та березня 2012 року були різкі перепади температур, в цей період ми систематично відстежували стан озимих культур, і це дає нам підставу припускати: до пересівання планується приблизно 19 900 га озимих культур», – зазначив фахівець.

За його словами, сільгосппідприємства на території України є юридичними особами, тому держава не може компенсувати ризики за страхування їх сільгосппродукції. Але в той же час, існує таке поняття, як «продовольча безпека». «Під час посіву озимих культур сільгосппідприємство страхує свої ризики, наприклад, від засухи. А держава, в свою чергу, виділяє грошову компенсацію. Тобто сільгосппідприємства мінімізують свої втрати та збитки при загибелі культур, а також витрати під час посіву, а держава бере частину цього посіву на субсидування. Це суттєвий крок для подальшого розвитку агробізнесу », – зазначив Максим Миколайович.
З 2007 року в Україні, щоб популяризувати цей вид страхування, реалізується проект «Розвиток агрострахування в Україні» (IFC). «Ми працюємо з метою: розвинути систему агрострахування, підняти до міжнародних стандартів рівень послуг, які надають страхові компанії аграріям», – зазначила координатор інформаційних кампаній цього проекту Олеся Жученко. – «Експерти нашого проекту працювали над створенням концепції розвитку страхування, над змінами до законодавства про страхування, над розвитком і прийняттям закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», над сертифікаційними нормами для аварійних комісарів, над розробкою стандартних страхових продуктів, над поліпшенням послуг, що надаються страховими компаніями, над роз’ясненням того, як працюють страхові компанії на міжнародній арені. Ми працюємо на різних рівнях: з Міністерством аграрної політики України, з Верховною Радою України, з Кабінетом Міністрів України і в принципі з усіма ключовими міністерствами та відомствами, що мають пряме відношення до зміни законодавчо-нормативної бази, а також безпосередньо з сільгоспвиробниками. Для аграріїв двічі на рік (навесні і восени, перед сезоном страхування) проект проводить широкомасштабні інформаційно-просвітницькі кампанії: семінари, навчання, тренінги, де ми говоримо про важливість агрострахування як виду страхування, акцентуємо, на що звертати увагу в страхових договорах», – зазначила Олеся.
«Вже третій рік поспіль наш проект досліджує ринок агрострахування в Україні, і ця інформація – унікальна. В нашій країні подібних даних немає навіть у Держфінпослуг, так як вони не мають ліцензії на агрострахування сільськогосподарських ризиків. Тому дати нам цю інформацію, коли проект прийшов на ринок, вони не змогли. З року в рік 15-16 страхових компаній добровільно дають нам дані: скільки вони застрахували в цьому році посівів, як виглядають показники в розрізі областей, які компанії лідирують по осінньому страхуванню озимих або ярих культур», – підреслила експерт проекту IFC Тетяна Брівко.
На основі аналізу ринку та ризиків, Тетяна виокремила основні причини, через які аграрії втрачають врожаї: хвороби, шкідники, бур’яни та погодні умови. «Якщо ми з вами будемо розглядати врожай, який збираємо на всій земній кулі або конкретно вирощуємо в ризикових зонах (під пекучим сонцем, під нашими опадами) – від нас з вами залежить дуже небагато, адже це не тепличні умови. І ми побачимо, що від 50% до 70% врожаю ми з вами втрачаємо саме через погодні умови. При цьому більшість захищає свій врожай від бур’янів, шкідників, хвороб, але практично нічого не робить для того, щоб зменшити збитки від погодних умов. Близько 5% сільгоспвиробників України страхують свої посіви, мінімізуючи цей ризик. Ми хочемо, щоб ці цифри змінилися в бік країн лідерів ринку, в яких аграрне страхування добровільне і необов’язкове, але сільгоспвиробник не почне вирощувати сільгоспкультури, поки не застрахує свої посіви і не підпише форвардний контракт, убезпечивши себе від коливання ціни», – підкреслила експерт. «Ми говоримо про систему агрострахування, а вона неможлива без взаємодії трьох сторін: страхові компанії надають якісне страхування та завжди роблять виплати, якщо відбуваються об’єктивні ризики, сільгоспвиробники знають про це страхування і вибирають усвідомлено, розуміючи, що вони обирають, а держава підтримує цю схему», – зазначила Тетяна Брівко.

Читати також:

Как аграрии могут обезопасить свои посевы? Отношение донецких сельхозпроизводителей к агрострахованию (АУДИО)

По словам руководителя Проекта «Развитие агрострахования в Украине» Гари Роше, непременным условием стабильного развития аграрного сектора любой страны, в том числе и Украины, остается агрострахование