Медіа – менші, проблеми – більші. Як на Луганщині дотримуються гендерного балансу?

22.02.2022 | Кількість переглядів: 593

Цього року, як і у 2020-му, гендерний моніторинг медіа знов проводиться на матеріалі українських гіперлокальних газет і сайтів. Зрозуміло, що найбільш логічним було б знов аналізувати ті самі ресурси, але, на жаль, принаймні у Луганській області, це виявилося неможливим, бо частина медіа припинила існування: газети закрились, сайти «зависли» із торішніми новинами. В результаті доволі тривалого пошуку, цього разу до переліку увійшли шість газет («Вісті Біловодщини», «Вісник Новоайдарщини», «Кремінщина», «Рубіжанські новини», «Слово хлібороба» і «Телегазета») та чотири сайти: Попасна City, Сайт города Лисичанска, Сватове City і Троїцьке City.

Відзначимо також, що, не зважаючи на окреслений тиждень дослідження, у багатьох випадках довелося добирати матеріали з попередніх тижнів, бо сайти оновлюються рідко (1-3 новини на день), а в газетах велика частка контенту не передбачає присутності або навіть згадки про людину  (йдеться про рекламу, оголошення, кросворди, гороскопи). Отже, з 7 по 13 лютого 2022 року було проаналізовано 250 матеріалів. Нагадаємо, що робимо це, щоб з’ясувати, наскільки медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи наявні в них гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.

 Казус «Рубіжанських новин»

Попри те, що газети Луганщини здебільшого україномовні, автори і авторки текстів не так часто використовують фемінітиви, як могли б. Швидше всього це відбувається лише тому, що газети і сайти не мають затверджених політик щодо цього і «віддають» фемінітиви на розсуд журналістам. В результаті навіть в одному матеріалі по відношенню до однієї особи можна зустріти і «заступник», і «заступниця», і «директор», і «директорка».

Цей дуалізм у підходах до використання фемінітивів найліпшим чином ілюструють вихідні дані газети «Рубіжанські новини», де одночасно є і головний редактор, і головна редакторка.

Ця моніторингова хвиля продемонструвала цікавий казус: за методологією найбільший індекс гендерної чутливості серед газет – 61% – мають «Рубіжанські новини» (РУНО). Однак у цьому виданні за період моніторингу зафіксовано єдиний фемінітив, повторений чотири рази, – «начальниця». Але одночасно контент не містить жодного маскулінітиву (це коли професію чи посаду жінки пишуть в чоловічому роді). Таким чином суто математично РУНО і вийшло в лідери, тоді як зміст видання навряд чи можна вважати таким, що цілком відповідає гендерним стандартам.

Як жінки, так і чоловіки представлені в газеті в єдиній темі – діяльності місцевої влади. Суттєва кількість «героїнь» (тобто жінок, про яких йдеться в матеріалі) – це просто перелік імен і прізвищ ветеранок Рубіжного, яких привітав міський голова. Зазначимо, що список з 26 жінок «розбавлений» п’ятьма чоловічими прізвищами, і цьому є пояснення: відомо, що тривалість життя в жінок довша, тому і серед ветеранів Другої світової війни тепер домінують саме жінки.

Не зважаючи на те, що математично кількість героїнь в газеті більша, ніж героїв (57%), насправді обидва числа видання розповідають про чоловіків. Головним матеріалом газети від 11 лютого є історія про одного з мешканців Рубіжного, який на початку 90-х років минулого століття у складі миротворчого батальйону служив на території колишньої Югославії. А в попередньому числі головним героєм номера виступає місцевий молодий політик Дмитро Конов, який є депутатом міськради, «справжнім господарником» і – головне – батьком двох чудових донечок, «схожих на тата».

 «Половинки» рівні не тільки в математиці

Перша в році моніторингова «хвиля» традиційно припадає на першу декаду лютого, у зв’язку із чим частка медійного контенту зазвичай так чи інакше стосується «свята закоханих», так званого Дня Валентина. Цей рік не став винятком, хоча «рясність» таких матеріалів змінилась – із десяти досліджуваних медіа лише один сайт і одна газета приділили йому суттєву увагу. Так, в «Телегазеті» вийшла ціла шпальта порад щодо святкування і подарунків у цей день. Судячи з риторики тексту, його автор намагається балансувати між чоловічою та жіночою аудиторіями, говорячи про «получателя», подарунки «друг другу», «любимого человека» та «вторую половинку» і не уточнюючи, хто є хто та хто кому що винний/винна. Але до кінця тексту цього запалу толерантності трохи не вистачило, і в останньому абзаці вже читаємо звично-стереотипне «ничто не смотрится на девушке лучше, чем новый золотой кулон».

А от журналістка Тамара Ракітіна (авторка тексту «Як організувати ідеальний День закоханих: поради від Сватове.Cіty») зуміла витримати нейтральність «от і до», про що свідчать подібні цитати: «Можливо, у розмові він/вона згадає що б хотів/ла», «Якщо ви вирішили, що День Святого Валентина, святкуватиме зі своєю коханою чи коханим вдома…». Потішила і порада «У День закоханих встаньте на півгодини раніше, приготуйте смачний сніданок і зваріть каву. Дістаньте «святкові» тарілки та чашки, а також поставте на стіл живі квіти», яка не звернена до жінки, як можна було б очікувати. Навіть цікаво було подивитись на ранок, коли обоє людей намагаються дотриматись цієї рекомендації і буквально стикаються біля кавоварки.

Певним чином гендерний баланс проявився і у публікації «Телегазетою» двох заміток під умовною рубрикою «їхні нрави» (йдеться про запозичені з якихось ресурсів сенсаційні або курйозні повідомлення про закордоння).

Якщо припустити, що відбір цих повідомлень відбиває певну позицію редакції, виходить, що без жодних оцінок з боку журналістів транслюється і таким чином наче унормовується «вбивство честі», тоді як друге повідомлення демонструє дивну поведінку жінки, яка «образилась на чоловіка, який поїхав на рибалку».

 

Дитячі питання в дорослих виданнях

 

Одразу дві локальні газети, контент яких досліджувався, повідомили своїй аудиторії про вручення нагород матерям-героїням, що мешкають на Луганщині. «Вісті Біловодщини» приділили події пів шпальти, в їхньому матеріалі є факти, коментарі і бекграунд, використані фемінітиви.

Зовсім по-іншому виглядає подібне повідомлення у «Віснику Новойдарщини». Газета розмістила новину «Вручено почесну нагороду», у якій окрім фактичного повідомлення про те, що мамі десяти дітей нарешті присвоєно почесне звання «Мати-героїня», йдеться про те, що «бути мамою — найприємніша робота! Зарплату платять поцілунками. «Мама» – це синонім слова «любов». Мама – така людина, яка замінить всіх. Але ніхто не замінить її». Окрім того, що ці твердження не є фактами (і таким чином порушуються журналістські стандарти), транслюються меседжі, які не відповідають дійсності (бо ж існують мами, яки не ототожнюють любов, і діти, які не «платять поцілунками», та й замінити маму, наприклад, татом, цілком можливо).

До речі, саме про неоднозначне ставлення матері до своїх дітей йдеться в публікації Попасна.City «Как двое маленьких детей оказались в Попаснянской больнице без матери?». Спойлер – насправді ситуація виявилася штатною, і мати дітей не зробила нічого поганого. Однак за законами жанру сенсаційного повідомлення публікація розпочинається так: «Утром 11 февраля социальные сети всколыхнула информация о том, что в Попаснянской городской многопрофильной больнице находятся двое маленьких деток в возрасте 2 года и 2 месяца. В публикации было сказано, что дети являются брошенными и им нужна помощь в виде детского питания. Мы решили разобраться в ситуации и сразу начали узнавать, как они оказались в больнице без родителей».

Отже – таки без батьків? Між тим у заголовку (яким можуть обмежитися більшість читачів сайту) фігурує винятково мати. Ймовірно, багато хто почне звинувачувати жінку, що покинула дітей, просто не дочитавши до результатів розслідування журналістів: «Детей у матери официально не изымали, и она их не бросала. Решение о том, что дети побудут в больнице без матери, приняли в службе по делам детей Горской городской ВГА, заранее согласовав этот вопрос с педиатром».

А от наступний приклад привернув нашу увагу саме тим, що не зважаючи на «чоловічу» гру – футбол – в тексті замітки коректно згадуються діти, а не виключно хлопчики. І навіть фото, що супроводжує повідомлення, формально презентує гравців без ознак статі.

Між тим «Сайт Лисичанська», на якому в період моніторингу експерти не зустріли жодного фемінітиву (хоча українська мова потрохи починає «розбавляти» російськомовний контент), не приділяє уваги гендерному балансу і справедливості. Сповіщаючи про дистанційне навчання, і російською, і українською мовами обмежуються лише «школьниками», «учениками», «здобувачами освіти», забуваючи про школярок, учениць і здобувачок.

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах гіперлокальних друкованих та онлайн медіа Луганської області та наскільки поширеними в них є фемінітиви, можна за допомогою діаграм.

 

 

 

 

Зважаючи на три показники – кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв публікацій, а також відсоток вживання фемінітивів, найбільш гендерночутливими виданнями Луганщини у лютому є «Рубіжанські новини» (61%) і сайт «Попасна.City» (59%).

Загалом Індекс гендерної чутливості луганських гіперлокальних медіа у лютому 2022 року склав 51%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Олена Самойленко, експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …

Як війна скорегувала гендерний баланс у медіа Луганщини

Останнім часом, як на замовлення, трапляються публікації та сюжети про жінок на війні. Різні медіа талановито та яскраво розповідають про журналісток, підприємниць, акторок та представниць інших престижних професій, що змінили яскраве життя на фронтові будні, сіли за кермо БМП замість «Лексусу» чи взяли у руки автомат замість клатчу чи йоркширського тер’єру. У луганських медіа, які …

Безособові тексти, непослідовне вживання фемінітивів і поява публікацій на гендерну тематику. Результати моніторингу донецьких медіа у лютому 2022

У період із 7 по 13лютого 2022 р. було здійснено першу хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 5 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «06277.com.ua — Сайт Доброполья») та 5 друкованих видань («Маяк», «Вісті», «Наше слово», «Вперед», «Провинция»). Такий моніторинг відбувається вже вдруге – перший …

Медіа Донеччини у 2021 р. покращили позиції щодо гендерної чутливості: результати моніторингу

До моніторингу рівня гендерної чутливості донецьких медіа у 2021 р. було включено 5 інтернет-видань (ІА «Вчасно», «Новости Донбасса», «POKROVSK.NEWS», «62 Сайт городаДонецка», «0629 Сайт города Мариуполя») та 5 друкованих видань («Восточный проект», «ГРОМАДА Схід», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток – тих, кого …