Онлайн медіа «Kramatorsk post» стало найбільш гендерночутливим медіа Донеччини і має один з найвищих показників серед інших медіа України, що підлягали моніторингу у червні 2024

29.06.2024 | Кількість переглядів: 59

У період із 3 по 14 червня 2024 р. відбулася третя у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Kramatorsk Post», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»).

Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують) і героїв/героїнь, кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику. Також фіксувалися теми, які коментують або в яких згадуються чоловіки та жінки у контексті війни.

Загалом проаналізовано понад 858 матеріалів, 643 (75 %) з яких були безпосередньо пов’язані з темою війни.

 

Зростає кількість фемінітивів

Цього разу у 4 з 10 досліджуваних медіа використання фемінітивів становить 100%. У цьому переліку зберігають свої позиції сайти «Kramatorsk Post», «ДДК», «Торецьк.Сіті» та «Маріуполь.City». Ще 4 медіа мають показники на рівні 93-98%: «Бахмут in.ua» (98 %), «Слов’янські відомості» (95 %), «Волноваха.City» (94 %), «Pro100media» (93 %).

Найнижчий показник з використання фемінітивів зберігається в онлайн-видання «06239 Сайт міст Покровська і Мирнограда» — у червні він становить 76 % (у квітні був 48%).  Але це великий прогрес у порівнянні з попередніми періодами.

Проблемою лишається перенесення маскулінітивів з офіційних релізів чиновників, які не використовують фемінітиви. Типовий приклад на сайті міста Покровська і Мирнограда: «Обговорення проходило під головуванням начальника відділу освіти Любов Воротинцевої. Також до нього доєднались начальник відділу управління Лисівським старостинським округом Юлія Кабанець, а також педагоги, представники батьківського комітету та здобувачі освіти Лисівського закладу освіти».

Також журналісти цього медіа в одному реченні вжили маскулінітив, вказавши посаду однієї чиновниці, та фемінітив на позначення посади іншої: «У зустрічі взяли участь начальник відділу з питань реалізації ветеранської політики та соціальних гарантій Ірина Демян та її заступниця Тетяна Савкевич».

Сайт Слов’янська 6262 теж демонструє такий приклад: «посадовиця» у заголовку, але вже чомусь «спеціаліст» у тексті:

Сайт Покровська і Мирнограда навіть у новині «Підвищення обізнаності щодо гендернозумовленого насильства: у Покровську фахівці центру соціальних служб взяли участь у тренінгу від ГО «Право на захист» дає фото, яке підтверджує, що  на фото учасниці, але в тексті жінки – «учасники», «фахівці» і «спеціалісти».

Про100медіа написали про загиблу Анастасію Волкову: спочатку журналістка, потім «Анастасія Волкова працювала воєнним кореспондентом».

У новині про те, що «Спортсмени Донеччини здобули 17 медалей на чемпіонаті Європи з радіоорієнтування» згадуються спортсмени, коли серед переможниць — 4 четверо дівчат (!) і лише троє хлопців. Так само у новині про «переможців» конкурсу «Світ дитинства», який оголосила редакція, всі три — переможниці.

Жінки у контексті війни

І в третій хвилі зберігається тенденція незначної представленості діяльності жінок в умовах війни: лише у третині матеріалів, що стосуються війни, жінки цитуються як експертки або згадуються в якості героїнь. Здебільшого героїні з’являються у текстах як родички загиблих воїнів (матері, доньки та дружини), переселенки, а також загиблі чи поранені внаслідок російських атак. Експертками цього разу найчастіше були речниці: пресслужби ГО СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа, прокуратури Донеччини Анастасія Мєдвєдєва, поліцейська екіпажу “Білий янгол” Валерія Біленець. Іноді медіа цитують посадовиць Донецької облдержадміністрації.

З позитивних моментів відзначимо, що медіа цього разу присвятили увагу діяльності, спрямованій на захист і підтримку жінок в умовах війни. «Ідея створення такої кімнати з’явилася у пані Ольги ще кілька років тому. Регулярно відвідуючи прифронтові села Донеччини, вона бачила, що жінки стикаються із проблемою гендернозумовленого насильства», - повідомляє сайт Волноваха.Сity про те, що у селі Комар Волноваського району відкрили кімнату психологічної підтримки для дітей та жінок громади.

