Медіа – менші, проблеми – більші. Як на Луганщині дотримуються гендерного балансу?

22.02.2022 | Кількість переглядів: 750

Цього року, як і у 2020-му, гендерний моніторинг медіа знов проводиться на матеріалі українських гіперлокальних газет і сайтів. Зрозуміло, що найбільш логічним було б знов аналізувати ті самі ресурси, але, на жаль, принаймні у Луганській області, це виявилося неможливим, бо частина медіа припинила існування: газети закрились, сайти «зависли» із торішніми новинами. В результаті доволі тривалого пошуку, цього разу до переліку увійшли шість газет («Вісті Біловодщини», «Вісник Новоайдарщини», «Кремінщина», «Рубіжанські новини», «Слово хлібороба» і «Телегазета») та чотири сайти: Попасна City, Сайт города Лисичанска, Сватове City і Троїцьке City.

Відзначимо також, що, не зважаючи на окреслений тиждень дослідження, у багатьох випадках довелося добирати матеріали з попередніх тижнів, бо сайти оновлюються рідко (1-3 новини на день), а в газетах велика частка контенту не передбачає присутності або навіть згадки про людину  (йдеться про рекламу, оголошення, кросворди, гороскопи). Отже, з 7 по 13 лютого 2022 року було проаналізовано 250 матеріалів. Нагадаємо, що робимо це, щоб з’ясувати, наскільки медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи наявні в них гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.

 Казус «Рубіжанських новин»

Попри те, що газети Луганщини здебільшого україномовні, автори і авторки текстів не так часто використовують фемінітиви, як могли б. Швидше всього це відбувається лише тому, що газети і сайти не мають затверджених політик щодо цього і «віддають» фемінітиви на розсуд журналістам. В результаті навіть в одному матеріалі по відношенню до однієї особи можна зустріти і «заступник», і «заступниця», і «директор», і «директорка».

Цей дуалізм у підходах до використання фемінітивів найліпшим чином ілюструють вихідні дані газети «Рубіжанські новини», де одночасно є і головний редактор, і головна редакторка.

Ця моніторингова хвиля продемонструвала цікавий казус: за методологією найбільший індекс гендерної чутливості серед газет – 61% – мають «Рубіжанські новини» (РУНО). Однак у цьому виданні за період моніторингу зафіксовано єдиний фемінітив, повторений чотири рази, – «начальниця». Але одночасно контент не містить жодного маскулінітиву (це коли професію чи посаду жінки пишуть в чоловічому роді). Таким чином суто математично РУНО і вийшло в лідери, тоді як зміст видання навряд чи можна вважати таким, що цілком відповідає гендерним стандартам.

Як жінки, так і чоловіки представлені в газеті в єдиній темі – діяльності місцевої влади. Суттєва кількість «героїнь» (тобто жінок, про яких йдеться в матеріалі) – це просто перелік імен і прізвищ ветеранок Рубіжного, яких привітав міський голова. Зазначимо, що список з 26 жінок «розбавлений» п’ятьма чоловічими прізвищами, і цьому є пояснення: відомо, що тривалість життя в жінок довша, тому і серед ветеранів Другої світової війни тепер домінують саме жінки.

Не зважаючи на те, що математично кількість героїнь в газеті більша, ніж героїв (57%), насправді обидва числа видання розповідають про чоловіків. Головним матеріалом газети від 11 лютого є історія про одного з мешканців Рубіжного, який на початку 90-х років минулого століття у складі миротворчого батальйону служив на території колишньої Югославії. А в попередньому числі головним героєм номера виступає місцевий молодий політик Дмитро Конов, який є депутатом міськради, «справжнім господарником» і – головне – батьком двох чудових донечок, «схожих на тата».

