Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

22.06.2022 | Кількість переглядів: 45

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком активної фази російської військової агресії 24 лютого.
Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Зважаючи на ситуацію, в якій працювали медіа у квітні, ми виокремили ще одну опцію моніторингу: дослідили контекст, в якому цитуються чи згадуються чоловіки та жінки під час війни.
Загалом у квітні проаналізовано 488 матеріалів, розміщених в онлайн медіа, 423 (88 %) з них стосувалися теми війни безпосередньо. Треба відзначити, що поступово сама війна стає тлом: життя триває, з’являється більше тем, які висвітлювали медіа у мирний час (нагадування про календар щеплень, як захиститися від сонця (бо літо ж!), якими будуть тарифи на тепло, як відбуватиметься ЗНО, а також вітання з Трійцею та Днем журналіста). З одного боку, це добре – українці навчилися жити в умовах війни, оговталися від перших потрясінь, знайшли собі нове «місце під Сонцем», відновили свою діяльність чи започаткували нову.
З іншого, серед матеріалів, які ми дослідили у червні, високий відсоток (88%) повідомлень все ж таки безпосередньо стосується різних аспектів війни. Однак у цих публікаціях переважають чоловіки, а кількість жінок як експерток та героїнь – 27%:

Чому так? Здавалося би широко відома цифра 37 тисяч жінок нині у лавах ЗСУ, серед волонтерок їх теж багато: плетуть сітки, шиють чи закуповують бронежилети, готують їжу, збирають кошти на закупівлю автомобілів на потреби армії та переганяють їх із закордону…  Але про це ми швидше знаємо із соцмереж. То чому ж у багатьох ЗМІ не відображенийвнесок жінок в оборону країни?

Справа у тому, що найбільша кількість контенту, який оцінюється в межах моніторингу, це новини. Наразі, коли медіаринок «упав», локальні ЗМІ опинилися у величезній кризі, оскільки з початком вторгнення вони в одну мить втратили і офіси, і кадри, і безпеку, і рекламодавців. Протягом трьох місяців помітно, що стрічки більшості донецьких сайтів намагаються тримати темп, але наповнюються суцільними запозиченнями. Зведення Генштабу, коментарі представника Офісу Президента О.Арестовича, перехоплення розмов російсьских солдатів від СБУ, аналітика одних й тих самих військових експертів, заяви політиків, спікерів, які лунають в ефірах марафону «Єдині новини», протоколи управлінь Нацполіції, які фіксують факти руйнування інфраструктури внаслідок ракетних ударів росії… І, звісно, що це в основному коментують чоловіки, оскільки серед керівництва ЗСУ, СБУ чи поліції жінок майже немає. Винятками є Ганна Маляр, Марина Лазебна таІрина Верещук. Якщо в квітні активно цитували Людмилу Денисову, то у червні вона вже не присутня в медіа після звільнення з посади Уповоноваженї з прав людини. Також статистику чоловікам, на жаль, підвищують повідомлення про загиблих героїв.

При цьому інформації щодо ситуації в даному конретному місті, на потреби мешканців якого ніби має працювати медіа, практично немає. Подекуди вказуються ціни на паливо на заправках, графіки роботи лікарів, банкоматів, розклад евакуаційних автобусів чи потягів, і про те, що привезли чергову гуманітарку. Ці повідомлення швидше нагадують оголошення, чим повноцінну новину, підготовлену за стандартами.Таку тенденцію найяскравіше демонструють сайти міста Добропілля, міста Покровська та міста Бахмута.

Найбільше здивувала наявність публікації на сайті «Діловий Слов’янськ» про те, що британського прем’єра Бориса Джонсона хочуть відпрвити у відставку! Як це стосується ділового життя нині прифронтового Слов’янська, складно зрозуміти. Причому ми не натрапили на жоден текст, присвячений, наприклад, долі слов’янських підприємств чи підприємців.

Втім, варто позитивно відзначити контент сайтів «Краматорськ Пост» та «Волноваха.City», які надають перевагу не новинам, а розповідям про людей та їхні досвіди.

«Відсутність залу та незнання мови – не проблема, коли є бажання». Історія воєнного часу краматорської фітнес-тренерки», «Наш літній майданчик мав би вже працювати». Кондитерка з Краматорська розповідає про улюблену справу під час війни»  —  це приклади  таких історій про жінок з Краматорська. Редакція «Краматорськ Пост» збалансовано підходить до надання «голосу» чоловікам та жінкам, ось приклади цікавих історій про вчинки краматорців-чоловіків: «Моя мотивація — все зберегти»: у Краматорську підприємець рятує домашніх рибок тих, хто евакуювався», «Підприємець з Донеччини щодня безкоштовно розвозить піцу».

