Третя, остання в 2021-му році, хвиля гендерного моніторингу принесла на оцінку 1034 матеріали, що побачили світ в інтернет-виданнях Луганської області, і 17 текстів, що оприлюднила обласна газета «Луганщина» (єдине друковане видання з десяти досліджуваних медіа) на тижні з 7 по 13 червня. Загальні тенденції залишаються незмінними: російськомовні онлайн-видання («Восточный репортер», «Трибун», «В час пик», «0642.ua – Сайт города Луганска», «06452.com.ua – Сайт города Северодонецка» і «CityNews») демонструють низькі оцінки гендерної чутливості, а україномовні («Восточный вариант», «Зміст», «Ирта Fax») протягом усього моніторингового періоду (з лютого 2021 року) мають кращі показники щодо використання фемінітивів, присутності в публікаціях жінок як героїнь і експерток (тих, кого цитують, чию думку передають). Газета «Луганщина», що висвітлює діяльність обласної влади, представниками якої здебільшого є чоловіки, свідомо чи ні робить їх ще більш видимими в медійному сенсі, ігноруючи жінок як героїнь публікацій.
Що було, як стало?
До речі, три з дев’яти онлайн-видань Луганщини вже були об’єктами гендерного моніторингу у 2019-му році. Йдеться про сайти «Трибун», «06452.com.ua – Сайт города Северодонецка» і «CityNews». Зауважимо, що за два роки стан справ у цих медіа суттєво змінився на краще. Зокрема, індекс гендерної чутливості «Трибун» і «CityNews» зріс майже удвічі – з 14-17% до 30%! А ось у «06452.com.ua» цей показник майже не змінився (підріс із 26% до 28%).
Найбільш суттєвими виявилися показники використання фемінітивів сайтом «CityNews», що за два роки збільшились майже вчетверо: з 22% до 83%. Щодо кількості героїнь, яким приділяється увага в матеріалах Сайту Сєвєродонецька, вона суттєво не збільшується і в середньому коливається поблизу 20%. І лише червневої моніторингової хвилі було зафіксовано рекордно низький відсоток наявності героїнь – 9%.
Загалом проблемою цього медіа є намагання уникати згадування статі тих, про кого йдеться. За будь якої можливості медіа використовує безособові узагальнення: роблять щось медики, обурюються мешканці, а щось коментують у певній установі чи закладі. Тобто конкретних людей у виданні майже немає, а, як відомо, коли щось роблять «усі», це тотожно тому, що не робить «ніхто».
В усіх трьох виданнях, які досліджувались і у 2019-му і у 2021 році, суттєво зросла кількість експерток, що коментують події в регіоні та країні. Якщо два роки тому фіксували 13-19% жінок, яким медіа надавали слово, то тепер це 25-42%.
Про членкинь і героїнь
Отже, не зважаючи на те, що у загальнонаціональному масштабі медіа Луганщини знаходяться у нижній частині рейтингу гендерної чутливості, позитивні зрушення все одно є. Депутатки, директорки і військовослужбовиці, окрім своїх посад, потрохи займають і відповідні місця в регіональних медіа. І якщо «велика» політика залишається «чоловічою» (за моніторинговий тиждень зафіксовано лише 13% експерток), то представлення жінок в соціальній політиці (52%), питаннях охорони здоров’я (44%), культури (54%) і навіть військовій тематиці (41%) вже є суттєвим. Найбільшою мірою «жіночою» в медіа Луганщини, як і по всій Україні, залишається сфера освіти. Враховуючи те, що моніторинговий період співпав із тестуванням ЗНО, не дивно, що відсоток експерток (педагогинь) в цій тематиці виявився аж на рівні 67%. Звісно, що при цьому посади експерток нерідко позначались маскулінітивами (сімейна лікар, спеціаліст Анастасія, уполномоченный по правам человека Денисова), але трапився і такий сюрприз: на сайті Луганська 0642.ua в російськомовному тексті було використано чи не найсуперечливіше з усіх фемінітивів слово «членкиня»: «Переговоры по Донбассу требуют перезагрузки: членкиня ТКГ назвала причину».
Цікаво, що загальний відсоток експерток усі три моніторингові хвилі перевищує кількість героїнь, що фігурують в текстах луганських медіа. У лютому і квітні їх було відповідно 18% і 16%, а у червні – 24% (при цьому експерток 28%).
Іноді інтрига (про кого йдеться в тексті – про чоловіка чи жінку) зберігається до останнього абзацу, як от, наприклад, в матеріалі «Ирта Fax» Колишньому виконувачу обов’язків голови Марківської селищної ради Луганської області повідомлено про підозру: спочатку «колишній виконувач» фігурував як «посадова особа», і лише наприкінці з’ясувалося, що «Внаслідок зловживання службовим становищем чиновниЦЯ здійснила привласнення бюджетних коштів на суму понад 130 тис. гривень». Сумніви щодо статі цієї людини розвіяли журналісти сайту «Зміст», які озаглавили цю саму інформацію однозначно: Екскерівницю Марківської сільради підозрюють у привласненні 130 тисяч бюджетних грошей.
В матеріалі «Ирта Fax» Заступник міністра освіти підбила підсумки дводенної робочої поїздки Луганщиною починаючи із заголовку фігурують дієслова жіночого роду: підбила, подякувала, поділилася, побачила, наголосила, закликала, хоча при цьому Віра Рогова так і залишилась «заступником».
Але найбільше нас збентежила публікація в газеті «Луганщина», яка інтерв’ю із керівницею ЦНАП проілюструвала… портретом керівника Сєвєродонецької міської ВЦА Олександра Стрюка. Тобто розповідає начальниця, а показують чомусь її начальника… Заради справедливості зауважимо, що в публікації є ще одна ілюстрація, на якій зображений колектив ЦНАП – усі жінки, однак що заважає виданню розмістити портретне фото співрозмовниці і не робити її невидимкою?
О спорт, ти – чоловік?
На моніторинговому тижні відбулася доволі знакова спортивна подія – перший хокейний турнір України серед жінок. І хоча змагання проводили в Маріуполі (Донецька область), онлайн-видання «Восточный вариант», що позиціонує себе як «Медіа №1 Донецької та Луганської областей» приділило події дві публікації. Дослідницьке око потішило намагання автора/ки тексту адаптувати спортивну лексику під учасниць процесу: «В рамках турніру кожна з команд зіграє по чотири матчі – «кожна з кожною». Але, на жаль, далі йдеться про «команду-переможця» і майбутніх призерІВ турніру. В цьому випадку певним чином можна зрозуміти відсутність наполегливості щодо використання жіночого роду у медійників, адже дві з чотирьох жіночих хокейних команд турніру мають чоловічі назви «Автомобіліст» і «Маріуполь».
Глибину невизначеності щодо гендерної складової тексту демонструє текст замітки «У Маріуполі стартував перший в історії України хокейний турнір серед жіночих команд (відео)»: «Засновниця і президент ХК «Пантери», Генеральний директор жіночої хокейної ліги Катерина Середенко побажала удачі всім хокеїстам». І ще одна цитата: «Кожна команда зіграє один з одним по чотири матчі, після чого відбудуться ігри за бронзові медалі і перше місце». Але, здається, тут вже мова йде про елементарну помилку…
Загалом відзначимо певну складність гідного представлення чоловіків і жінок саме у матеріалах на спортивну тематику, особливо, коли йдеться про команди, в яких одночасно беруть участь обидві статі. Виокремлення чемпіонок і переможниць може виглядати в таких текстах дещо штучним. Але що заважає назвати Донеччину переможницею (див.фото)?
Жінки-постраждалі та винуватиці
Аналіз контенту за досліджуваний період свідчить, що в темі, що стосується злочинів і надзвичайних ситуацій, представленість жінок є доволі суттєвою: в червневій хвилі зафіксовано 50% експерток і 32% героїнь. Зважаючи на специфічність теми важко очікувати в ній якихось позитивних конотацій, тому маємо два найбільш розповсюджених образи героїнь: вони є постраждалими (від ґвалтівників, шахраїв, власних жорстоких чоловіків чи несприятливих обставин) або ж винуватицями – зокрема, у тому, що відбувається з їхніми дітьми.
