Нічого про святого Валентина: гіперлокальні медіа Луганщини намагаються тримати стрій

28.02.2024 | Кількість переглядів: 192

Моніторинг гіперлокальних медіа в Луганській області у 2024 року відбувся, як то кажуть, не завдяки, а попри…  Попри те, що територія Луганщини здебільшого окупована, а мешканці, відповідно, вимушено переїхали до інших регіонів України або за кордон, є, принаймні, п’ять сайтів, які продовжують інформувати свої громади –  Попасна.City, 64-51 — Сайт Лисичанська, 06452 — Сайт Сєвєродонецька, Сватове.City та Телегазета.

Моніторинговий період тривав із 5 по 16 лютого, і ми до останнього сподівалися, що перелік медіа поповнить Троїцьке.City, але, на жаль, цей сайт не оновлювався з 31 січня. Отже, за 12 днів, що тривала «хвиля» дослідження, найстійкіші локальні медіа Луганської області оприлюднили 169 матеріалів. 72% з них стосувалися перебігу війни.

 

Речниці – експертки, героїні — колаборантки

Зокрема, на сайтах Сєвєродонецька і Сватове.City чотири з кожних п’яти матеріалів висвітлювали той чи інший аспект життя, ускладненого агресією росії проти України та українців. Експертками в них виступили здебільшого речниці правоохоронних органів. З публічних персон державного масштабу коментували події міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук та очільниця Старобільської міської військової адміністрації Яна Литвінова. Героїнями публікацій були, зокрема, колаборантки, проти який порушені кримінальні справи, та жінки, що постраждали від російської агресії.

 

 

Сайт Попасна.City порушив важливу тему повернення землі у власність України: російську громадянку позбавили права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею понад 3,5 га. Чи не єдиним прикладом новини, що тематично відноситься до «криміналу», але висвітлює правопорушення, не пов’язане із війною, стала публікація Незаконна конкуренція. На Луганщині під час торгів хотіли поцупити 73,5 млн грн бюджетних коштів.

Попри те, що на моніторинговий період випала дата 14 лютого, жодне з досліджуваних оналайн-видань навіть словом не згадало про день закоханих, який відзначає певна частина українців та українок. Хоча в довоєнний період це свято зазвичай знаходило своє відображенні в місцевих медіа. Найбільшим тематичним розмаїттям відзначився сайт Телегазети, який, окрім перебігу військових подій та життя внутрішньо-переміщених осіб, інформував також про спорт, історію Старобільщини та політичні процеси.

Матеріал «Про перейменування топонімів у Старобільській громаді» відзначився найбільшою кількістю героїв, імена яких носитимуть вулиці.

Однак більшість текстів на цьому ресурсі – безособові, як-от, наприклад,

 

чи

 

Як бачимо, окрім відсутності джерел отримання інформації (відповідно – героїв/героїнь чи експертів/експерток), редакція також не стежить за коректною візуалізацією матеріалів.

Повідомлення про те, що луганські спортсмени отримали можливість виступати на Олімпійських іграх, Телегазета ілюструє фотографією спортсменок.

А новину про ученицю ліцею, що здобула призове місце в конкурсі – портретом Тараса Шевченка. Зрозуміло, що отримання фотографії дівчини потребує неабияких додаткових зусиль від журналістів (а інформаційний привід, можливо, і не настільки важливий), але те, як виглядає новина на сайті, викликає принаймні усмішку, бо в очі кидаються слово «учениця» і обличчя митця.

 

Загалом Телегазета має найнижчий серед досліджуваних гіперлокальних сайтів індекс гендерної чутливості в цьому моніторинговому періоді – 39%.

 

Про фемінітиви і «корисні дрібнички»

Попри невелику кількість оприлюднених матеріалів (28 новин за 12 днів), редакції Попасна.City вдалося продемонструвати доволі потужне тематичне розмаїття і активність у використанні фемінітивів. Кількісно на першому місці серед назв посад – також речниці (шість разів), що коментують здебільшого правопорушення, зокрема, справи колаборантів та колаборанток.

Пам’ятаючи про те, що локальні медіа дуже часто без змін публікують офіційну інформацію в своїх новинних стрічках, можна було б припустити, що фемінітиви перекочували в медійний простір з прес-релізів, бо останнім часом піарники/ці установ почали активніше їх використовувати. Але це припущення спростував, зокрема, матеріал (по суті — оголошення) про роботу «гарячої лінії» Пенсійного фонду для переселенців з Луганщини, в тексті якого фігурують заступниці і начальниці, а от в інфографіці від ПФУ – начальники і заступники. Тобто робимо висновок, що це — ініціатива редакційного колективу.

Але, на жаль не всі тексти журналіст/к/и опрацьовують належно, про що свідчить, зокрема, повідомлення Допомога переселенцям з Луганщини. Підбито підсумки роботи з видачі гуманітарки за тиждень. В новині йдеться про різні види послуг, які надали переселенцям, зокрема, медики, юристи, представники пенсійного фонду. І якщо згадки про головну медсестру або медичну сестру наче не залишають сумнівів щодо статі згаданої особи, то хто «ховається» під «представником» та «лікарем» – чоловік чи жінка – невідомо. Ось, наприклад: «Керівником гуртка «Корисні дрібнички» КУ «Попаснянський центр позашкільної освіти» Попаснянської міської територіальної громади Луганської області було проведене заняття для дітей ВПО» – малоймовірно, що чоловік під час війни керує «корисними дрібничками», скоріше за все йдеться про жінку. З іншого боку, це стереотипне уявлення про сферу зайнятості в залежності від статі, і якби журналісти (а також ті, хто надає редакціям первинну інформацію) використовували фемінітиви для позначення посади, не виникало б непорозумінь.

Найчастіше з усіх медіа, що досліджуються, використовував в своїх новинах фемінітиви сайт Сватове.City – 69 раз у 29 текстах за моніторинговий період. В певних новинах редакції вдалося навіть уникнути традиційних узагальнень, коли і чоловіки, і жінки, про яких йдеться в повідомленні, йменуються «представниками» або «учасниками». Про це свідчить, зокрема, такий заголовок: Працюють на окупантів. Судитимуть держслужбовицю та правоохоронця з Луганщини.

Єдина за період моніторингу тематична публікація — Історія успіху доцентки університету імені Даля. Альона Федорова про війну та особистий розвиток – також з’явилася на цьому ресурсі. У тексті можна побачити різнобарв’я синонімів, що характеризують діяльність героїні:  студентка, доцентка, асистентка, викладачка, директорка, деканеса, ректорка, педагогиня. І лише наприкінці статті автор тексту Ігор Леонідов все ж таки припустився звичного узагальнення: «…свого успіху вона досягла завдяки наставникам: Олександру Леонідовичу Голубенку, Анні Володимирівні Козаченко, Тетяні Вікторівні Шаповаловій, Григорію Іллічу Дібнісу, Віталію Миколайовичу Данічу, Ользі Вікторівні Поркуян, Ірині Романівні Бузько, Наталії Євгенівні Завацькій, Юлії Олександрівні Бохонковій, Дмитру Миколайовичу Марченку та своїм колегам з рідної Alma mater». Як легко побачити, надихали та вчили героїню як чоловіки, так і жінки (і жінок у переліку навіть більше).

Траплялися також приклади, коли з’ясувати гендерну приналежність людини, що коментує подію (а таких ми вважаємо експертами та експертками) вдалося лише за допомоги ілюстрації-скрину повідомлення з соцмереж.

 

Пропаганда як головна героїня

Сайти Лисичанська і Сєвєродонецька (самі міста, як відомо, тимчасово окуповані) працюють, на жаль, не регулярно і оприлюднили протягом моніторингового періоду ледь по 20 новин. До того ж частина контенту в них є однаковою (заради справедливості зауважимо, що ці тексти також поширені на інших сайтах міст, що належать цій мережі, наприклад, на сайті Слов’янська, що в Донецькій області). Так, 10 лютого з’явилася стаття Як росія поширювала пропаганду на окупованій Херсонщині.

Віддаючи належне актуальності тематики загалом (хоча не завадило б в тексті «прив’язати» Херсонщину до Луганщини, пояснивши, що пропагандистські прийоми росіян не залежать від території), зауважимо на певних проблемних моментах. Текст про поширення пропаганди безособовий – ані конкретних героїв /героїнь, ані експертів /експерток, не зважаючи на те, що на початку авторка статті вказала: «Ми поспілкувалися з мешканцями окупованої Херсонщини, щоб дізнатись, як на них поширюється ця пропаганда». До речі, слово «пропаганда» використано в невеличкому тексті дев’ять разів. Журналістка також вказує, що «один одному люди довіряють більше ніж ЗМІ» –  і при цьому нікого конкретно не згадує. Єдина цитата, що характеризує ситуацію, належить сім’ї, «яка виїхала з окупації». Важко уявити, що коментар журналістці надали усі члени сім’ї гуртом. Зважаючи, що з окупації люди виїхали, небезпеки в такому цитуванні немає, до того ж завжди можна обмежитися іменем людини (або навіть змінити його за потреби), щоб уникнути ризиків.

15 лютого на обох сайтах з’явився текст Як в університетах та школах України навчають медіаграмотності, в якому є героїні і експертки. Однак також фігурують і маскулінітиви: «Ми поспілкувалися з однією із педагогів, яка викладає медіаграмотність в ДДПУ».

А от у тексті  За 2023 рік понад 50 тисяч продуктових наборів отримали у Дніпрі переселенці з Луганщини в одному абзаці по відношенню до жінко фігурують і фемінітиви, і маскулінітиви: «Зразковий хореографічний колектив «Гран-прі» – від керівника Сєвєродонецького міського Центру дитячої та юнацької творчості Світлани Росадкіної; «Уроки фортепіано» –  від викладачки КЗ «Сєвєродонецький міський палац культури» та КЗ «Сєвєродонецької музичної школи №1» Ольги Кібенко; «Чарівний пензлик» – від викладачки КЗ «Сєвєродонецька художня школа» Юлії Боярчук; гурток «Англійська мова» – від керівника Сєвєродонецького міського Центру дитячої та юнацької творчості Наталіїї Колосової». Отже, виходить, викладають жінки, а керують все ж таки «керівники».

Спортивна новина на сайті Сєвєродонецька про перемогу української шаблістки Ольги Харлан, де використані фемінітиви, могла б стати приводом для похвали на адресу редакції, якби не виявилася запозиченою з сайту «Букви».

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах гіперлокальних медіа Луганської області під час війни, можна за допомогою діаграми.

 

Серед гіперлокальних медіа Луганщини у лютому 2024 року найбільш гендерночутливим виявився сайт Попасна.City.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіпелокальних медіа Луганщини у лютому 2024 року склав 53%. Значною мірою такий показник став можливим завдяки системному вживанню фемінітивів (91%). Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

 

Олена Самойленко

експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій.

Читати також:

Війна та «мир» в гіперлокальних медіа Луганщини: мінімум контенту — максимум фемінітивів

За результатами третьої «хвилі» дослідження змісту гіперлокальних онлайн-медіа Луганщини, що тривала з 3 по 14 червня 2024 року, констатуємо: з п’яти сайтів два пишуть лише на теми, пов’язані із війною, розв’язаною росією проти України, найчастіше події на будь-яку тему коментує очільник військово-цивільної адміністрації Артем Лисогор, а загалом чоловіки домінують і як експерти (77%), я як …

Непогано, але є що покращити: результати моніторингу контенту донецьких медіа у квітні 2024

Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з …

Гіперлокальні медіа Луганщини: найяскравіші героїні – переселенки-підприємиці

За два місяці від попередньої «хвилі» гендерного дослідження гіперлокальних медіа України ситуація з луганськими сайтами (про газети не йдеться з моменту початку відкритої агресії Росії та окупації Луганщини) стала гіршою. Насамперед – за кількісними показниками: якщо у лютому на 5 ресурсах за 12 днів було опубліковано близько 170 матеріалів, то з 1 по 12 квітня …

Кількість власних матеріалів на донецьких сайтах збільшилася до 50 %: результати моніторингу контенту донецьких медіа у вересні

Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах …