Лідер профспілки авіакомпанії «Донбасаеро» Петро Гармаш, спілкуючись із журналістами під час прес-конференції, поділився своїм баченням, як протягом 10 років «розвалювали» успішне підприємство.
Представник трудового колективу розповів, що Донецьке авіаційне підприємство, так воно називалося за часів Союзу, було одним з провідних в СРСР. Ще в 2000 р. профспілка зверталася до голови обласної ради Віктора Януковича з проханням передати підприємство, яке тоді називалося «Донбас-Східні авіалінії України», в комунальну власність, у зв’язку з тим, що Державіаслужба не приділяла належної уваги розвитку донецької компанії. За словами Петра Гармаша, згодом виходить наказ міністра транспорту і зв’язку Г. Кірпи про ліквідацію авіакомпанії «Донбас-Східні авіалінії України», а Донецька обласна рада в цей час реєструє «Донбасаеро» та звертається до Фонду держмайна України за дозволом передати держпідприємство, яке підлягає ліквідації, в оренду новоствореній обласній авіакомпанії на 25 років. Вже у вересні 2003 р. з’являється ще один документ, за яким обидві юридичні особи зливаються в одну, а значить майно та персонал «Донбас-Східні авіалінії України» стають власністю обласного «Донбасаеро».
«До цього у нас було єдине підприємство: аеропорт (сервіс) і авіакомпанія (перевізник), — пояснює П.Гармаш. — Але для більш ефективної роботи, (саме так вважали представники влади) їх необхідно розділити (така тенденція була по всій країні). Як показав час, це завдало величезної шкоди авіатранспорту України, тому що при єдиному підприємстві всі доходи рівномірно покривали витрати, і діяльність була прибутковою».
Під час передачі авіакомпанії в комунальну власність (2003 р.), почався спад доходів, і, звичайно, збільшились видатки. Це призвело до того, що вже у 2006 р. перевізник отримав 63 млн. гривень кредиторської заборгованості та 19 млн. гривень збитку від неефективних рейсів та перевезень. «Коли опинилися в таких злиднях, влада вирішила скоротити 250 співробітників і аеропорту, і авіакомпанії. Це, звичайно, для нас була трагедія », — прокоментував П.Гармаш.
Восени 2006 р. представники колективу звернулися до голови обласної ради Анатолія Близнюка та розповіли про причини такого стану, пояснили, що таке скорочення є неприпустимим. Як згадує голова профспілки: «Він погодився, обіцяв, що нікого не звільнять, але за умови, що ми не будемо інформувати ЗМІ про доведення авіакомпанії до кризи».
Після цього обласна рада ухвалює рішення про передачу авіакомпанії «Донбасаеро» місту: обласна рада не мала повноважень ні на реорганізацію, ні на приватизацію, а у міської влади такі права були. Протягом року з моменту передачі з комунального підприємства «Донбасаеро» створили господарське товариство. «Ми з цим рішенням міськради були не згодні, зверталися до судів, але у всіх інстанціях відмовили, не посилаючись ні на закон, ні на що, — каже П.Гармаш. — А на підставі Господарського кодексу переважне право належало трудовому колективу. Нас навіть не повідомили про те, що буде створюватися таке Товариство. І таким чином профспілка вплинути на рішення ніяк не могла». Після створення товариства з обмеженою відповідальністю, його продали, і новим господарем стала компанія «Аеросвіт».
За словами голови профспілки, всі залишилися на своїх робочих місцях. На той період з’явилася можливість спільно з «Аеросвітом» виконувати рейси на їх трасах, але постійна робота була тільки в Борисполі, а в Донецьку були відібрані рейси в інтересах цієї компанії. «Аеросвіт» обмежувався продажем квитків, все інше було на нас, — коментує П.Гармаш. — Ми перестали отримувати доходи, і підприємство працювало на збиток. Зарплатню стали платити із затримкою, наприклад, за листопад минулого року отримали 5 січня 2013-го … ».
На думку трудового колективу, нові керівники переслідували одну мету: ліквідувати авіакомпанію для того, щоб захопити донецький регіон і збільшити свої доходи, і вони цього досягли. На даний момент колектив навіть не знає, хто є власником авіакомпанії «Донбасаеро»: «Аеросвіт» продав нашу авіакомпанію власникам, які знаходяться на Британських Островах і Кіпрі, — каже П.Гармаш. — Коли ми підписували колективний договір, то за Статутом у генерального директора немає повноважень вести переговори або підписувати колективний договір, тільки власники це можуть зробити. Але досі власників ми знайти не змогли ».
Резюмуючи сказане, лідер профспілки авіапрацівників підкреслив, що прокуратура повинна визначити винного, який зобов’язаний зрештою розрахуватися з колективом. На сьогодні заборгованість по зарплатні становить понад 15 млн. гривень. Щодо відновлення роботи «Донбасаеро», то профспілка пропонує створити акціонерне товариство, в якому кожен працівник мав би право отримати акцію. «Цю пропозицію ми ще у 2006 р. озвучували меру Олександру Лук ‘янченко, але він з цим не погодився».