Ось, наприклад, У Краматорську розбилася жінка: випала з балкона багатоповерхівки: «Сусіди розповіли, що її чоловік, під впливом речовин, тримав у страху всіх сусідів, а дружині після сварок доводилося рятуватися від агресора, перебираючись на сусідні балкони. Останній раз виявився фатальним». Або інший матеріал: У Краматорську 2-річний хлопчик випав з вікна четвертого поверху. Трагедія сталася, коли «вдома перебував 4-річний братик, а їх батько спав у стані алкогольного сп’яніння. Місцезнаходження матері дітей поліцейські встановлюють». І хоча в тексті відчувається натяк на те, що винувата відсутня мати, «під час перевірки поліцейські звернули увагу, що старша дитина має тілесні ушкодження. Хлопчик розповів правоохоронцям, що його побив батько…Відносно чоловіка за фактом домашнього насильства розпочато досудове розслідування».
І ще один кейс з видання «В час пик»: Роковая ссора с матерью: в Лисичанске 13-летняя девочка сбежала из дома. Всупереч драматичному заголовку, ситуація тривіальна і вирішилась швидко і легко (дівчину в той же день знайшли на найближчому ринку), але по відношенню до матері складено адміністративний протокол за ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків по вихованню дітей», а про батька взагалі не йдеться.
Всупереч стереотипам
Зрозуміло, що змістовне наповнення медіа напряму залежить від його концепції. Якщо досліджуване онлайн-видання «В час пик» є таблоїдом, то присутність там текстів на кшталт Женщина из ЮАР родила сразу 10 детей, установив новый мировой рекорд не дивує. На відміну від матеріалу У Флориді гола жінка розгромила бар, який побачив світ на ресурсі Ирта-FAX, який сам себе називає інформаційно-аналітичним порталом. От цікаво, якби жінка завдала тієї ж самої шкоди приміщенню, не роздягаючись, чи написали б у медіа про це?
Але є і гарні новини. За тиждень моніторингу ми побачили принаймні три публікації, в яких жінки і дівчата постають не як «спортсменки, активістки і красуні» або «інкубатори», а як винахідниці, підприємниці, активістки. Зокрема, йдеться про те, як 14-летняя девочка придумала, как навсегда решить проблему «слепых зон» в авто («В час пик»). І хоча невідомим залишається навіть ім’я цієї винахідниці, схвальною вважаємо власне тематику повідомлення.
З публікації «Восточного варианту» ми дізналися про те, як Мешканка Донеччини отримала грант на обладнання і почала створювати капсульні колекції одягу. Цікаво, що йдеться про родинний бізнес, і нерідко в подібних публікаціях трапляється так, що жіночу ініціативу коментує чоловік, але не цього разу. Маємо повний гендерний баланс, цитується і Олена, і Віктор Німаніхіни, які разом розвивають швейне виробництво дев’ятнадцять років, і «зараз на ньому працюють десять людей, переважно жінки».
І ще одна публікація, оприлюднена на сайті «Ирта-FAX», викликала підвищену цікавість: В Україні запрацює безоплатна гаряча лінія підтримки батьків після пологів. Нажаль, на відміну від заголовка в матеріалі йдеться майже суто про жінок, хоча, як відомо, гендерні питання – це в першу чергу про рівність. Але загалом схвальним є те, що регіональне видання за власним бажанням приділило увагу ініціативі, презентованій в столиці.
***
Порівняти, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах луганських медіа та наскільки поширеними в них є фемінітиви, можна за допомогою цієї діаграми. Зауважимо, що за результатами трьох хвиль дослідження виокремилася трійка лідерів щодо використання фемінітивів: це видання «Восточний вариант», «Ирта Fax» і «CityNews», а найбільший відсоток експерток забезпечує «06452.com.ua – Сайт города Северодонецка».
Отже, в медіапросторі Луганщини найвищий показник гендерної чутливості у червні 2021 року продемонструвало онлайн-видання «Зміст» з показником 56%, «Ирта Fax» з індексом 45% на другому місці (в квітні це медіа було в лідерах з показником 43%). Газета «Луганщина» третю хвилю поспіль знижує свій рівень гендерної чутливості: наразі він складає 23% (у квітні було 36%, в лютому — 42%).
Загалом Індекс гендерної чутливості луганських регіональних медіа у червні 2021 року склав 31% Ознайомитися із результатами моніторингу регіональний видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Олена Самойленко, експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб
______
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews
