Міст «Львів-Тернопіль»: у медіа треба узаконити 90% україномовного контенту

18.05.2020 | Кількість переглядів: 271

18 травня 2020 року у Львівському пресклубі відбувся відеоміст Львів-Тернопіль на тему «Двомовність чи «мовна шизофренія»? Яку мовну політику утверджують для аудіовізуальних медіа законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1)?».

Віктор Біщук, заступник директора ТРК «Перший Західний» вважає, що проєкт закону «Про медіа» не зовсім відповідає нормам Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

– Зважаючи на медійний вереск, що його влаштовують відверто проросійські лобісти, які засуджують «ткаченківський» проект закону, можна подумати, що це, начебто, непоганий законопроєкт. Окрім того, в альтернативному законопроєкті, авторами якого є зокрема і депутати від Львівщини, частини ст. 41-42, які регулюють використання української мови, практично дублюють владний законопроект. Тобто опосередковано можна зробити висновок, що все гаразд, однак є низка нюансів, які насторожують. Варто звернути увагу на деталі, у яких ховається диявол. Олександр Ткаченко та інші співавтори постійно наголошували, що проект Закону «Про медіа» є абсолютним продовженням Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Однак у документі про українську мову вказано, що станом на зараз квота для українського контенту на радіо становить 60%, але вона повинна збільшуватися до 90%, а у законопроекті «Про медіа» цієї норми немає – там зафіксований показник 60% і все. Ще один нюанс має ст. 42. Відповідно до закону про українську мову в законі про пресу з 2022 року мала би бути редакція статті, яка передбачає, що видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою, а застосування мов у друкованих засобах масової інформації визначає Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Водночас проект Закону «Про медіа» говорить, що друковані та онлайн медіа в Україні виходять державною мовою, а також іншими мовами в порядку, визначеному законами України. Тобто така деталь дозволяє дуже по різному використовувати та трактувати статтю,-  говорить Віктор Біщук.

Варто зазначити, що більшість експертів погоджуються з тим, що проект Закону «Про медіа» є таким, з яким можна працювати. При цьому варто очікувати, що в законопроєкт вноситимуть правки, які стосуватимуться квот для українських мовників. Ймовірно, що йтиметься про зменшення україномовного контенту в квотах, а не навпаки.

Віктор Біщук вважає, що розмиті норми та недопрацьовані деталі у законопроекті про медіа дають необмежені можливості контролюючим органам, в цьому випадку – Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.

Надія Копилець, директорка телеканалу «Тернопіль-1» зі свого боку зазначила, що плюсом законопроєкту «Про медіа» є збільшення квоти українського контенту.

- Хочу звертати увагу на те, що ми можемо мати хоч 100% квоту українського продукту, але ключову роль має позиція. Можна багато говорити, транслювати українською, але важливо, що ми говоримо, який посил. На це ми повинні звертати найбільшу увагу.

Ще важливо, що російська мова не має бути в пріоритеті після української. Якщо ми говоримо про інші мови, то нехай це буде англійська, польська, угорська. Важливо, щоб ми не леліяли російську мову.

Аналізуючи законопроєкт «Про медіа», Андрій Чемес, співзасновник «Радіо Сковорода» радить дивитись широко і врахувати, які проблеми має вирішити цей закон.

– На мою думку, в Україні абсолютно немає проблеми з іншими мовами, крім російської, і загалом — російської пропаганди. Якщо брати конкретно проєкт Закону «Про медіа», частка 90% — це дуже добрий показник. У мене немає претензій до кількості української мови. Мене більше цікавить кількість російської мови, про яку в цьому документі не говорять. У нас цієї мови забагато і моя пропозиція полягає у тому, щоб говорити відверто: у нас забагато російської мови.

Як радійник, я завжди дивлюсь на рейтинги. Учора я зайшов на найпопулярніші відео в Україні на YouTube: із 20 відео було лише 2 україномовних. Потім я глянув на подкасти, які стають дедалі популярнішими, і побачив, що серед 20 найпопулярніших в Україні лише чотири є україномовними. Більшість відео та подкастів у цих рейтингах є російськомовними і в цьому є проблема. Ми втрачаємо молоду аудиторію, яка не так сильно прив’язана до ліцензованих медіа. Потрібно думати, як не втрачати аудиторію, яка зараз сидить в інтернеті, як спрямувати цю аудиторію до споживання українськомовного контенту. Бажаючи цього чи ні, ця аудиторія сприяє економічному зростанню держави-агресора, бо всі ці російські відео – це монетизація ворожих сил. Якщо ми втратимо цю аудиторію, війна за споживача українськомовного продукту в медіа буде програна. У Законі «Про медіа» має бути прописаний механізм впливу держави на зростання поширення українського контенту,- каже Андрій Чемес.

Також Андрій Чемес вважає, що перетворення онлайн медіа на суб’єкти у сфері медіа, дає можливість Нацраді та іншим контролюючим органам робити перевірку сайтів, закривати ЗМІ через їхні домени тощо.

– Тобто це нюанси, які можна трактувати як загрозу для свободи слова. Подумаймо про те, що таке медіа у 2020 році. На Галину Гузьо, наприклад, підписано 50 тисяч осіб, тому я вважаю, що її сторінка – це медіа. У мене є 30 тисяч підписників – я медіа чи ні? Сайт «Радіо Сковорода» платить усі роялті – ми медіа, яке підзвітне Нацраді чи ні? Лідери думок, публічні особи, артисти, журналісти – я вважаю, що ми усі є медіа.

Якщо ж онлайн медіа зареєструються і повинні будуть звітувати Нацраді, то я хотів би зрозуміти, яким саме чином Нацрада допомагатиме цим онлайн медіа.

Також хотілось би наголосити, що доменні імена “ua”, які потребують торгової марки, повинні обов’язково у пріоритеті мати україномовну версію свого сайту, — наголосив Андрій Чемес.

Те, що закон «Про медіа» регулюватиме відразу всі види засобів масової інформації, є незвичним, вважає Юлія Винокур, генеральна директорка телекомпанії «TV-4».

- Важливо, щоб була конкретика стосовно кожного виду ЗМІ в усіх статтях. Важливі також деталі. До прикладу, у статті 41 щодо телебачення чи радіо в одних моментах 22:00 вказана як межа, а у інших – 23:00. Здавалось би, що це дрібниця, але таких описок є багато і вони важливі.

Якщо по суті, то я спілкуюсь із колегами із радіо, і вони розповідають, що є проблема із тим, де взяти якісну українську музику, а не просто весільну, як це було свого часу і в нас, у Тернополі. І телебачення також страждає: де взяти нормальні україномовні мультфільми, художні та телевізійні фільми, серіали?

Також у законопроєкті є момент, що теле- та радіомовники, ліцензіями яких передбачене мовлення мовами корінних народів, повинні забезпечити сумарний тижневий обсяг державною мовою не менше 30%, а 75% — мовою корінних народів. Якось дивно, бо 75 додати 30 буде 105. Тобто і за формою, і за суттю є питання,- зазначила Юлія Винокур.

Тезу про те, що диявол ховається у дрібницях, тому потрібно дуже скрупульозно вичитувати законопроекти підтримала і Галина Гузьо, журналістка, промоменеджерка.

Вона зазначила, що статті, які регламентують питання мови у законопроекті «Про медіа», є непоганими, адже передбачають квоту української пісні на радіо 35%, а україномовного продукту на телебаченні має бути 90%.

– Усе виглядає добре у цих статтях. Однак дивно виглядає те, що в державі Україна ми маємо захищати українську мову квотуванням. Хоч це дивно, іншого виходу в нас немає, бо століттями мова нищилась.

Підтримую потребу розвитку проблеми того, що дивиться та слухає наша молодь, бо вони не дивляться традиційні медіа. Молодь має YouTube, Instagram, TikTok. Тому питання боротьби із засиллям російської мови в цих нетрадиційних джерелах, з яких черпає інформацію та контент молодь, є дуже актуальним. Я думаю, що це можна замінити, хіба, якісним україномовним контентом.

До прикладу, кілька днів тому вийшла пісня Дана Балана та Оксани Мухи – пісня українською мовою артиста світового рівня, який вперше в житті заспівав нашою мовою в дуеті з українською співачкою. До речі, в цій пісні дуже гарно вплетена і румунська мова – мова національних меншин. За три дні пісня отримала понад 9 млн переглядів і вибилась у тренди YouTube на третє місце. Тому маємо єдиний шлях – якісний україномовний контент. Тільки українськими якісними мультиками ми можемо виховувати наступне покоління, яке цитуватиме героїв українською. Знаю, що за останні роки почало створюватися багато якісного україномовного продукту і треба надалі розвивати це,- сказала Галина Гузьо.

Галина Гузьо не погодилась з твердженням, що радіостанції не мають якісного українського продукту.

– Це не так. Коли запровадили квотування від 25 до 35%, це стимулювало бурхливий розвиток нової, якісної української музики. Музики є багато і на будь-який смак. Артисти, які раніше співали переважно російською, заспівали українською. Молоді артисти, які раніше навіть не мріяли потрапити на радіо, нарешті цю перспективу побачили. Музичним редакторам треба просто не лінуватися, заглянути і плейлисти і вибрати музику. Є сервіси, які щотижня роблять радіорозсилання де є по 50-60 новинок. Якщо гарно моніторити Facebook, то можна побачити щодня 7-8 музичних новинок, і далеко не всі з них потрапляють на радіо, — закликала промоменеджерка.

Галина Гузьо наголосила, що законотворці та юристи повинні забрати із законопроєктів будь-які лазівки, які дозволять двомовності повернутися на радіо та телебачення — коли один ведучий є україномовний, а інший говорить російською.

Ігор Бенцал, шеф-редактор новин Тернопільської філії «UA:Суспільне» вважає, що автори проекту Закону «Про медіа», пишучи свій документ, брали за основу те, що є в законі про мовні квоти.

– Це робилось для того, щоб зменшити дискусії, бо ми бачимо, що Закон «Про медіа» пишеться і приймається дуже важко, адже перша його редакція була написана ще у 2012 році. Цього разу – це вже третя чи четверта спроба ухвалити медійний закон. Він насправді є дуже потрібним, бо на заміну тим п’яти законам, які діють сьогодні, потрібен один. Окремі з діючих законів є застарілими і не регулюють діяльність медіа, зокрема онлайн медіа,- зазначив Ігор Бенцал.

Шеф-редактор новин Тернопільської філії «UA:Суспільне» зазначив, що у сьогоднішніх реаліях неможливо зробити мовлення на сто відсотків українським. Крім того, не буде політичної волі ухвалити таке рішення.

– Єдине, що я просив би, це — повністю перенести квоти в законопроєкт «Про медіа», щоб зафіксувати позиції, які стосуються захисту мови у інформаційному просторі України. Чи можна у цьому законі прописати моменти, які мотивували б медіа комунікувати із своєю аудиторією українською? Думаю, можна, але треба розуміти, що держава має робити багато різних кроків. Наприклад, ми знаємо, що YouTube набагато краще «розуміє» та просуває російськомовні ролики, ніж україномовні. Це означає, що, мабуть, на рівні держави треба комунікувати з індустрією, яка функціонує в інтернеті для того, щоб дати зрозуміти політично: українська мова – це назавжди, і вона буде йти до 100% мовлення навіть у інтернеті.

Можливо, саме для цього треба прописати в законодавстві, наприклад, пільги для онлайн медіа, якщо вони зареєструються, чи інші форми мотивації для медіа, якщо вони з власної волі будуть якнайбільше продукувати контент українською мовою. Бо якщо виписати просто заборони, я не впевнений, що вони будуть працювати,- сказав шеф-редактор новин Тернопільської філії «UA:Суспільне».

Ігор Бенцал додав, що в медійному законопроєкті є лазівка, коли ведучі можуть використовувати частково російську мову, якщо це потрібно. На його думку, цей момент потрібно чітко виписати для аудіовізуальних медіа: ведучі, незважаючи на тип програми, повинні спілкуватися із гостями українською мовою.

Вимагати сто відсотків українського продукту на телебаченні неможливо, бо це було б ідеально, вважає Наталка Колтун, медійниця, незалежна журналістка. На її думку, якби закон виконували і на телебаченні було би 90% українськомовного продукту, це було би дуже добре.

– Тобто цифра 90% є дуже доброю, вона не ріже око. Звичайно, оці лазівки по часу – від 23:00 до 7 ранку насторожують, що контент будь-якою мовою можна подавати вночі. Хотілось би більше україномовних пісень на радіо, ніж 35%. Розвиток української пісні є, його треба використовувати.

Мене найбільше турбує двомовність в онлайн медіа. Знайти якісний україномовний контент в інтернеті дуже складно. Коли починаєш гуглити будь-що на будь-яку тему, 70% і більше відсотків – це російськомовний контент. І це мене болить,- наголосила Наталка Колтун.

Довідка

Львівський пресклуб організовує десять відеомостів із пресклубами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Ужгороді,Тернополі та Кропивницькому та провідними медіа-організаціями в Одесі, Чернігові, Краматорську і Маріуполі. Відеомости відбуваються в форматі одногодинних онлайн-дискусій за участю місцевих медіаекспертів. Учасники надають свої відгуки і рекомендації щодо проєктів законів про медіа. Львівський пресклуб збирає пропозиції регіональних експертів та готує рекомендації для парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики.

Проєкт відбувається за підтримки «Медійної програми в Україні» МГО Internews, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Читати також:

Жінка у суспільно-політичному житті: як інформаційний простір відображає гендерні стереотипи

15 червня 2020 року відбулася гендерна медіакав’ярня онлайн за участю донецьких та луганських журналісток, під час якої учасниці обговорили особливості участі українських жінок у суспільно-політичному житті і те, як медіа висвітлюють ці процеси. Дискусію організував Донецький прес-клуб у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та Незалежною …

У Львові та Кропивницькому розкритикували законопроєкти «Про медіа» за нечітке визначення статусу журналіста і недостатній захист його

Які обов’язки хочуть покласти на тих, хто працює в ЗМІ? Чи достатньо вони матимуть прав? І найголовніше – хто взагалі зможе вважатися журналістом і отримати посвідчення за майбутніми новими правилами? Ці та інші питання обговорили у Львівському пресклубі під час відеомосту Львів-Кропивницький: “Чи довершені визначення статуcу журналіста, його прав та обов’язків, що викладені у законопроєктах …

Блокувати антиукраїнський контент у всіх соцмережах, — експерт у відеомості Львів-Чернігів

Такий найбільш радикальний профілактичний захід радять зі Львова записати у законопроєкті «Про медіа». Навіть якщо хтось захоче одержати цей контент як платний. 12 травня відбувся відеоміст Львів-Чернігів на тему “Які зміни-доповнення необхідно внести у законопроєкти «Про медіа» (№2693 і №2693-1) для захисту медійного простору України від держави-агресора Російської Федерації?”. -  Ці законопроєкти мене лякають, — каже …

Кожному голові ради — по кишеньковій телерадіокомпанії? — редактор газети

Мовлення територіальних громад треба заборонити, бо воно знищить в Україні дві третини вже реформованих локальних друкованих видань. Пресі потрібен свій закон, а не №2693 «Про медіа», який фактично є законом про аудіовізуальні послуги. Такі думки, зокрема, прозвучали під час відеомосту Львів-Харків, в якому взяли участь медіаексперти двох регіонів. Журналістка і редакторка зі Львова Тетяна Вергелес …