Сайт Покровська та Мирнограда підготував повідомлення про те, що у Покровську фахівці центру соціальних служб взяли участь у тренінгу від ГО «Право на захист» з підвищення обізнаності щодо гендернозумовленого насильства (з одного боку, журналісти використали маскулінітиви на позначення посад жінок, про що ми сказалаи вище, але, з іншого, добре, що не оминули вагою такий захід).

Також журналісти Волноваха.Сity підготували матеріал «Брак грошей та вільного часу. Самотні мами розповідають, через що проходять під час війни», в якому розглянули стан матерів, які виховують дітей самостужки.

Стаття «Це не про логіку, а про відчуття». Як дружини військових їздять до коханих «на війну» (Київ-Німеччина-війна), яка вийшла в онлайн виданні 6262Сайт міста Слов’янська, розкриває особливості життя та почуттів саме дружини військового, а не згадується побіжно у розповіді про героя-чоловіка, як це зазвичай буває.

Журналісти видання «Бахмут.ін.юа» підготували матеріал «Ділова етика: чому потрібно тиснути руки жінкам на початку спілкування», в якому розглянули традицію вітатися через потискання руки з точки зору патріархального суспільства. Такі тексти важливі, оскільки дають розуміння того, чому багато звичок та традицій, продиктованих патріархатом, давно час переглянути та змінити у сучасному світі.

Підсумовуючи зазначимо, що в третій моніторинговій хвилі загалом всі донецькі медіа покращили свої показники: сексистський контент відсутній, гендерні стереотипи  не ретранслюються, фемінітиви використовуються у більшості випадків (навіть найменший показник – на рівні 76%), з’являються матеріали про стан жінок під час війни.

Слабким місцем поки що лишається те, що медіа практично не готують публікації суто на гендерну тематику, в яких би пояснювалися причини дискримінації жінок та наслідки гендерного дисбалансу у суспільстві.  Над цим ми і рекомендуємо попрацювати колегам, оскільки під час війни ці проблеми лише загострюються.

Тож за підсумками червня 2024 р. найбільш гендерночутливим медіа Донеччини стало онлайн видання «Kramatorsk post» з індексом 65 % (і це – один із найвищих показників серед інших медіа України, що підлягали моніторингу). У трійці лідерів: Бахмут.ін.юа, Волноваха.City та Торецьк.City з однаковим індексом у 58 %, та з невеличким відривом (55%) – 6262 Сайт міста Слов’янська. Видання 06239 — Сайт міста Покровська та Мирнограда, який мав минулого разу найнижчий показник, покращив свої позиції: з 45% до 48%. Найнижчі індекси в червні у сайтів ДДК (46%) та Маріуполь. City (41%): з одного боку, вони мають 100%-ий показник за критерієм вживання фемінітивів, але, з іншого, вкрай мало показують жінок (показники за критеріями «експертки» та «героїні» найнижчі), тому мають такий результат.

 

Загальний Індекс гендерної чутливості донецьких гіперлокальних медіа у лютому 2024 року склав 54% (у квітні був 50%). Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна насайті Волинського прес-клубу і сторінціу Facebook.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Строй, виконавча директорка Донецького прес-клубу

______________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк

 

Читати також:

Війна та «мир» в гіперлокальних медіа Луганщини: мінімум контенту — максимум фемінітивів

За результатами третьої «хвилі» дослідження змісту гіперлокальних онлайн-медіа Луганщини, що тривала з 3 по 14 червня 2024 року, констатуємо: з п’яти сайтів два пишуть лише на теми, пов’язані із війною, розв’язаною росією проти України, найчастіше події на будь-яку тему коментує очільник військово-цивільної адміністрації Артем Лисогор, а загалом чоловіки домінують і як експерти (77%), я як …

Непогано, але є що покращити: результати моніторингу контенту донецьких медіа у квітні 2024

Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Донецьким медіа варто більше оприявнювати жінок. Результати моніторингу у квітні 2024

У період із 1 по 12 квітня 2024 р. відбулася друга у 2024 р. хвиля гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 10 інтернет-видань («Краматорськ Пост», «Слов’янські відомості», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровська і Мирнограда», «Бахмут in.ua», «Волноваха.City», «ДДК», «Pro100media» (Краматорськ), «Торецьк.City», «6262.com.ua — Сайт Слов’янська»). Кожне медіа аналізували за кількома критеріями: кількістю …