Більшість державних та політичних діячів України на сьогоднішній момент мають негативний баланс особистого рейтингу. Проте після проведення чергових виборів до Верховної Ради, трійка лідерів навряд чи зміниться, а з цим – і соціально-політична ситуація в державі, – стверджують аналітики. Тому зрозуміло, чому українці сподіваються на виникнення якісно нових партій та лідерів. Так, за даними Донецького інформаційно-аналітичного центру, більш ніж 60 % мешканців усіх регіонів погоджуються із цією тезою, і свою готовність голосувати за нові політичні партії та блоки на парламентських виборах підтвердила майже половина мешканців України (49%). З цього приводу директор Донецького інформаційно-аналітичного центру КирилоЧабанов зазначив: «При цьому на Заході цей показник більше ніж у Центрі (54% та 45%), а на Південному Сході він є ідентичним загальному по всій країні і становить 49%. Разом з цим на 10% збільшилась кількість громадян, які готові брати участь у тих чи інших акціях протесту, і найбільш популярною формою протесту є участь у збиранні підписів. Проте така тенденція характерна не для всіх регіонів. Так, на Заході України популярними є більш радикальні форми – мітинги та демонстрації (31%)».
Який же настрій у мешканців Донецької області? За словами доктора філософських наук, професора кафедри соціології управління Донецького державного університету управління, керівника аналітичної служби Миколи Гаврилова у нашому регіоні ключовим є стан стабільності, який у багатьох випадках нейтралізує негативні оцінки економічної ситуації. «Водночас найбільш вираженою домінантою є так званий «антирейтинг» – відсутність довіри у громадян до будь-якої партії…, – підкреслив Гаврилов під час прес-конференції, – і якщо у Донецькому регіоні все ж таки будуть проходити акції протесту проти діючого уряду, наміри громадян залишаться лише пасивною формою протесту. Для того, щоб вони перейшли в активну фазу, необхідно відповідним чином все це організувати, а такий потенціал має лише адмінресурс».
доктор філософських наук, керівник аналітичної служби Микола Гаврилов
«Ситуація на Донеччині не настільки критична, щоб найближчим часом виникла реальна небезпека революційних дій, – продовжив керівник соціологічної служби Центр політологічних досліджень Кирило Черкашин, – на суб’єктивному рівні більшість наших респондентів до своїх економічних проблем поки що ставляться достатньо терпимо. Проте подолання кризових явищ в економіці України, на їхню думку, повинно бути пов’язано з подоланням політичної кризи. В свою чергу, вихід із політичної кризи я вбачаю у зміні «ідеології» України як держави, у відмові від спроб побудови «етнократії», у встановленні держави, в якій би забезпечувалося дотримання прав та інтересів громадян різних національностей».
керівник соціологічної служби Центр політологічних досліджень Кирило Черкашин слухає питання журналістів
На думку голови ДОО ВГО «КВУ» Сергія Ткаченка, кризу суспільної довіри до влади можна пояснити двома факторами:політичним (політична нестабільність та криза ефективних управлінських рішень) та економічним (ускладнення економічної ситуації та недосконала соціальна політика). «Для зближення влади та суспільства необхідне результативне політичне реформування та інтенсивне економічне удосконалення, або хоча б якісна зміна одного з цих факторів», – зауважив він у виступі.
На думку експерта, внесення змін до діючого законодавства у сфері розробки та втілення соціально-економічних програм, бюджету та інших аспектів, які стосуються організації діяльності влади, сприятиме залученню інститутів громадянського суспільства до вирішення проблем розвитку та проблем, які торкаються міжгрупових соціальних інтересів.