Сайт «Волноваха.City» розповідає про волонтерську діяльність жінок «Запитали як справи та надіслали 20 кг одягу: як зараз допомагають у ГО “Платформа активності», досвід облаштування закордоном «Шлях емігрантки: історія Вікторії Сарбаш з Волновахи про життя у Німеччині». Не забули журналісти й про чоловіків (не на війні): «Чому чоловіки повертаються в окуповану Волноваху».

Також треба віддати належне автору публікації «Діти війни. Як у сім’ях говорять про те, що відбувається в Україні» на сайті міста Бахмута, в якій не тільки традиційно мами розповідають про свій досвід виховання, але й один тато.

Сайт «Маріуполь.City» дає доволі широку палітру життя про місто та його мешканців – і тих, хто лишився в окупації, і тих, хто вибрався. Є історії виживання та порятунку з проєкту «Голоси мирних», ініційованих Фондом Р.Ахметова, розповіді про нове житя бізнесу (наприклад, історія подвійного переселення «Жили возле донецкого аэропорта и «Азовстали»: история мариупольской семьи»), а також повідомлення про полонених азовців, їхніх дружин та матерів. Цікаве повідомлення дала реакція про те, що ведуча одного з маріупольських телеканалів Алевтина стала героїнею коміксу, в якому показали історію евакуації її та родичів. Окремо похвалимо журналістів за згадку захисників та захисниць:«Мой родной человек – защитник «Азовстали». Что делать?», в публікації «Ассоциация семей защитников «Азовстали» делится  инструкциями, которые  предстоит выполнить для ускорения возвращения наших защитников и защитниц».

Так само збалансовано у новинах сайту «Покровськ.City» цитуються жінки та чоловіки, в основному представниці міської влади. Також значно покращилася ситуація із вживанням фемінітивів, коли сайти стали розміщувати інформацію повністю українською. На графіці легк побачити показник у 100 % у ресурсів «Волноваха.City», «Kramatorsk Post», «Покровськ.City».

Традиційно пасе задніх за основними показниками сайт «Карачун» зі Слов’янська. За тиждень моніторингової хвилі тут дали слово трьом жінкам: пересічній жительці, яка коментує життя в умовах війни, та двом заступницям міського голови Миколаївки. Автор хотів ніби показати роль жінок у складних умовах роботи у прифронтовому місті, але подав діалог, транслюючи купу гендерних стереотипів. Наприклад, один з підзаголовків звучить як «Во время войны нет мужской или женской работы» (а у мирний час є?), далі формулює запитання: «Женщины, как известно, отличаются от мужчин повышенной эмоциональностью и, наверное, особенным чувством самосохранения. Можете словами описать, что ощущаете во время артобстрела?» (а емоційних чоловіків не існує?) або «Не могу представить вас, Валентина Павловна, в каске и бронежилете. Логичнее – с дамской сумочкой под цвет туфель. Вам хоть выдали какие-нибудь средства индивидуальной защиты?» (а у чому логіка?!)

Тож, підсумовуючи, зазначимо, що найвищий індекс гендерної чутливості у червні 2022 року – в онлайн видання «Волноваха.City» — 64%.  Закономірно, що за цим виданням іде «Kramatorsk Post» з індексом 57% та «Покровськ.City» — 51%. 

 

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у червні 2022 року склав 42%. Значною мірою на цей показник вплинуло все частіше використання фемінітивів. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Читати також:

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Як медіа Донеччини тримають інформаційний фронт?

 Війна, нову активну фазу якої росія розпочала в Україні 24 лютого 2022 року, знищила, зокрема, і частину вітчизняних медіа. Принаймні в Донецькій області наразі не виходить жодне паперове видання. Деякі медіа, які поширювали інформацію через власні сайти, також призупинили роботу. Отже експерти ІДПО оперативно змінили перелік досліджуваних медіа. До нього тепер входять виключно електронні ЗМІ. …

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …

У 2/3 публікаціях донецьких медіа у темі війни домінують чоловіки. Результати генденого моніторингу у квітні 2022

Із 425 публікацій донецьких гіперлокальних онлайн-медіа 96% стосувалися війни. Такими є дані моніторингу, проведеного з 11 по 17 квітня 2022 р. Аналізу підлягав контент 9  інтернет-видань, які намагаються працювати в критично важких умовах: «Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City»,«06277.com.ua — Сайт Доброполья». …