 «Половинки» рівні не тільки в математиці

Перша в році моніторингова «хвиля» традиційно припадає на першу декаду лютого, у зв’язку із чим частка медійного контенту зазвичай так чи інакше стосується «свята закоханих», так званого Дня Валентина. Цей рік не став винятком, хоча «рясність» таких матеріалів змінилась – із десяти досліджуваних медіа лише один сайт і одна газета приділили йому суттєву увагу. Так, в «Телегазеті» вийшла ціла шпальта порад щодо святкування і подарунків у цей день. Судячи з риторики тексту, його автор намагається балансувати між чоловічою та жіночою аудиторіями, говорячи про «получателя», подарунки «друг другу», «любимого человека» та «вторую половинку» і не уточнюючи, хто є хто та хто кому що винний/винна. Але до кінця тексту цього запалу толерантності трохи не вистачило, і в останньому абзаці вже читаємо звично-стереотипне «ничто не смотрится на девушке лучше, чем новый золотой кулон».

А от журналістка Тамара Ракітіна (авторка тексту «Як організувати ідеальний День закоханих: поради від Сватове.Cіty») зуміла витримати нейтральність «от і до», про що свідчать подібні цитати: «Можливо, у розмові він/вона згадає що б хотів/ла», «Якщо ви вирішили, що День Святого Валентина, святкуватиме зі своєю коханою чи коханим вдома…». Потішила і порада «У День закоханих встаньте на півгодини раніше, приготуйте смачний сніданок і зваріть каву. Дістаньте «святкові» тарілки та чашки, а також поставте на стіл живі квіти», яка не звернена до жінки, як можна було б очікувати. Навіть цікаво було подивитись на ранок, коли обоє людей намагаються дотриматись цієї рекомендації і буквально стикаються біля кавоварки.

Певним чином гендерний баланс проявився і у публікації «Телегазетою» двох заміток під умовною рубрикою «їхні нрави» (йдеться про запозичені з якихось ресурсів сенсаційні або курйозні повідомлення про закордоння).

Якщо припустити, що відбір цих повідомлень відбиває певну позицію редакції, виходить, що без жодних оцінок з боку журналістів транслюється і таким чином наче унормовується «вбивство честі», тоді як друге повідомлення демонструє дивну поведінку жінки, яка «образилась на чоловіка, який поїхав на рибалку».

 

Дитячі питання в дорослих виданнях

 

Одразу дві локальні газети, контент яких досліджувався, повідомили своїй аудиторії про вручення нагород матерям-героїням, що мешкають на Луганщині. «Вісті Біловодщини» приділили події пів шпальти, в їхньому матеріалі є факти, коментарі і бекграунд, використані фемінітиви.

Зовсім по-іншому виглядає подібне повідомлення у «Віснику Новойдарщини». Газета розмістила новину «Вручено почесну нагороду», у якій окрім фактичного повідомлення про те, що мамі десяти дітей нарешті присвоєно почесне звання «Мати-героїня», йдеться про те, що «бути мамою — найприємніша робота! Зарплату платять поцілунками. «Мама» – це синонім слова «любов». Мама – така людина, яка замінить всіх. Але ніхто не замінить її». Окрім того, що ці твердження не є фактами (і таким чином порушуються журналістські стандарти), транслюються меседжі, які не відповідають дійсності (бо ж існують мами, яки не ототожнюють любов, і діти, які не «платять поцілунками», та й замінити маму, наприклад, татом, цілком можливо).

До речі, саме про неоднозначне ставлення матері до своїх дітей йдеться в публікації Попасна.City «Как двое маленьких детей оказались в Попаснянской больнице без матери?». Спойлер – насправді ситуація виявилася штатною, і мати дітей не зробила нічого поганого. Однак за законами жанру сенсаційного повідомлення публікація розпочинається так: «Утром 11 февраля социальные сети всколыхнула информация о том, что в Попаснянской городской многопрофильной больнице находятся двое маленьких деток в возрасте 2 года и 2 месяца. В публикации было сказано, что дети являются брошенными и им нужна помощь в виде детского питания. Мы решили разобраться в ситуации и сразу начали узнавать, как они оказались в больнице без родителей».

Отже – таки без батьків? Між тим у заголовку (яким можуть обмежитися більшість читачів сайту) фігурує винятково мати. Ймовірно, багато хто почне звинувачувати жінку, що покинула дітей, просто не дочитавши до результатів розслідування журналістів: «Детей у матери официально не изымали, и она их не бросала. Решение о том, что дети побудут в больнице без матери, приняли в службе по делам детей Горской городской ВГА, заранее согласовав этот вопрос с педиатром».

А от наступний приклад привернув нашу увагу саме тим, що не зважаючи на «чоловічу» гру – футбол – в тексті замітки коректно згадуються діти, а не виключно хлопчики. І навіть фото, що супроводжує повідомлення, формально презентує гравців без ознак статі.

Між тим «Сайт Лисичанська», на якому в період моніторингу експерти не зустріли жодного фемінітиву (хоча українська мова потрохи починає «розбавляти» російськомовний контент), не приділяє уваги гендерному балансу і справедливості. Сповіщаючи про дистанційне навчання, і російською, і українською мовами обмежуються лише «школьниками», «учениками», «здобувачами освіти», забуваючи про школярок, учениць і здобувачок.

***

Скласти власне враження про те, як жінки і чоловіки представлені в матеріалах гіперлокальних друкованих та онлайн медіа Луганської області та наскільки поширеними в них є фемінітиви, можна за допомогою діаграм.

 

 

 

 

Зважаючи на три показники – кількість жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв публікацій, а також відсоток вживання фемінітивів, найбільш гендерночутливими виданнями Луганщини у лютому є «Рубіжанські новини» (61%) і сайт «Попасна.City» (59%).

Загалом Індекс гендерної чутливості луганських гіперлокальних медіа у лютому 2022 року склав 51%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Олена Самойленко, експертка з моніторингу, Донецький прес-клуб

________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Читати також:

Героїні в медіа Луганщини: від народження до поховання

Шість місяців, три «хвилі», десять локальних медіа (п’ять газет і п’ять сайтів) – такими були стартові умови гендерного моніторингу, який традиційно проводить в усіх областях України ГО «Волинський прес-клуб» у партнерстві з мережею прес-клубів України. На початку лютого 2022 року, напередодні першої «хвилі», головною проблемою було домовитись про постачання місцевих газет Луганщини від виробників (редакцій, …

Онлайн видання Донеччини суттєво підвищили індекс гендерної чутливості у червні. Які і завдяки чому?

У період із 6 по 11 червня 2022 р. було здійснено третю хвилю гендерного моніторингу журналістських матеріалів гіперлокальних донецьких медіа. Дослідженню підлягало 9 інтернет-видань («Краматорск Пост», «Славянск Деловой», «Маріуполь.City», «6239com.ua — Сайт Покровска и Мирнограда», «Покровск.City», «06274 — Сайт города Бахмута», «Карачун», «Волноваха.City», «06277.com.ua — Сайт Доброполья»), друковані видання припинили випуск у зв’язку з початком …

Медіа Луганщини: максимум війни, мінімум жінок

Досліджувати зміст медіа, що пишуть для і про жителів території, якої наразі немає як адміністративного суб’єкту України, яка майже вщент знищена та окупована російською армією, яка є суцільною раною і потерпає щомиті від вибухів і пожеж – важко і боляче.  Але журналісти та редактори (які насправді з величезною вірогідністю  журналістки і редакторки) продовжують підтримувати сайти …

Волинський прес-клуб підтримає журналістів/журналісток регіональних медіа у створенні контенту

    Війна, яка 24 лютого охопила всю Україну, розділила життя більшості на «до» і «після». Ми щодня моніторимо новини, поширюємо інформацію про перемоги і втрати. Але війна – це не просто статистика. Це – люди, які тримають зовнішній і внутрішній фронти, рятуються від бомб і рятують дітей, які залишаються на захоплених / окупованих територіях, …